м. Вінниця
02 червня 2025 р. Справа № 120/490/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання дій протиправними зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач.) з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - МОН України відповідач 1), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" (далі - ДП "Інфоресурс", третя особа) про визнання дій протиправними зобов'язання вчинити дії.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з підстав протиправності дій Міністерства освіти і науки України, які полягають в організації функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, при якій відносно позивача в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту". У зв'язку із зазначеним, позивач просить відповідача внести відповідні зміни щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме в розділі: "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Ухвалою від 22.01.2025, позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
Ухвалою від 29.01.2025, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні).
31.01.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву від МОН України. Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що у разі повторного вступу для здобуття освіти за тим самим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО), у відповідному полі зазначено "Ні, порушує".
Зазначив, що згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, здобувач освіти ОСОБА_1 у 2020 був зарахований до Вінницького національного технічного університету за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 125 "Кібербезпека", проте, в подальшому був відрахований 03.02.2021.
У 2024, позивач повторно зарахований до Вінницького національного технічного університету за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 121 "Інженерія програмного забезпечення".
Тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі правильно зазначено "Ні, порушує", що відповідає дійсності.
У встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 29.01.2025 строк третя особа - Державне підприємство "Інфоресурс" не скористалась своїм правом надання письмових пояснень щодо суті позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 отримав диплом бакалавра серії НОМЕР_1 від 30.06.2020, виданий Вінницьким національним технічним університетом.
Відповідно до диплому бакалавра ОСОБА_1 закінчив у 2020 році Вінницький національний технічний університет, здобувши кваліфікацію: ступінь вищої освіти (бакалавр) за спеціальністю 125 "Кібербезпека" у Вінницькому національному технічному університеті.
В подальшому, у 2020 позивач був зарахований до Вінницького національного технічного університету за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 125 "Кібербезпека".
Відповідно до архівного витягу № 01-02.01/372 від 26.12.2024 слідує, що наказом № 34-с від 03.02.2021 студента ОСОБА_1 відраховано з курсу здобуття ступеня магістр факультету менеджменту та інформаційної безпеки, за спеціальністю 125 - Кібербезпека, за не виконання вимог навчального плану.
Відповідно довідки № 115/24 від 28.09.2024, яка видана ОСОБА_1 , про те, що він у 2024 вступив до Вінницького національного технічного університету, і навчається на 1 курсі денного відділеня, магістр. Строк закінчення навчання у закладі освіти - 31.12.2025.
17.12.2024 на ім'я позивача сформовано довідку № 547181 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у якій зазначено, що ОСОБА_1 порушено послідовність поточного здобуття освіти, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту".
Наведене спонукало позивача звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про вищу освіту" визначено рівні та ступені вищої освіти, зокрема, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Згідно з ч. 4 ст. 5 зазначеного Закону бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
За змістом положень частини першої, другої статті 7 Закону України "Про вищу освіту" документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий.
Відповідно до ч. 10 ст. 7 цього ж Закону інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Аналіз процитованих норм чинного законодавства свідчить про те, що освітній ступінь бакалавра присуджується лише у разі успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, за наслідком чого здобувачу такої освіти видається відповідний документ, який підтверджує здобуття саме цього рівня вищої освіти.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у 2020 позивач зарахований до Вінницького національного технічного університету за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 125 "Кібербезпека".
Відповідно до архівного витягу № 01-02.01/372 від 26.12.2024, слідує, що наказом № 34-с від 03.02.2021 студента ОСОБА_1 відраховано з курсу здобуття ступеня магістр факультету менеджменту та інформаційної безпеки, за спеціальністю 125 - Кібербезпека, за не виконання вимог навчального плану.
Із встановлених фактичних обставин випливає, що позивач не здобувши освітній ступінь магістра за спеціальністю 125 - Кібербезпека, був відрахований з Вінницького національного технічного університету.
Таким чином, зазначення у довідці від 17.12.2024 за № 547181 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у якій зазначено, що ОСОБА_1 порушено послідовність поточного здобуття освіти, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", не відповідає фактичним обставинам.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас, суд зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту, на переконання суду не є достатнім, а тому, суд вважає за необхідне, керуючись ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
За таких обставин дії Міністерства освіти і науки України щодо не вірного внесення відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо ОСОБА_2 слід визнати неправомірними.
Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про освіту" у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.
Згідно з ч. 5 ст. 74 цього Закону держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
- здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
- відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
- забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
- проводить навчання для роботи з Електронною базою;
- здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону України "Про освіту" положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене наказом МОН України від 08.06.2018 № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Водночас за правилами пункту 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до пункту 1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО розпорядник ЄДЕБО:
1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО;
2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством;
3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством;
4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо:
- ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності;
- результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності;
- акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти);
- іншу інформацію, визначену законодавством;
5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим-сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису;
6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО;
7) визначає:
- перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам;
- вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
Отже, за наведеного нормативного регулювання, Міністерство освіти і науки України є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позивачем належним чином доведено факт послідовного навчання (здобуття освіти), а також порушення відповідачем чинного законодавства України в частині невірного відображення відомостей у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Відтак, на думку суду, за для повного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговість здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Необхідно зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
За нормами частин 1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Викладене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у невірному відображенні в довідці № 547181 від 17.12.2024 про здобувача освіти інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, про порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 , визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту".
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Міністерство освіти і науки України (провулок Берестейський, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185)
Третя особа: Державне підприємство "Інфоресурс" (вул. О. Довженко, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 3753381)
Рішення суду сформовано: 02.06.2025.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна