Справа № 390/1391/24
Номер провадження 2-а/404/112/24
02 червня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропив ницького
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Солук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраціний номер обілкової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення № 9/10769 від 17.06.2024 року. В обгрунтування позову зазначив, що начальником ВВОБССЗ капітаном ОСОБА_2 17 червня 2024 року складено відносно позивача протокол про адміністратвине правопорушення № 9/107116, відповідно до якого 17 червня 2024 року ОСОБА_1 з 2021 року не став на облік військовозобов'язаних і не отримав військово-обліковой документ (військовий квиток чи тимчасове посвідчення), який є документом, що підтверджує особу військовозобов'язаного, чим вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 червня 2024 року № 9/10769 на позивача за порушення частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. Однак, позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки протокл про притягнення до адміністративної відповідальності складений особою, якого не можна вважати уповноваженою особою на складання протоколу. Крім того, вважає, що особою яка розглядала справу та приймала оскаржувану постанову, було змінено фабулу викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті в подальшому в оскаржуваній постанові стала обвинуваченням у вчиненні правопорушення, що є недопустимим. Вказує, що починаючи з 09.09.2014 року по 14.04.2021 року перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з 26 квітня 2021 року став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, станом на день винесення оскаржуваної постанови він перебував на військовому обліку.
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2024 року на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України позовні матеріали направлені до Кіровського районного суду міста Кіровограда (а.с.16-17).
Відповідно до статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 390/1391/24, номер провадження 2-а/404/112/24 між суддями для її розгляду визначено суддю Кулінка Л.Д.
Однак при підготовці справи до відкриття провадження, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам викладених у сттатях 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27 серпня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.22).
На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27 серпня 2024 року позивачем подано заяву (вх. № 36245 від 03.09.2024 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 27.08.2024 року (а.с.23-25).
У зв'язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13 вересня 2024 року прийнято з Кіровоградського районного суду Кіровоградської області адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення, до розгляду. Відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.30).
Представником позивача подано до суду пояснення (вх. № 36245 від 03.09.2024 року) в яких сотанінй зазначає, що з 19 травня 2024 року Законом України «Про військовий облік та військову службу» встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щоло виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночано введено норму частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил. Отже, зазначає, що позивач не міг вчинити адміністратвине правопорушення, передбачене частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення у 2021 році, бо норма частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення введена в дію лише 19 травня 2024 року (а.с.26-29).
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 43), причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань, до суду не подавав.
Відповідач в судове засідання, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 42), причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань, та відзиву на позов до суду не подавав.
Зважаючи на те, що особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана судом обов'язковою, суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за наявними матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Згідно військово-обілкового документу ОСОБА_1 у період з 09.09.2014 року до 14.04.2021 року перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з 26 квітня 2021 року став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).
Відповідно до протоколу № 9/10716 про адміністративне правопорушення складеного 17 червня 2024 року, відповідно до якого громадянин ОСОБА_1 , з 2021 року не став на обілк військовозобов'язаних і відповідно не отримав військово-обліковий документ (військовий квиток або тимчасове посвідчення) який є документом що підтверджує особу військовозобов'язаного, чим вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с.11).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 черевня 2024 року № 9/10769 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 17000,00 грн, за скоєне правопорушення передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.12).
Відповідно до правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24 лютого 2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 запроваджено загальну мобілізацію.
Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України, шанування її державних символів - є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і на даний час в Україні діє особливий період.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини сьомої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з частиною сьомою статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Диспозиція частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
В свою чергу Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов'язані, зокрема, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 року.
З доданих позивачем до позову доказів, встановлено, що відповідно до військово-облікового докумета № 9/10728/2024 позивач 17 червня 2024 року став на військовий облік, тобто у строк визначений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 19 травня 2024 року, у новій редакції викладено статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.13).
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до частини першої статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Статетю 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку -тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За частинами першою, другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини першої та другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина перша та друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №175/1982/16-а (2а/175/10/16) від 30.05.2018 року.
Верховним Судом у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 року висловлена правова позиція, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень, яка підлягає врахуванню судами згідно приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи по суті.
При цьому, відповідачем відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення не надано жодних доказів, та заперечень щодо позовних вимог, не висловлено свою правову позицію щодо спору.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем в повній мірі доведено факт відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки позивач у визначений законом строк оновив свої військово-обліково данні, що підтверджується доказами долученими до матеріалів справи, а відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку що оскаржувана постанова № 9/10769 від 17 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Оскільки адміністративний позов задоволено, позивачем здійснена сплата судового збору у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією від 29.08.2024 року (а.с.25), вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», статтями 210, 251, 254, 256, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення; статтями 72, 73, 77, 90, 242, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраціний номер обілкової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 9/10769 від 17 червня 2024 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраціний номер обілкової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраціний номер обілкової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 02.06.2025 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка