Справа № 308/4761/25
30 травня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
секретаря судового засідання Фетько І.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гребенюк В. про вступ у справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.
В матеріалах справи міститься заява прокурора про вступ у справу.
В обгрунтування заяви вказує, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою під час здійснення моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Ужгородського міжрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2025 відкрито провадження у справі №308/4761/25 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.
Вказує, що предметом цього позову є зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 повернути суму боргу за договором позики від 10.07.2021 у розмірі 800 000 доларів США або у гривневому еквіваленті.
Вступ прокурора у цю справу мотивує тим, що договір позики від 10.07.2021, щодо стягнення боргу за яким ОСОБА_4 заявлено позов, є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000633 за ч. 2 ст. 209 КК України.
Крім того, об'єкти нерухомого майна, на які накладено арешт ухвалою про забезпечення позову, є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України у кримінальному провадженні №52024000000000135. Отже, наразі існує загроза порушення інтересів держави у випадку задоволення цього позову.
Зауважує, що під час обшуку за місцем проживання родини ОСОБА_6 було виявлено договір позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 10.07.2021. Разом з цим, ОСОБА_4 подавав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2021 та 2022 роки, у яких не декларував надання позик ОСОБА_2 , однак декларував надання позик на менші суми іншим особам. Крім того, оглядом телефонів ОСОБА_6 встановлено, що станом на 26.07.2024 вони навіть не мали номеру телефона ОСОБА_4 .
На переконання прокурора, зазначене свідчить, що справжньою метою звернення із позовом до суду є вжиття додаткових заходів зі створення видимості законності походження нерухомості, набутої ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_7 , та джерела її походження.
Не погоджуючись із повідомленням прокурора, представником позивача подано запечення на таке.
Представник вказує, що в своїй заяві підставою вступу у справу прокурором зазначено, «що вступ прокурора у цю справу зумовлений тим, що договір позики від 10.07.2021 щодо стягнення боргу, за яким ОСОБА_4 заявлено позов, є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №5202400000000633 за ч. 2 ст. 209 КК України. Отже наразі існує загроза порушення інтересів держави у випадку задоволення позову.»
Наголошує , що у чому саме полягає порушення інтересів держави у позові про стягнення коштів між двома фізичними особами не відомо, жодних норм закону або будь-якого обґрунтування не наведено. Кримінальне провадження, на яке посилається прокурор, стосується родичів відповідачів, з якими у ОСОБА_4 жодних відносин ні зобов'язань не існує. Навіть більше, позивач особисто з ними взагалі не знайомий.
Позивач та відповідачі в даному кримінальному проваджені не є особами, яким повідомлено про підозру чи пред'явлено обвинувачення. Крім цього, відсутній вирок у даному кримінальному провадженні №522400000000135, матеріали справи не передані до суду.
В даному випадку сторони спору - фізичні особи, які є дієздатними та не є підозрюваними чи обвинуваченими у кримінальному провадженні. Спір стосується цивільно-правового зобов'язання боргової розписки та не зачіпає інтересів держави. Тому, посилання прокурора на кримінальне провадження без конкретизації, яким чином це впливає на інтереси держави, є формальним та не відповідає вимогам законодавства.
У зв'язку з наведеним, просить суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про вступ у справу №308/4761/25.
Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти вступу прокурора у справу та підтримала подані нею заперечення.
Представник відповідача Матієнка О.І. також висловила свою думку про те, що участь прокурора у розгляді даної справи не є доцільною.
Відповідач ОСОБА_5 не скористалася правом на участь у судововму засіданні, про причини неявки не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, заяв чи клопотань не подавала.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 ЦПК України.
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005 року, заява 61517/00, пункт 27).
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
З повідомлення прокурора про вступ у справу та доданих до нього матеріалів встановлено, що предметом цього позову є зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 повернути суму боргу за договором позики від 10.07.2021 у розмірі 800 000 доларів США або у гривневому еквіваленті.
Суд приймає до уваги твердження прокурора про те, що вступ прокурора у цю справу зумовлений тим, що договір позики від 10.07.2021 щодо стягнення боргу, за яким ОСОБА_4 заявлено позов, є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000633 за ч. 2 ст. 209 КК України.
Крім того, об'єкти нерухомого майна, на які накладено арешт ухвалою суду про забезпечення позову, є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, у кримінальному провадженні №52024000000000135, що стверджується доповідною запискою детектива НАБУ Ковач Д.
За такого, на переконання суду, прокурор обґрунтовано розцінила відповідну форму реагування суб'єкта владних повноважень та самостійно звернулася до суду в інтересах держави з відповідним повідомленням про вступ у справу.
Суд зазначає, що вступ прокурора у справу не є перешкодою для розгляду цивільної справи про стягнення боргу за договором позики згідно вимог цивільного та цивільно-процесуального законодавства.
Приймаючи до уваги те, що розгляд справи №308/4761/25 по суті не розпочато, суд вважає за можливе допустити прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України до участі в справі з наведених нею підстав.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 56, 208-210, 353 ЦПК України, Законом Україні «Про прокуратуру», суд,-
Допустити прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гребенюк Валентину Ігорівну до участі в справі.
Наступне судове засідання з розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , за участю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про стягнення боргу за договором позики, відкласти на 06 червня 2025 року о 11:00 год., яке відбудеться в залі судових засідань у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 53.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Р. Деметрадзе