Справа № 569/9239/25
1-кс/569/3782/25
13 травня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_4 (далі - слідчий), погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 42025182490000521 від 10.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (далі - це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції в Рівненській області підполковник поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджено прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 у якому просить накласти арешт на майно, яке було вилучене 08.05.2025 під час проведення обшуку автомобіля марки «Volkswagen passat», д. н. з. НОМЕР_1 , а саме:
- копія Витягу з наказу Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України №49 від 19.03.2022 на 1 арк,
- посвідчення №10 депутата Корецької міської ради VIII скликання ОСОБА_6 ,
- автомобіль марки «Volkswagen passat», д.н.з. НОМЕР_1 та ключі від нього.
Позбавити можливості власника розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання зазначає, що Слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025182490000521 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що депутат Корецької міської ради від партії «Наш Край», керівник ДФТГ м. Корець, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1 діючи за попередньою змовою спільно із Корецьким міським головою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_2 . вимагають від громадянина ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) неправомірну вигоду в розмірі 5000 доларів США, за сприяння, безперешкодну передачу в довгострокову оренду земельної ділянки, яка знаходиться у м. Корець поруч із автобусною станцією, для встановлення на ній зарядної станції для електричних автомобілів, а також погодження всіх необхідних дозвільних документів для розміщення МАФу на вказаній земельній ділянці та здійснення господарської діяльності ним і ОСОБА_9 . Продовжуючи свою протиправну діяльність, об'єднану єдиним злочинним наміром, ОСОБА_6 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи поблизу приміщення Корецької міської ради, що за адресою м. Корець, Рівненського району, Рівненської області, площа Київська 5, 08 травня 2025 року, одержав для себе від ОСОБА_8 , неправомірну вигоду в сумі 5000 доларів США за здійснений ним вплив на невстановлених посадових осіб Корецької міської територіальної громади, які уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування, за прийняття рішення про видачу дозвільних документів для встановлення тимчасових споруд, зокрема малої архітектурної форми (МАФу) та зарядної станції для електромобілів, на земельній ділянці кадастровий номер 5623010100:01:009:0055, що розташована за адресою м. Корець, вул. Київська, 115-Г Рівненського району Рівненської області (Корецька міська територіальна громада).
08.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду справа № 569/9239/25 1-кс/569/3700/25 від 08.05.2025 було проведено обшук автомобіля марки «Volkswagen passat», д. н. з. НОМЕР_1 , під час якого виявлено та вилучено речі та документи, а саме:
- копія Витягу з наказу Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України №49 від 19.03.2022 на 1 арк,
- посвідчення №10 депутата Корецької міської ради VIII скликання ОСОБА_6 ,
- автомобіль марки «Volkswagen passat», д.н.з. НОМЕР_1 та ключі від нього.
Вищевказані речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в них містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, у ході проведення досудового розслідування є необхідність у проведенні судових експертиз, предметом дослідження яких є вилучені речі та документи.
Слідчий в судовому засіданні своє клопотання підтримав та просив його задоволити.
Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Судом встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025182490000521 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
08.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду справа № 569/9239/25 1-кс/569/3700/25 від 08.05.2025 було проведено обшук автомобіля марки «Volkswagen passat», д. н. з. НОМЕР_1 , під час якого виявлено та вилучено речі та документи, а саме:
- копія Витягу з наказу Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України №49 від 19.03.2022 на 1 арк,
- посвідчення №10 депутата Корецької міської ради VIII скликання ОСОБА_6 ,
- автомобіль марки «Volkswagen passat», д.н.з. НОМЕР_1 та ключі від нього.
Вищевказані речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в них містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, у ході проведення досудового розслідування є необхідність у проведенні судових експертиз, предметом дослідження яких є вилучені речі та документи.
Відповідно до приписів ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1,2,11 ст.170 КПК України: арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до приписів ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
За змістом ч.3 ст. 132 КПК України умовою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є доведення слідчим чи прокурором що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Отже, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Частиною 4 статті 173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Статтею 169 КПК України та ч. 3 ст. 173 КПК України визначено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Виходячи з викладеного вище, керуючись приписами ст. 169, 170, 173, 175 КПК України
ухвалив:
Клопотання слідчого - задоволити частково.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 08.05.2025 під час проведення обшуку автомобіля марки «Volkswagen passat», д. н. з. НОМЕР_1 , а саме:
- копія Витягу з наказу Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України №49 від 19.03.2022 на 1 арк,
- посвідчення №10 депутата Корецької міської ради VIII скликання ОСОБА_6 ,
- автомобіль марки «Volkswagen passat», д.н.з. НОМЕР_1 .
В інший частині клопотання відмовити.
Зобов'язати уповноважену особу повернути на відповідальне зберігання з правом користування без права відчуження ОСОБА_6 автомобіль марки «Volkswagen passat», д.н.з. НОМЕР_1 та ключі від нього.
Зобов'язати ОСОБА_6 на першу вимогу слідчого, в якого знаходиться кримінальне провадження надавати автомобіль марки «Volkswagen passat», д.н.з. НОМЕР_1 та ключі від нього.
Зобов'язати слідчого на підставі ч. 3 ст. 169 КПК України направити повідомлення про виконання цієї ухвали слідчому судді.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_10