Рішення від 02.06.2025 по справі 240/5484/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/5484/25

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідадальністю "Тульмекс Трак Україна" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Тульмекс Трак Україна" із позовом до Житомирської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Держмитслужби №UA101000/2025/000078/2 від 14.02.2025 про коригування митної вартості товару.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України подано до Житомирської митниці декларації для митного оформлення імпорту обладнання та комплектуючих. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією, декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000078/2 від 14.02.2025 на підставі інформації, наявної в митному органі. Вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 07.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

21.03.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містить усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA101000/2025/000078/2 від 14.02.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-41-в від 29.04.2025 та №01-51-в від 19.05.2025 головуюча суддя Попова Оксана Гнатівна у період з 12 травня по 19 травня 2025 року та з 26 травня по 30 травня 2025 року перебувала у щорічній відпустці.

Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 10.02.2025 між ТОВ "Тульмекс Трак Україна" (покупець) та Toolmex Truck Sp. z o.o (продавець) укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є передача продавцем до покупця права власності на транспортний засіб марки Ford Transat FCD 2016 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , кап. двигун: НОМЕР_3 , країна походження - Німеччина.

Згідно пункту 4.1 вказаного договору сторони домовляються про ціну продажу транспортного засобу на суму 2100 доларів США.

Пунктом 4.3 вказаного договору передбачено, що оплата товару здійснюється в доларах США шляхом банківського перерахунку на рахунок продавця протягом 90 дняв з дати поставки.

13.02.2025 метою митного оформлення ввезеного на територію України транспортного засобу, уповноваженою особою позивача до митного органу було подано митну декларацію №25UA101090001446U5, в якій зазначено митну вартість за основним методом, за ціною договору в сумі 2100,00 доларів США.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:

- договір купівлі-продажу автомобіля від 10.02.2025 року Б/Н;

- імпортний інвойс від 11.02.2025 №FSE-6/25/WDH/02;

- експортна декларація від 12.02.2025 №25PL341010000KBB3;

- рішення від 12.02.2025 №KT-II.5410.1.1674.2025.PZ про скасування реєстрації автомобіля;

- тимчасовий реєстраційний талон РС/ААК 9399635 від 12.02.2025;

- довідка про транспортні витрати від 13.02.205 №1;

- довідка №13/02/2025-19 від 13.02.2025 про відповідність транспортного засобу екологічним нормам не нижче «ЄВРО-5»;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) A №540650 від 11.02.2025.

Розглянувши надані декларантом документи відповідач 14.02.2025 надіслав повідомлення за №543689, що заявлена митна вартість є нижчою за митну вартість товару, митне оформлення яких вже здійснено та запропоновано надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, а саме :

- виписку з бухгалтерської документації (в т.ч. для підтвердження витрат на транспортування навантаження товару);

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни(калькуляцію), прейскуранти (прайс-листи), каталоги.

Декларант повідомив відповідача, що він надав вичерпний перелік документів за якими можна визначити митну вартість товару. З переліку запропонованих документів, щодо підтвердження транспортних витрат, було надано довідку про транспортні витрати від 13.02.2025 №1 перевізника ФОП ОСОБА_1 , який здійснював перевезення товару автомобілем DAF, держ.номер НОМЕР_4 / НОМЕР_5 за маршрутом Шидловець(Польща) - п/п Краківець(кордон України) - с.Наталівка, Звягельский район Житомирська область та вартість транспортного призначення винесені на підставах

Однак, 14.02.2025 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000078/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач, не погоджуючись із такими рішеннями, вважаючи зазначені рішення про коригування митної вартості протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця /частина п'ята статті 58 Митного кодексу України.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п'ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Судом встановлено, що 10.02.2025 між ТОВ "Тульмекс Трак Україна" (покупець) та Toolmex Truck Sp. z o.o (продавець) укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є передача продавцем до покупця права власності на транспортний засіб марки Ford Transat FCD 2016 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , кап. двигун: НОМЕР_3 , країна походження - Німеччина.

Згідно пункту 4.1 вказаного договору сторони домовляються про ціну продажу транспортного засобу на суму 2100 доларів США.

Пунктом 4.3 вказаного договору передбачено, що оплата товару здійснюється в доларах США шляхом банківського перерахунку на рахунок продавця протягом 90 дняв з дати поставки.

13.02.2025 метою митного оформлення ввезеного на територію України транспортного засобу, уповноваженою особою позивача до митного органу було подано митну декларацію №25UA101090001446U5, в якій зазначено митну вартість за основним методом, за ціною договору в сумі 2100,00 доларів США.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:

- договір купівлі-продажу автомобіля від 10.02.2025 року Б/Н;

- імпортний інвойс від 11.02.2025 №FSE-6/25/WDH/02;

- експортна декларація від 12.02.2025 №25PL341010000KBB3;

- рішення від 12.02.2025 №KT-II.5410.1.1674.2025.PZ про скасування реєстрації автомобіля;

- тимчасовий реєстраційний талон РС/ААК 9399635 від 12.02.2025;

- довідка про транспортні витрати від 13.02.205 №1;

- довідка №13/02/2025-19 від 13.02.2025 про відповідність траспортного засобу екологічним нормам не нижче «ЄВРО-5»;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) A №540650 від 11.02.2025.

Розглянувши надані декларантом документи відповідач 14.02.2025 надіслав повідомлення за №543689, що заявлена митна вартість є нижчою за митну вартість товару, митне оформлення яких вже здійснено та запропоновано надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, а саме :

- виписку з бухгалтерської документації (в т.ч. для підтвердження витрат на транспортування навантаження товару);

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни(калькуляцію), прейскуранти (прайс-листи), каталоги.

Однак, 14.02.2025 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000078/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів викладені обставини та джерела інформації, якими користувались митні органи для визначення митної вартості товарів.

Так, за змістом оскаржуваного рішення встановлено, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме:

"У рахунку-фактурі №FSE-6/25/WDH/02 від 11.02.2025 зазначено EXW без конкретного місця. У митного органу виникають сумніви щодо заявленої митної вартості, тому що від цього залежить сума витрат на транспортування. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. Додатково надана копія митної декларації країни відправлення від 12.02.2025 №25PL341010000KBB3 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки подана на мові, яка не є офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна та мовою міжнародного спілкування. У зв'язку із зазначеним митний орган позбавлений можливості перевірити відомості, що зазначені у даному документі.

Відповідно до п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, правильність перекладу документів, що надаються декларантом відповідно до статті 254 Митного кодексу України, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад".

Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.

Так, за змістом частин дванадцятої, тринадцятої та чотирнадцятої статті 58 Митного кодексу той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Доведення впливу пов'язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (Угода).

Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом.

Щодо операцій, передбачених частиною вісімнадцятою статті 58 МК України, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.

Пунктом 2 статті 1 Угоди закріплено, що згідно з підпунктом «а», під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною, те, що покупець і продавець пов'язані між собою, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинна бути надана можливість для обґрунтованої відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.

Отже, за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцято статті 58 МК України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У той же час, посилання відповідача на те, що позивач мав підтвердити відсутність впливу взаємозв'язку на ціну товару при продажу між пов'язаними особами, є таким, що не відповідає нормам МК України і нормам названої Угоди.

Обов'язок доведення того, що пов'язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на митному органі. У разі якщо він не справляється із цим обов'язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. У випадку, який розглядається, митний орган не обґрунтував, що названі відносини вплинули на ціну імпортованих товарів, тому його доводи у цій частині відхиляються.

Щодо зауваження митного органу щодо того, що рахунку-фактурі №FSE-6/25/WDH/02 від 11.02.2025 зазначено на умовах EXW без вказання конкретного місця, то такі відомості зазначаються особами відмінними від ТОВ "Тульмекс Трак Україна" і жодним чином не залежать від волі чи бажання останнього. Покупець керувався та повинен був керуватись виключно вартістю товару, визначеної продавцем, як власником такого товару та суб'єктом господарювання у відповідній сфері.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ "Тульмекс Трак Україна" не понесло, а вищезазначений недолік, стосується домовленостей щодо умов поставки між виробником товару та продавцем, та жодним чином не впливає на рівень заявленої вартості товару.

До того ж, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України. У цьому випадку відсутність відомостей щодо місця поставки товару у інвойсі, жодним чином не вплинули на правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом.

Стосовно не надання позивачем перекладу на українську мову митної декларації країни відправлення від 12.02.2025 за №25PL341010000KBB3, суд зазначає, що відповідно до ст.254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Законодавчого визначення поняття "мова міжнародного спілкування" не існує. Так само немає чітко визначеного переліку іноземних мов, які є мовами міжнародного спілкування. Якщо керуватися звичаями ділового обороту, то до мов міжнародного спілкування відносяться мови найпоширеніші у світі та закріплені в міжнародному праві, мови, які офіційно застосовуються міжнародними організаціями - об'єднаннями держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору. Таким чином, румунська мова, якою була складена митна декларація країни відправлення від 112.02.2025 за №25PL341010000KBB3, є іноземними мовами міжнародного спілкування. Вимоги митного органу щодо перекладу цих документів не відповідають приписам ст.254 Митного кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.

За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару: МД №24UA205170026168U9 від 16.09.2024 «1. Вантажний автомобіль, Б/У:- Марка - FORD. Модель - TRANSIT. Номер кузова (шасі) НОМЕР_6 .- Календарний рік виготовлення - 2015.- Модельний рік виготовлення - 2015.- Двигун - дизельний.- Тип - пластиковий фургон з гідробортом.- Робочий об'єм циліндрів - 2198 см3.- Потужність - 92 кВт.- Колісна формула - 4х2.- Категорія ТЗ - №1.- Вантажопідйомність - 1011 кг.- Повна маса - 3500 кг. - Власна маса - 2489 кг.- Загальна кількість місць, включаючи місце водія - 3.- Призначений для перевезення вантажів по дорогам загального користування.» - 5446,34 дол. США за одиницю; конструкція ТЗ компенсується роком виготовлення з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.

Суд зауважує, що вказані декларації не можуть вважатися об'єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Вказана митна декларація не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі №814/2659/16, від 21.08.2018 по справі №804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.

Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.

Отже, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №826/23118/15.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Як встановлено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA101000/2025/000078/2 від 14.02.2025 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Наведене, у свою чергу зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. згідно платіжної інструкції №2424 від 26.02.2025, підлягає стягненню з відповідачів пропорційно на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульмекс Трак Україна" (вул. Звягельська, 14, с. Наталівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11742. РНОКПП/ЄДРПОУ: 37823850) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610), про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000078/2 від 14.02.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульмекс Трак Україна" судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

02 червня 2025 р.

02.06.25