Справа № 539/1572/25
Провадження № 1-кп/539/184/2025
29.05.2025
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду в режимі відеоконференції, клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170000000823 від 20.12.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, -
В провадженні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області перебуває обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170000000823 від 20.12.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.04.2025 року було призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_5 подано письмове клопотання про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170000000823 від 20.12.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України - прокурору. Вказує, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні має відповідати вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, зокрема обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Водночас, у обвинувальному акті (сторінка 3 другий абзац знизу) зазначено, що ОСОБА_7 у створювану ним організовану злочинну групу підібрав раніше знайомих йому мешканців міста Лубни, з якими він підтримував дружні довірливі відносини, якими є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , однак, підозра по даному кримінальному провадженню була оголошена його підзахисному ОСОБА_8 , тобто особі, яка має ініціали ОСОБА_11 . Отже, у обвинувальному акті вказані дії та відомості про особу, якій підозра не оголошувалась, але яка нібито входила у склад ОЗГ, створеної обвинуваченим ОСОБА_7 у рамках даного кримінального провадження. Також зазначає, що у обвинувальному акті (сторінка 8 другий абзац зверху, сторінка 10 четвертий абзац зверху) прокурор описує незаконні дії фігурантів справи із бойовими припасами «калібру 5,45 мм», у обвинувальному акті (сторінка 8 перший абзац знизу, сторінка 9 другий абзац зверху, сторінка сторінка 9 третій абзац зверху, сторінка 9 четвертий абзац зверху) прокуpop описує незаконні дії фігурантів справи із бойовими припасами «калібру 14,5 мм», у обвинувальному акті (сторінка 9 третій абзац знизу) прокурор описує незаконні дії фігурантів справи із бойовими припасами «калібру 7,62 мм», при цьому він не конкретизує, що це конкретно були за набої, яке вони насправді мають офіційне маркування.
Окрім того, зазначає, що по першому епізоду обвинувачення (сторінки 6-7) дії обвинуваченого ОСОБА_9 в частині незаконного придбання набоїв калібру 5,45x39 мм, не вказується навіть орієнтовний час цих дій, не вказується і кількість цих нібито придбаних ОСОБА_9 набоїв і нібито в подальшому переданих ОСОБА_7 . Стосовно дій обвинуваченого ОСОБА_8 не вказано ні місце, ні час, ні спосіб його нібито дій щодо нібито придбання ним зброї, та нібито її передання ОСОБА_7 . По другому епізоду обвинувачення (сторінки 7-8) дії обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в частині незаконного придбання на початку серпня 2024 року набоїв калібру 5,45x39 мм, не вказується кількість цих нібито придбаних ними набоїв і нібито в подальшому переданих ОСОБА_7 , не вказується місце та спосіб нібито дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стосовно нібито придбання ними набоїв та нібито їх передання ОСОБА_7 . По третьому епізоду обвинувачення (сторінки 8-9) дії обвинуваченого ОСОБА_9 в частині незаконного нібито придбання на початку грудня 2024 року набоїв калібру 14.5 мм та подальшої їх нібито передачі ОСОБА_8 , який нібито мав їх в подальшому передати ОСОБА_7 , знову не вказується місце, час та спосіб їхніх дій, не зазначається кількість цих нібито придбаних та нібито переданих набоїв. А стосовно ОСОБА_8 не зазначається навіть і про сам факт нібито передачі цих набоїв ОСОБА_8 ОСОБА_7 . По четвертому епізоду обвинувачення (сторінки 9-11) дії обвинуваченого ОСОБА_8 в частині незаконного нібито придбання на початку грудня 2024 року набоїв калібру 5,45x39 мм та дії обвинуваченого ОСОБА_9 в частині незаконного нібито придбання на початку грудня 2024 року набоїв калібру 7.62 мм, які ними нібито в подальшому були передали ОСОБА_7 знову не вказується місце та спосіб цих нібито дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не вказується і кількість цих нібито придбаних і нібито переданих набоїв ОСОБА_7 . Вважає, що обвинувальний акт має містити чітку та конкретну інформацію про злочин, включаючи обставини, час, місце та об'єкт злочину, а також конкретні дії обвинуваченого. Якщо обвинувальний акт не містить таких деталей, то обвинувачений та його захисник не можуть належно підготуватись до судового процесу, не мають можливості здійснювати захист ефективно. Не конкретне обвинувачення може зробити неможливим для обвинуваченого та його захисника надати належні пояснення та аргументи у суді, надати належні докази. Не конкретне обвинувачення може порушити принцип справедливого судочинства, оскільки обвинувачений не може належно та ефективно захистити свої права.
Окрім того, вбачає грубе порушення прокурором положень ч.1 ст.293 КПК України, так як у кримінальній справі стороні захисту обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування був вручений 28 березня 2025 року слідчим відділу СУ ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_12 а не прокурором.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , та обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали позицію захисника ОСОБА_5 щодо повернення обвинувального акту прокурору, з підстав зазначених у клопотанні, вважають, що обвинувальний акт має містити чітку та конкретну інформацію про злочин, включаючи обставини, час, місце та об'єкт злочину, а також конкретні дії обвинуваченого, прокурором не конкретизовано обвинувачення, не деталізовано калібр патронів, що позбавляє сторону захисту чітко та ефективно будувати свою позицію. А нормами ч.1 ст.293 КПК України визначено, що виключно прокурор зобов'язаний під розписку надати копію обвинувального акта та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику, жодна стаття кодексу не містить посилань про те, що прокурор вправі дати доручення слідчому вчинити такі дії.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, пояснивши, що обвинувальний акт за суттю, відповідає вимогам ст.291 КПК України, зазначив що суд до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи не вправі аналізувати докази та обсяг пред'явленого обвинувачення на даному етапі розгляду справи, написання ініціалів ім'я та по батькові ОСОБА_13 у обвинувальному акті є механічною помилкою, вважає що калібр ним зазначено чітко. З приводу вручення копій обвинувального акту з реєстром слідчим, а не ним пояснив, що ним було дано доручення на вчинення вказаної дії, порушень норм КПК у цьому не вбачає.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023170000000823 від 20.12.2023 року, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
У цьому контексті суд враховує правову позицію Об'єднаної палати ККС ВС, викладену у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 161/7092/20. У вказаному рішенні Верховний Суд зазначив, що кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень у складанні обвинувального акта, які б обумовлювали його повернення, однак положення п.3 ч.3 ст.314 КПК України відсилає до ст. 291 КПК України, що надає можливість визначити перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування.
До таких порушень належать: порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акту (неправильність або відсутність в обвинувальному акті такої інформації, як дата і місце його складання та затвердження; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо); порушення, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта (недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування; недолучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта тощо).
Враховуючи викладене, при вирішенні заявленого захисником клопотання, суд має з'ясувати, чи містить обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні таку невідповідність вимогам ст. 291 КПК України, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду на його підставі.
Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що вказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані.
Згідно із висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Суд вважає, що в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 викладено фактичні обставини кримінальних правопорушень з формулюванням обвинувачення які сторона обвинувачення вважає встановленими, вказано обставини, які, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зазначено правову кваліфікацію дій обвинувачених. Встановлено, що зазначення ініціалів обвинуваченого ОСОБА_10 » замість ОСОБА_8 є механічною помилкою. Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування. При цьому, визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акта належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати від нього змінити їх виклад. Посилання захисника на порушення права обвинуваченого на захист у зв'язку з некоректно сформульованим обвинуваченням - позбавлене правових підстав, оскільки вказані стороною захисту недоліки обвинувального акта, на думку суду, не перешкоджають якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, та не порушують право особи на захист, а тому не перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду.
До обвинувального акта долучено реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки обвинувачених і їх захисників про отримання обвинувального акта, що дані старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступнику начальника відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_14 . Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_5 та сторона захисту в цілому звертає увагу суду на те, що в порушення положень ч.1 ст.293 КПК України, стороні захисту копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вручено 28 березня 2025 року слідчим відділу СУ ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_12 , а не прокурором ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.1 ст.293 КПК України встановлено, що одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. В судовому засіданні встановлено що прокурором надано підозрюваним та їх захисникам копії обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування, вони є отриманими, про що свідчать їх розписки, проте зі слів прокурора вручено зазначені копії саме слідчим за його дорученням. З огляду на що, Суд звертає увагу на те, що це жодним чином не перешкоджає призначенню судового розгляду
вказаного вище кримінального провадження і не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в клопотанні захисника ОСОБА_5 не наведено такої невідповідності обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023170000000823 від 20.12.2023 року вимогам КПК України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також, такої невідповідності судом не встановлено під час підготовчого судового засідання, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту, у цьому кримінальному провадженні, прокурору слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 314, 350 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170000000823 від 20.12.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, прокурору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Повний текст ухвали виготовлений 02 червня 2025 року.
Головуюча суддя ОСОБА_1