м. Вінниця
30 травня 2025 р. Справа № 120/14845/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку представника позивачів, пункту 40 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з питань виплати одноразової/грошової допомоги від 15.03.2024 року № 10/д, яким повернуто на доопрацювання документи позивачів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» як членам сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_3 під час виконання обов'язків військової служби.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк на усунення її недоліків.
У встановлений судом строк представником позивачів усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 11.11.2024 року, шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення.
Ухвалою суду від 02.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Даною ухвалою також витребувано у відповідача матеріали, які слугували підставою для відмови позивачам у призначенні одноразової грошової допомоги.
17.12.2024 через підсистему «Електронний суд» Міністерством оборони України до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Зокрема зазначає, що військовослужбовець ОСОБА_3 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер природньою смертю внаслідок захворювання, що встановлено 11 Регіональною військово-лікарською комісією від 17.04.2023 року, відповідно він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення військовослужбовців, що давало б його дружині та сину право на отримання допомоги в збільшеному розмірі. Зауважує, що питання визначення розміру допомоги є диференційованим та врегульовано ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовців - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Згідно з підпунктом «а» п. 1 ст. 16-2 Закону допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Відповідно до частини 6 ст. 16-3 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України.
Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджений «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Аналогічно, як і в Законі, абзацом 2 пункту 5 Постанови КМУ № 975 у разі смерті військовослужбовця внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, розмір допомоги встановлений на рівні 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Позивачі, як дружина та син військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом батьківщини, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону, в кратному розмірі від 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Також відповідачем надані витребувані судом докази.
23.12.2024 року на адресу суду від представника позивачів надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.
01.04.2024 від представника третьої особи до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує заявлені позовні вимоги. Зазначає, що відповідно до абз.6 п.2 Постанови № 168, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Тобто, виплата збільшеного до 15 000 000 грн., розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови № 168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: - у разі загибелі військовослужбовця; - у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Відповідно до пунктів 1.3., 21.9. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, уповноваженим органом, на який покладено завдання з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть, є штатні військово-лікарські комісії.
17.04.2023 року 11 Регіональною військово-лікарської комісією встановлено, що причиною смерті ОСОБА_3 стало не поранення, а захворювання, рішення комісії оформлене протоколом № 1274.
Для цілей виплати допомоги в розмірі 15 000 000 грн. згідно пункту 2 Постанови КМУ №168 причинний зв'язок мав би бути наступним: «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» згідно підпункту «а» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402., відповідно ОСОБА_3 не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення військовослужбовців, що давало б його дружині та сину право на отримання допомоги у збільшеному розмірі.
З наведених підстав, просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
11.02.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, якою вона заперечує висловлені ІНФОРМАЦІЯ_1 доводи, викладені у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно з витягом із наказу командира угрупування сил і засобів медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Угрупування медичних сил Збройних сил України (по стройовій частині) № 1 від 25.07.2022 року сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду водія-санітара автомобільного відділення автомобільного взводу НОМЕР_1 окремої автомобільної санітарної роти.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Могилів-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 30.12.2022 року складено відповідний актовий запис № 649. Місце смерті: Україна, Дніпропетровська область, район Новокодацький.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть, виданого Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» № 8055 від 27.12.2022 року, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок захворювання: Гостра недостатність кровообігу. Атеросклеротична хвороба серця.
Відповідно до Акта службового розслідування 10 Окремої автомобільної санітарної роти від 31.12.2022 року, встановлено, що 26.12.2022 року мобілізований військовослужбовець, водій-санітар автомобільного відділення автомобільного взводу НОМЕР_1 окремої автомобільної санітарної роти сержант ОСОБА_3 виконував бойове розпорядження командира 10 окремої автомобільної санітарної роти по евакуації хворих та поранених військовослужбовців санітарним автомобілем марки ЕТАЛОН військовий номер НОМЕР_3 за маршрутом м. Дніпро МЛ№4 - м. Кривий Ріг МЛ №2. Виконавши бойове розпорядження командира НОМЕР_1 окремої автомобільної санітарної роти сержант ОСОБА_3 повертався до місця постійної дислокації АДРЕСА_1 . Близько 17 години 40 хвилин надійшла інформація від санітара автомобільного відділення автомобільного взводу НОМЕР_1 окремої автомобільної санітарної роти молодшого сержанта ОСОБА_4 про втрату свідомості під час керування санітарним автомобілем ЕТАЛОН військовий номер НОМЕР_3 сержантом ОСОБА_3 , внаслідок чого військовослужбовець помер.
Службовим розслідуванням неправомірних дій зі сторони водія-санітара автомобільного відділення автомобільного взводу 10 окремої автомобільної санітарної роти ОСОБА_3 не встановлено. Згідно лікарського свідоцтва про смерть №8055 від 27.12.2022 року та довідки про причину смерті до форми №106/о №8055 було встановлено причину смерті: 125.1 Атеросклеротична хвороба серця. Вина військовослужбовця: відсутня. Смерть сержанта ОСОБА_3 вважати пов'язаною із захистом Батьківщини під час проходження військової служби по мобілізації у Збройних Силах України.
Відповідно до витягу з наказу командира НОМЕР_1 окремої автомобільної санітарної роти від 05.01.2023 року, сержанта ОСОБА_3 , водія-санітара автомобільного відділення автомобільного взводу 10 окремої автомобільної санітарної роти, який помер від гострої недостатності кровообігу виконуючи бойове розпорядження 26.12.2022 року, виключено зі списків особового складу частини.
У витязі з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв, Протокол №1274 від 17.04.2023 року зазначено наступне: «Захворювання колишнього військовослужбовця, сержанта ОСОБА_3 , 1969 року народження, який приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджено актом службового розслідування, затвердженим 31.12.2022 року командиром 10 окремої автомобільної санітарної роти: «Гостра недостатність кровообігу. Атеросклеротична хвороба серця», послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №8055, виданим 27.12.2022 року Дніпропетровським обласним бюро судово-медичної експертизи та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим 30.12.2022 року Могилів-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Захворювання та причина смерті, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Згідно довідки 10 окремої автомобільної санітарної роти Міністерства оборони України від 31 грудня 2023 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, сержант ОСОБА_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Дніпропетровській області, Межівський район, н.п. Слов'янка.
Згідно листа-відповіді ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Національної поліції України, який адресований командиру 10 окремої автомобільної санітарної роти, повідомлено, слідчим СВ ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , було розглянуто його звернення № 189 від 28.12.2022 року, призначено судово-медичну експертизу, за результатами якої, було долучено висновок експерта №8050 від 26.01.2023 року до матеріалів кримінального провадження.
Згідно вищевказаного висновку експерта встановлено, що смерть ОСОБА_3 1969 року народження настала від хронічної ішемічної хвороби серця, яка протікала з явищами стенозуючого коронаросклерозу, кардіосклерозу і ускладнилася гострою недостатністю кровообігу, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа. Таким чином, проведеним досудовим розслідуванням факту вчинення протиправних дій, які б знаходились у причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_3 встановлено не було, відповідно кримінальне провадження було закрито.
Позивачка ОСОБА_1 , 1972 року народження є дружиною загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Могилів-Подільському Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області.
ОСОБА_2 , 2006 року народження є сином загиблого військовослужбовця, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Могилів-Подільському Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області.
У грудні 2022 року позивачем ОСОБА_1 отримано сповіщення сім'ї № 5239 від 28.12.2022 року про те, що її чоловік водій-санітар 10 окремої автомобільної санітарної роти сержант ОСОБА_3 , виконавши бойове розпорядження повертався до місця постійної дислокації м. Дніпро. Близько 17 годин 40 хвилин 26.12.2022 року надійшла інформація від санітара цієї ж роти молодшого сержанта ОСОБА_4 про втрату свідомості під час керування санітарним автомобілем сержантом ОСОБА_3 , внаслідок чого військовослужбовець помер.
З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 позивачі звернулися до відповідача із заявами, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 10/д від 15.03.2024 року, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168. У зв'язку з тим, що сержант ОСОБА_3 , помер внаслідок захворювання, яке не пов'язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивачі звернулися до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (ч. 5 ст. 17 Конституції України).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.02.1993 (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до частини третьої статті 16-2 Закону №2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами першою, восьмою, дев'ятою статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 161Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Абзацами 2 - 4 пункту 2 Постанови №168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами. Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Крім того, на виконання вимог Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 29.07.2022 № 2489-IX (далі - Закон № 2489-IX) статтю16-2 Закону № 2011-XII доповнено частиною 3 такого змісту:
«Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України».
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 2489-IX, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім п. 3 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Отже, норма частини третьої статті 16-2 Закону № 2011-XII, яка передбачає, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України, підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року.
З огляду на зміст наведених норм права, після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на період дії воєнного стану, для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Постановою КМУ № 168 передбачена виплата одноразової грошової допомоги у більшому розмірі ніж це було визначено Постановою КМУ № 975.
Тому, починаючи з 24.02.2022 особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, виплачується така допомога саме у розмірі, визначеному абз.1 пункту 2 Постанови №168, тобто у розмірі 15000000 гривень, а не у розмірах, визначених підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII та абз. 2 пункту 5 Порядку №975.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», указами Президента України (частина 3 статті 16 Закону №2011-XII).
Як встановлено судом, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Могилів-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 30.12.2022 року складено відповідний актовий запис № 649. Місце смерті: Україна, Дніпропетровська область, район Новокодацький.
Згідно акту службового розслідування від 31.12.2022 року, який проводився з метою уточнення причин і умов, що сприяли смерті військовослужбовця військової служби за мобілізацією водія-санітара автомобільного відділення автомобільного взводу сержанта військової служби за мобілізацією ОСОБА_3 , встановлено, що смерть останнього пов'язана із захистом Батьківщини 26.12.2022 року. Одночасно зроблено висновок, що обставин або фактів, які б встановлювали неправомірні дії з боку солдата за мобілізацією ОСОБА_3 виявлено не було, військовослужбовець помер під час виконання бойового розпорядження 10 окремої автомобільної санітарної роти перебуваючи в засобах індивідуального захисту.
Згідно довідки 10 окремої автомобільної санітарної роти Міністерства оборони України від 31.12.2023 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, сержант ОСОБА_3 дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Дніпропетровській області, Межівський район, н.п. Слов'янка. Підстава: журнал бойових дій 10 окремої автомобільної санітарної роти.
Згідно витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 1274 від 17.04.2023 року), захворювання колишнього військовослужбовця сержанта ОСОБА_3 , 1969 року народження, «Гостра недостатність кровообігу. Атеросклеротична хвороба серця» послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №8055, виданим 27.12.2022 року Дніпропетровським обласним бюро судово-медичної експертизи та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 30.12.2022 року Могилів-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Захворювання та причина смерті, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Листом від 01.02.2023 року № 40 10 окрема автомобільна санітарна рота повідомила начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про смерть (загибель) сержанта ОСОБА_3 , причина смерті - 125.1 Атеросклеротична хвороба серця, під час виконання бойового розпорядження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 помер безпосередньо під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Дніпропетровській області, Межівський район, н.п. Слов'янка під час дії воєнного стану. Захворювання сержанта ОСОБА_3 та причина смерті пов'язані із захистом Батьківщини.
Зазначені обставини спростовують доводи відповідача що ОСОБА_3 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер природною смертю внаслідок захворювання, відповідно він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б його батькові право на отримання допомоги у збільшеному розмірі.
Враховуючи вищевикладене, під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та достовірними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
При вирішенні цієї справи судом в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних відносинах у постановах від 17.07.2024 у справі №600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23.
Суд зауважує, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
В контексті встановлених обставин у цій справі, суд приходить до висновку, що позивачі мають право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі ОСОБА_3 під час дії воєнного стану відповідно до пункту 2 Постанови №168 у розмірі 15 000 000,00 грн з підстав того, що його смерть пов'язана із захистом Батьківщини.
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в своїй постанові від 22.01.2025 року по справі №120/1982/24.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивачів підлягають задоволенню, шляхом зобов'язання відповідача призначити та виплатити їм одноразову грошову допомогу, як членам сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_3 під час виконання обов'язків військової служби.
При цьому, враховуючи відсутність інформації про інших членів сім'ї загиблого ОСОБА_3 , які можуть претендувати на виплату спірної одноразової грошової допомоги, суд позбавлений можливості вирішити питання про конкретний грошовий розмір даної допомоги, а тому, відповідні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази стосовно заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.
Враховуючи відсутність судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 40 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань виплати одноразової/грошової допомоги від 15.03.2024 року №10/д, в частині відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як членам сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_3 під час виконання обов'язків військової служби.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі передбаченому п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» відповідно до її частки, як члену сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_3 під час виконання обов'язків військової служби.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі передбаченому п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» відповідно до його частки, як члену сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_3 під час виконання обов'язків військової служби.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 )
Відповідач: Міністерство оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022)
Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 )
Суддя Чернюк Алла Юріївна