Справа № 308/10861/24
2/308/2257/24
20 травня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:
секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якій просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він набув статус основного квартиронаймача, оскільки ОСОБА_4 помер, та після його смерті в квартирі залишилися проживати члени його сім'ї: син - позивач ОСОБА_5 та внук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідачі в 2012 році виїхали на проживання до Чеської Республіки і їх місце проживання невідоме. Хоч вони і зареєстровані у даній квартирі, однак фактично там не проживають. На переконання позивача, відповідачі втратили право користування квартирою, у зв'язку з тим, що не проживають в ній більше шести місяців. Позивач самостійно утримує квартиру за власні кошти, сплачує комунальні послуги, робить ремонт і все необхідне для забезпечення життя. Відповідачі понад 12 років не проживають у квартирі і жодних їх речей в квартирі немає. Позивач має намір визнати померлого батька ОСОБА_4 наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення замість попереднього наймача, проте не може реалізувати це право., оскільки він позбавлений можливості надати згоду всіх повнолітніх членів сім'ї зареєстрованих у квартирі, що перешкоджає йому реалізувати своє право на укладення договору житлового найму.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак його представник подав заяву, в якій просить провести судове засідання без участі позивача та задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені. Причини неявки не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьком позивача є ОСОБА_4 . Вищевказані обставини підтверджуються повторно виданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.03.1993.
Батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 12 лютого 2024 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
30 березня 2017 року Товариство з обмеженої відповідальністю «Наш Добробут» та ОСОБА_4 (наймач) уклали договір найму житлового приміщення в будинках місцевих рад народних депутатів, державних підприємств і установ, кооперативних і громадських організацій України.
Згідно з умовами договору. управління будинками здає наймачеві в користування жиле приміщення загальною площею 47,3 кв. м., окрему квартиру з 1-єї жилої кімнати площею 21,8 кв. метрів та підсобні приміщення, кухню площею 13,1 кв. метрів, санвузол 28 кв. м. та кладову 3,2 кв. м. і веранду 6,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . Управління будинками здає, а наймач приймає в користування приміщення в стані і з устаткуваннями, що зазначені в приймальному акті.
З витягу з реєстру Ужгородської територіальної громади № 2022/002047144 від 13.12.2022, вбчається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 08.08.2016 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
З довідки відділу реєстрації місця проживання Департаменту забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 26.02.2024 за № 1047/03.4-21 вбачається, що відповідно до відомостей з реєстру територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 26.02.2024, зареєстровані наступні особи:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (батько позивача, який помер)
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідачка);
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (позивач);
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідачка);
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до змісту акту про фактичне проживання від 28.02.2024, складеного та затвердженого директором ТОВ «Наш Добробут», за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично зареєстровані в даному житлі, але не проживають з 2012 року, що також підтверджується підписами сусідів.
Оцінивши належним чином зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
За ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. При цьому під тимчасовою відсутністю розуміються такі випадки, коли особа протягом певного часу не проживає в жилому приміщенні, але інтересу щодо користування ним не втрачає в силу закону.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Відповідно до ч.1 ст.106 ЖК України повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.
Вимогами ст.64 ЖК України визначено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як і наймач та члени його сім'ї.
За змістом ст. ст. 3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, яке набрало законної сили, є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання у цьому будинку.
Європейський суд з прав людини вказує, що «втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 41, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).
«Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві…» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 42, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц зроблено висновок щодо застосування статей 71, 72 ЖК України, який полягає в тому, що «особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач не довів. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності».
Отже, саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України, строки у жилому приміщенні без поважних причин.
Як встановлено у ході розгляду справи, наймач квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 помер.
Відповідачі були членами його сім'ї, однак не проживають за даною адресою більше 6 місяців.
Їх реєстрація створює позивачу перешкоди у реалізації його права, згідно з ст. 106 ЖК України, на визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення.
Твердження позивача, що відповідачі виїхали на постійне проживання до Чехії у ході розгляду справи відповідачами не було спростоване будь-якими доказами.
Таким чином, суд вважає, що відповідачі втратили право користування житловим приміщенням у квартирі, оскільки вони без поважних причин не проживають в спірній квартирі понад 6 місяців.
На підставі наведеного, суд дійшов переконання, що позовна заява обгрунтована та підлягає задоволенню.
Крім того, беручи до уваги висновок про задоволення позовних вимог, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачів належить стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі по 1211,20 грн з кожного.
Керуючись ст. ст. 64, 71, 72, 106 ЖК України, ст. ст. 13, 82, 200, 206, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -
1. Позовну заяву задовольнити.
2. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн (тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн (тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.І. Зарева