Справа № 741/299/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/230/25
Категорія - ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України Доповідач ОСОБА_2
02 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12020275200000075 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2024 року,
Цим вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Березове Хустського району Закарпатської області, житель АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні 4 малолітніх дітей, освіта середня, не працює, в силу ст.89 КК України раніше не судимий;
засуджений за:
- ч.1 ст.185 КК України - до покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин;
- ч.1 ст.357 КК України - до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік з покладенням на нього наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 , до набрання вироком законної сили, не застосовувався.
Вироком місцевого суду встановлено, що 13.12.2020 року близько 14:20 год, ОСОБА_7 , перебуваючи у магазині «Фора», розташованому по вул. Центральна, 39, у м. Носівка Чернігівської області, знайшов кредитну картку банку «ПУМБ», яка належала ОСОБА_9 , та була останньою втрачена з необережності. У подальшому ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що картка та наявні на ній кошти є чужою власністю, маючи умисел, спрямований на приховування офіційного документа, з метою подальшого використання цієї картки у власних протиправних корисливих цілях, а саме - для заволодіння коштами, приховав вказану картку, яка відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію», пп.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, пп.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», примітки до ст.358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, позбавивши таким чином ОСОБА_9 можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно приховав вказаний офіційний документ.
У подальшому 13.12.2020 о 14:24 год, ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, умисно, таємно, розрахувався кредитною карткою ОСОБА_9 на касі № 2 магазину «Фора», розташованого по вул. Центральна, 39, м. Носівка Чернігівської області, оплативши придбаний ним товар на загальну суму 120,02 грн.
13.12.2020 о 14:27 год, ОСОБА_7 , умисно, таємно, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні магазину «Океан дитинства», розташованого по вул. Центральна, 39, у м. Носівка, використав вказану кредитну картку ОСОБА_9 для розрахунку за придбаний ним товар на суму 412 грн.
13.12.2020 о 14:35 год, ОСОБА_7 , умисно, таємно, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні аптеки «Подорожник», розташованої по вул. Вокзальна, 1, у м. Носівка, використав вказану кредитну картку ОСОБА_9 для розрахунку за придбаний ним товар на суму 2093,34 грн.
13.12.2020 о 14:50 год, ОСОБА_7 , умисно, таємно, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні магазину ФОП ОСОБА_10 , розташованого по АДРЕСА_2 , використав вказану кредитну картку ОСОБА_9 для розрахунку за придбаний ним товар на суму 2160 грн.
Своїми протиправними діями ОСОБА_7 завдав потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 4785,36 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання: за ч.1 ст.185 КК України - у виді громадських робіт на строк 80 годин; за ч.1 ст.357 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, та покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України. В обґрунтування скарги послався на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Так, призначаючи ОСОБА_7 за ч.1 ст.357 КК України покарання у виді пробаційного нагляду, місцевий суд не взяв до уваги, що на час вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, санкцією цієї статті не передбачався такий вид покарання, як пробаційний нагляд.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, котрий підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, при цьому просив призначити йому остаточне покарання у виді штрафу; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з пунктом 2 ч.1 ст.420 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
Частиною 1 ст.421 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано, окрім іншого, у зв'язку з необхідністю застосувати суворіше покарання лише у разі, якщо на цих підставах апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі прокурором не оспорюються.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність є слушними, з огляду на таке.
Згідно положень ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінального правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи ОСОБА_7 міру покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, з достатньою повнотою врахував ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до скоєного; дані про його особу, який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, притягувався до адміністративної відповідальності, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, скарг за місцем проживання на нього не надходило; обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку; відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Разом з тим, за змістом ч.1 ст.357 КК України (в редакції станом на 13 грудня 2020 року), за викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, було передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
Проте, місцевий суд призначив ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду, яке не було передбачено ч.1 ст.357 КК України станом на час вчинення кримінального правопорушення - 13 грудня 2020 року.
Отже, враховуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність у нього на утриманні 4 малолітніх дітей, обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі, зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком, на підставі ст.75 КК України та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відтак, вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_7 покарання підлягає скасуванню, з ухваленням нового вироку.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 - скасувати, в частині призначеного йому покарання.
Призначити ОСОБА_7 покарання за:
- ч.1 ст.185 КК України - у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин;
- ч.1 ст.357 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, та покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку ОСОБА_7 рахувати з 02 червня 2025 року.
У решті цей же вирок залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4