про залишення позовної заяви без руху
02 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3494/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
Служби безпеки України ( 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33, ЄДРПОУ 00034074) до
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання, -
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Служби безпеки України (одержувач - Національна академія Служби безпеки України, банк - ДКС України, код за ЄДРПОУ 20001823, р/р UА808201720313251001201009341) витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії Служби безпеки України, в розмірі 85 952,94 грн. (вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 94 коп.).
Згідно п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Крім того, згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (ч.2 ст.122 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер протии Бельгії».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа “Перез де Рада Каванілес протии Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Спори щодо відшкодування шкоди особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року справа № 1.380.2019.001198, постанові від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі №461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18), від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19.
Так, позивач просить відшкодувати витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання відповідача у вищому навчальному закладі, при цьому 22.05.2019 з ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання). Цього ж дня йому було роз'яснено, що він зобов'язаний у добровільному порядку відшкодувати Службі безпеки України витрати пов'язані з його навчанням і утриманням у розмірі 85952,94 грн.
Отже, з 23.05.2019 року у позивача виникло право на звернення до суду щодо стягнення коштів, натомість позивач звернувся до суду з цим позовом 26.05.2025 року (через систему "Електорнний суд"), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Позивачем подана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка обґрунтована тим, що право на звернення до суду у позивача у цій справі може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.
Додатково зазначено, що під час розгляду цивільної справи № 404/6/20 Кіровський районний суд міста Кіровограда закрив провадження у справі, однак, не було встановлено та не було підтверджено жодним доказом факт відмови ОСОБА_1 відшкодовувати вартість навчання.
Представник позивача вважає, що з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі №400/4280/20, позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом без порушення норм КАСУ щодо строків звернення до суду, адже на момент звернення СБУ до суду не минув встановлений у частині п'ятій статті 122 КАСУ місячний строк з моменту відмови виконати в добровільному порядку обов'язок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в НА СБУ.
Зазначає, що протягом 2020-2023 років через погіршення епідеміологічної ситуації були введені карантинні заходи, запроваджені з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також існували проблеми з безпекою, зумовлені постійними ракетними обстрілами.
Стосовно позиції позивача, що право на звернення до суду у позивача у цій справі може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови, то суддя зазначає, що 22.05.2019 з ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання), а вимога про відшкодування витрат лише від 26.02.2024 та 19.07.2024, тобто понад три роки після розірвання контракту, що не є розумним строком для виконання своїх обов'язків покладених на позивача щодо отримання позиції відповідача.
Відповідачу ще 22.05.2019 було роз'яснено, що він у добровільному порядку має відшкодувати Службі безпеки України витрати пов'язані з його навчанням і утриманням у розмірі 85952,94 грн., і у разі якби він не відмовлявся відшкодувати витрати за навчання він би сплатив зазначені кошти.
Крім того, позивач вже звертався до Кіровського районного суду міста Кіровограда щодо стягнення з відповідача вказаних коштів ще у 2020 році, і ухвалою судді від 28 січня 2020 року було відкрито провадження у справі, тобто відповідач ще раз відмовився виплачувати кошти за навчання вже в ході судового розгляду справи, про що позивачу було відомо ще в лютому 2020 року, натомість позивач до суду звернувся лише 26.05.2025.
Стосовно гострої респіраторної хвороби COVID-19, то ще до погіршення ситуації пов'язаної із даним захворюванням, позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки ще 22.05.2019 з відповідачем було розірвано контракт.
Стосовно проблеми з безпекою та тимчасового зупинення освітнього процесу, то позивач пропустив строк звернення до суду ще до початку введення воєнного стану.
Суддя наголошує, що початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До того ж, суд зауважує про те, що про пропуск строку звернення до суду позивачу неодноразово зверталося в інших справа, зокрема в ухвалі суду по справі №340/5983/24, яка постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 залишена без змін.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Служби безпеки України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА