Справа № 760/4511/25
2-о/212/141/25
03 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Колочко О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про надання права на шлюб,
19 лютого 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з заявою, у якій просить надати їй право на шлюб із ОСОБА_2 .
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 передано на розгляд Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за підсудністю.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2025 року справу передано в провадження судді Колочко О.В.
Ухвалою судді від 16 квітня 2025 року вказану заяву було залишено без руху та надано заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії зазначеної ухвали, для усунення недоліків вказаних в ухвалі суду.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається із матеріалів справи, копія ухвали суду від 16 квітня 2025 року про залишення заяви без руху була надіслана заявнику 16 квітня 2025 року, за вказаною заявником в заяві адресою ( АДРЕСА_1 ), за вих. №760/4511/25/24985/2025, проте вказане відправлення не доставлено заявнику та повернуто до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання.
12 травня 2025 року заявнику вдруге, за вказаною в заяві адресою ( АДРЕСА_1 ), та за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ( АДРЕСА_2 ) за вих. №760/4511/25/30637/2025, та №760/4511/25/30638/2025, відповідно, було направлено копію ухвали суду від 16 квітня 2025 року, однак вказані відправлення повернулись до суду без вручення адресату.
Отже, ОСОБА_1 звернувшись до суду із заявою про надання права на шлюб, протягом тривалого часу не виявила належної зацікавленості у розгляді справи, що вказує на відсутність у неї зацікавленості у вирішенні заяви.
Судом були вжиті всі можливі заходи для скерування заявнику ухвали про залишення без руху заяви про надання права на шлюб, зокрема шляхом неодноразового направлення копії ухвали за адресою, зазначеною нею в заяві, та за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання.
Як роз'яснено у пунктах 2, 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість цих строків, суду необхідно враховувати принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, у визначений термін, недоліки заяви не усунуто, ОСОБА_1 до суду зі зверненнями щодо розгляду її заяви не зверталася, рухом справи не цікавилася, що свідчить про втрату інтересу до своєї заяви про надання права на шлюб, що в свою чергу тягне порушення принципу розумності строків, дотримання якого є однією з найважливіших критерій справедливого судочинства.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усунув недоліки.
Враховуючи викладене, зважаючи на невиконання особою, яка бере участь у справі свого процесуального обов'язку, що впливає на розгляд справи протягом розумного строку, недоліки заяви не усунуто, тому заяву ОСОБА_1 про надання права на шлюб,слід вважати неподаною та повернути заявнику.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про надання права на шлюб визнати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена та підписана 03 червня 2025 року.
Суддя О. В. Колочко