29 травня 2025 року
м. Київ
справа № 758/11381/23
провадження № 61-15484св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення
дії рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року
та постанови Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року у справі
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя
особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна, про встановлення факту родинних відносин, зміну черговості права на спадкування,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду міста Києва
від 27 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 04 вересня 2024 рокуу зазначеній справі.
Верховний Суд ухвалою від 06 лютого 2025 року відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року, витребував з Подільського районного суду м. Києва справу
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя
особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна, про встановлення факту родинних відносин, зміну черговості права на спадкування та визнання заповіту недійсним.
21 травня 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Клопотання мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_4 подала приватному нотаріусу Сташковій А. Г. заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 . На підтвердження чого надано відповідні докази. Таким чином, відповідач ОСОБА_4 оформивши спадщину за заповітом на своє ім'я, незважаючи на те, що остаточне рішення Верховним Судом у цій справі
не прийнято, порушить баланс інтересів позивачів, а також призведе
до порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивачів.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання
про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення
або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення
є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян
і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою
для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається
як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених
цим Кодексом.
За змістом статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися
на припущеннях, кожна сторона повинна довести і обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання
про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року, Верховний Суд враховує, що судовим рішенням відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у задоволенні позову, отже воно не підлягає примусовому виконанню. Клопотання не містить доказів необхідності зупинення виконання чи дії оскарженого судового рішення внаслідок його можливого скасування, забезпечення збалансованості інтересів сторін та запобігання порушенню прав сторін.
Сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із цим рішенням не є підставою
для зупинення його виконання.
Зупинення дії (виконання) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення.
Водночас наведені заявником доводи не свідчать про наявність підстав для зупинення дії оскаржених судових рішень, заявником не наведено жодних ризиків, підтверджених доказами, що не зупинення дії судових рішень може призвести до негативних наслідків.
Враховуючи наведене, а також те що саме по собі оскарження судового рішення в касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання чи дії судом касаційної інстанції, до клопотання заявник не додала жодних доказів, які б підтверджували необхідність зупинення виконання чи дії судового рішення, та вказує лише на ймовірність певних наслідків, а тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання.
Керуючись статтями 394, 436 ЦПК України
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя
особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна, про встановлення факту родинних відносин, зміну черговості права на спадкування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров