Справа № 461/7334/24
Провадження № 1-кс/461/3545/25
02.06.2025 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові погоджене з прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000754 від 22.07.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
старший слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням, в якому просить накласти арешт на наступне майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
-автомобіль марки «Infiniti QX70» д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_2 , ключ запалювання;
-нежитлове приміщення, за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 59/61;
-2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та відоповідно до Кримінального кодексу України покарання, у разі визнання його винним, передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, яке перебуває у васності підозрюваного.
Просить суд клопотання задоволити.
Прокурор та слідчий у судове засідання не з'явилися, оскільки у клопотанні просять суд проводити розгляд справи про накладення арешту на майно у їхній відсутності та у відсутності власника транспортного засобу.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 3, ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
На підставі ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024140000000754 від 22.07.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із наступними змінами і доповненнями, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, маючи умисел на незаконне придбання, перевезення та зберігання з метою збуту наркотичних засобів та рослин обіг яких обмежено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.05.2025, маючи умисел на незаконне придбання, перевезення та зберігання з метою збуту наркотичного засобу - «канабіс», обіг якого обмежений, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбав з метою розповсюдження такого на території м. Львова та Львівської області.
30.05.2025, під час проведення обшуку на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 14.05.2025, в квартирі АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_5 , виявлено та вилучено: поліетиленовий пакет в якому знаходиться речовина рослинного походження, зеленого кольору в подрібненому стані з характерним запахом, яка відноситься до наркотичних засобів та рослин «канабіс», обіг якого обмежено, які ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно придбав, перевіз та незаконного зберігав з метою подальшого збуту за попередньою змовою із невстановленим досудовим розслідуванням особами, з використанням електронних ваг та зіп-пакетів для подальшого упакування таких наркотичних засобів.
30.05.2025 о 14:45 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.05.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Вина у вчиненні інкримінованому йому злочині підтверджується наступними доказами, отриманими у встановленому КПК України порядку:
-рапортом про виявлення ознак кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України;
-протоколом огляду телеграм каналу;
-протоколом про результат проведення НСРД, а саме візуального спостереження за ОСОБА_5 ;
-протоколами про результат проведення НСРД, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_5 ;
-протоколом про проведення НСРД, а саме огляд та виїмка кореспонденції ОСОБА_5 ;
-протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ;
-протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 208 КПК України;
-висновком експертизи наркотичних засобів психотропних речовин та їх аналогів;
-речовими доказами у кримінальному провадженні;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв'язку.
ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється в незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до вимог ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що в підозрюваного ОСОБА_5 , у приватній власності автомобіль марки «Infiniti QX70» д.н.з. НОМЕР_1 , нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_4 та 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладено на нерухоме майно і рухоме майно, гроші, які перебувають у власності підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість конфіскації майна як виду покарання у разі засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 189 КК України, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує також і прецедентну правову позицію ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Проаналізувавши надані слідчим матеріали та обставини викладені у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, про наявність правових підстав для арешту майна, враховує, що підозрюваному ОСОБА_5 оголошено підозру за ч. 2 ст. 307 КК України, яка передбачає як вид покарання конфіскацію майна, а тому для можливості забезпечення конфіскації майна як виду покарання, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також те, що слідчим доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на зазначене майно, а тому слідчий суддя вважає, за необхідне задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі.
Також, при прийнятті рішення, слідчий суддя приймає до уваги, що арешт майна у даному випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону розпоряджатися майном та відчужувати його (тобто не забороняє користування, не припиняє права власності на нього, а лише є тимчасовим обмеженням права власності), відтак особа може користуватися майном за призначенням.
Слідчий суддя вважає за доцільне роз'яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись вимогами ст.ст.170-173, 309 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000754 від 22.07.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - задоволити.
Накласти арешт на наступне майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
-автомобіль марки «Infiniti QX70» д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_2 , ключ запалювання;
-нежитлове приміщення, за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 59/61;
-2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Виконання ухвали суду покласти на старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1