02 червня 2025 р. № 640/11954/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601,
до відповідачаТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПУЛЬС-ГАЗ», вул. Білоруська, 3, м. Київ, 04050,
прозастосування заходу реагування у сфері державного нагляду,
28 квітня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПУЛЬС-ГАЗ» (далі - відповідач) про застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень автопаркінгу шляхом зобов'язання відповідача відключити джерела електроживлення (розподільчі електрощити) та накласти печатки на вхідні двері і ворота автопаркінгу, розташованого за адресою: вул. Білоруська, буд. 3 в Шевченківському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Підставою позову позивач вказав те, що у березні 2021 року він здійснив плановий захід перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки відповідача за адресою: вул. Білоруська, буд. 3 в Шевченківському районі м. Києва. За результатами вищезазначеного заходу позивач зафіксував порушення відповідачем норм Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністра внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - Правила № 1417), та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту. У зв'язку з виявленими правопорушеннями, на переконання позивача, необхідно у приміщенні автопаркінгу відповідача відключити джерела електроживлення, оскільки наявні порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), абзацу четвертого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративний судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, ця адміністративна справа передана на розгляд і вирішення до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.
11.04.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про прийняття адміністративної справи № 640/11954/21 до свого провадження, про її розгляд за правилами спрощеного провадження без повідомлення у часників справи (у письмовому провадженні) та про рекомендування відповідачу подати до суду докази усунення порушень, зазначених в Акті від 25.03.2021 № 322, складеному Шевченківським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідача.
Копія ухвали від 11.04.2025 суд надіслав відповідачу на його поштову адресу місце знаходження згідно з Відповіддю від 02.06.2025 № 1439266 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку він не отримав у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) до поштового відправлення № 0610246671071.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 частини шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак слід вважати, що копія вищенаведеної ухвали вручена відповідачу належним чином.
Крім цього, суд врахував, що всупереч вимогам частини шостої статті 18 КАС України відповідач не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (з основної діяльності) від 15.02.2021 № 143 «Про проведення планових перевірок» керівникам структурних підрозділів позивача наказано на виконання Плану заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 26.11.2020 № 633, організувати та забезпечити проведення у березні 2021 року планових перевірок щодо додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки.
Згідно з пунктом 1015 додатку до вищевказаного наказа передбачено проведення перевірки відповідача Шевченківським районним управлінням з 12.03.2021.
22.02.2021 позивач склав повідомлення № 23/364 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю), згідно з яким у період з 12 по 25 березня 2021 року заплановано перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача. Повідомлення вручено директору відповідача 26.02.2021 під його особистий підпис.
На виконання наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (з основної діяльності) від 15.02.2021 № 143 «Про проведення планових перевірок» відповідач оформив посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 15.03.2021 № 1714, яке підписане заступником начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
За результатами проведеного вищенаведеного заходу відповідач склав Акт від 25.03.2021 № 322 (далі - Акт № 322), у якому зафіксовав 54 порушення відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Вважаючи, що відповідач порушив законодавство у сфері техногенної та пожежної безпеки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 статті 3 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до статті 64 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022 - на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Отже, за положеннями КЦЗ України саме загроза життю та/або здоров'ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 200/4515/20-а (пункт 22 мотивувальної частини).
Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі - Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Пунктом 48 пункту 4 Положення № 1052 закріплено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві як територіальний орган ДСНС має повноваження щодо звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 70 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Отже, застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 200/4515/20-а (пункт 31 мотивувальної частини).
Водночас у постановах від 21.02.2020 у справі № 815/6365/17 і від 27.12.2023 у справі № 380/610/22 Верховний Суд сформував правовий висновок, що поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
При обранні заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
При цьому, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Суд встановив, що планова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідача проводилась у період з 23 по 25 березня 2021 на підставі Плану заходів державного нагляду (контролю) ДСНС на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 26.11.2020 № 633, і наказа позивача від 15.02.2021 № 143 «Про проведення планових перевірок» (а.с. 13). Цей наказ містить найменування відповідача та предмет перевірки, а отже він відповідає вимогам частини першої статті 7 Закону № 877-V.
Перевірка розпочалась об 11 год 00 хв 23.03.2021 і завершилась о 12 год 00 хв 25.03.2021, тобто у межах періоду, що був зазначений у повідомленні від 22.02.2021 № 23/364 (а.с. 14) про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).
Провели цю планову перевірку посадові особи позивача, яким він видав посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 15.03.2021 № 1714 (а.с. 15), яке оформлене з дотриманням положень частин другої і третьої статті 7 Закону № 877-V.
За результатами проведеного вищенаведеного заходу відповідач склав Акт № 322 (а.с. 16-23), що містить усі обов'язкові відомості, що передбачені абзацами першим-сьомим частини першої статті 7 Закону № 877-V.
Будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення зазначеної планової перевірки позивачем відповідач у Акті № 322 не вказав.
Акт № 322 був надісланий відповідачу 25.03.2023 рекомендованим листом, що підтверджується листом позивача від 25.03.2021 № 23/599 (а.с. 24) і квитанцією установи поштового зв'язку від 25.03.2021 № 0306106387221 (а.с. 23, зворотній бік).
Крім цього, представник відповідача 26.07.2021 ознайомився з матеріалами адміністративної справи № 640/11954/21 (а.с. 61).
В Акті № 322 позивач зафіксовав 54 порушення відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема:
не надано відповідних документів щодо введення в експлуатацію систем протипожежного захисту та перевірки їх правильності функціонування (порядковий номер порушення 1);
система протипожежного захисту знаходиться в несправному стані (пункт 4);
пожежні сповіщувачі в автопаркінгу заблоковані (заклеєні) поліетиленовими матеріалами (пункт 5);
клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди влаштовано меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції бо протипожежної перешкоди (пункт 12);
двері електрощитової не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 (пункт 13);
в приміщенні електрощитової допускається складування горючих матеріалів на відстані 1 м від електроустаткування та під електрощитами (пункт 15);
в автопаркінгу допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (пункт 18);
в автопаркінгу допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (пункт 19);
в автопаркінгу допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні проводи (пункт 20);
в автопаркінгу з'єднання відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 22);
в автопаркінгу допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією (пункт 23);
в автопаркінгу допускається використання пожежних кран-комплектів для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням (пункт 44);
автопаркінг не в повній мірі забезпечений первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початкових стадіях розвитку (пункт 47);
відсутні плани (схеми) евакуації людей на поверхах приміщень для тимчасового проживання людей та житлового будинку (пункт 52);
тощо.
З огляду на вищенаведені порушення та їх фото (а.с. 26-31, 42, 43) такий захід реагування як зупинення експлуатації приміщень автопаркінгу шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчі електрощити) та накладення печатки на вхідні двері і ворота автопаркінгу, є співмірними з виявленими порушеннями, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також забезпечують справедливий баланс між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Водночас суд врахував, що у період з дня ознайомлення представника відповідача із матеріалами справи 26.07.2021 (а.с. 61) до дня прийняття цього судового рішення, тобто більш чим протягом 4 років 10 місяців, відповідач не надав суду будь-яких доказів того, що він усунув хоч частково встановлені в Акті № 322 порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб'єктом владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, абзацом шостим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», суд
1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601; код за ЄДРПОУ 38620155) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПУЛЬС-ГАЗ» (вул. Білоруська, 3, м. Київ, 04050; код за ЄДРПОУ 33192247) задовольнити повністю.
2. Застосувати до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПУЛЬС-ГАЗ» (вул. Білоруська, 3, м. Київ, 04050; код за ЄДРПОУ 33192247) заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень автопаркінгу шляхом зобов'язання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПУЛЬС-ГАЗ» відключити джерела електроживлення (розподільчі електрощити) та накласти печатки на вхідні двері і ворота автопаркінгу, розташованого за адресою: вул. Білоруська, буд. 3 в Шевченківському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 25.03.2021 № 322.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 02 червня 2025 року