Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 травня 2025 року Справа№200/1504/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначено, що він з 03.03.2022 по 27.09.2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі відповідач). Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 274 від 27.09.2024 року його звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «а» (за віком перебування на військовій службі) та виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Вислуга років у Збройних Силах України станом на 27.09.2024 року становить: календарна - 02 роки 06 місяців 24 дні, пільгова - 00 років 00 місяців 00 дні, загальна 02 роки 06 місяців 24 дні. Позивач зауважив, що за час проходження ним військової служби у відповідача нарахування грошового забезпечення йому здійснювалося не в повному обсязі, а саме не в повному розмірі нараховувалась та виплачувалась надбавка за вислугу років, оскільки відповідачем неправильно здійснено розрахунок вислуги років, що призвело до зменшення надбавки з 30% до 25 % за період з 03.03.2022 по 01.03.2023 року та з 35 % до 25 % за період з 02.03.2023 по 27.09.2024 року, також грошове забезпечення нараховувалось та виплачувалось позивачу без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року. Позивач зазначив, що 17.11.2024 року відповідачем було складено його грошовий атестат, згідно якого надбавка за вислугу років 25% та обчислена на 27.09.2024 року вислуга років становить 2 роки 6 місяців та 24 дні, у тому числі пільгова вислуга 0 років, 0 місяців та 0 днів. Позивач зауважив, що 10.01.2025 року адвокатом в його інтересах було зініційовано звернення до відповідача про здійснення перерахування та виплати надбавки за вислугу років на військовій служби у відсотках посадового окладу (за основаною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовими званням за вищезазначений період та зазначених вище відсотках та здійснення перерахування позивачу з урахуванням виплачених сум грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат. 04 лютого 2025 року адвокатом була отримана відповідь, в якій було зазначено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.09.2024 № 274 позивача звільнено з військової служби у відставку та при звільненні проведено повний розрахунок, у зв'язку з чим підстави для здійснення перерахунків відсутні. До відповіді на адвокатський запит відповідачем була долучена довідка про розміри грошового забезпечення за період з 2022-2024 роки. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати надбавки за вислугу років на військовій служби у відсотках посадового окладу (за основаною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовими званням за період з 03.03.2022 по 03.03.2023 року в розмірі 30 %, за період з 04.03.2023 року по 27.09.2024 року в розмірі 35% та перерахунку грошового забезпечення (щомісячні основні забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу з 03 березня 2022 року по 27 вересня 2024 року без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року протиправною. Також позивач зауважив, що відповідно до довідки № 7146 від 28.10.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 він дійсно проходив службу в Збройних силах з 05.08.1981 по 01.09.1990 року та з 03.03.2022 по 27.09.2024 року з них брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України у періоди визначені в цій довідці, окрім цього, довідки про безпосередню його участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України виданою військовою частиною НОМЕР_1 № 3204 від 20.08.2024 року теж підтверджується вищезазначене. Позивач зауважив, що вищезазначені довідки є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій та відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 19 жовтня 2023 року Військовою частиною НОМЕР_3 , він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій. Згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час. З урахуванням наведеного позивач вважає, що періоди з 03.03.2022 по 09.08.2022 року, з 15.08.2022 по 07.09.2022 року, з 09.10.2022 по 07.12.2022 року, з 15.12.2022 по 21.03.2023 року, з 25.03.2023 по 20.11.2023 року, з 01.12.2023 по 15.01.2024 року, з 23.11.2024 по 18.02.2024 року, з 03.03.2024 по 30.04.2024 року повинні бути зараховані до його вислуги років у пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за три місяці. З урахуванням наведеного позивач вважає, що відповідач при винесенні наказу від 27.09.2024 року № 274 невірно здійснив розрахунок його вислуги років, а саме: не врахував періоди служби в Збройних силах з 05.08.1981 по 01.09.1990 року, зазначені в військовому квитку серії НОМЕР_4 виданого Мар'їнським райвійськкоматом Донецької області та в довідці № 7146 від 28.10.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо розрахунку вислуги років станом на 03.03.2022 року, не зарахував періоди його участі у бойових діях до його вислуги років у пільговому обчисленні (один місяць служби за три місяці). Позивач вважає, що розмір його вислуги років станом на 27.09.2024 року (дату виключення із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ) повинен складати: у календарному обчисленні - 11 років 7 місяців 21 день; у пільговому обчисленні - 5 років 6 місяців 11 днів, загальна вислуга - 17 років 2 місяці 2 дні. Також позивач не погоджується із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.09.2024 року № 274 в частині визначення його розміру вислуги років станом на 27.09.2024 року, що в свою чергу призвело до неправильного обчислення розміру грошового забезпечення позивача, як під час проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_1 , так і при звільненні з військової служби.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне, що позивач дійсно в період з 03.03.2022 по 27.09.2024 року перебував на службі в військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.09.2024 №274 позивача звільнено з військової служби за підпунктом "а" п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за віком). Відповідач зауважив, що в наказі командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.09.2024 №274 визначена вислуга років виходячи із фактичних даних, які були наявні у відповідача. Зміст цього наказу доведено позивачу та вручено витяг з наказу, що підтверджує розуміння позивача розрахованої вислуги років. Заперечень чи незгоди позивач не висловив. Відповідно до п.234 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (надалі - Положення), у разі незгоди з розрахунком вислуги років військової служби військовослужбовець повинен письмово обґрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років про це робиться відповідний запис на цьому ж аркуші та засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди. Заперечення військовослужбовців щодо розрахунку вислуги років військової служби розглядаються командирами (начальниками) військових частин перед оформленням документів для звільнення з військової служби. Спірні питання щодо заліку вислуги років окремих періодів служби для призначення пенсії розглядаються спеціальною комісією Міністерства оборони України. Таким чином, позивач, в супереч наведеного вище, не надав відомостей про строк служби до вступу на службу до військової частини НОМЕР_1 , не виказав незгоди із запропонованим розрахунком. Відповідач наголосив, що розрахунок вислуги років здійснено виходячи з наявних даних (особової справи позивача) та з урахуванням вимог діючого законодавства, зокрема, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Щодо перерахунку грошового забезпечення, компенсаційних виплат тощо на підставі зміни розрахунку вислуги років (пункти 4-6), відповідач зауважив, що зазначені позовні вимоги беззаперечно не підлягають задоволенню, адже спір про нездійснення перерахунку грошового забезпечення по зміненій вислуги років наразі відсутній. Питання перерахунку може бути розглянуто відповідачем лише після задоволення чи незадоволення попередніх позовних вимог, з урахуванням наведеного відповідач вважає, що ці вимоги є передчасними. Щодо перерахунку грошового забезпечення позивача виходячи із змісту постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет» (пункти 7-12), відповідач зауважив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до цієї постанови. Виходячи із змісту позовних вимог, зміст Постанови №704 не вірно інтерпретується позивачем. Відповідач, здійснюючи розрахунок грошового забезпечення позивача діяв відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів, порушень прав позивача не допущено. Зазначене підтверджується довідкою про грошове забезпечення позивача від 03.02.2025 №1555/582 копію якої долучено позивачем. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву відповідача, в якому зазначив, що не погоджується з доводами військової частини НОМЕР_1 та зазначив, що до його зарахування до військової частині НОМЕР_1 станом на 03.03.2022 року він мав вже календарну вислугу 9 років 27 днів, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 , виданого Мар'їнським райвійськкоматом Донецької області від 21.01.1991 р. та довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.10.2024 року, тому наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 274 від 27.09.2024 та грошовим атестатом військової частини НОМЕР_1 № 150 від 17.11.2024 року здійснено невірний розрахунок його вислуги років, що призвело до зменшення його надбавки за вислуги років та неправильного обчислення розміру грошового забезпечення, як під час проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_1 , так і при звільненні з військової служби. Позивач закцентував свою увагу на тому, що військова частина НОМЕР_1 виплачувала йому не в повному обсязі надбавку за вислугу років, яка з 03.03.2022 по 01.03.2023 року мала складати 30 % від посадового окладу, а з 02.03.2023 по 27.09.2024 року мала складати 35% від посадового окладу. Неналежне оформлення відповідачем облікових документів стосовно позивача не може бути підставою для порушення його прав та інтересів, відповідач має виправити недоліки в облікових документах стосовно позивача та запобігти подальшому порушенню його прав та інтересів. Позивач повністю підтримав свої позовні вимоги, які викладені в його позовній заяві та просив суд задовольнити їх повністю.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2025 відкрито провадження по даній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Звільнено позивача від сплати судового збору. Визнано поважними причини пропуску строку звернення та поновлений строк звернення з даним адміністративним позовом.
Представник позивача адвокат Токарєва О.Г. та відповідач про відкриття провадження по справі були повідомлені належним чином, про що свідчить відповідна відмітка про наявність у них реєстрації кабінету електронного суду та відповідна відмітка «доставлено» де зазначено, що процесуальний документ був отриманий - 06.03.2025 року.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_6 виданим Мар'їнським РВ УМВС України в Донецькій області.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням виданим Військовою частиною НОМЕР_3 від 19.10.2023 року серії НОМЕР_2 .
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) є юридичною особою та є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, підтверджується наявними доказами в матеріалах справи, позивач з 03.03.2022 по 27.09.2024 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 23.08.2024 року №276, відповідно до п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» позивача було звільнено у відставку за пунктом «а» (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.09.2024 року №274 позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 27.09.2024 року, з котлового забезпечення з 28.09.2024 року. Вислуга років у Збройних Силах України станом на 27.09.2024 року становить календарна: 02 роки 06 місяців 24 дні; пільгова - 00 років 00 місяці 0 днів; загальна - 02 роки 06 місяців 24 дні. Підстава наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 23.08.2024 року.
Військовою частиною НОМЕР_1 від 17.11.2024 року №150 позивачу був виданий грошовий атестат, в якому було зазначено надбавка за вислугу років - 25 % до 27.09.2024 року, обчислена на 27.09.2024 становить - 02 роки 06 місяців 24 дні.
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві: - «10 січня 2025 року адвокат Токарєва О.Г., яка діє в інтересах Позивача звернулась з заявою до Відповідача про здійснення перерахування та виплати надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовими званням за період з 03 березня 2022 року по 03 березня 2023 року в розмірі 30 %, за період з 04 березня 2023 року по 27 вересня 2024 року в розмірі 35% та здійснення перерахування ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу з 03 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481 грн.), з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684 грн.) та з 01 січня 2024 року по 27 вересня 2024 року виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року (3028 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704.».
Судом встановлено, що відповідачем була надана відповідь від 04.02.2025 року №1555/584 наступного змісту: - «За результатами опрацювання вашого запиту зазначаємо, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.09.2024 № 274 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку та при звільненні проведено повний розрахунок, у зв'язку з чим підстави для здійснення перерахунків відсутні. На виконання вимоги вашого запиту направляємо на вашу адресу довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період часу з 2022 по 2024 роки.».
Позивач звертаючись із позовом до суду, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 274 від 27.09.2024 в частині визначення вислуги років у Збройних Силах України старшого лейтенанта ОСОБА_1 в розмірі: календарна вислуга 02 роки 06 місяців 24 дні, пільгова вислуга - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна вислуга 02 роки 06 місяців 24 дні.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 зарахувати: до календарної та загальної вислуги років старшого лейтенанта ОСОБА_1 період проходження служби в Збройних Силах з 05.08.1981 року по 01.09.1990 року;
- до календарної, пільгової та загальної вислуги років старшого лейтенанта ОСОБА_1 періоди служби у Збройних Силах України з 03.03.2022 року по 09.08.2022 року, з 15.08.2022 року по 07.09.2022 року, з 09.10.2022 року по 07.12.2022 року, з 15.12.2022 року по 21.03.2023 року, з 25.03.2023 року по 20.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 15.01.2024 року, з 23.11.2024 року по 18.02.2024 року, з 03.03.2024 року по 30.04.2024 із розрахунку один місяць служби за три місяці, та визначити вислугу років старшого лейтенанта ОСОБА_1 у розмірі: календарна вислуга -11 років 7 місяців 21 день, пільгова вислуга - 5 років 6 місяців 11 днів, загальна вислуга - 17 років 2 місяці 2 дні, у зв'язку з чим внести відповідні зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.09.2024 за № 274;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок щодо розрахунку вислугу років старшого лейтенанта ОСОБА_1 та відсоткової надбавки вислуги років, зазначених у грошовому атестаті № 150 від 17 листопада 2024 року;
- зобов'язати військову частина НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, інших надбавок, доплат, підвищень та щомісячної премії за особистий внесок в загальні результати служби) ОСОБА_1 за період з 03.03.2022 по 01.03.2023 року виходячи із розміру надбавки за вислугу років у розміру 30% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, за наслідками чого внести зміни до грошового атестату № 150 від 17.11.2024 року;
- зобов'язати військову частина НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, інших надбавок, доплат, підвищень та щомісячної премії за особистий внесок в загальні результати служби) ОСОБА_1 з 02.03.2023 по 27.09.2024 року виходячи із розміру надбавки за вислугу років у розміру 35% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, за наслідками чого внести зміни до грошового атестату № 150 від 17.11.2024 року;
- зобов'язати військову частинну НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023, 2024 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, з урахуванням змін, внесених до календарної, загальної та пільгової вислуги років лейтенанта ОСОБА_1 , а саме: із зазначенням розміру надбавки за вислугу років у розмірі 30% та 35% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 03 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2021 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 03 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01 січня 2024 року по 27 вересня 2024 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01 січня 2024 року по 27 вересня 2024 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
З наявного в матеріалах справи копії військового квитка позивача серії НОМЕР_4 виданого Мар'їнським райміськвиконкомом Донецької області від 21.01.1991 року судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах з 05.08.1981 по 01.09.1990 року та з 03.03.2022 по 27.09.2024 року, що підтверджується відповідними записами. У розділі 11 військового квитка зазначено, що позивач брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення з 03.03.2022 по 09.08.2022 року, з 15.08.2022 по 07.09.2022 року, з 09.10.2022 по 07.12.2022 року, з 15.12.2022 по 21.03.2023 року, з 25.03.2023 по 20.11.2023 року, з 01.12.2023 по 15.01.2024 року, з 23.11.2024 по 18.02.2024 року, з 03.03.2024 по 30.04.2024 року.
Варто зазначити, що довідкою виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2024 року №7146 теж підтверджується факт проходження позивачем служби в Збройних Силах з 05.08.1981 по 01.09.1990 року та з 03.03.2022 по 27.09.2024 року.
Безпосередня участь позивача у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України у визначені періоди: з 03.03.2022 по 09.08.2022 року, з 15.08.2022 по 07.09.2022 року, з 09.10.2022 по 07.12.2022 року, з 15.12.2022 по 21.03.2023 року, з 25.03.2023 по 20.11.2023 року, з 01.12.2023 по 15.01.2024 року, з 23.11.2024 по 18.02.2024 року, з 03.03.2024 по 30.04.2024 року підтверджується також довідками ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.10.2024 року №7146; довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2024 №3204 та довідкою військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2025 року №1555/1054.
Отже враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що спірним питанням у даній справі є розрахунок відповідачем надбавки за вислугу років: з 30% до 25 % за період з 03 березня 2022 по 01 березня 2023 року; з 35 % до 25 % за період з 02 березня 2023 року по 27 вересня 2024 року та відповідно з даного розрахунку нарахування та виплата іншого грошового забезпечення позивача пов'язаного з даною надбавкою та нарахування й виплата грошового забезпечення за період проходження служби з 03.03.2022 по 27.09.2024 року без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Частиною 1 статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Абзацами 1, 2 ч. 4 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Щодо надбавки за вислугу років, суд зазначає наступне.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Відповідно до п. 4. Порядку № 260 (у редакції спірного періоду), грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п.п.1-3 розділу IV «Виплата надбавки за вислугу років» Порядку № 260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.
Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди:
зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (зі змінами);
проходження військової служби, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі - кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад і центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах);
проходження військової служби під час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби.
Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.
Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.
Згідно п.п. 6, 7 розділу IV Порядку № 260, для виплати надбавки за вислугу років командир військової частини щорічно станом на 01 січня оголошує наказом вислугу років військовослужбовців.
Наказ видається на підставі особових справ військовослужбовців та інших документів (за їх наявності), що підтверджують проходження військової служби. Календарна та пільгова вислуга років зазначаються окремо.
Військовослужбовцям, які прибули до військової частини для подальшого проходження служби, виплата надбавки за вислугу років здійснюється на підставі інформації про вислугу років, зазначеної у грошовому атестаті.
Після надходження до військової частини особової справи військовослужбовця вислуга років для виплати йому надбавки оголошується наказом командира військової частини.
Аналіз вказаних положень Порядку № 260 вказує, що командир військової частини оголошує наказом обсяг вислуги років військовослужбовців, який враховується для обчислення надбавки за вислугу років. При цьому, наказ видається на підставі особових справ військовослужбовців та інших документів (за їх наявності).
Суд зазначає, що позивач призваний на військову службу з 03.03.2022 року та виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 27.09.2024 року. Період служби склав 02 роки 06 місяців 24 дні, пільгова служба - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна 02 роки 06 місяців 24 дні, про що зазначається у наказі командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.09.2024 року №274.
Відповідно до грошового атестату №150 ВЧ НОМЕР_1 від 17 листопада 2024 року вказано, що надбавка за вислугу років складає 25 % та вислуга років становить 2 роки 06 місяців 24 дні.
Суд також зазначає, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 від 21.01.1991 року та довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.10.2024 року №7146, якими підтверджується проходження позивачем військової служби з 05.08.1981 по 01.09.1990 року у кількості - 09 років 0 місяців 27 днів.
Відповідно до приписів п. «а» ч.3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» від 17.07.1993 року №393 передбачено зокрема, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до приписів ст.17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На пільгових умовах особам із числа військовослужбовців, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону, до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
Отже в даному випадку календарна вислуга років позивача становить: 09 років 0 місяців 27 днів + 02 роки 06 місяців 24 дні = 11 років 07 місяців 21 день.
Пільгова вислуга становить: з 03.03.2022 по 09.08.2022 року, з 15.08.2022 по 07.09.2022 року, з 09.10.2022 по 07.12.2022 року, з 15.12.2022 по 21.03.2023 року, з 25.03.2023 по 20.11.2023 року, з 01.12.2023 по 15.01.2024 року, з 23.11.2024 по 18.02.2024 року, з 03.03.2024 по 30.04.2024 року з розрахунку 1 місяць за три.
Судом встановлено, що відповідач у своєму наказі в частині визначення вислуги років позивача у Збройних Силах України станом на 27 вересня 2024 року не повністю визначив його календарну вислугу років зарахувавши тільки період з 03.03.2022 по 27.09.2024 року, не зазначивши період проходження служби з 05.08.1981 по 01.09.1990 року, не визначив взагалі пільгову службу з урахуванням участі позивача у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення цих заходів у розрахунку 1 місяць служби за три місяці та як наслідок не вірно зазначив загальну вислугу років.
Також слід зазначити, що станом на момент призову на військову службу у позивача вже було право на встановлення йому надбавки за вислугу років з 03.03.2022 року у розмірі 30 % (строк служби від 5 до 10 років) та починаючи з 07.02.2023 року у розмірі 35 % (строк служби від 10 до 15 років).
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 03 лютого 2025 року №1555/582 судом встановлено, що у період з березня по лютий 2023 року (включно) надбавку за вислугу років у розмірі 30 % від посадового окладу та окладу за військове звання позивачу не нараховано та не виплачено взагалі; у період з березня 2023 по 27.09.2024 року (час виключення позивача зі списків особового складу частини) надбавка за вислугу років нараховувалась та виплачувалась позивачу з урахуванням 25% від посадового окладу та окладу за військове звання, що підтверджується вищезазначеною довідкою та грошовим атестатом від 27.09.2024 року.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 274 від 27.09.2024 в частині визначення вислуги років у Збройних Силах України старшого лейтенанта ОСОБА_1 в розмірі: календарна вислуга 02 роки 06 місяців 24 дні, пільгова вислуга - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна вислуга 02 роки 06 місяців 24 дні, та як похідна вимога, зобов'язати військову частину НОМЕР_1 зарахувати: до календарної та загальної вислуги років старшого лейтенанта ОСОБА_1 період проходження служби в Збройних Силах з 05.08.1981 року по 01.09.1990 року; до пільгової та загальної вислуги років старшого лейтенанта ОСОБА_1 періоди служби у Збройних Силах України з 03.03.2022 року по 09.08.2022 року, з 15.08.2022 року по 07.09.2022 року, з 09.10.2022 року по 07.12.2022 року, з 15.12.2022 року по 21.03.2023 року, з 25.03.2023 року по 20.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 15.01.2024 року, з 23.11.2023 року по 18.02.2024 року, з 03.03.2024 року по 30.04.2024 із розрахунку один місяць служби за три місяці, та визначити вислугу років з урахуванням висновків суду по цій справі у зв'язку з чим внести відповідні зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.09.2024 за № 274; та визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу надбавки за вислугу років у розмірі 30 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 03 березня 2022 року по 06 лютого 2022 року, надбавки за вислугу років у розмірі 35 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 07 лютого 2022 року по 27 вересня 2024 року, та як похідна вимога, зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати позивачу надбавку за вислугу років у розмірі 30 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 03 березня 2022 року по 06 лютого 2022 року, надбавки за вислугу років у розмірі 35 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 07 лютого 2022 року по 27 вересня 2024 року з урахуванням вже виплачених сум, та внести відповідні зміни до грошового атестату виданого військовою частиною НОМЕР_1 від 17.11.2024 року №150 в частині визначення вислуги років та пільгової вислуги років та з зазначенням надбавки за вислугу років 30% та 35% відповідно.
Щодо решти позовних вимог позивача в частині перерахунку грошового забезпечення з урахуванням надбавки за вислугу років, та здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 03.03.2022 по 27.09.2024 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
З матеріалів справи слідує, що предметом оскарження до суду є в першу чергу це визначення вислуги років, яка залежить від кількості років проходження позивачем військової служби та від якої насамперед залежить відповідно й розмір надбавки за вислугу років, яка в свою чергу є складовою іншого грошового забезпечення.
На даний час, відповідачем не зараховано спірного періоду проходження ним військової служби та надбавка за вислугу років у відповідному розмірі не виплачена, що на разі виключає можливість розгляду інших вимог позовної заяви позивача.
Отже, суд вважає передчасними вищезазначені вимоги позивача в цій частині, враховуючи що є заявленими на майбутнє, що не відповідає задачам та принципам адміністративного судочинства.
Щодо зазначеного відповідачем у його відзиві на позовну заяву: - «Таким чином, позивач, в супереч наведеного вище, не надав відомостей про строк служби до вступу на службу до військової частини НОМЕР_1 , не виказав незгоди із запропонованим розрахунком. Відповідач наголошує, що розрахунок вислуги років здійснено виходячи з наявних даних (особової справи позивача) та з урахуванням вимог діючого законодавства, зокрема, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача були в наявності відомості про строк служби позивача (військовий квиток та відповідна довідка про прийняття позивачем безпосередньої участі у здійсненні заходів, довідка ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що в даному випадку виключає можливість відсутності даної інформації у відповідача для належного обрахунку вислуги років позивача.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 274 від 27.09.2024 в частині визначення вислуги років у Збройних Силах України старшого лейтенанта ОСОБА_1 в розмірі: календарна вислуга 02 роки 06 місяців 24 дні, пільгова вислуга - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна вислуга 02 роки 06 місяців 24 дні, та як похідна вимога, зобов'язати військову частину НОМЕР_1 зарахувати: до календарної та загальної вислуги років старшого лейтенанта ОСОБА_1 період проходження служби в Збройних Силах з 05.08.1981 року по 01.09.1990 року; до пільгової та загальної вислуги років періоди служби у Збройних Силах України з 03.03.2022 року по 09.08.2022 року, з 15.08.2022 року по 07.09.2022 року, з 09.10.2022 року по 07.12.2022 року, з 15.12.2022 року по 21.03.2023 року, з 25.03.2023 року по 20.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 15.01.2024 року, з 23.11.2023 року по 18.02.2024 року, з 03.03.2024 року по 30.04.2024 із розрахунку один місяць служби за три місяці, та визначити вислугу років з урахуванням висновків суду по цій справі у зв'язку з чим внести відповідні зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.09.2024 за № 274; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу надбавки за вислугу років у розмірі 30 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 03 березня 2022 року по 06 лютого 2022 року, надбавки за вислугу років у розмірі 35 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 07 лютого 2022 року по 27 вересня 2024 року, та як похідна вимога, зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати позивачу надбавку за вислугу років у розмірі 30 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 03 березня 2022 року по 06 лютого 2022 року, надбавки за вислугу років у розмірі 35 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 07 лютого 2022 року по 27 вересня 2024 року з урахуванням вже виплачених сум та внести відповідні зміни до грошового атестату виданого військовою частиною НОМЕР_1 від 17.11.2024 року №150 в частині визначення вислуги років та пільгової вислуги років, та з зазначенням надбавки за вислугу років 30% та 35% відповідно.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що позивач відповідно до приписів ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 274 (по стройовій частині) від 27.09.2024 в частині визначення вислуги років у Збройних Силах України старшого лейтенанта ОСОБА_1 в розмірі: календарна вислуга 02 роки 06 місяців 24 дні, пільгова вислуга - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна вислуга 02 роки 06 місяців 24 дні.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) зарахувати: до календарної та загальної вислуги років старшого лейтенанта ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) період проходження служби в Збройних Силах з 05.08.1981 року по 01.09.1990 року; до пільгової та загальної вислуги років періоди служби у Збройних Силах України з 03.03.2022 року по 09.08.2022 року, з 15.08.2022 року по 07.09.2022 року, з 09.10.2022 року по 07.12.2022 року, з 15.12.2022 року по 21.03.2023 року, з 25.03.2023 року по 20.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 15.01.2024 року, з 23.11.2023 року по 18.02.2024 року, з 03.03.2024 року по 30.04.2024 року із розрахунку один місяць служби за три місяці, та визначити вислугу років з урахуванням висновків суду по цій справі у зв'язку з чим внести відповідні зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2024 за № 274 (по стройовій частині).
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) надбавки за вислугу років у розмірі 30 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 03 березня 2022 року по 06 лютого 2022 року, надбавки за вислугу років у розмірі 35 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 07 лютого 2022 року по 27 вересня 2024 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) надбавку за вислугу років у розмірі 30 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 03 березня 2022 року по 06 лютого 2022 року, надбавки за вислугу років у розмірі 35 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 07 лютого 2022 року по 27 вересня 2024 року з урахуванням вже виплачених сум та внести відповідні зміни до грошового атестату виданого військовою частиною НОМЕР_1 від 17.11.2024 року №150 в частині визначення вислуги років та пільгової вислуги років, та з зазначенням надбавки за вислугу років 30% та 35% відповідно.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 30 травня 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець