30 травня 2025 р. № 400/1017/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправнимb та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0350753-2411-1426 від 15.05.2024р., № 0350758-2411-1426 від 15.05.2024р., № 0635450-2411-1426 від 20.06.2024р., № 0635449-2411-1426 від 20.06.2024р.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є власником нежитлових приміщень. Вказана будівля не об'єктом оподаткування згідно з п.п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки фактично ФГ «Гладун», в процесі здійснення своєї господарської діяльності, займається вирощуванням сільгосппродукції, зберіганням та ремонтом сільськогосподарської техніки, зберігання запасних частин та обладнання, зберігання ПММ, зернові культури реалізовує, з метою отримання доходу.
05.03.2025 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому підтвердив, що об'єкт нерухомості позивача дійсно призначений для використання в сільськогосподарській діяльності, але позивач не є сільськогосподарським товаровиробником.
07.03.2025 р. Позивачем надано Відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначає, що відповідно до правовстановлюючих документів та й відповідно до довідки від 04.03.2024р. № 8/14-29-07-05 об'єкти нерухомості Позивача (переробний цех, зерновий склад, майстерня) відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018:2000 та НК 018:2023, відносяться до класу будівель 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші». Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018:2000 та НК 018:2023, до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) відносяться «Будівлі сільськогосподарського призначення інші». Позивач передавши у користування свою нерухомість ФГ «Гладуну», по суті делегував право господарського відання своїм майном, що повністю відповідає меті законодавця про надання підтримки невеликим сільгоспвиробникам. Крім того, зазначені вище нежитлові будівлі, використовуються для ведення сільськогосподарської діяльності (зберігання зерна, зберігання та ремонту сільськогосподарської техніки, зберігання запасних частин, обладнання, ПММ), про що податковий орган не заперечує, більш того, самим же податковим органом у довідці від 04.03.2024р. № 8/14-29-07-05/33581819 це було підтверджено, а тому в силу вимог п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України вказане нерухоме майно не є об'єктом оподаткування.
21.03.2025 р. Відповідачем надано до суду Заперечення на відповідь на відзив, де з доводами Позивача не згоден, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
06.05.2025 р. Відповідачем надано до суду додаткові докази по справі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень вказаних у ППР, крім того він є засновником та головою ФГ «Гладун» (код ЄДРПОУ 33581819), про що свідчить інформація, яка міститься у довідці від 04.03.2024р. № 8/14-29-07-05/33581819 та відповіді № 1432469 від 30.05.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
15.05.2024 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0350753-2411-1426, № 0350758-2411-1426, та 20.06.2024 р. № 0635450-2411-1426, № 0635449-2411-1426 р. якими позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік.
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України передбачає, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (підпункт 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 ПК України).
Системний аналіз вищенаведеної норми, надає суду підстави для висновку, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, є призначення такої будівлі для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а також особа має бути сільськогосподарським товаровиробником і така будівля не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.04.2023 р. у справі № 380/18104/21.
За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Застереження в підпункті 14.1.235 щодо цілей глави 1 розділу XIV ПК України не означає, що у інших випадках, передбачеих цим Кодексом, термін «сільськогосподарський товаровиробник» має інше змістовне навантаження.
Визначення «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років», сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Крім того, законодавцем, з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».
Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.04.2020 р. у справі № 500/2407/18.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є засновником ФГ «Гладун», основними видами діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується довідкою з ЄДР.
Таким чином, суд, з урахуванням змісту ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство», доходить висновку, що ОСОБА_1 , заснувавши фермерське господарство обрав певну форму здійснення підприємницької діяльності щодо сільськогосподарського товаровиробництва, саме через фермерське господарство.
Необхідно визнати, що фермерське господарство - це така специфічна організаційно-правова форма ведення підприємницької діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва, при якому юридична особа може вести свою діяльність за рахунок земель та майна засновника господарства. Тому, фізична особа власник чи користувач земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також власник об'єктів нерухомості, може займатися сільськогосподарським товаровиробництвом через утворене фермерське господарство.
Крім того, з цього приводу існують і численні правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах по адміністративним справам з аналогічними обставинами, де суд дійшов висновку, про можливість розповсюдження пільги передбаченої п.п. «ж» п. 266.2.2. ст.266 ПК України, на власника нерухомості, якій здійснює свою господарську діяльність у формі фермерського господарства. Зокрема, у постанові від 29.04.2021 у справі №2340/4117/18, від 09.05.2023 у справі № 380/10802/22, від 24.04.2020 у справі № 540/2206/19.
Судом встановлено, що Відповідно до довідки від 04.03.2024р. № 8/14-29-07-05/33581819:
1) основним видом діяльності ФГ «Гладун» є 01.11- Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
2) у періоді, що звірявся, здійснювало реалізацію сільськогосподарської продукції, а саме, насіння соняшнику врожаю 2023 року.
3) ФГ "Гладун" має ліцензію на право зберігання пального, видану Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, дата реєстрації - 21.01.2022, реєстраційний номер - 14260414202200005, термін дії: з 21.01.2022 до 21.01.2027, місцезнаходження: вул. Набережна, буд. 123, с. Кам'янка, Очаківський район. Миколаївська область, 57520, Україна; адреса місця зберігання: вул. Нова, буд. 40-А, с. Володимирівка, Очаківський район. Миколаївська область (загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри) - 29125).
4) ФГ "Гладун" використовував у своїй діяльності земельні ділянки, виробничі, складські та інші приміщення, транспортні засоби тощо. Інформація про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до повідомлення форми 20-ОПП згідно наявних в ГУ ДПС у Миколаївській області баз даних: зернові склади, переробний цех, трактор колісний БЕЛАРУС-920, трактор
гусеничний ДТ-75, автомобіль ГАЗ-САЗ 350, земельні ділянки, машино-тракториа станція.
5) Відповідно до поданого до контролюючого органу податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за IV квартал 2023 року (вх. № 9382530109 від 09.02.2024): середньооблікова чисельність штатних працівників за звітний період (жовтень 2023 року): 5 осіб; загальна сума нарахованого доходу (жовтень 2023 року) - 25581,82 гри.; V т.ч. сума нарахованої заробітної плати (жовтень 2023 року) - 25581,82 гри.; загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за звітний квартал, усього - 9636,00 грн.
6) ФГ «Гладун» було продано сільськогосподарську культуру, про що свідчить договір поставки сільськогосподарських культур від 19.09.2023р. № Р23-205, від 27.09.2023 № Р23-237, від 29.09.2023р. № Р23-250 укладений із ТОВ «Рисоіл Україна» та додаткові угоди до них.
7) Відповідно вказаних вище договорів поставки ФГ «Гладун» було складено видаткові накладні. Також виписані та зареєстровані ряд податкових накладних.
8) ФГ «Гладун» було подано податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік з відміткою про прийняття податковим органом.
Припинення підприємницької діяльності, неподання звітності тощо не впливають на факт заняття сільськогосподарським товаровиробництвом. Предметом розгляду даної справи є лише правомірність нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірність оскаржуваних рішень, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 4845,00 грн.
Судовий збір необхідно було сплатити в сумі 1211,20 грн. Отже, судовий збір у сумі 1211,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Решта судового збору вважається надмірно сплаченою та може бути повернута за клопотанням позивача за ухвалою суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір"..
Керуючись ст. 2, 19, 134, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, ідентифікаційний код ВП 44104027) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0350753-2411-1426 від 15.05.2024р., № 0350758-2411-1426 від 15.05.2024р., № 0635450-2411-1426 від 20.06.2024р., № 0635449-2411-1426 від 20.06.2024р - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.05.2024р р. № 0350753-2411-1426, № 0350758-2411-1426 та від 20.06.2024р р. № 0635450-2411-1426, № 0635449-2411-1426.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) судовий збір у сумі 1162,08 грн (одна тисяча сто шістдесят дві грн 08 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 30.05.2025 р.
Суддя Н.В. Лісовська