Справа № 308/8890/24
20 травня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, одруженого, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК України
про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з вказаним клопотанням у якому зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024070000000273 від 22.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК України.
15.04.2024 року у вказаному кримінальному проваджені ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3 ст. 307 КК України, шляхом вручення повідомлення його родичам, крім цього копія повідомлення про підозру скерована на адресу ОСОБА_6 засобами поштового зв'язку, а також за адресою АДРЕСА_1 , копія підозри вручена рідній тітці ОСОБА_6 , а саме ОСОБА_7 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , протягом тривалого часу разом із ОСОБА_6 .
22.05.2024 року прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3 ст. 307 КК України, із матеріалів досудового розслідування кримінального провадження за №12023070000000298 від 10.10.2023, відповідно у оригіналах та копіях, виділено в окреме кримінальне провадження № 12024070000000273.
24.04.2024 року згідно з постановою слідчого, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
29.05.2024 кримінальне провадження № 12024070000000273 від 22.05.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч. 3 ст. 307 КК України зупинено у зв'язку з розшуком особи.
05.06.2024 року згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду відносно ОСОБА_6 , в порядку ч.6 ст.193 КПК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
04.10.2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024070000000273 від 22.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч. 3 ст. 307 КК України відновлено у зв'язку з потребою проведення слідчих чи інших процесуальних дій.
04.10.2024 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024070000000273 від 22.05.2024 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК України, шляхом вручення повідомлення його родичам, а саме рідній тітці ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , протягом тривалого часу разом із ОСОБА_6 , крім цього копія повідомлення про підозру скерована на адресу ОСОБА_6 засобами поштового зв'язку, а також за адресою АДРЕСА_1 .
04.10.2024 кримінальне провадження № 12024070000000273 від 22.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК України зупинено у зв'язку з розшуком особи.
Обгрунтовуючи заявлене клопотання слідчий вказує, що під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у обранні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме того, що ОСОБА_8 може:
1. переховуватися від органів досудового розслідування та суду:
Злочини, які інкримінуються ОСОБА_6 , є особливо тяжкими і передбачають призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину (злочинів).
Водночас встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, ІПН - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 дійсний до 13.07.2031, перетнув державний кордон України 17.02.2024 о 14.47 год. на пункті пропуску «Ужгород» на автомобілі марки «BMW» НОМЕР_3 (анкетні дані по латині ОСОБА_14), та по теперішній час до України не повертався.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 не має постійного джерела доходу, під час досудового розслідування покинув територію України, ці обставини можуть вказувати на ризик, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи особливу тяжкість та невідворотність покарання, перебуваючи на волі, матиме реальну можливість переховуватись від слідства та суду та намагатись уникнути покарання.
2. незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
Даний ризик обґрунтовано тим, що у даному кримінальному провадженні допитані особи, які дали покази відносно злочинної діяльності ОСОБА_6 та інших членів організованої ним групи.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, експертів у яких на даний час перебувають на виконанні призначені експертизи, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, що утруднить встановлення дійсних обставин справи.
З огляду на вищевикладене, вказане обумовлює необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
3. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, що створює ризик перешкоджання кримінальному провадженню.
15.04.2024 у зв'язку із відсутністю ОСОБА_6 за місцем його фактичного проживання та наявною в органу досудового розслідування інформацією про виїзд останнього за кордон, повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено в порядку глави 6 та 11 КПК України, а саме шляхом вручення письмового повідомлення про підозру близькому родичу.
04.10.2024 у зв'язку із відсутністю ОСОБА_6 за місцем його фактичного проживання та наявною в органу досудового розслідування інформацією про виїзд останнього за кордон, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру ОСОБА_6 вручено в порядку глави 6 та 11 КПК України, а саме шляхом вручення письмового повідомлення про підозру близькому родичу.
Крім того, відповідно до вимог ст. 135 КПК України здійснено виклики ОСОБА_6 для проведення процесуальних дій на 19.04.2024, 22.04.2024 та 23.04.2024 шляхом вручення письмових повісток членам його сім'ї. Проте на жоден із викликів до слідчого підозрюваний ОСОБА_6 не з'явився, причини неявки не повідомив, на зв'язок не вийшов.
Враховуючи викладене, 24.04.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в міжнародний розшук, про що винесена відповідна постанова слідчого, а також надано доручення оперативному підрозділу УБН ГУНП в Закарпатській області для організації «розшуку» ОСОБА_6 .
4. знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень.
Наразі досудовим розслідуванням вживаються заходи до встановлення місцезнаходження речей і документів, які додатково можуть підтвердити обставини вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Зважаючи на спосіб здійснення підозрюваним злочинної діяльності, залучення інших співучасників до вказаної протиправної діяльності, запровадження методів конспірації, приховування предметів та засобів злочинної діяльності, що значно утруднює процес збирання доказів, а також на те, що підозрюваному відомі місця зберігання таких речей і документів, що можуть бути використані як докази для доведення винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, останній може вдатися до їх знищення, зміни чи приховування, перебуваючи на волі.
5. вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Перебуваючи на волі, ОСОБА_6 , будучи організатором злочинного угрупування, володіючи інформацією щодо виробників та постачальників наркотичних засобів та психотропних речовин, широким колом осіб, які схильні до вживання зазначених речовин, оскільки на думку сторони обвинувачення це підтверджується неодноразовими фактами збуту психотропних речовин очолюваною групою співорганізатора ОСОБА_9 та організатора ОСОБА_6 , та враховуючи те, що останній збагачувався від вказаної злочинної діяльності протягом тривалого часу та інших офіційних джерел доходу не має, може вдатися до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або може залучити співучасників та продовжити здійснювати незаконні дії щодо збуту заборонених речовин.
А тому на підставі вищенаведеного просить задовольнити клопотання та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В судовому засіданні встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено захиснику підозрюваного - адвокату ОСОБА_4 вчасно.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити, з наведених у клопотанні підстав.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, зазначивши, що органом досудового розслідування не дотримано вимог закону щодо вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру ОСОБА_6 , а відтак на даний момент він не має статусу підозрюваного. Крім того , щодо ОСОБА_6 уже обрано запобіжний захід.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, позицію захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 щодо внесеного клопотання, слідчий суддя доходить наступного.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводилося досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023070000000298 від 10.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Відповідно до постанови заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 від 24.04.2024 року, у кримінальному провадженні № 12023070000000298 від 10.10.2023 року, підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у міжнародний розшук.
Згідно з постановою про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 22.05.2024 року з вказаного кримінального провадження № 12023070000000298 від 10.10.2023 року, виділено матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 307 КК України та присвоєно виділеним матеріалам досудового розслідування № 12024070000000273.
15.04.2024 року у вказаному кримінальному проваджені ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3 ст. 307 КК України, а 04.10.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК України.
У відповідності до положень ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно положень ст. ст. 176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Частиною першою статті 193 КПК України передбачено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, якою передбачено особливий порядок попереднього вирішення питання про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з вимогами кримінального процесуального закону слідчий суддя під час вирішення питання щодо наявності підстав для обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за його відсутності має насамперед встановити обставини чи набув ОСОБА_6 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, в рамках якого розглядається клопотання.
У разі позитивної відповіді на зазначене питання, слід встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються; наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; чи наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Правила, які визначають хто у кримінальному провадженні є підозрюваним, закріплені у ст. 42 КПК.
Частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Отже, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
Тобто, вищевказана процесуальна норма визначає три рівнозначні випадки за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.
Зокрема, у даному судовому провадженні сторона обвинувачення доводить, що у ситуації з ОСОБА_6 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК, існування якого свідчить про наявність у нього статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні.
Так, елементами, наявність яких слугує критеріями за якими у третьому випадку, визначеному ч. 1 ст. 42 КПК, перевіряється чи набула особа статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) не вручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру особі у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Частиною 3 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Так, глава 11 розділу ІІ КПК України містить статтю 135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також статтю 136 КПК України, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.
Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.
Як встановлено в ході розгляду клопотання 15.04.2024 року старшим слідчим в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 307 КК України, яке у зв"язку з тим, що ОСОБА_6 17.02.2024 року виїхав за межі України, і на даний час не повертався, вручено останньому у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Так, 15.04.2024 ОСОБА_12 було повідомлено про підозру шляхом вручення повідомлення про підозру двоюрідній сестрі ОСОБА_6 - ОСОБА_13 .
Крім цього, 29.04.2024 копія повідомлення про підозру скеровано на адресу ОСОБА_6 засобами поштового зв'язку, а також за адресою АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 .
Також 03.05.2024 копія підозри вручена рідній тітці ОСОБА_6 , а саме ОСОБА_7 , яка проживає протягом тривалого часу за тією ж адресою , що і підозрюваний ОСОБА_6 , а саме АДРЕСА_1 .
Крім цього, 01.06.2024 за допомогою мобільного додатку «Телеграм» із особистого мобільного телефону, в порядку ст. 135, 278 КПК України, слідчим було скеровано на додаток «Телеграм» який прикріплений до номеру мобільного телефону НОМЕР_4 та належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скановане повідомлення про підозру ОСОБА_6 , як убачається із долучених до клопотання матеріалів, повідомлення про підозру ОСОБА_6 отримав, надавши відповідь на повідомлення також у додатку «Телеграм».
Належними доказами, долученими до клопотання, встановлено, що номер мобільного телефону НОМЕР_4 належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтвердила в судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 .
Таким чином, слідчий суддя констатує, що органом досудового розслідування вжито всіх можливих та передбачених ст. 135 КПК України заходів щодо вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 15.04.2024 року у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 307 КК України .
Також слідчим суддею досліджено питання вручення ОСОБА_6 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК України, шляхом вручення повідомлення його родичам, а саме рідній тітці ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , протягом тривалого часу разом із ОСОБА_6 ..
Крім цього копія повідомлення про про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру скерована на адресу ОСОБА_6 засобами поштового зв'язку, а також за адресою АДРЕСА_1 .
А тому слідчий суддя доходить висновку, що органом досудового розслідування вжито всіх можливих та передбачених ст. 135 КПК України заходів щодо вручення ОСОБА_6 повідомлення про про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 04.10.2024 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції».
За визначенням ЄСПЛ "обгрунтована підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин" (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Зокрема, згідно з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених матеріалах кримінального провадження, дає підстави вважати повідомлену ОСОБА_6 підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК України обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується і з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінуємих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя враховуючи обгрунтованість підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного, вважає, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що внесене слідчим клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
В порядку ч.6 ст.193 КПК України, обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, одруженого, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш, як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя за участю підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1