про залишення позовної заяви без руху
02 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/22817/24
категорія 106020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , у якому (з урахуванням уточнення на виконання ухвали суду від 25 листопада 2024 року про залишення позовної заяви без руху) позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність командира Військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду звернення та рапорта солдата Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 від 18 вересня 2024 року про його звільнення з військової служби в запас на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої та абзацу 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок та військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII);
- визнати протиправною відмову командира Військової частин НОМЕР_1 у звільненні з військової служби в запас солдата Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої та абзацу 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 звільнити з військової служби в запас солдата Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 10 листопада 2024 року на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої та абзацу 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У позовній заяві позивач клопотав перед судом про звільнення від сплати судового збору у цій справі за пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (надалі - Закон № 3674-VI), відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Визначаючись у питанні сплати судового збору у цій справі з урахуванням клопотання позивач суд враховує, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон № 3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22, від 20 липня 2023 року у справі № 160/20070/21 та багатьох інших.
Отже, хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права мають бути нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
При цьому слід врахувати, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа № 567/79/23 для відступлення, зокрема, і від вищенаведених висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. В ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.
При цьому Велика Палата виходила з того, що зареєстрований у березні 2020 року у Верховній Раді України проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону № 3674-VI в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: "учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав", не було прийнято Верховною Радою України. Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання. Тому в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата резюмувала, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Таким чином, наразі позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI залишається усталеною та незмінною.
Зміст встановлених у цій справі спірних правовідносин свідчить про те, що предметом спору є звільнення позивача з військової служби, що не дає підстав для висновку про пов'язаність права на звільнення позивача з військової служби в запас - на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої та абзацу 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XI (необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, що є особою з інвалідністю II групи), - із статусом учасника бойових дій.
Відповідно, судовий збір за подання позову у цій справі позивачу належало сплатити на загальних підставах та у розмірі, визначеному, зокрема, у пункті 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI, який наразі складає 1211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" складав на 01 січня 2024 року 3028 грн).
Як передбачено у частині тринадцятій статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням строку для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору у сумі 1211,20 грн та відповідно до частини третьої статті 161 КАС України подання суду оригінала документа про таку сплату.
Суд роз'яснює, що відповідно до вимог частин чотирнадцятої, п'ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248, 256, 293, 294 КАС України, суддя,
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько