30 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/551/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління НП в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
1)визнати протиправним та скасувати п.1 наказу ГУ НП в Кіровоградській області від 13.01.2025 №65 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області", щодо застосування до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Кіровоградській області - ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби;
2) визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Кіровоградській області від 17.01.2025 №49 о/с "По особовому складу" /зі змінами внесеними наказами ГУНП в Кіровоградській області від 24.01.2025 №73о/с та від 27.01.2025 №76 о/с/, згідно з п. 6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;
3) визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Кіровоградській області від 24.01.2025 №73 о/с "По особовому складу";
4) визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Кіровоградській області від 27.01.2025 №76 о/с "По особовому складу";
5)зобов'язати Головного управління НП в Кіровоградській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Кіровоградській області з 29.01.2025;
6) стягнути з ГУНП в Кіровоградській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.01.2025;
7) допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін.
Представник відповідача у відзиві до позову просив відмовити позивачу в його задоволені, вказавши, що у ході проведення службового розслідування встановлено порушення ним службової дисципліни, що виразилось у не виконанні наказу ГУНП в Кіровоградській області від 30.12.2024 № 852 о/с дск "Про відрядження поліцейських батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області до складу сил та засобів ОСУВ "Хортиця"(т.1,а.с.76-85).
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив (т.3,а.с.226-231).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення /стрілецький/ ГУНП в Кіровоградській області.
30.01.2025 до ГУНП в Кіровоградській області надійшов рапорт заступника начальника ГУНП в Кіровоградській області підполковника поліції ОСОБА_2 про можливого вчинення поліцейськими дисциплінарних проступків (т.1,а.с.25).
06.01.2025 Головним управління Національної поліції в Кіровоградській області було видано наказ № 18 про призначення відносно позивача службового розслідування щодо невиконання останнім наказу ГУНП в Кіровоградській області від 30.12.2024 № 852 о/ с дск "Про відрядження поліцейських БОПП ГУНП в Кіровоградській області до складу сил та засобів в ОСУВ "Хортиця" (т.1,а.с.27-29).
За висновками службового розслідування від 13.01.2025 зазначено про порушення позивачем вимог п.п.1,2 ч.1 ст. 18, ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", п.1,4 ч.3 ст.1, ч. 1 ст.5 Дисциплінарного статуту НПУ, пп.1,2 п.1 розд. VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, пп. 1,2,3 п.1 розд.VI Положення про батальйон поліції особливого призначення /стрілецький/ ГУНП в Кіровоградській області, п.1 наказу ГУНП в Кіровоградській області від 30.12.2024 №852 о/с дск "Про відрядження поліцейських батальйону поліції особливого призначення /стрілецький/ ГУНП в Кіровоградській області до складу сил та засобів ОСУВ "Хортиця", що виразилось у свідомому ігноруванні вимог службової дисциплін, Присяги поліцейського, невиконанні наказу, невибутті у відрядження.
Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 13 січня 2025 року №65 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських БПОП /стрілецький/ ГУНП в Кіровоградській області" за результатами службового розслідування вирішено застосувати до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (т.1,а.с.179).
17.01.2025 начальником ГУНП в Кіровоградській області видано наказ № 49 о/с, яким на реалізацію наказу ГУНП в Кіровоградській області від 13.01.2025 № 65, позивача було звільнено 22.01.2025 року зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (т.1,а.с.51).
24.01.2025 начальником ГУНП в Кіровоградській області видано наказ №73 о/с, яким внесено зміни в наказ від 17.01.2025 року за №49 о/с, змінено цифри та слова "22 січня 2025 року" на цифри та слова "25 січня 2025 року"(т.1,а.с.52).
27.01.2025 начальником ГУНП в Кіровоградській області видано наказ №76 о/с, яким внесено зміни в наказ від 17.01.2025 року за №49 о/с, змінено цифри та слова "25 січня 2025 року" на цифри та слова "28 січня 2025 року"(т.1,а.с.55).
Позивач вважаючи протиправними накази про звільнення з посади та служби в органах поліції незаконними, звернувся із позовом до суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі Порядок №893).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (пункт 2); вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (пункт 3); у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8).
Виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом (частина 1 статті 24 Закон № 580-VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до абз. 2 ст. 17 Конституції України визначає, що забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно вимог п. 1, 2, 4, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Відповідно до вимог абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правил етичної поведінки) під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно з ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі Порядок №893).
Пунктом 2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 1 ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції за те, що відповідно до наказу ГУНП в Кіровоградській області від 30.12.2024 № 852 о/с дск, на виконання вимог службового листа Національної поліції України від 29.12.2024 № 1288 дск, з метою виконання у взаємодії з ОШБ НПУ "Лють" бойових (спеціальних) завдань з відсічі збройної агресії проти України в порядку взаємодії підрозділів поліції зі Збройними Силами України, особовий склад БПОП (стрілецький), з 30.12.2024 до особливого розпорядження (не більше 180 діб), відряджено до складу сил та засобів ОСУВ "Хортиця" в підпорядкування ОШБ НПУ "Лють", зокрема й інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 , який на порушення вимог вищевказаного наказу, 30.12.2024 у відрядження не вибув та 30.12.2024 на нове місце дислокації підрозділу у Донецькій області не прибув.
Зі змісту долучених до матеріалів справи доказів встановлено, що 01.01.2025 в актовій залі ГУНП в Кіровоградській області окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області керівництвом ГУНП в Кіровоградській області доводилися вимоги наказу ГУНП в Кіровоградській області від 30.12.2024 № 852 о/с дск , під час якого здійснювалася відеофіксація на портативний відеореєстратор УГІ ГУНП в Кіровоградській області, тобто фактично було повторно доведено вимоги листа Національної поліції України від 29.12.2024 № 1288 дск, відповідно до якого БПОП (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області у зв'язку зі службовою необхідністю, з 30.12.2024 має бути передислокований на територію Донецької області для подальшого виконання службових завдань, оголошені раніше (29.12.2024) командиром БПОП (стрілецький) підполковником поліції ОСОБА_3 особовому складу підрозділу, та аналогічного за змістом усного наказу останнього.
Оголошення наказу фіксувалась на портативний відеореєстратор.
Згідно даних відеозапису, 01.01.2025 у період часу з 12:08 по 13:20 у приміщенні актової зали ГУНП в Кіровоградській області заступниками начальника ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 та підполковником поліції ОСОБА_5 до поліцейських БПОП (стрілецький), а саме: ОСОБА_1 та іншим зачитано та доведено вимоги наказу ГУНП в Кіровоградській області від 30.12.2024 № 852 о/с дск на наказу № 76 дск/ВС ЗБ ДПОП ОШБ "Лють" від 30.12.2024, а також роз'яснено про настання дисциплінарної відповідальності за невиконання вимог вказаного наказу.
Згідно з вищевказаного наказу, позивач повинен був відбути у відрядження разом з іншими поліцейськими БПОП ГУНП в Кіровоградській області для виконання завдань у Донецькій області.
Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, вказує, що наказ від 30.12.2024 не було йому належним чином доведено ні в усній, ні в письмовій формі, що унеможливило його виконання.
Вказане твердження спростовано наступним.
Зі змісту висновку службового розслідування, копія якого долучена до матеріалів справи вбачається, що позивач надав пояснення в ході його проведення та, на запитання, "чи доводили йому вимоги наказу ГУНП в Кіровоградській області від 30.12.2024 №852 о/с дск "Про відрядження поліцейських батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області до складу сил та засобів ОСУВ "Хортиця", повідомив, "що єдиний наказ, який йому доводили протягом останнього місяця, був доведений йому шляхом зачитування 01.01.2025 у приміщенні актової зали ГУНП в Кіровоградській області. ОСОБА_1 у своєму поясненні зазначив, що реквізитів наказу, який був зачитаний в приміщенні актової зали він не пам'ятає, а вимоги даного наказу доведені не в повному обсязі, оскільки не були озвучені його додатки, ознайомитись з даним наказом шляхом прочитання, йому можливості не дали" (стор. 28 Висновку) (т.1,а.с.156).
Отже, 01.01.2025 позивач був обізнаний про наказ від 30.12.2024 №852 о/с дск.
Судом також враховано наступне.
Опитані в ході службового розслідування заступник командира взводу № 1 роти № 1 БПОП (стрілецький) капітан поліції ОСОБА_6 , заступник командира взводу № 2 роти № 1 БПОП (стрілецький) ОСОБА_7 , заступник командира взводу № 3 роти № 1 БПОП (стрілецький) старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , заступник командира взводу № 3 роти № 1 БПОП (стрілецький) майор поліції ОСОБА_9 , повідомили, що 29.12.2024, перебуваючи в с. Малий Кобилин Житомирської області, під час шикування в пункті дислокації підрозділу, поліцейським батальйону командиром ОСОБА_3 було доведено наказ в усній формі про те, що особовий склад БПОП (стрілецький) відряджається для подальшого несення служби на територію Донецької області, що відповідає нормам Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Закону України "Про Національну поліцію". У своєму ж поясненні ОСОБА_7 додав, що ОСОБА_1 , та деякі інші поліцейські відмовилися їхати до Донецької області та вирушили з Житомирської області до м. Кропивницький, тобто вказані поліцейські також були присутніми на загальному шикуванні, та чули вказаний наказ, озвучений ОСОБА_3 .
Опитані старші інспектори відділення моніторингу і контролю БПОП (стрілецький) капітан поліції Лущенко С.М. та капітан поліції ОСОБА_10 , пояснили, що 29.12.2024 перебуваючи за місцем дислокації підрозділу в Житомирській області, ОСОБА_3 зібрав особовий склад поліцейських зведеного загону та усно довів вимоги листа НПУ від 29.12.2024 № 1288 дск, відповідно до якого всьому особовому складу поліцейських зведеного загону 30.12.2024 необхідно прибути до Донецької області для подальшого несення служби.
Під час проведення службового розслідування також встановлено, що безпосереднім керівником ОСОБА_1 , є командир взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) капітан поліції ОСОБА_11 .
У своєму поясненні ОСОБА_11 вказав, що ОСОБА_1 , та деякі інші поліцейські відмовились виїжджати до Донецької області.
Крім цього, ОСОБА_11 пояснив, що, про відмову ОСОБА_1 їхати до Донецької області, 30.12.2024 було повідомлено керівництво батальйону, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , вищевказаними поліцейськими особисто в його присутності.
Наведене свідчить, що, починаючи з 29.12.2024, позивач був обізнаний про майбутнє відрядження до Донецької області.
В ході проведення службового розслідування та в обґрунтування своїх вимог, позивач зазначав, що не відмовляється від виконання наказу, однак потребує часу для вирішення соціально-побутових питань, пов'язаних з орендою житла.
Однак 02.01.2025 позивач звернувся за медичною допомогою до закладу охорони здоров'я з діагнозом - дерматит не уточненого генеза (перебував на лікарняному з 02.01.2025 по 10.01.2025 - витяг з електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду України № 15190374-2028292623-1; з 10.01.2025 по 15.01.2025 - витяг з електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду України № 15190374-2028391911-1 )(т.1 а.с. 20-24).
Суд вказує, що в ході судового розгляду спростовано твердження позивача щодо не доведення поліцейським, в тому числі і позивачу наказів про необхідність відрядження до складу сил та засобів ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
30.12.2024 на підставі службового листа Національної поліції України від 29.12.2024 № 1288 дск видано наказ ГУНП в Кіровоградській області від 30.12.2024 № 852 о/с дск "Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області до складу сил та засобів ОСУВ "Хортиця", який 01.01.2025 в актовій залі ГУНП в Кіровоградській області було доведено до ОСОБА_1 , та деяких інших поліцейських, тобто даним наказом продубльовано вимоги вищевказаного службового листа Національної поліції України та усного наказу, відданого 29.12.2024 командиром БПОП (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області підполковником поліції ОСОБА_3 .
Водночас, поліцейський ОСОБА_1 , був належним чином ознайомлений з наказом ГУНП в Кіровоградській області від 30.12.2024 № 852 о/с дск, на момент закінчення службового розслідування вимоги цього наказу не виконав, у відрядження не вибув, чим порушили вимоги пунктів п.п.1,2 ч.1 ст. 18, ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", п.1,4 ч.3 ст.1, ч. 1 ст.5 Дисциплінарного статуту НПУ, пп.1,2 п.1 розд. VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, пп. 1,2,3 п.1 розд.VI Положення про батальйон поліції особливого призначення /стрілецький/ ГУНП в Кіровоградській області, п.1 наказу ГУНП в Кіровоградській області від 30.12.2024 №852 о/с дск "Про відрядження поліцейських батальйону поліції особливого призначення /стрілецький/ ГУНП в Кіровоградській області до складу сил та засобів ОСУВ "Хортиця", що виразилось у свідомому ігноруванні вимог службової дисциплін, Присяги поліцейського, невиконанні наказу, невибутті у відрядження
Вказані обставини підтверджуються належними та допустимими доказами, які досліджені судом під час розгляду справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
Отже, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, на поліцейських покладено зобов'язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Відповідно до пункту 24 частини 1 до статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно ч.2 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію", у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію" під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Згідно пункту 1 розділу VI Положення, затверджене наказом ГУНП в Кіровоградській області від 10.10.2024 № 844, поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП зобов'язані:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та вимог цього Положення;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог законодавства України, посадових (функціональних) обов'язків, нормативно- правових актів Міністерства внутрішніх справ України та актів Національної поліції України організаційно-розпорядчого характеру;
3) виконувати накази своїх безпосередніх та прямих керівників неухильно тау визначений строк;
4) постійно вдосконалювати свій рівень професійної майстерності, у тому числі фізичної, тактичної та вогневої підготовок, а також професійні якості.
Інструкція про службові відрядження поліцейських у межах України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.08.2017 №672 (далі Інструкція №672) визначає особливості направлення у службові відрядження поліцейських структурних підрозділів апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції та головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, у тому числі їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень поліції), а також підприємств, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), у межах України.
У спірному випадку позивач про неможливість виконати наказ від 30.12.2024№852 о/с дск, саме з наведених у законі підстав, уповноваженого керівника не повідомляв. В ході судового розгляду справи таких доказів не надано.
З огляду на завдання, покладені законом на органи Національної поліції України та поліцейських, в умовах виникнення реальної загрози суверенітету України, територіальній цілісності України, майор поліції ОСОБА_1 будучи інспектором взводу №2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області, не виконав наказ ГУНП в Кіровоградській області від 30.12.2024 № 852 о/с дск, у службове відрядження до Донецької області не відбув.
Позивачем вказані обставини в позові не заперечувались. Позовні вимоги в цілому обґрунтовані тим, що відповідачем не було доведено належним чином наказ № 852 о/с дск, не враховано суджень або пояснень позивача щодо неможливості виконання вищевказаного наказу, що, в свою чергу, спростовано матеріалами справи.
Наказом МВС України від 04.12.2017 №987 затверджено Положення про підрозділи поліції особливого призначення, відповідно до розділу ІІ якого до завдань таких підрозділів серед іншого віднесено участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.
Позивач склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, та відповідно до специфіки діяльності якого, відповідно до Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 № 987 (зі змінами відповідно до наказу МВС України від 04.09.2023 № 732) входить, зокрема, участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Разом з цим, відповідно до розділу ІІ Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 № 987 (зі змінами відповідно до наказу МВС України від 04.09.2023 № 732), до завдань вказаних підрозділів відноситься, зокрема, участь в обороні України, виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього, підпунктом 10 пункту 1 розділу ІІІ Положення встановлено, що підрозділи поліції особливого призначення можуть брати участь за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України", шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану та 60 днів після цього.
Таким чином, забезпечення правового режиму воєнного стану, участь в обороні України шляхом безпосереднього ведення бойових дій, боротьба з диверсійно-розвідувальними силами агресора є безпосередніми завданнями підрозділів поліції особливого призначення, у тому числі і БПОП ГУНП.
Тобто, позивач , як працівник правоохоронного органу та представник влади, нехтуючи даною Присягою на вірність Українському народові, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, допустив вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні наказу начальника ГУНП від 30.12.2024 року №852 о/с дск.
Відповідно до частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За частиною четвертою статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Таким чином, наказ ГУНП в Кіровоградській області від 17.01.2025 №49 о/с виданий з метою реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Відтак, на переконання суду, у спірному випадку начальником ГУНП, незважаючи на позитивну характеристику позивача та відсутність раніше застосованих до нього дисциплінарних стягнень, але враховуючи факт вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією проти України у вигляді невиконання наказу керівництва, обґрунтовано прийняті накази про накладення на позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення та звільнення останнього зі служби в поліції.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20, від 23.11.2023 у справі №420/14443/22).
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Оцінюючи правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення шляхом звільнення зі служби у поліції суд враховує, що позивач не надав інформації та документів, що підтверджують про наявність визначених законодавством обставин які перешкоджали йому у виконанні наказу від 30.12.2024 року.
Суд, в ході розгляду цієї справи, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, порушення Присяги поліцейського та, як наслідок, правомірність застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.
Отже наказ ГУНП в Кіровоградській області від 13.01.2025 №65 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області" в частині застосування до поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області, майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у формі звільнення зі служби в поліції, а також наказ ГУНП в Кіровоградській області від 17.01.2025 №49о/с (зі змінами внесеними наказами від 24.01.2025 №73 о/с та від 27.01.2025 №76 о/с) є законними і правомірними, прийнятими відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у тому числі нормами Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За викладеного, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Оскільки вимоги щодо скасування вищезазначених наказів є основними вимогами адміністративного позову, то за відсутності підстав для задоволення основних вимог, відсутні й підстави для задоволення усіх похідних вимог цього позову, а саме - щодо поновлення позивача на займаній до звільнення посаді та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Кіровоградській області на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З огляду на викладене суд залишає позов без задоволення у повному обсязі.
За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління НП в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО