02 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/4821/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці №UA101000/2024/000362/2 від 23.09.2024 про коригування митної вартості товару.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення відповідача про коригування митної вартості безпідставне, оскільки не доведено правомірність застосування резервного методу при визначенні митної вартості, а зазначені в рішення митниці причини не є належним доказом невірного визначення митної вартості декларантом. Заявлена позивачем митна вартість є реальною, підтвердженою належними доказами та не спростована відповідачем. Відтак, на думку позивача, у Житомирської митниці не було достатніх правових підстав для коригування митної вартості автомобіля.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.03.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що на виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення (АCMO) "Інспектор" за схожими товарами. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість вантажний автомобіль, що був у використанні, марка - VOLKSWAGEN, модель - TRANSPORTER, календарний рік виготовлення - 2017 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Належним доказом є Витяг з автоматизованої системи митного оформлення ("АСМО") "Інспектор", з якого слідує, що марка - VOLKSWAGEN, модель - TRANSPORTER, календарний рік виготовлення - 2017, що увезений на територію України 10.09.2024 має вартість 8200 євро. Також зазначає, що документи, подані для митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
З 31.03.2025 по 14.04.2025 головуюча суддя перебувала у відпустці; 14.03.2025, 21.03.2025, 23.05.2025 та 29.05.2025 головуюча суддя перебувала на періодичному навчанні.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 12.08.2024 між ТОВ "Альфатрейдінг Україна" та компанією SCANDEX укладено контракт №SDX-12/08, відповідно до п.1.1. якого, продавець зобов'язується поставити, а покупець - прийняти і оплатити нові автомобілі та автомобілі, що були у вжитку, нові і вживані трактори, навантажувачі, автобуси, комбайни, мотоцикли, промислове устаткування, автомобільні деталі, запчастини, пристосування і приналежності, в тому числі кузова для моторних транспортних засобів на умовах DAP - Zhytomyr, DAP - Rivne, DAP - Biala Krynytsia, DAP - Lutsk. Згідно інвойсу на кожну поставку. Валюта оплати Євро.
12.08.2024 між ТОВ "Альфатрейдінг Україна" та компанією SCANDEX укладено специфікацію №2201 до контракту №SDX-12/08 від 12.08.2024.
Згідно з п.1 специфікації №2201 від 12.08.2024, товаром партії є VOLKSWAGEN TRANSPORTER - WV1ZZZ7HZHH143154.
На виконання умов контракту №SDX-12/08 від 12.08.2024 ТОВ "Альфатрейдінг Україна" та компанія SCANDEX 12.08.2024 оформили інвойс № 4108 про оплату товару згідно опису: VOLKSWAGEN TRANSPORTER - WV1ZZZ7HZHH143154.
23.09.2024 до відділу контролю митної вартості з метою імпорту товару "вантажний автомобіль, що був у використанні, марка - VOLKSWAGEN, модель TRANSPORTER, календарний рік виготовлення -2017", що ввозився на адресу ТОВ "Альфатрейдінг Україна", подано митну декларацію №24UA101020033551U3.
Представником позивача, декларантом ОСОБА_1 , заявлена митна вартість, визначена за основним 1 (першим) методом на рівні 7000,00 євро за одиницю, про що відображено в графах 42-43 декларації.
Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA101020/2024/007500 до зазначеної митної декларації позивач долучив, зокрема, такі документи: рахунок-фактура (iнвойс) №4108 від 12.08.2024; декларацiя про походження товару №4108 від 12.08.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 05.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №SDX-12/08 від 12.08.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2201 від 12.08.2024; договір про надання послуг митного брокера №27/03/2023-1 від 27.03.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті від 14.08.2024; фото; копія митної декларації країни відправлення №24PL301010E1127410 від 17.09.2024.
В подальшому, при перевірці правильності визначення митної вартості, Житомирська митниця дійшла до висновку, що документи, які надані до митного оформлення містять розбіжності, а тому було зобов'язано декларанта надати додаткові документи, які б підтвердили митну вартість товарів.
Декларант надав пояснення та додаткові документи, зокрема переклад рахунку-фактури №4108 від 12.08.2024 та переклад копії митної декларації країни відправлення №24PL301010E1127410 від 17.09.2024.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів Житомирською митницею Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA101000/2024/000362/2 від 23.09.2024.
В розділі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено наступне:
На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор", а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме:
Згідно із ст.254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Враховуючи наведене вище, відомості про ціну продажу товару, викладені у рахунку-фактурі №4108 від 12.08.2024 можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документу.
Згідно із п.6.2 Контракту №SDX-12/08 від 12.08.2024 за умови поставки товару автовозом продавець зобов'язаний надати покупцю CMR (автотранспортну накладну).
Згідно із даними граф 18, 21, 25, 26 МД №24UA101020033551U3 товар переміщувався на митну територію України іншим транспортним засобом.
Відповідно до ч.1 ст.335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:
1) при перевезенні автомобільним транспортом:
б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні). Всупереч вищевказаних вимог, CMR або інші транспортні перевізні документи, не долучені до митного оформлення, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування фактичної країни експорту товару (країни відправлення).
Копія митної декларації №24PL301010E1127410 від 17.09.2024 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості оскільки:
- вона складена не у країні фактичного експорту товару;
- в даному документі зазначено "легковий автомобіль", тоді як у 33 графі МД №24UA101020033551U3 заявлено код УКТЗЕД вантажного автомобіля.
До митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті №177 від 14.08.2024. Зазначений документ не може бути використано як документ, що підтверджує ціну, що була фактично сплачена за товару зв'язку з просроченням умов оплати, які зазначені у рахунку-фактурі №4108 від 12.08.2024 (оплата до 12.08.2024).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.
Митна вартість визначена за резервним, 6 (шостим) методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожих товарів: за яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД № 24UA205170025657U8 від 10.09.2024 - вантажний автомобіль: марка VOLKSWAGEN, модель TRANSPORTER, стан - бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2017, модельниий рік виготовлення - 2018, робочий об'єм - 1968 см3, потужність 110 кВт, двигун - дизельний, тип кузова - цільнометалевий фургон, загальна кількість місць включаючи місце водія - 2, повна маса 3200 кг, - вантажопідйомність 925 кг, - власна маса 2275 кг, - призначення - для перевезення вантажів по дорогах загального використання, виробник "VOLKSWAGEN", торговельна марка "VOLKSWAGEN". Не виготовлений на базі кузова легкового автомобіля - 8200,00 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару вище вказаним рішенням, ТОВ "Альфатрейдінг Україна" звернулося з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України).
Статтею 1 МК України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 МК Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання МК Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до положень пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 2 параграфу (a) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b), оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм вказаного Кодексу.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).
Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).
Відповідно до частин 3-4 статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно частин 5-6 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 МК України. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст.64 МК України (ч.8 ст.57 МК України).
Позивачем митна вартість товару була визначена за ціною договору - 8650 Євро.
Відповідно до частин 1-2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Судом після дослідження оскаржуваного рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000362/2 від 23.09.2024 встановлено, що оскаржуване рішення не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за митною декларацією №24UA101020033551U3.
Як наслідок, суд критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товару, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Так, в спірному рішенні Житомирської митниці про коригування митної вартості від 23.09.2024 №UA101000/2024/000362/2 вказано, що відомості про ціну продажу товару, викладені у рахунку-фактурі №4108 від 12.08.2024 можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документу.
Про ненадання позивачем перекладу на українську мову рахунку-фактури №4108 від 12.08.2024 відповідач також вказує у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що рахунок-фактура №4108 від 12.08.2024 складений на іноземній мові країни продавця (дацькій). При цьому, 23.09.2024 під час проведення консультації митний орган вимагав у позивача надати переклад на українську мову рахунок-фактуру №4108 від 12.08.2024, проте до митного оформлення переклад вказаного документа не був наданий.
Суд критично оцінює дане твердження, оскільки декларант виконав вимоги митного органу та надав переклад рахунку-фактури №4108 від 12.08.2024 та митної декларації країни відправлення №24PL301010E1127410 від 17.09.2024 разом з поясненнями.
Також відповідач до відзиву на позовну заяву в якості додатку самостійно долучає переклад на українську мову рахунку-фактури №4108 від 12.08.2024.
Водночас, як наголошує митний орган у відзиві на позов, відомості про ціну товару у фактурі №4108 від 12.08.2024 вказані різні вартості транспортного засобу: в описовій частині зазначена вартість 7000,00 євро, а в розділі "ціна" вказана вартість товару 52500,00, без зазначення валюти.
Митним органом також встановлено, що у фактурі вказаний термін оплати: до 12.08.2024. Під час аналізу платіжної інструкції №177 від 14.08.2024 встановлено, що позивач 14.08.2024 здійснив оплату за транспортний засіб у розмірі 7000,00 євро. Отже, оплата за товар позивачем була здійснена із простроченням на 2 (два) дні, а саме: 14.08.2024, потрібно до 12.08.2024.
Крім того, вказаний документ не містить інформацію про уповноважену особу, яка його видала та не підписаний уповноваженою особою продавця.
Слід зазначити, що відповідач, зазначаючи про зауваження до фактури №4108 від 12.08.2024, суперечить своїм попереднім твердженням про неможливість використання вказаного документу під час перевірки числових значень заявленої митної вартості.
Разом з цим, суд звертає увагу відповідача, що дані зауваження не були вказані у рішенні про коригування митної вартості, тобто не були підставами для його прийняття.
Щодо неподання декларантом автотранспортної накладної (CMR) суд вважає, що даний недолік також не міг бути підставою для витребування додаткових документів, оскільки даний документ не містив складових заявленої митної вартості товару з огляду на умови його поставки (DAP - Житомир), тобто усі витрати по доставці та розвантаженні товару покладались на продавця.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України декларант має надати транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, тоді як відповідно до п.2.2. контракту ціна товару включає вартість доставки та розвантаження товару.
CMR - міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.
Отже, даний документ подається для підтвердження перевезення вантажу і в даному випадку його подання було необов'язковим.
Також відповідач у оспорюваному рішенні вказував, що копія митної декларації №24PL301010E1127410 від 17.09.2024 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості оскільки вона складена не у країні фактичного експорту товару, в даному документі зазначено "легковий автомобіль", тоді як у 33 графі МД №24UA101020033551U3 заявлено код УКТЗЕД вантажного автомобіля.
У відповідь на дане твердження позивач вказав, що зазначена митна декларація є офіційним документом, виданим митним органом країни відправлення товару, що підтверджує проходження товаром митних процедур. Вона містить відомості про товар, що були використані під час його оформлення та підтверджують транспортування товару до України. Відповідно до міжнародної практики, документи, оформлені у проміжній країні відправлення, можуть використовуватися для митного оформлення, якщо вони містять необхідні відомості про товар, що імпортується. Використання в декларації терміна "легковий автомобіль" не є підставою для невизнання документа, оскільки класифікація транспортного засобу за кодом УКТЗЕД має пріоритет перед загальними словесними формулюваннями. Код УКТЗЕД, заявлений у 33 графі МД № 24UA101020033551U3, відповідає реальним характеристикам товару та підтверджується технічними документами, а також іншими наданими матеріалами.
Суд приймає до уваги дане пояснення позивача та враховує, що експортна декларація це загальноприйнятий міжнародний документ, який підтверджує проходження товару митного оформлення в країні відправлення, підтверджує експорт товару та оформляється в момент експортного митного оформлення перед вивезенням товару.
Митна декларація країни відправлення в розумінні частини 2 статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною 3 статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів.
Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
При цьому, суд звертає увагу, що в компетенцію митного органу не входить перевірка правильності визначення постачальником/продавцем по зовнішньоекономічному договору ціни товару чи віднесення постачальником такого товару до певних категорій.
У даному випадку митний орган повинен здійснювати контроль за правильністю віднесення декларантом товару до певної товарної позиції на підставі УКТ ЗЕД, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" № 428 від 21.05.2012.
Надаючи правову оцінку посиланням відповідача на те, що оплата товару з проведено з порушенням строків, який продавець визначив для оплати, суд зауважує на таке.
Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.
У специфікації №2201 від 12.08.2024, рахунку-фактурі №4108 від 12.08.2024 та платіжній інструкції від 14.08.2024 № 177 вказана однакова сума товару - 7000,00 євро та ідентифікаційний код транспортного засобу за який здійснюється оплата - WV1ZZZ7HZHH143154, та посилання на контракт SDX-12/08 від 12.08.2024, а отже, вказані документи містять розпізнавальну та ідентифікуючу інформацію щодо задекларованого автомобіля.
Зауважуючи на те, що після отримання від позивача оплати в розмірі 7000,00 Євро, продавець відвантажив товар, за який така оплата проведена, суд приходить до висновку, що зазначена у рахунку-фактурі сума у вигляді 7000,00 Євро є вартістю такого товару.
Саме тому, висновок відповідача про те, що на момент здійснення оплати інвойс втратив чинність, а разом з ним і пропозиція продавця по ціні товару не відповідає дійсності.
Як зазначалось, ч.2 ст.53 МК України встановлено перелік документів на підтвердження митної вартості (основні документи) й митний орган вправі вимагати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару лише в разі коли документи, зазначені в переліку, передбаченому ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, чи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а не будь-які інші документи.
Під час митного оформлення декларантом було надано достатньо документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору, будь-які розбіжності відсутні. В ході консультацій декларант спростував зауваження митного органу, надав додаткові документи.
За таких обставин, в ході даного судового розгляду суд дійшов висновку, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Тобто, позивач надав повний перелік документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору, однак внаслідок формального підходу митного органу до дослідження змісту наданих документів суб'єкт владних повноважень дійшов хибного висновку щодо неможливості їх врахування для митного оформлення товару за основним методом.
З огляду на викладене, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару є надуманими та ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що митним органом безпідставно проведено коригування заявленої митної вартості товару, а тому рішення Житомирської митниці №UA101000/2024/000362/2 від 23.09.2024 слід визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до частин 1-2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" (вул. Київська,79, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10001, ЄДРПОУ: 45216826) до Житомирської митниці (вул.Перемоги,25, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000362/2 від 23.09.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
02.06.25