30 травня 2025 року м. Житомир Справа № 240/24242/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме - без застосування частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме - без застосування частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 01.06.2023, з урахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просить встановити судовий контроль за виконанням рішення у цій справі та зобов'язати відповідача подати звіт про його виконання.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що за розрахунками пенсійного органу доплата за понаднормовий стаж становить 137,50 грн. за стаж понад 15 років, виходячи із заробітку за 150 місяців (72541,15 / 153 = 474,13 грн.), (474,13 грн. х 29 % = 137,50 грн. ), а середньомісячний заробіток становить 14402,12 грн.
Однак, як вказує заявник, доплата на виконання рішення суду повинна рахуватись із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років за формулою: 14402,12 х1 % х 29 (44 рік - 15 років) = 4176,61 грн.
Вважає, що здійснений відповідачем розрахунок свідчить про невиконання судового рішення.
30.05.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України надійшли заперечення на подану заяву, у яких він просить залишити її без задоволення. Зазначає, що на виконання судового рішення у цій справі ним проведено перерахунок пенсії заявника з 01.06.2023 року відповідно до положень п.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Стверджує, що збільшення пенсії ОСОБА_1 на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років для жінок, але не вище 75 % заробітку становить 137,50 грн. (474,13 грн. х 29 %).
За приписами частини першої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Керуючись приписами частини дев'ятої статті 205 КАС України та частини першої статті 382-1 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Так, згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України (у редакції Закону №4094-IX від 21.11.2024) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з положеннями частин другої, третьої та шостої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Так, з доданого представником позивача до заяви листа ГУ ПФУ в Житомирській області від 18.02.2025 року вбачається, що на виконання рішення суду від 29.10.2024 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.06.2023 відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме - без застосування частини 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Пенсію збільшено на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років для жінок, але не вище 75% заробітку, що становить 137,50 грн. (474,13 грн. х 29%).
Фактичні обставини цієї адміністративної справи вказують на те, що спір між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області був вирішений шляхом постановлення рішення про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме - без застосування частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 01.06.2023.
Зобов'язальна частина судового рішення виконана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідно до її змісту. Доказів протилежного суду надано не було.
Заявник не погоджується з визначенням суми середньомісячного заробітку для збільшення пенсії.
Так, відповідач наполягає на тому, що за матеріалами пенсійної справи заробіток ОСОБА_1 за 153 місяці становить 72 541,15 грн., а середньомісячний заробіток становить 474,13 грн. Позивач же вважає, що її середньомісячний заробіток згідно матеріалів пенсійної справи становить 14 402,12 грн.
З цього приводу суд зазначає, що спірні правовідносини у справі № 240/24242/23 стосувались наявності у позивача права на перерахунок пенсії за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для її призначення шляхом збільшення розміру такої пенсії на 1% заробітку за рік, але не вище 75 % заробітку, у проведенні якого відмовляв відповідач, посилаючись на неможливість застосування до позивача приписів пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII у зв'язку з непризначенням пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Цей спір був вирішення виключно шляхом визнання за позивачем права на такий перерахунок.
Питання визначення розміру середньомісячного заробітку позивача з дослідженням матеріалів пенсійної справи не було предметом доказування у цій справі. А відтак питання обґрунтованості такого розрахунку не може бути вирішене в порядку ст. 382 КАС України і свідчить про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви в порядку ст. 382 КАС України.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 240/24242/23 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Майстренко