02 червня 2025 року
м. Київ
справа № 753/13181/23
провадження № 61-6717ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції
у м. Києві про визнання незаконною постанови та акту про передачу майна стягувачу,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просив суд визнати недійсними та скасувати постанову та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 06 січня 2021 року, винесені державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві
у ВП № 61562402.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 травня
2024 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
У липні 2024 року на електронну адресу Верховного Суду представник
ОСОБА_1 - адвокат Падалко О. Ю., вперше подала касаційну скаргу
на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 липня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката
Падалко О. Ю., визнано неподаною та повернуто заявникові з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України. Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Падалко О. Ю., про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження повернуто заявнику без розгляду (провадження № 61-9670 ск24).
У липні 2024 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв'язку повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 30 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, запропоновано заявникові подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, подати копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи,
а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2024 року подану касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявникові з підстав, передбачених частиною другою статті 393 ЦПК України (провадження
№ 61-10581ск24).
23 травня 2025 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв'язку, втретє звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року, у змісті якої просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов.
Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження. Посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду він не отримував. На підтвердження цього надає лист Київського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року № 49, з якого вбачається, що повний текс постанови Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року було направлено 07 червня 2024 року представнику ОСОБА_1 - адвокату
Падалко О. Ю., на її електронну адресу. Також зазначає, що на даний час перебуває у складі Збройних Сил України, а тому не має постійного місця проживання та перебування у м. Києві, оскільки знаходиться за місцем служби, на підтвердження чого надає довідку від 06 травня 2025 року № 1565/7139 про перебування на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 з 06 жовтня 2024 року по теперішній час, відряджений для виконання обов'язків заступника командира військової частини НОМЕР_2 з 24 грудня 2024 року. Вказує, що з жовтня 2024 року він був відсутній у м. Києві, та не отримував ухвали Верховного Суду від 09 жовтня
2024 року, про наявність цієї ухвали йому стало відомо лише 03 травня 2025 року. Тому просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, водночас не наводить підстав пропуску строку на касаційне оскарження.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, Суд зазначає, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Виключно посилання на те, що позивач є військовослужбовцем та бере участь
у бойових діях, виконує завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, саме пособі не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду, та без надання відповідних доказів
на підтвердження цих обставин.
Такий правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 580/2394/23 (провадження № К/990/42320/23) та інших.
Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту касаційної скарги, у тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду
в такому його елементі як правова визначеність.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Так, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження з урахуванням подання касаційної скарги втретє, не зазначено, що перешкоджало у первинно поданій касаційній скарзі дотриматися вимог закону.
Таким чином заявникові необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 рокузалишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник