Рішення від 02.06.2025 по справі 200/2755/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2025 року Справа№200/2755/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце тимчасової реєстрації як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ:4331670, місцезнаходження:40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28) про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.03.2025 №1148/04 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

-поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

- застосувати негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді;

-стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції на користь ОСОБА_1 заробітну плату за весь час вимушеного прогулу згідно Порядку обчислення середньо заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100 з урахуванням пункту 10, починаючи з 11.03.2025 по день фактичного поновлення на роботі;

- стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 439457,48 грн.;

- стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції на користь ОСОБА_1 виплату за учбову відпустку у розмірі 12229,80 грн.;

- зобов'язати Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести нарахування і здійснити виплату по листам непрацездатності №2000340737-1 за період з 13.09.2021 по 07.10.2021, №653532-2001041371-1 за період з 08.10.2021 по 21.10.2021, №653532-2001675940-1 за період з 22.10.2021 по 25.10.2021.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.01.2025 №436/04, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі №200/3364/23, відповідач поновив її на посаді начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства. До наказу було надано лист яким ОСОБА_1 зобов'язували приступити до роботи 03.02.2025 за адресою: місто Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область. вул .Батюка 24-Б.

04.02.2025 на електронну адресу позивача відповідачем було надіслано попередження про наступне звільнення посилаючись на наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.03.2023 №2467/04 та про введення в дію з 31.03.2023 структури та штатної чисельності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. В попереджені відповідачем запропоновано зайняти визначені посади у кількості 23.

Не погодившись з наказом відповідача про поновлення на роботі, Позивач 05.02.2025 на електронну адресу відповідача надіслала заяву, в якій виклала свої заперечення та повідомила, що є особою з інвалідністю 3 групи.

Однак, 10 березня 2025 року наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №1148/04 «Про звільнення ОСОБА_1 » її звільнено з посади начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Вважає наказ про звільнення незаконним, виданим в порушення вимог законодавства про державну службу та трудового законодавства, так як ч.3 ст.41 Закон України «Про державну службу» визначено, що не допускається переведення в іншу місцевість державного службовця, який у встановленому законодавством порядку визнаний особою з інвалідністю. Не допускається таке переведення також у разі виникнення у державного службовця особливо важливих особистих або сімейних обставин.

Крім того, всі наявні вакантні посади у правонаступника не було запропоновано, чим, на думку позивача, відбулась дискримінація з боку відповідача.

Також стверджує, що відмова відповідача щодо перерахунку виплати грошової компенсації за всі невикористані види належних відпусток та виплати по листам непрацездатності є протиправною.

Ухвалою суду від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

06.05.2025 від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.03.2025 № 1148/04 «Про звільнення ОСОБА_1 » останню звільнено з посади начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у зв'язку з відмовою від переведення на запропоновану посаду.

Вказує на те, що відповідно до наявних записів у розділі IV «Відпустки» особової картки ОСОБА_1 були виявлені наступні невикористані залишки відпусток та видано відповідну довідку від 27.02.2023 № 1/14.3/34/23, а саме: щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2013 по 26.08.2014 - 30 календарних днів, щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2014 по 26.08.2015 - 30 календарних днів, щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2018 по 26.08.2019 - 15 календарних днів, щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2020 по 26.08.2021 - 3 календарних дні, щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2021 по 26.08.2022 - 15 календарних днів, щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2022 по 01.03.2023 - 15 календарних днів, додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 19 років за 2014 рік - 15 календарних днів, додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 20 років за 2015 рік- 15 календарних днів, додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 21 рік за 2016 рік - 15 календарних днів, додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 24 роки за 2019 рік- 15 календарних днів, додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 27 років за 2022 рік - 15 календарних днів, додаткової відпустки за 2014 рік як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років та є опікуном - 17 календарних днів, додаткової соціальної відпустки за рік як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років та є опікуном - 17 календарних днів, додаткової соціальної відпустки за 2016 рік як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років та є опікуном - 17 календарних днів, додаткової соціальної відпустки за 2018 рік як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років та є опікуном - 17 календарних днів, додаткової соціальної відпустки за 2021 рік як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років та є опікуном - 17 календарних днів, додаткової відпустки як одному з батьків, що має двох дітей віком до 15 років та є опікуном, за 2022 рік - 17 календарних днів, додаткової відпустки як одному з батьків, що має двох дітей віком до 15 років та є опікуном, за 2023 рік - 10 календарних днів, відпустки без збереження заробітної плати - 15 календарних днів, відпустки без збереження заробітної плати відповідно частини 4 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» - 90 календарних днів.

Зауважує, що помилкове застосування положень законодавства попередніми роботодавцями позивача призвело до невірного визначення статусу державного службовця і як наслідок, безпідставного отримання ОСОБА_1 права на соціальні відпустки. Втім, після аналізу положень Закону України «Про відпустки» та відомостей, відображених у особовій справі працівника, Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції було визначено точну кількість календарних днів відпусток про що зазначено у оскаржуваному наказі та виплачено державному службовцю при звільненні компенсацію за всі невикористані дні відпуски.

Вважає, що процедура звільнення позивача проведена у відповідності до вимог Закону, а оскаржуваний наказ прийнятий із дотриманням чіткої процедури, встановленої Законом України «Про державну службу» є правомірним та не підлягає скасуванню.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій містяться пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, у яких зауважили, що правова позиція відповідача детально викладена у відзиві на позовну заяву.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 01 квітня 2022 року № 6108-7000141266 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Місце тимчасової реєстрації як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ від 30.07.2024 Позивач є особою з інвалідністю 3 групи пожиттєво.

До звільнення ОСОБА_1 обіймала посаду начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02 червня 2023 року №4743/04, керуючись частиною п'ятою статті 87 Закону України «Про державну службу», звільнено ОСОБА_1 , начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, із займаної посади 02 червня 2023 року у зв'язку із реорганізацією, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», з припиненням державної служби.

Управлінню бухгалтерського обліку, планово - фінансової діяльності та ресурсного забезпечення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виплатити ОСОБА_1 :

1)грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за стаж державної служби понад 19 років тривалістю 15 календарних днів, за невикористану щорічну додаткову відпустку за стаж державної служби понад 20 років тривалістю 15 календарних днів, за невикористану щорічну додаткову відпустку за стаж державної служби понад 21 рік тривалістю 15 календарних днів, за невикористану щорічну додаткову відпустку за стаж державної служби понад 24 роки тривалістю 15 календарних днів, за невикористану щорічну додаткову відпустку за стаж державної служби понад 27 років тривалістю 15 календарних днів, за додаткову соціальну відпустку як одному з прийомних батьків за 2010 рік тривалістю 10 календарних днів, за додаткову соціальну відпустку як одному з прийомних батьків за 2011 рік тривалістю 10 календарних днів, за додаткову соціальну відпустку як одному з прийомних батьків за 2012 рік тривалістю 10 календарних днів, за додаткову соціальну відпустку як одному з прийомних батьків за 2013 рік тривалістю 10 календарних днів, за додаткову соціальну відпустку як одному з прийомних батьків за 2014 рік тривалістю 10 календарних днів, за додаткову соціальну відпустку як одному з прийомних батьків за 2015 рік тривалістю 10 календарних днів, за додаткову соціальну відпустку як одному з прийомних батьків за 2016 рік тривалістю 10 календарних днів, за додаткову соціальну відпустку як одному з прийомних батьків за 2018 рік тривалістю 10 календарних днів, за невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2009 по 26.08.2010 тривалістю 03 календарні дні, за невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2011 по 26.08.2012 тривалістю 04 календарні дні, за невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2012 по 26.08.2013 тривалістю 26 календарних днів, за невикористану щорічну основну відпустку за період з 27.08.2013 по 26.08.2014 тривалістю 30 календарних днів, за невикористану щорічну основну відпустку за період з 27.08.2014 по 26.08.2014 тривалістю 30 календарних днів, за невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2018 по 26.08.2019 тривалістю 15 календарних днів, за невикористану частину основної відпустки за період з 27.08.2020 по 26.08.2021 тривалістю 03 календарні дні, за невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2021 по 26.08.2022 тривалістю 15 календарні дні, за частину щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2022 по 02.06.2023 тривалістю 09 календарні дні, пропорційно до відпрацьованого часу, відповідно до вимог статті 83 КЗпП України.

2)вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат, відповідно до частини 4 статті 87 Закону України «Про державну службу».

Підстава: попередження про наступне звільнення, акт про відсутність згоди на зайняття запропонованої посади, розпорядження голови Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області від 03 червня 2010 №187.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року по справі № 200/3364/23 позов ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати, визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02 червня 2023 року №4743/04 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Стягнуто зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03 червня 2023 року по 06 грудня 2023 року (день винесення судового рішення) у сумі 41 446 (сорок одна тисяча чотириста сорок шість) гривень 79 копійок, з вирахуванням з вказаної суми податків та зборів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду по справі № 200/3364/23 набрало законної сили 19 серпня 2024 року. Відповідно до рішення суду наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.01.2025 №436/04 Позивач була поновлена на посаді начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Визначено робоче місце за юридичною адресою Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: місто Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область. вул. Батюка 24-Б.

Листом № 3531.14.2/24/25 від 29.01.2025 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції поінформувало позивача про поновлення на посаді і зобов'язоло приступити до роботи 03.02.2025 за адресою: місто Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область. вул. Батюка 24-Б.

Наказом начальника управління від 03.02.2025 № 493/04, на підставі заяви позивача та довідки внутрішньо-переміщеної особи, надано ОСОБА_1 відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 05 календарних днів, з 03 по 07 лютого 2025 року включно.

Наказом начальника управління від 07.02.2025 № 418/05, на підставі заяви позивача та довідки МСЕК, надано ОСОБА_1 частину щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2023 по 26.08.2024 тривалістю 24 календарних дні, з 10 лютого по 05 березня 2025 року включно.

04 лютого 2025 року листом за підписом суб'єкта призначення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на електронну адресу позивача направлено попередження про звільнення.

У якому зазначено, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 01.03.2023 №814/5 «Про відділи державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Великоновосілківський відділ ДРАЦС реорганізовано шляхом його приєднання до Слов'янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з перейменуванням у Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.03.2023 №2467/04 введено в дію з 31.03.2023 структуру та штатну чисельність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2023 № 858/5, зведений штатний розпис та штатний розпис на 2023 рік Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, затверджених Державним секретарем Міністерства юстиції України Богачовою О. В. 24.03.2023.

На виконання вимог абзацу першого частини 3 статті 87 Закону України «Про державну службу» керівник державної служби попередив позивача про наступне звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у зв'язку з реорганізацією Відділу.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» запропоновано зайняти одну із нижче вказаних посад: - начальника Дружківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - заступника начальника Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - головного спеціаліста Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - провідного спеціаліста Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - начальника Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - заступника начальника Глобинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - головного спеціаліста Лохвицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - провідного спеціаліста Глобинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - начальника Сумського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - заступника начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тимчасово на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця; - головного спеціаліста Сумського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - провідного спеціаліста Шосткинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тимчасово на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця; - начальника Сахновщинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - заступника начальника Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - головного спеціаліста Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - провідного спеціаліста Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - спеціаліста Зміївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тимчасово, на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця; - начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тимчасово, на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця; - заступника начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - головного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - провідного спеціаліста Бобровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тимчасово, на період заміщення тимчасово відсутніх державних службовців; - спеціаліста Семенівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Одночасно було повідомлено, що в разі ненадання згоди на зайняття жодної із запропонованих вакантних посад, особа підлягатиме звільненню не раніше ніж через 30 календарних днів з дня попередження.

04.02.2025 Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції складено Протокол про доведення документа до відома державного службовця.

Не погодившись з наказом відповідача про поновлення на роботі, Позивач 05.02.2025 на електронну адресу відповідача надіслала заяву, в якій виклала свої заперечення та повідомила, що є особою з інвалідністю 3 групи.

Крім того, 05.02.2025 ОСОБА_1 звернулась до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із запитом на публічну інформацію, в якому попросила надати повний перелік вакантних посад, у тому числі тимчасово вільних що належать до категорії «Б» та «В» та надати копію наказу про запровадження у Східному міжрегіональному управління Міністерства юстиції дистанційної роботи з визначеним переліком працівників.

Листом № 5312/ПІ/М/24/25/15.1 від 11.02.2025 відповідач повідомив позивача що вона є посадовою особою органу державної влади, суб'єктом владних повноважень тому не може направляти запити в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».

ОСОБА_1 були подані заяви щодо надання відпустки без збереження заробітної плати з 03 по 07 лютого 2025 року включно та частини щорічної основної відпустки з 10 лютого по 05 березня 2025 року включно та заява про виплату грошової допомоги за 2025 рік, які були задоволені відповідно до наказів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.02.2025 № 493/04, від 07.02.2025 № 418/05, від 07.02.2025 №596/04.

06 та 07 березня 2025 року працівниками Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено акти про відсутність на роботі без поважних причин ОСОБА_1, начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за адресою: місто Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область. вул. Батюка 24-Б.

Листом від 07.03.2025 № 8346/14.3/24/25 відповідач просив позивача надати міжрегіональному управлянню письмові пояснення з приводу відсутності на робочому місці з 06 по 07 березня 2025 року та надати підтверджуючі документи щодо поважності причин такої відсутності.

10 березня 2025 року працівниками Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції також складено акт про відсутність на роботі без поважних причин ОСОБА_1 , начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за адресою: місто Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область. вул. Батюка 24-Б.

Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.03.2025 №1148/04 звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у зв'язку із реорганізацією, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», з припиненням державної служби.

Визначено управлінню бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції :

1) виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за стаж державної служби понад 28 років за 2023 рік тривалістю 15 календарних днів, за невикористану щорічну додаткову відпустку за стаж державної служби понад 29 років за 2024 рік тривалістю 15 календарних днів, за невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2022 по 26.08.2023 тривалістю 07 календарних днів, за невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2023 по 26.08.2024 тривалістю 06 календарних днів, пропорційно до відпрацьованого часу у 2024 році та за щорічну основну відпустку за період роботи з 27.08.2024 по 10.03.2025 тривалістю 16 календарних днів, пропорційно до відпрацьованого часу, відповідно до вимог статті 83 Кодексу законів про працю України;

2) вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат, відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України «Про державну службу».

На виконання ухвали від 21 квітня 2025 року відповідачем, зокрема, надано службову записку начальника Управління персоналу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.05.2025 № 14.2/34/30/25/СЛВ з переліком всіх вакантних посад в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції станом на на 10 березня 2025 року; переліком вакантних посад в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції, рівнозначних до посади начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: станом на 10 березня 2025 року.

Дослідженням службової записки встановлено, що рівнозначними до посади начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції станом на 10 березня 2025 року були посади: у Донецькій області - 13 посад, у Луганській області - 16 посад, у Полтавській області - 17 посад, у Сумській області - 11 посад, у Харківській області - 28 посад, у Чернігівській області - 10 посад.

У службовій записці також зазначено, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 01.03.2023 №814/5 «Про відділи державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Великоновосілківський відділ ДРАЦС реорганізовано шляхом його приєднання до Слов'янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з перейменуванням у Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Зауважено, що 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з реорганізацією та запропоновано зайняти одну з рівнозначних посад державної служби в межах категорії «Б», інших посад державної служби в межах категорії «В» у відділах державної реєстрації актів цивільного стану областей, на які поширюється юрисдикція Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Враховуючи вимоги статті 91 Закону України «Про державну службу», факт доведення вищевказаного попередження до відома ОСОБА_1 зафіксовано протоколом від 04.02.2025.

14.04.2025 Позивач звернулася до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою щодо виплати в повному розмірі компенсації за невикористані відпустки та виплату за учбову відпустку. Крім того, просила провести нарахування і здійснити виплату по листам непрацездатності №2000340737-1 за період з 13.09.2021 по 07.10.2021, №653532-2001041371-1 за період з 08.10.2021 по 21.10.2021, №653532-2001675940-1 за період з 22.10.2021 по 25.10.2021.

Відповідач відповідь на заяву не надав.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статті 38, 43 Конституції України передбачають, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, користуються рівним правом доступу до державної служби, до служби в органах місцевого самоврядування.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. При цьому громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України від 10.12.2015 № 889 VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Частиною п'ятою статті 22 Закону № 889-VIII передбачено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб'єкта призначення може здійснюватися без обов'язкового проведення конкурсу.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Частиною третьою статті 83 Закону № 889-VIII визначено, що суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин процедура звільнення повністю врегульована положеннями Закону № 889-VIII, що виключає застосування до спірних правовідносин положень Кодексу законів про працю України, окрім врахування переважного права на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю, про що вказано в абзаці другому частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII.

З вищенаведених положень Закону № 889-VIII слідує, що на день звільнення, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: - скорочення чисельності або штату державних службовців; - скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців; - реорганізація державного органу

При цьому, у разі звільнення державного службовця з підстав, визначених у пункті 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, зокрема у зв'язку із реорганізацією державного органу, роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. І лише, якщо державний службовець відмовляється від такого переведення, роботодавець звільняє такого державного службовця.

Таким чином судом встановлено, що виключною підставою для звільнення державного службовця з причини реорганізації державного органу та за умови існування іншої вакантної рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби, на яку можливо переведення державного службовця за його згодою, є відмова від такого переведення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року № 912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» та наказу Міністерства юстиції №4011/5 від 22.09.2022 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) реорганізовано шляхом його приєднання до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 01.03.2023 №814/5 «Про відділи державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Великоновосілківський відділ ДРАЦС реорганізовано шляхом його приєднання до Слов'янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з перейменуванням у Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.03.2023 №2467/04 введено в дію з 31.03.2023 року структуру та штатну чисельність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2023 № 858/5, зведений штатний розпис та штатний розпис на 2023 рік Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, затверджених Державним секретарем Міністерства юстиції України Богачовою О.В. 24.03.2023.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 № 200/3364/23 скасовано наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.06.2023 № 4743/04 «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.01.2025 № 436/04 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », з визначенням робочого місця.

Одночасно, вищевказаний наказ був надісланий для ознайомлення ОСОБА_1 на особисту електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 (лист Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.01.2025 № 3531/14.2/24/25), про що складено відповідний протокол, відповідно до «Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1042.

З урахуванням норм статті 91 Закону України «Про державну службу», яка передбачає, що інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв'язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п'ятий календарний день з моменту їх відправлення, ОСОБА_1 була повідомлена, що має приступити до роботи до 03 лютого 2025 року, за визначеним робочим місцем за юридичною адресою Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: місто Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область, вул. Батюка 24-Б, 2 поверх, каб. 5, який є правонаступником реорганізованого Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з режимом роботи: з понеділка по четвер - з 08:00 по 17:00, у п'ятницю - з 08:00 по 15:45, перерва з 12:00 по 12:45.

На виконання вимог абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу», 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з реорганізацією та запропоновано зайняти одну з рівнозначних посад державної служби в межах категорії «Б», інших посад державної служби в межах категорії «В» у відділах державної реєстрації актів цивільного стану областей, на які поширюється юрисдикція Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Враховуючи вимоги статті 91 Закону України «Про державну службу», факт доведення вищевказаного попередження до відома ОСОБА_1 зафіксовано протоколом від 04.02.2025.

Позивач від пропозиції Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовилась, 05.02.2025 на електронну адресу відповідача надіслала заяву, в якій виклала свої заперечення.

При цьому, з позовної заяви вбачається, що відмова позивача від запропонованої посади ґрунтується на тому, що розташування робочого місця на запропонованих посадах знаходиться у місці небезпечному для життя.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону № 889-VIII не допускається переведення в іншу місцевість державного службовця - вагітної жінки або особи, яка є єдиним опікуном дитини віком до 14 років, а також державного службовця, який у встановленому законодавством порядку визнаний особою з інвалідністю. Не допускається таке переведення також у разі виникнення у державного службовця особливо важливих особистих або сімейних обставин.

Великоновосілківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції був фактично розташований за адресою: вул. Центральна, 33, смт. Велика Новосілка, Волноваського району Донецької області. Позивач також постійно проживала у смт. Велика Новосілка Донецької області.

Після реорганізації Великоновосілківський відділ ДРАЦС приєднано до Слов'янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з перейменуванням у Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Однак Позивач не з'явилась за визначеним робочим місцем за юридичною адресою Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: місто Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область, вул. Батюка 24-Б, 2 поверх, каб. 5, який є правонаступником реорганізованого Великоновосілківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідач здійснює свою діяльність на території Сумської, Чернігівської, Донецької, Харківської та Луганської областей.

Відповідно до довідки від 01 квітня 2022 року № 6108-7000141266 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, Позивач як внутрішньо переміщена особа зареєстрована за адресою: 47601, Тернопільська область, Тернопільський район, смт.Козова, вул.Ушинського, буд. 9а.

Вказані обставини підтверджують, що запропонована позивачу рівнозначна вакантна посада дійсно територіально віддалена від фактичного місця проживання позивача.

Однак, вказане жодним чином не свідчить про порушення відповідачем процедури звільнення позивача, оскільки положеннями ч. 3 ст. 41 Закону № 889-VIII не визначено обов'язку суб'єкта призначення або керівника державної служби пропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби за місцем його тимчасової реєстрації.

Щодо тверджень позивача про неврахування відповідачем переважного права на залишення на державній службі, оскільки позивач має тривалий безперервний стаж роботи в даній установі, то суд їх відхиляє як такі, що суперечать фактичним обставинам справи.

Так, при розгляді даної справи судом встановлено, що позивачу вручено пропозицію обійняти інші вакантні рівнозначні посади в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції. Суд вважає, що вже сам факт вручення цієї пропозиції свідчить, що суб'єктом призначення враховано переважне право позивача на залишення на роботі.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи все вище викладене, виходячи із встановлених обставин у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що відповідачем у повній мірі дотримано порядок звільнення позивача з державної служби, визначений статтею 87 Закону № 889-VIII, а наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.03.2025 №1148/04 «Про звільнення ОСОБА_1 », в частині звільнення є таким, що відповідає критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не підлягає скасуванню судом.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, підстави для задоволення таких позовних вимог у суду також відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 360/91/23.

Щодо тверджень представника позивача, що пропозиція відповідача мала містити не лише запропоновану посаду, а й інші рівнозначні/нижчі вакантні посади в тому самому державному органі та рівнозначну або нижчу посаду в іншому державному органі, то суд відхиляє їх як такі, що суперечать абзацу другому частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII, в якому визначений обов'язок суб'єкта призначення або керівника державної служби запропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби, або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

Крім того, твердження представника позивача щодо сталої практики в частині необхідності направлення працівнику пропозиції саме усіх вакантних посад, наявних у державному органі, спростовується правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.01.2023 в справі № 340/2871/21, який відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України має бути врахованим під час вирішення спору.

Щодо позовних вимог про стягнення зі Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 439457,48 грн., суд зазначає наступне.

В позовній заяві Позивач зазначає про невідповідність даних щодо кількості днів невикористаних відпусток, зазначених у наказі про звільнення відомостям, відображеним у довідці від 27.02.2023 № 1/14.3/34/23/СЛВ, складеної у відповідь на її заяву від 14.02.2023.

Відповідно до наявних записів у розділі IV «Відпустки» особової картки ОСОБА_1 зазначено наступні невикористані залишки відпусток, на підставі яких видано довідку від 27.02.2023 № 1/14.3/34/23, а саме: щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2013 по 26.08.2014 - 30 календарних днів, щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2014 по 26.08.2015 - 30 календарних днів, щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2018 по 26.08.2019 - 15 календарних днів, щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2020 по 26.08.2021 - 3 календарних дні, щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2021 по 26.08.2022 - 15 календарних днів, щорічної основної відпустки за період роботи з 27.08.2022 по 01.03.2023 - 15 календарних днів, додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 19 років за 2014 рік - 15 календарних днів, додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 20 років за 2015 рік- 15 календарних днів, додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 21 рік за 2016 рік - 15 календарних днів, додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 24 роки за 2019 рік- 15 календарних днів, додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 27 років за 2022 рік - 15 календарних днів, додаткової відпустки за 2014 рік як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років та є опікуном - 17 календарних днів, додаткової соціальної відпустки за рік як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років та є опікуном - 17 календарних днів, додаткової соціальної відпустки за 2016 рік як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років та є опікуном - 17 календарних днів, додаткової соціальної відпустки за 2018 рік як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років та є опікуном - 17 календарних днів, додаткової соціальної відпустки за 2021 рік як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років та є опікуном - 17 календарних днів, додаткової відпустки як одному з батьків, що має двох дітей віком до 15 років та є опікуном, за 2022 рік - 17 календарних днів, додаткової відпустки як одному з батьків, що має двох дітей віком до 15 років та є опікуном, за 2023 рік - 10 календарних днів, відпустки без збереження заробітної плати - 15 календарних днів, відпустки без збереження заробітної плати відповідно частини 4 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» - 90 календарних днів.

Крім того, відповідно до листа Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 04.08.2016 № 3340/8, позивачу повідомлено, що вона має невикористані відпустки:

- за період роботи з 27.08.2009 по 26.08.2010 - невикористана щорічна основна відпустка складає 25 календарних днів;

- за період роботи з 25.11.2010 по 24.11.2011 - невикористана щорічна основна відпустка складає 6 календарних днів;

- за період роботи з 25.11.2011 по 24.11.2012 - невикористана щорічна основна відпустка складає 30 календарних днів;

- за період роботи з 13.10.2013 по 12.10.2014 - невикористана щорічна основна відпустка складає 30 календарних днів;

- за період роботи з 13.10.2014 по 12.10.2015 - невикористана щорічна основна відпустка складає 30 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 12 років стажу державної служби складає 14 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 13 років стажу державної служби складає 15 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 14 років стажу державної служби складає 15 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 15 років стажу державної служби складає 15 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 16 років стажу державної служби складає 15 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 17 років стажу державної служби складає 15 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 18 років стажу державної служби складає 15 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 19 років стажу державної служби складає 15 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 20 років стажу державної служби складає 15 календарних днів;

додаткова відпустка особі, як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років, і як одинока мати:

за 2010 рік - 17 календарних днів;

за 2011 рік - 17 календарних днів;

за 2013 рік - 17 календарних днів;

за 2014 рік - 17 календарних днів;

за 2015 рік - 17 календарних днів;

за 2016 рік - 17 календарних днів.

Згідно довідки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.02.2023 № 1/14.3/34/23, ОСОБА_1 має невикористані відпустки:

- за період роботи з 27.08.2013 по 26.08.2014 - невикористана щорічна основна відпустка складає 30 календарних днів;

- за період роботи з 27.08.2014 по 26.08.2015 - невикористана щорічна основна відпустка складає 30 календарних днів;

- за період роботи з 27.08.2018 по 26.08.2019 - невикористана щорічна основна відпустка складає 15 календарних днів;

- за період роботи з 27.08.2020 по 26.08.2021 - невикористана щорічна основна відпустка складає 3 календарних днів;

- за період роботи з 27.08.2021 по 26.08.2022 - невикористана щорічна основна відпустка складає 15 календарних днів;

- за період роботи з 27.08.2022 по 01.03.2023 - невикористана щорічна основна відпустка складає 15 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 2014 рік за 19 років стажу державної служби складає 15 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 2015 рік за 20 років стажу державної служби складає 15 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 2016 рік за 21 рік стажу державної служби складає 15 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 2019 рік за 24 років стажу державної служби складає 15 календарних днів;

- невикористана щорічна додаткова відпустка за 2022 рік за 27 років стажу державної служби складає 15 календарних днів;

додаткова відпустка як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років та є опікуном:

за 2014 рік - 17 календарних днів;

за 2015 рік - 17 календарних днів;

за 2016 рік - 17 календарних днів;

за 2018 рік - 17 календарних днів;

за 2021 рік - 17 календарних днів;

- додаткова відпустка як одному з батьків, що має двох дітей віком до 15 років та є опікуном за 2022 рік - 17 календарних днів;

- додаткова відпустка як одному з батьків, що має двох дітей віком до 15 років та є опікуном за 2023 рік - 10 календарних днів.

Натомість відповідач зазначає, що під час проведення детального аналізу залишків відпусток (у зв'язку із звільненням) були додатково вивчені та опрацьовані матеріали, долучені до особової справи щодо права на додаткові соціальні відпустки, передбачені статтею 19 Закону України «Про відпустки» та встановлено наступне: згідно матеріалів особової справи, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) має одну рідну дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (батько дитини - ОСОБА_4 ), про що свідчить копія свідоцтва про народження (повторне) серії НОМЕР_3 від 27.11.2007.

Відповідно до свідоцтва про шлюб (повторне) серії НОМЕР_4 від 17.05.2011, 29 червня 2007 року ОСОБА_2 було укладено шлюб з ОСОБА_5 та після реєстрації шлюбу змінено прізвище на « ОСОБА_6 ».

Згідно з розпорядженням Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області від 03.06.2010 № 187 створено прийомну сім'ю на базі родини ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та влаштовано до неї на виховання та спільне проживання мальолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» (в редакції станом на 03.06.2010) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України ).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

У зв'язку з цим, суд погоджується з відповідачем, що ОСОБА_1 у 2010 році відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» набула право на додаткову соціальну відпустку, як одному із прийомних батьків тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, а не 17 календарних днів, як зазначено в довідці від 27.02.2023 №1/14.3/34/23, на яку посилається позивач у позовних вимогах.

Відповідно до розпорядження Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області від 08.04.2011 № 104 до прийомної сім'ї ОСОБА_5 і ОСОБА_1 влаштовано на виховання та спільне проживання ще двох дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23.04.2013 (номер справи 220/417/13-ц), шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано.

На підставі рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23.04.2013 розпорядженням Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області від 28.03.2016 № 59 було внесено зміни до розпорядження Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області від 03.06.2010 №187 та виключено ОСОБА_5 з тексту самого розпорядження у всіх відмінках та зі словами, які пов'язані з цими змінами.

З урахуванням норм чинного законодавства та вищезазначених обставин ОСОБА_1 мала право на 10 календарних днів додаткової соціальної відпустки відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» як один з прийомних батьків.

При цьому ОСОБА_1 мала соціальний статус прийомної матері (прийомних батьків) та відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» мала право на 10 календарних днів додаткової соціальної відпустки.

Відповідно до розпорядження Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області від 02 квітня 2019 № 78 створено дитячий будинок сімейного типу на базі прийомної сім'ї ОСОБА_1 та влаштовано на виховання та спільне проживання з 08 квітня 2019 року до дитячого будинку дітей, позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а розпорядження Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області від 03.06.2010 № 187 «Про створення прийомної сім'ї на базі родини ОСОБА_5 та ОСОБА_1 і влаштування до неї на виховання та спільне проживання малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 », від 08.04.2011 № 104 «Про влаштування ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до прийомної сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на виховання та спільне проживання» від 28.03.2016 № 59 «Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації» втратили чинність.

Статтею 186-1 Кодексу законів про працю України визначено, що гарантії, встановлені статтями 56, 176, 177, частинами третьою - восьмою статті 179, статтями 181, 182, 182-1, 184, 185, 186 цього Кодексу, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.

Згідно ст. 182-1 Кодексу законів про працю України, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи

Жінці , яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 цього Кодексу).

Отже, суд відхиляє доводи відповідача, що з 2019 року ОСОБА_1 втратила право на соціальну додаткову відпустку у розмірі 10 календарних днів.

Разом з тим, всупереч вимог статті 19 Закону України «Про відпустки», та ст. ст. 182-1 Кодексу законів про працю України, ОСОБА_1 надавались додаткові соціальні відпустки як одинокій матері та жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років та є опікуном, тривалістю по 17 календарних днів за 2017, 2019, 2020 роки, замість тривалості 10 календарних днів.

Таким чином, позивачу надано зайву соціальну додаткову відпустку у розмірі 21 календарний день за 2017, 2019, 2020 роки.

Інших доказів невідповідності кількості невикористаних залишків відпусток, зазначених в листі Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 04.08.2016 № 3340/8 та довідці від 27.02.2023 № 1/14.3/34/23, матеріали справи не містять.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що на день звільнення Позивач мала право на грошову компенсацію:

- за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 27.08.2009 по 26.08.2010 - 25 календарних днів; за період роботи з 25.11.2010 по 24.11.2011 - 6 календарних днів; за період роботи з 25.11.2011 по 24.11.2012 - 30 календарних днів; за період роботи з 13.10.2013 по 12.10.2014 - 30 календарних днів; за період роботи з 13.10.2014 по 12.10.2015 - 30 календарних днів; за період роботи з 27.08.2018 по 26.08.2019 - 15 календарних днів; за період роботи з 27.08.2020 по 26.08.2021 - 3 календарних днів; за період роботи з 27.08.2021 по 26.08.2022 - 15 календарних днів; за період роботи з 27.08.2022 по 26.08.2023 - 07 календарних днів; за період роботи з 27.08.2023 по 26.08.2024 - 06 календарних днів; за період роботи з 27.08.2024 по 10.03.2025 - 16 календарних днів;

- грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за стаж державної служби понад 12 років - 14 календарних днів; за стаж державної служби понад 13 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 14 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 15 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 16 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 17 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 18 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 19 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 20 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 21 рік - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 24 роки - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 27 років - 15 календарних днів;

- за додаткову соціальну відпустку як одному з прийомних батьків за період з 2010 по 2025 рік тривалістю 99 календарних днів (з урахуванням надмірно наданої відпустки у кількості 21 день додаткової відпустки у 2017, 2019, 2020 роках).

Таким чином, на момент звільнення позивача, відповідачем протиправно не проведено з ним усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки.

Щодо вимоги позивача про стягнення зі Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 439457,48 грн., суд виходить з того, що саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу недоотриману компенсацію, тоді як завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу під час звільнення грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки додаткових відпусток та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації:

- за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 27.08.2009 по 26.08.2010 - 25 календарних днів; за період роботи з 25.11.2010 по 24.11.2011 - 6 календарних днів; за період роботи з 25.11.2011 по 24.11.2012 - 30 календарних днів; за період роботи з 13.10.2013 по 12.10.2014 - 30 календарних днів; за період роботи з 13.10.2014 по 12.10.2015 - 30 календарних днів; за період роботи з 27.08.2018 по 26.08.2019 - 15 календарних днів; за період роботи з 27.08.2020 по 26.08.2021 - 3 календарних днів; за період роботи з 27.08.2021 по 26.08.2022 - 15 календарних днів; за період роботи з 27.08.2022 по 26.08.2023 - 07 календарних днів; за період роботи з 27.08.2023 по 26.08.2024 - 06 календарних днів; за період роботи з 27.08.2024 по 10.03.2025 - 16 календарних днів;

- грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за стаж державної служби понад 12 років - 14 календарних днів; за стаж державної служби понад 13 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 14 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 15 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 16 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 17 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 18 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 19 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 20 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 21 рік - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 24 роки - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 27 років - 15 календарних днів;

за додаткову соціальну відпустку як одному з прийомних батьків за період з 2010 по 2025 рік тривалістю 99 календарних днів, з урахуванням вже виплачених сум, що є підставою для задоволення позовних вимог в цієї частині частково.

Щодо позовних вимог про стягнення зі Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції на користь ОСОБА_1 виплату за учбову відпустку у розмірі 12229,80 грн., суд зазначає.

Відповідно до наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) від 21.11.2022 № 2576/к ОСОБА_1 перебувала у додатковій оплачуваній відпустці для складання сесії у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка тривалістю 15 календарних днів з 21 листопада по 05 грудня 2022 року.

Згідно службової записки виконуючого обов'язки начальника Управління персоналом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №14.6/34/81/24/СЗ від 09.08.2024, за спірний період позивачці нараховано середній заробіток у розмірі двох третин посадового окладу, що також підтверджується інформацією про заробітну плату Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції від 27.06.2024 ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення зі Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції на користь ОСОБА_1 виплату за учбову відпустку у розмірі 12229,80 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов'язання провести нарахування і здійснити виплату по листам непрацездатності, суд зазначає.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебувала на лікарняному відповідно до листків непрацездатності №2000340737-1 за період з 13.09.2021 по 07.10.2021, №653532-2001041371-1 за період з 08.10.2021 по 21.10.2021, №653532-2001675940-1 за період з 22.10.2021 по 25.10.2021.

Згідно інформації про заробітну плату Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції від 27.06.2024 ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, позивачці виплачено лікарняний за перші 5 днів у вересні 2021 року у сумі 3217,95 грн. та у листопаді у сумі 3094,05 грн. Крім того, оплачено лікарняний лист після 5 днів ФСС у вересні 2021 року у сумі 5792,31 грн. та у листопаді у сумі 1219,62 грн.

За змістом ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 22, ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Згідно ч. 5 ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні.

У зв'язку з чим Позивач мала право на отримання відповідної виплати за листками непрацездатності №2000340737-1 за період з 13.09.2021 по 07.10.2021, №653532-2001041371-1 за період з 08.10.2021 по 21.10.2021, №653532-2001675940-1 за період з 22.10.2021 по 25.10.2021 та згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на відповідача покладався обов'язок оплати лише перших п'яти днів за вказаними листками непрацездатності, позовні вимоги до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не заявлялись.

Відповідно до долученої до матеріалів справи інформації про заробітну плату позивача за 2021 рік, за листками непрацездатності за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності (перебування на лікарняному) розмір компенсації у 2021 році становив 6267,00 грн. та доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.

Отже, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять докази сплати належних позивачу, коштів відповідно до листів непрацездатності, а також учбової відпустки, тому позовні вимоги в частині зобов'язання виплати такі кошти задоволенню не підлягають.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце тимчасової реєстрації як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ:4331670, місцезнаходження:40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28) про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ:4331670, місцезнаходження:40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце тимчасової реєстрації як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 ) під час звільнення грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки додаткових відпусток.

Зобов'язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ:4331670, місцезнаходження: 40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце тимчасової реєстрації як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 ) грошової компенсації:

- за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 27.08.2009 по 26.08.2010 - 25 календарних днів; за період роботи з 25.11.2010 по 24.11.2011 - 6 календарних днів; за період роботи з 25.11.2011 по 24.11.2012 - 30 календарних днів; за період роботи з 13.10.2013 по 12.10.2014 - 30 календарних днів; за період роботи з 13.10.2014 по 12.10.2015 - 30 календарних днів; за період роботи з 27.08.2018 по 26.08.2019 - 15 календарних днів; за період роботи з 27.08.2020 по 26.08.2021 - 3 календарних днів; за період роботи з 27.08.2021 по 26.08.2022 - 15 календарних днів; за період роботи з 27.08.2022 по 26.08.2023 - 07 календарних днів; за період роботи з 27.08.2023 по 26.08.2024 - 06 календарних днів; за період роботи з 27.08.2024 по 10.03.2025 - 16 календарних днів;

- грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за стаж державної служби понад 12 років - 14 календарних днів; за стаж державної служби понад 13 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 14 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 15 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 16 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 17 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 18 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 19 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 20 років - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 21 рік - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 24 роки - 15 календарних днів; за стаж державної служби понад 27 років - 15 календарних днів;

- за додаткову соціальну відпустку як одному з прийомних батьків за період з 2010 по 2025 рік тривалістю 99 календарних днів, з урахуванням вже виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 червня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова