02 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/33757/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року (суддя В.В. Рянська) у справі № 160/33757/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 20.10.1999 до 24.12.2001 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 20.10.1999 до 24.12.2001 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», та перерахувати пенсію з урахуванням вказаного періоду роботи за Списком № 1, починаючи з 16.08.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1. З відповіді структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області на звернення позивача, йому стало відомо про незарахування до його пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 20.10.1999 до 24.12.2001 у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування вказаного періоду до його пільгового стажу, оскільки разом із заявою про призначення пенсії він подав усі необхідні документи, які підтверджують наявний пільговий стаж за результатами атестації робочих місць. Вказує, що несвоєчасне проведення атестації робочих місць роботодавцем не може бути підставою для незарахування періодів роботи до пільгового стажу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що як факт проведення, так і своєчасність
проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист.
Суд звернув увагу, що у спірний період з 20.10.1999 до 24.12.2001 позивач працював повний робочий день за професіями, що передбачені Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Враховуючи, що до проведення чергової атестації позивач працював на посаді, пільговий характер роботи на якій в подальшому підтвердився проведеною атестацією та продовжив обіймати цю посаду після проведення атестації, суд дійшов висновку, що у відповідача були наявні підстави для зарахування періоду роботи позивача з 20.10.1999 до 24.12.2001, до пільгового стажу та врахування його при призначенні пенсії, оскільки якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Відповідач не надав суду беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності незарахування до пільгового стажу позивача зазначеного періоду та неврахування наданих позивачем документів на підтвердження пільгового стажу. Віднесення професій, за якими працював позивач у спірні періоди, до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідачем не заперечується.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не враховано спірний період роботи позивача до його пільгового стажу за Списком № 1, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Беручи до уваги, що пенсію за віком на пільгових умовах позивачу призначено з 16.08.2023, суд вважав за необхідне зобов'язати відповідача з дати призначення пенсії провести її перерахунок з урахуванням періоду роботи, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1 - з 20.10.1999 до 24.12.2001.
Відтак, суд вказав про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, пенсійний орган вказує, що страховий стаж позивача складає 50 років 6 місяців 28 днів, в тому числі пільговий стаж роботи за Списком №1 - 17 років. Вважає, що ним правомірно не зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001, адже це період роботи між закінченням терміну дії результатів атестації робочих місць.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену з 16.08.2023 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Видана позивачу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 023-1132 від 23.08.2023 містять відомості про те, що позивач працював повний робочий день у залізопрокатному цеху з 30.06.1995 до 15.01.2003 у прокатному виробництві різальником гарячого металу, що передбачено Списком № 1, розділ ІІІ підрозділ 3а, код КП: 1030300а-17889, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 (07 років 05 місяців 28 днів).
У довідці № 023-1132 від 23.08.2023 міститься посилання на постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» № 813 від 20.10.1994, № 1269 від 25.12.2001, листи Головного держексперта області за умовами праці № 14/1-121 від 26.10.1999, № 14/1-261 від 27.12.2000 про продовження строку дії постанови № 813 від 20.10.1994 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» до 31.12.2001.
Вважаючи протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо незарахування до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 20.10.1999 до 24.12.2001 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей про періоди роботи, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що пенсійним органом до пільгового стажу позивача за Списком №1 не зараховано період роботи з 20.10.1999 до 24.12.2001 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат».
Так, підставою для не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 20.10.1999 до 24.12.2001 пенсійний орган визначив те, що це період роботи між закінченням терміну дії результатів атестації робочих місць.
Разом з тим, видана позивачу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 023-1132 від 23.08.2023 містить відомості про те, що позивач працював повний робочий день у залізопрокатному цеху з 30.06.1995 до 15.01.2003 у прокатному виробництві різальником гарячого металу, що передбачено Списком № 1, розділ ІІІ підрозділ 3а, код КП: 1030300а-17889, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 (07 років 05 місяців 28 днів).
Як правильно встановив суд першої інстанції, позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 зараховано, зокрема, періоди роботи з 15.01.1998 до 19.10.1999 (передує спірному) і з 25.12.2001 до 31.12.2004 (слідує за спірним періодом).
Апеляційний суд враховує, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що не зарахувавши позивачу до пільгового стажу роботи спірний період з 20.10.1999 до 24.12.2001, відповідач допустив протиправну бездіяльність, про що правильно вказав суд першої інстанції.
Зворотні доводи скаржника про правомірність незарахування позивачу спірного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1, свого підтвердження не знайшли.
Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що оскільки пенсію за віком на пільгових умовах позивачу призначено з 16.08.2023, є необхідним також зобов'язати пенсійний орган з дати призначення пенсії провести перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1 - з 20.10.1999 до 24.12.2001.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі № 160/33757/23 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 02.06.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров