03 червня 2025 р. Справа № 597/558/25
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Тренич А.Г.
за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на те, що 08 листопада 2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0701/82/0200631, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 40150,84 грн., а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші обов'язки визначені договором. Відповідно до умов кредитного договору, кредит видається на придбання товарів (робіт послуг) для задоволення власних потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника в розмірі 23783,84 грн.; на сплату страхового платежу на користь страховика в розмірі 3950,84 грн.; на погашення заборгованості позичальника перед кредитом в розмірі 12416,16 грн. за кредитним договором № 014/0701/82/0152352 від 09.11.2016 (п.1.1.2 договору). Дата надання кредиту одноразово 08.11.2018 року. Дата сплати ануїтетних платежів 08 числа кожного місяця згідно графіка погашення кредиту та сплати інших платежів. Дата повного погашення кредиту 08.11.2024р. Строк кредиту становить 72 місяці з дати надання кредиту. Відповідно до умов кредитного договору, процентна ставка фіксована та становить 35,3% річних. Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором. Водночас, відповідач припинив виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов договору. 20 грудня 2022 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-57-F, у відповідності до якого АТ «Райффайзен Банк» передає за плату, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20 грудня 2022 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у т.ч. і за Кредитним договором №014/0701/82/0200631 від 08 листопада 2018 року, укладеним між позичальником та АТ «Райффайзен Банк», сума заборгованості за яким, становить 35822,17 грн, з яких: 30889,48 грн сума заборгованості за кредитом, 4932,69 грн. сума заборгованості за процентами. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснював жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», ні на рахунки попереднього кредитора. У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань відповідачем за кредитним договором, виникла заборгованість 35822,17 грн. Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для звернення до суду з даним позовом. З огляду на вказане, позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 014/0701/82/0200631 від 08 листопада 2018 року сумі 35822,17 грн.
Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 12 травня 2025 року відкрито провадження у справі № 597/558/25 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 03.06.2025 о 10 год 30 хв.
В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» не з'явився, подав заяву заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
08 листопада 2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0701/82/0200631, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 40150,84 грн., а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші обов'язки визначені договором (п.1.1.2).
Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язаний надати клієнту кредит в сумі 40150,84 грн. на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника в розмірі 23783,84 грн.; на сплата страхового платежу на користь ПрАТ "Страхова компанія "Уніка Життя" в розмірі 3950,84 грн.; на погашення заборгованості позичальника перед кредитом в розмірі 12416,16 грн. за кредитним договором № 0140701/82/0152352 від 09.11.2016 року. Строк кредиту становить 72 місяці, що починається з 08.11.2018 по 08.11.2024. Процентна ставка фіксована, становить 35,3 % річних. Дата переказу коштів з КР - 03 числа кожного місяця. Сума щомісячного переказу з КР становить - 1349 грн, яка дорівнює сумі ануїтетного платежу згідно графіку.
Згідно з додатком № 1 та №2 до договору, сторонами погоджено графік погашення кредитної заборгованості і сплати страхових платежів, та розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.
Також, між АТ "РайффайзенБанк Аваль" та ОСОБА_1 підписано заяву-анкету для отримання готівкового кредиту «Кредит готівкою для найкращих клієнтів банку», паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою», додаток 1 до паспорту споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» - Графік погашення кредиту за ануїтетною схемою погашення.
Факт надання банком позичальнику кредиту відповідно умов кредитного договору № 010/0701/82/0200631 від 08 листопада 2018 року підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 .
З розрахунку заборгованості по картковому кредиту та виписки по рахунку, які додані до позовної заяви, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався грошовими коштами АТ «Райффайзен Банк», але несвоєчасно погашав заборгованість, внаслідок чого виникла заборгованість, яка становить 35822,17 грн., з яких: 30889,48 грн. сума заборгованості за кредитом; 4932,69 грн. сума заборгованості за процентами.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду наведеної в постанові від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15 банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно з пункту 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).
Наявна в матеріалах справи виписка по рахунку узгоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості і в сукупності з іншими доказами підтверджує заборгованість відповідача за виданим кредитом, та є належним доказом.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що АТ «Райффайзен Банк» в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором № 014/0701/82/0200631 від 08 листопада 2018 року, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В частині 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В частині 2 статті 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд встановив, що 20 грудня 2022 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-57-F, у відповідності до якого АТ «Райффайзен Банк» передало (відступило) ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» належні йому права грошової вимоги. Відповідно до п. 2.1. Договору, на умовах та в порядку, встановленому цим Договором та відповідно до ст. ст. 512-519 ЦК України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах боржників.
Відповідно до реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 114/2-57-F, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 35822,17 грн.
Повноваження позивача щодо надання послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у виписці з ЄДРПОУ, Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 25 травня 2017 року, виданого Національною комісією, що здійснює Державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Також відповідно до листа АТ «Райффайзен Банк» за вих. № 114/13-34 від 17 травня 2023 року вартість прав вимоги, належна до сплати ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» первісному кредитору за договором відступлення права вимоги № 114/2-57-F від 20 грудня 2022 року, складає 2271708,32 грн.
Згідно платіжної інструкції № 658 від 18 травня 2023 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» перерахувало АТ «Райффайзен Банк» кошти у сумі 2271708,32 грн, за відступлення прав вимоги до боржників.
Докази того, що такий договір визнаний недійсним чи його дійсність оскаржується у судовому порядку, суду не надані.
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0701/82/0200631 від 08 листопада 2018 року у розмірі 35822,17 грн.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
23 жовтня 2024 року позивач надіслав відповідачу досудову вимогу за вих. №1-114572 про погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0701/82/0200631 від 08 листопада 2018 року у розмірі 35822,17 грн.
Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
В силу вимог ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18.
Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №014/0701/82/0200631 від 08 листопада 2018 року належним чином не виконав, виникла заборгованість в розмірі 35822,17 грн, підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Судом встановлено, що 14 червня 2023 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та адвокатом Титаренко В.В. укладено договір про надання правничої допомоги №14/06/2023, відповідно до умов якого, адвокат за дорученням клієнта зобов'язується в порядку та спосіб передбаченому законом, надавати Клієнту правничу допомогу.
Згідно з п. 4.1 вказаного Договору, вартість правничої допомоги та порядок розрахунків за її надання Клієнту, визначаються сторонами в Додатку 1 до договору, що є невід'ємною частиною цього Договору та актами наданої правничої допомоги.
Згідно Додатку №1 до договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 вартість гонорару адвоката склала 1400,00 грн.
Як вбачається зі змісту замовлення № 1018 до договору про надання правничої допомоги №14/06/2023 від 14 червня 2023 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» звернулося до адвоката Титаренка В.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором.
Відповідно до акта виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення № 1018 до договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14 червня 2023 року, складеного 28 лютого 2025 року, адвокатом Титаренка В.В. надано клієнту наступні послуги: аналіз судової практики та законодавства 400,00 грн; аналіз матеріалів, отриманих від Клієнта за кредитним договором № 014/0701/82/0200631 - 400,00 грн; підготовка позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду додатками 600,00 грн.
Згідно платіжної інструкції № 520 від 03 березня 2025 року, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» за надану правничу допомогу за замовлення № 1018 до договору № 14/06/2023 від 14 червня 2023 року, перераховувало на рахунок адвоката Титаренка В.В. 1400,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Отож, суд, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності опрацьовування певного обсягу матеріалів справи для якісного представництва інтересів, з огляду на порядок вирішення спору (у спрощеному позовному провадженні), вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 1400,00 грн. Такий розмір судових витрат є справедливим, обґрунтованим, співмірними зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708, м.Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41) заборгованість за кредитним договором №014/0701/82/0200631 від 08 листопада 2018 року у сумі 35822,17 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708, м.Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41) 3028,00 грн. сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1400,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ 39508708, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 37/41, м.Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 03 червня 2025 року.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ