Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 травня 2025 року Справа№640/16722/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, 1 поверх, літера Б, ЄДРПОУ 30579869) до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А), Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про стягненя пені за період з 01.04.2022 р. по 26.09.2022 р. -
I. Зміст позовних вимог
31.03.2022 р. до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (далі - Позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - Відповідач 2) у якому Позивач просить суд, стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» пеню в розмірі 424 069,20 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 26.11.2019 по 26.09.2022.
II. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2022 року було відкрито провадження в адміністративній справі. Справу прийнято розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
28.04.2025 року засобами поштового зв'язку Відповідачем 1, було направлено до суду відзив на позовну заяву, яким вказується на пропущення Позивачем шести місячного строку звернення до суду, та просить залишити позов без розгляду.
14.04.2025 року Відповідачем 2, через систему електроний суд, було також подано відзив на позовну заяву.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення пені за період з 26.11.2019 по 31.03.2022 - залишено без руху, в звязку із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
На виконання вказаної ухвали, 26.05.2025 року Позивачем було надано заяву про поновлення строку звернення до суду. В обгрунтування вказаної заяви було зазначено, що в даному випадку має місце триваюче порушення. Кожен день, не здійснюючи бюджетне відшкодування, держава порушує право позивача на отримання такого бюджетного відшкодування. Відповідно, кожен день такого порушення дає право позивачу нарахувати пеню за такий кожний день і звернутись до суду із позовом про її стягнення. Тобто, щодо кожного такого дня порушення виникає право платника податку на звернення до суду з позовом про стягнення пені. Таке порушення права позивача буде припинено лише у випадку здійснення бюджетного відшкодування ПДВ.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві в частині стягнення пені за період з 26.11.2019 по 31.03.2022 залишено без розгляду.
Частиною 5 ст. 262 КАСУ передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 КАСУ розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає, можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
III. Позиція Позивача та заперечення Відповідача
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що в 2014 році в нього виникло право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1219569 грн. В зв'язку із несвоєчасним виконанням Відповідачами зобов'язання відповідно до вимог п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України, Позивачем на суму бюджетної заборгованості було нараховано пеню за період з 26.11.2019 по 26.09.2022 в розмірі 424 069,20 грн., що підлягає стягненню з бюджету на користь Позивача.
Відповідачі, надав відзив на позов у якому заперечував проти задоволеня позовних вимог, зазначивши про те що, сума ПДВ у розмірі 1219 569 грн. 20.06.2023 відшкодована на розрахунковий рахунок ТОВ «Аскоп-Україна», та вказує що Позивачем пропущено строк звернення до суду.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №640/5300/21 було стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аскоп-Україна» бюджетну заборгованість із відшкодування ПДВ в розмірі 1 219 569,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2022 у справі № 640/23429/19, було стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аскоп-Україна» пеню в розмірі 607525,78 грн., нараховану на вищевказану суму бюджетної заборгованості за період з 26.04.2017 по 25.11.2019.
20.06.2023 сума ПДВ у розмірі 1219569 грн. відшкодована на розрахунковий рахунок ТОВ «Аскоп-Україна».
В зв'язку з порушенням строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 219 569,00 грн. ТОВ «Аскоп-Україна» відповідно до вимог п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України додатково нарахувало на суму такої бюджетної заборгованості пеню за період з 26.11.2019 р. по 26.09.2022 р. в розмірі 424 069,20 грн.
V. Оцінка суду
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Частинами 1,2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
У свою чергу, пунктом 200.23 статті 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня.
Наведені норми встановлюють обов'язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 Податкового кодексу України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому, непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.
Таким чином, після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набула статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.
Наведене застосування пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24.11.2020 у справі N 808/660/16, від 03.04.2020 у справі N 2а-1870/9166/12, від 06.05.2020 у справі N 0870/9386/12, від 14.05.2020 у справі N 1540/4795/18.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №640/5300/21 було стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аскоп-Україна» бюджетну заборгованість із відшкодування ПДВ в розмірі 1 219 569,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2022 у справі № 640/23429/19, було стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аскоп-Україна» пеню в розмірі 607525,78 грн., нараховану на вищевказану суму бюджетної заборгованості за період з 26.04.2017 по 25.11.2019.
20.06.2023 сума ПДВ у розмірі 1219569 грн. відшкодована на розрахунковий рахунок ТОВ «Аскоп-Україна».
В зв'язку з порушенням строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 219 569,00 грн. ТОВ «Аскоп-Україна» відповідно до вимог п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України додатково нарахувало на суму такої бюджетної заборгованості пеню за період з з 26.11.2019 по 26.09.2022 р., проте в зв'язку із залишенням без розгляду вимог за період з 26.11.2019 - 31.03.2022 р., стягненню підлягає пеня за період з 01.04.2022 р. по 26.09.2022 р. (179 днів з них з 01.04.22 по 02.06.22 р. за обліковою ставкою 12% - 63 дні у сумі 25260,11 грн., за обліковою ставкою 30% - 116 днів в розмірі 116276,72 грн., разом 141536,83 грн.
Таким чином, стягненню підлягає пеня за період з 01.04.2022 р. по 26.09.2022 р. в розмірі 141536,83 грн. (сто сорок одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень 83 коп.).
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.01.2021 р. №806/2541/16, право позивача на вчасне відшкодування заборгованості бюджету з податку на додану вартість порушені саме бездіяльністю податкового органу, яким вчасно не виконано вимоги Податкового кодексу щодо направлення висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. З огляду на викладене, витрати зі сплати судового збору мають бути покладені саме на податковий орган.
Згідно платіжного доручення №1210 від 27.09.2022 року Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 6376,00 грн.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 424 069,20 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 26.11.2019 по 26.09.2022.
Ухвалою суду від 28.05.2025 року позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення пені за період з 26.11.2019 по 31.03.2022 на суму 282 532,37 грн. було залишено без розгляду.
За наведених обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 128,05 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, 1 поверх, літ. "Б", ідентифікаційний код 30579869) до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А), Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про стягненя пені - задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України через Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, 1 поверх, літ. "Б", ідентифікаційний код 30579869) пеню за період з 01.04.2022 р. по 26.09.2022 р. в розмірі 141536,83 грн. (сто сорок одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень 83 коп.) з прострочення відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 1219569,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, 1 поверх, літ. "Б", ідентифікаційний код 30579869) 2 128,05 грн. сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 30 травня 2025 року.
Суддя Є.В. Череповський