Справа №751/4201/25
Провадження №3/751/1610/25
02 червня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Топіхи Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Островської А.С.,
за участю особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Кондренка О.М.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР 1
№ 315706, 30 квітня 2025 року о 05 годині 35 хвилини у м. Чернігові по
вул. Реміснича, 58, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Dacia Sandero» з державним номерним знаком НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме вираженим тремтінням пальців рук, поведінкою, що не відповідає обстановці, підвищеною жвавістю. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився.
У протоколі зазначено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, щодо якої складений протокол,
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав. Пояснив, що майже два роки їздить о 4-5 годині ранку на ринок з товаришем, якому допомагає у м'ясному павільйоні. 30 квітня 2025 року вранці їх зупинили патрульні та повідомили, що в автомобілі не працює передній лівий габарит, він попросив надати йому докази вказаного правопорушення, проте таких доказів так надано і не було. Після цього інший поліцейський повідомив, що вбачає у нього ознаки наркотичного сп'яніння. Зазначив, що руки у нього тремтять від праці у м'ясному павільйоні, оскільки він переносить важкі туші. Указав на те, що алкоголь та наркотики не вживав ніколи, оскільки в минулому був спортсменом. Згодом під'їхав ще один екіпаж. Від проходження медичногь огляду він не відмовлявся, просто хотів щоб все було згідно чинного законодавства, коли він погодився на проходження огляду, поліцейський сказав йому що протокол вже складений. У подальшому за порадою адвоката він самостійно пройшов відповідний медичний огляд.
Захисник у судовому засіданні зазначив, що працівниками поліції не доведена вина ОСОБА_1 . Після зупинки вони мали надати докази правопорушення, а саме відеозапис або фотозйомку такого порушення, однак цього зроблено не було. Натомість інший поліцейський, підходячи до автомобіля та втручаючись в розмову, вказує водію на наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння. У подальшому без врахування пояснень ОСОБА_1 склали протокол. Того ж дня, ОСОБА_1 пройшов огляд у лікаря-нарколога та отримав висновок, відповідно до якого в його організмі не виявлено алкоголю чи наркотичних речовин. Враховуючи викладене, просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол, а також її захисника, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до такого висновку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цією ж статтею передбачено чим встановлюються ці дані.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України
09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пунктів 6, 7 цієї Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд безпосередньо дослідив та оцінив докази у справі, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 315706 від
30 квітня 2025 року; - відеозапис до протоколу серії ЕПР 1
№ 315706; - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 30 квітня 2025 року; - рапорт інспектора взводу № 2 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП Кузнецова Р. від 30 квітня
2025 року.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1
№ 315706 зазначено такі ознаки як виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 06 травня 2025 року № 333, наданої захисником у судовому засіданні, за результатами токсикологічного дослідження № 1295, проведеного 30 квітня 2025 року о 07 годині 22 хвилини, у Чернігівському наркологічному диспансерному відділенні ЧОПНЛ наркотичні речовини у ОСОБА_1 не виявлено, результат негативний.
Відеозапис, наданий як додаток до протоколу, не підтверджує обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, із відеозапису вбачається, що після зупинки водію ОСОБА_1 було повідомлено про причини зупинки, а саме непрацюючий передній лівий габарит, проте на відеозаписі така несправність не вбачається. У подальшому ОСОБА_1 обурювався неправомірною його зупинкою та вимагав йому пояснити причини зупинки. Після повідомлення йому про ознаки наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 повідомив, що наркотики не вживає. На вимогу пройти медичний огляд у лікаря-нарколога не відмовлявся, проте вимагав пояснити йому причини необхідності такого огляду. При цьому поведінка ОСОБА_1 на відеозаписі відповідає обстановці, а його підвищення збудженість на думку суду була обумовлена обуренням щодо дій працівників поліції.
Згідно з усталеною судовою практикою, описані в п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному конкретному випадку.
Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» та «Коробов проти України»). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, не може породжувати у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння, а відмова від огляду за таких обставин не може породжувати для водія негативних юридичних наслідків.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження того, що громадянин ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння та керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
За таких обставин, провадження по справі підлягає закриттю, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33-35, 130, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р.М. Топіха