Рішення від 06.05.2025 по справі 917/2322/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2025 Справа №917/2322/23

м. Полтава

за позовною заявою Державної екологічної інспекції Центрального округу вул.Коцюбинського, 6, м.Полтава, Полтавська область, 36039

до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області вул.Братів Кибкало, 31, с.Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351

про стягнення грошових коштів в сумі 3 205 020,00 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання.

Розглядається позовна заява Державної екологічної інспекції Центрального округу до Драбинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про стягнення 3 205 020,00 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земель.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.01.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 07.02.2024 на 10:40 год.

25.01.2024 (вх. № 995) від представника відповідача до матеріалів справи надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

07.02.2024 (вх. № 1604) від представника позивача до матеріалів справи надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 07.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 30.04.2024 на 11:00 год.

Ухвалою суду від 30.04.2024 відкладено розгляд справи на 04.07.2024 на 10:00 год.

04.07.2024 (вх. № 9351) від представника відповідача до матеріалів справи надійшла заява про відкладення судового засідання на іншу дату та час.

Ухвалою від 04.07.2024 відкладено розгляд справи на 19.09.2024 на 11:00 год.

19.09.2024 (вх. № 12401) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 19.09.2024 відкладено розгляд справи на 17.10.2024 на 15:00 год.

Ухвалою суду від 17.10.2024 відкладено розгляд справи на 17.12.2024 на 13:00 год.

16.12.2024 (вх. № 17057) від представника позивача до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 17.12.2024 відкладено розгляд справи на 04.03.2025 на 13:00 год.

Ухвалою від 04.03.2025 відкладено розгляд справи на 06.05.2025 на 11:00 год.

05.05.2025 (вх. № 5897, №5898) від представника відповідача до матеріалів справи надійшли заява, в якій відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та заява про розстрочку та відстрочку виконання рішення.

В судовому засіданні 06.05.2025 суд виніс рішення про задоволення позовних вимог та задоволення заяви відповідача про розстрочку та відстрочку виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Інспекцією на підставі наказу від 03.06.2021р. № 06-27/440 та направлення від 03.06.2021 № 06-28/425 проведено з 07.06.2021 - 11.06.2021 року планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині здійснення делегованих повноважень Драбинівською сільською радою Полтавського (Новосанжарського) району Полтавської області.

Порушення відповідачем вимог законодавства зафіксовані Інспекцією у акті перевірки від 11.06.2021 року №06-28/425.

В результаті перевірки встановлено:

Драбинівська сільська рада зареєстрована Кобеляцькою районною державною адміністрацією Полтавської області за адресою: вул. Братів Кибкало, б. 31, с. Драбинівка, Полтавського (Новосанжарського) р-ну, Полтавської обл. 39351. У відповідності до виписки з ЄДРПОУ ідентифікаційний код юридичної особи: 21045685. Дата запису: 25.11.2020. Номер запису: 1005741070016000281.

Основний вид діяльності за КВЕД:

84.11 Державне управління загального характеру. Селищній раді підпорядковані 16 населених пунктів, кількість населення - 4119 осіб, загальна площа території - 24575 га. З них сільськогосподарських угідь - 22438,4779 га, ріллі - 20026,5791 га, сіножаті - 702,37 га, пасовища - 1516,83,водних об'єктів - 231,20 га.

Реєстрація суб'єктів права власності на землю, реєстрація права користування земельними ділянками та договорів оренди землі і видача документів, що посвідчують право власності або право користування землею Драбинівською сільською радою не проводиться.

Драбинівською сільською радою розроблені та затверджені генеральні плани забудови населених пунктів (ОТГ): Драбинівка, Крута Балка, Вільний Степ, Дудкин Гай, Суха Маячка.

Генеральні плани забудови населених пунктів зі звітом про стратегічну екологічну оцінку сіл Вовківка, Веселка, Довга Пустош, Райдужне Лугове, Кустолове, Малі Солонці, Галущина Гребля, Мушина Гребля, Богданівка, Варварівка, не розроблено та не затверджено, тобто не забезпечено здійснення стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування, що є порушенням ст. 2, ст. 4, ст. 5 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», відповідальність за яке передбачена ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Проекти землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж населених пунктів в натурі (на місцевості) не розроблялися, що є порушенням ст. ст. 20, 46 Закону України «Про землеустрій».

В період 2018-2021 рр. на сесіях селищної ради було прийнято: - 103 рішень щодо «Надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою» для юридичних та фізичних осіб; 65 рішень щодо «Затвердження проекту землеустрою земельної ділянки та передача у власність» для юридичних та фізичних осіб; 30 рішень «Про передачу земельних ділянок в оренду» для юридичних та фізичних осіб.

Загальна кількість земель водного фонду 247,80 га, з них в межах населених пунктів:

· Галущина Гребля - 35,70 га

· Крута Балка - 38,30 га

· Богданівка - 11,5 га

· Кустолове - 33,60 га

· Довга Пустош - 6,7 га

За межами населених пунктів:

· Від села Суха Маячка до села Райдужне - 67,8 га

· За межами с.Галущина Гребля - 3,5 га

· За межами с.Драбинівка - 1,20 га

· За межами с.Богданівка - 49,50 га

В оренду передано водний об'єкт площею 36,6 га в межах с. Крута Балка (договір від 09.08.2010 року між Новосанжарською РДА та гр. Гуренко Сергієм Вікторовичем на 20 років).

Проект землеустрою щодо встановлення меж прибережно-захисних смуг та водоохоронних зон водних об'єктів не розроблявся, що є порушенням ст. Водного кодексу України, 87 cт. 60 Земельного кодексу України, ст.ст. 20, 47 Закону України «Про землеустрій».

Таким чином, визначити суб'єктів, які орендують земельні ділянки в водоохоронних зонах, якщо дане обмеження не вказано у документації з землеустрою, неможливо. Селищною радою земельні ділянки на землях водоохоронних зон та водних об'єктів у власність або користування, в тому числі і оренду протягом 2019-2021 років не надавались.

На балансі сільської ради водні свердловини відсутні, господарську діяльність у галузі водозабезпечення здійснюють КП Драбинівської сільської ради та КП «Господар» Новосанжарської селищної ради. Дані комунальні підприємства займаються лише водозабезпеченням.

Обов'язки по охороні об'єктів ПЗФ на сільську раду не покладені.

На засіданнях адмінкомісії справи про порушення природоохоронного законодавства протягом 2018- 2021 років не розглядались.

На розгляд ради не виносились пропозиції щодо прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та ін. територій, що підлягають особливій охороні.

Також до державних органів пропозиції про оголошення природних та інших об' єктів, що мають екологічну, культурну або наукову цінність, пам'ятки природи або культури не вносились.

Проведено також перевірку дотримання Драбинівською сільською радою вимог природоохоронного законодавства про поводження з відходами, а саме забезпечення виконання повноважень визначених ст. 21 Закону України «Про відходи» (Чинний на момент виникнення спірних правовідносин) та п. п. 6, 7, 15, 16 ст. 30, п. п. 7, 7-1, 12 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Рішенням позачергової 29 сесії 7 скликання від 09.06.2020 року затверджена «Програма поводження з твердими побутовими відходами на території Драбинівської сільської ради Полтавського (Новосанжарського) району Полтавської області на 2020- 2022 роки».

Наявне рішення виконавчого комітету № 19 від 17.05.2019 року «Про затвердження схеми санітарного очищення території сіл Драбинівської сільської ради (ОТГ)».

Під час натурного обстеження території сільської ради виявлено засмічення земельних ділянок загальною площею 1,9454 га, а саме складування на відкритому ґрунті: твердих побутових відходів (відходів комунальних змішаних, у т. ч. сміття з урн, код відходів за ДК 005-96 - 7720.3.1.01); відходами будівельних робіт, знесення та ремонту будівель та споруд (код відходів за ДК 005-96 - 4510), про що складено 2 детальних описи засмічення земельних ділянок, а саме:

1.) Детальний опис засмічення земельної ділянки від 07.06.2021 р.: одна ділянка площею 1,53 га за межами с. Драбинівка з геолокацією засмічених земель 49.25574, 34.60009. Зазначена ділянка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5323481000:00:004:0175, цільове призначення - 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) загальна площа земельної ділянки - 11.4007 га.

2.) Детальний опис засмічення земельної ділянки від 07.06.2021 р. одна ділянка площею 0,4154 га за межами населених пунктів між селами Суха Маячка та Лугове з геолокацією засмічених земель 49.19332, 34.49493. Зазначена ділянка відповідно до даних Публічної кадастрової карти України є несформованою.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під звалищем, відсутня.

Документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою під сміттєзвалищем на території Драбинівської сільської ради, відсутні.

Драбинівською сільською радою не вжито заходів для ліквідації виявлених стихійних, несанкціонованих звалищ твердих побутових відходів, що є порушенням ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 21 Закону України «Про відходи» (Чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Наявний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 01.06.2021 року № 116, укладений між виконавчим комітетом Драбинівської сільської ради та КП «Джерело» Новосанжарської селищної ради, на вивезення побутових відходів із закладів освіти Драбинівської територіальної громади.

Послуги з вивезення твердих побутових відходів здійснюється за контейнерною схемою.

Позивач зазначає, що Договір на вивезення побутових відходів Драбинівською сільською ради з КП Драбинівської сільської ради відсутній. Первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються та видаляються Драбинівською сільською радою по встановленій формі 1-ВТ не ведеться, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про відходи» (Чинний на момент виникнення спірних правовідносин), абзацу першого п. 4 «Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів», затвердженого ПКМУ N 2034.

Станом на 01.06.2021 не організовано роздільне збирання відходів, що є порушенням п. «в» ст. 21 Закону України «Про відходи» (Чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

На сесії 02.06.2021 року при внесенні змін до бюджету громади було закладено кошти для закупівлі сміттерозподільних баків та прийняте рішення про облаштування територій для організації роботи з розподілу вторинної сировини.

Відповідно до наданої інформації сільською радою проводяться роз'яснення законодавства про відходи серед населення.

Контроль за додержанням юридичними і фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення не проводяться, що є порушенням п. «м» ст. 21 Закону України «Про відходи» (Чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

З метою посилення контролю у сфері поводження з відходами у відповідності з нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення сільською радою прийнято рішення виконавчого комітету № 16 від 25.03.2021 року «Про затвердження Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля» та визначено кількісний склад громадських інспекторів у кількості 2 осіб.

На природоохоронні заходи протягом 2018-2021 років кошти не виділялися. Рішенням 8 сесії 7 скликання від 02.06.2021 року затверджена «Програма соціально - економічного та культурного розвитку Драбинівської територіальної громади на 2021-2023 роки».

В свою чергу 07.06.2021 року, державними інспекторами було зроблено детальний опис засміченої земельної ділянки за межами населеного пункту с. Драбинівка, Полтавський (Новосанжарський) р-н., Полтавська обл.

Земельну ділянку було засмічено відходами комунальними змішаними (код 7720.3.1.01), відходами будівельними від знесення та ремонту будівель та споруд (код 4510).

Площа засмічення становить 1,53 га.

Об'єм відходів, яким відбулось засмічення 23052 м3.

Земельна ділянка належить Драбинівській сільській раді.

Як зазначає позивач, того ж дня, 07.06.2021 року, було здійснено детальний опис засміченої земельної ділянки за межами населеного пункту, поблизу с. Лугове, Новосанжарського р-н. Земельна ділянка засмічена відходами комунальними змішаними (код 7720.3.1.01), відходами будівельних робіт, знесення та ремонту будівель та споруд (код 4510), спиляними гілками дерев, скошеною сухою травою.

Площа засмічення становить 0,4154 га.

Об'єм відходів, яким відбулось засмічення 6231 м3.

Земельна ділянка належить Драбинівській сільській раді.

14.06.2021 року було винесено припис від 14.06.2021 №23/02.40-23, який прийняв до виконання Драбинівський сільський голова Т. О. Лєскова.

Державною екологічною інспекцією Центрального округу було направлено лист №02.4-17/4260 від 06.08.2021 року до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому Інспекція просила з метою розрахунку шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого засміченням земельних ресурсів відходами, надати грошову оцінку по земельним ділянках в грн. за кв. м., а в разі відсутності грошової оцінки - надати нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі по області у відповідності до п. 4.7.1 Методики визначення розмірів шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 р. за №285/2725.

В свою чергу 31.08.2021 року Інспекції було надано відповідь у листі №11-16-0.10- 5669/2-21 від 12.08.2021 р., в якому зазначено, що «.. в зв'язку з відсутністю кадастрового номеру, відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки надати не можливо.

Листом відділу у Новосанжарському районі Головного управління Держгеокадастру від 17.06.2021 року №145/113-21, повідомлено Інспекцію, що « відділ не може надати нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яку Ви просите у листі. Зважаючи на те, що обидві земельні ділянки не сформовані, адже згідно графічного матеріалу, доданого до Вашого листа, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5323481000:00:004:0175 поблизу с. Драбинівка Новосанжарського району Полтавської області засмічена частково, а площа сформованої земельної ділянки становить 11,4007 га. Інша засмічена земельна ділянка поблизу с. Лугове Новосанжарського району Полтавської області також не сформована, отже це є також однією з підстав для відмови у наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Щодо грошової оцінки одиниці площі ріллі по Полтавській області, інформуємо Вас про те, що згідно довідника показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2021 року, що розташований на сайті land.gov.ua, визначено нормативну грошову оцінку по Полтавській області одиниці ріллі - 30390,00 гривень».

В листі № 02.4-17/4833 від 13.09.2021 р. Державна екологічна інспекція Центрального округу просила Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, з метою розрахунку шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого засміченням земельних ресурсів відходами, надати інформацію щодо грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5323481000:00:004:0175, що розташована поблизу с. Драбинівка Полтавського (раніше Новосанжарського) р-ну Полтавської обл. в грн. за кв. м. У разі відсутності грошової оцінки надати нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі по області у відповідності до п. 4.7.1. Методики: визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 р. за № 285/2725.

Листом від 28.09.2021 р. №11-16-0.10-6287/2-21, було надано відповідь, «щодо надання нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5323481000:00:004:0175, що розташована поблизу с. Драбинівка Полтавського району (раніше Новосанжарського) Полтавської області.

За результатами розгляду, згідно інформації наданої відділом № 4 управління у Полтавському районі Головного управління нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 11,4070 га з кадастровим номером 5323481000:00:004:0175, що розташована на території, Драбинівської об'єднаної територіальної громади Новосанжарського району Полтавської області становить 698 996,27 грн.».

26.10.2021 року було сформовано претензію №198/07-17/2021, та направлено Драбинівській сільській раді разом з розрахунком шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої засміченням земель відходами.

Державною екологічною інспекцією Центрального округу (далі - Інспекція) при здійсненні планового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині здійснення делегованих повноважень Драбинівською сільською радою Полтавського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21045685), (акт від 11.06.2021 №06-28/425) на земельних ділянках, розташованих за межами населених пунктів (поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського (раніше - Новосанжарського) р-ну Полтавської обл.) виявлено розміщення на відкритому ґрунті відходів комунальних змішаних - код 7720.3.1.01 згідно ДК 005-96, відходів будівельних робіт, знесення та ремонту будівель та споруд - код 45.10 згідно ДК 005-96. Загальна площа засмічення земельної ділянки поблизу с. Лугове становить 0,4154 га. Загальна площа засмічення земельної ділянки поблизу с. Драбинівка становить 1,5368 га. Вказане є порушенням ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 21 Закону України «Про відходи» (Чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Зазначене зафіксовано детальними описами засмічення земельних ділянок від 07.06.2021.

У відповідності до листа Головного Управління Держгеокадастру у Полтавської області від 12.08.2021 № 11-16-0.10-5669/2-21 нормативна грошова оцінка земельної ділянки що розташована поблизу с. Лугове Полтавського (раніше - Новосанжарського) р-ну Полтавської області не визначена. Відповідно до п. 4.7.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, щодо земельних ділянок, грошова оцінка яких не проведена, застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. Нормативно-грошова оцінка одиниці площі ріллі по Полтавській області станом на 01.01.2021 року складає 30390,00 грн. за 1 гектар, тобто 3,04 грн./м2.

У відповідності до листа Головного Управління Держгеокадастру у Полтавської області від 28.09.2021 № 11-16-0.10-6287/2-21 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 11,4070 га, що розташована поблизу с. Драбинівка Полтавського (раніше - Новосанжарського) р-ну Полтавської області (кадастровий номер 5323481000:00:004:01175) становить 698996,27 грн, тобто 6,13 грн./м2.

Претензію позивача відповідач не задовольнив, шкоду, заподіяну державі у розмірі 3 205 020,00 грн, не відшкодував, що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

В силу ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно із частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно із пунктом 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі, шляхом відшкодування збитків.

За змістом положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (утрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Згідно із статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про використання та охорону земель.

Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується.

Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачено, що завдання контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017 (далі - Положення №275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У пункті 7 Положення №275 визначено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, яке затверджене наказом Державної екологічної інспекції України №30 від 20.02.2023 (далі - Положення №30), Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Полтавської та Черкаської областей.

Відповідно до пункту 10 Положення №30 Інспекція наділена повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Отже, Інспекція у цьому випадку є органом, який уповноважений державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на території Полтавської області та наділена повноваженнями щодо звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

Згідно із статтею 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про охорону земель» та статті 167 Земельного кодексу України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Статтею 46 Закону України «Про охорону земель» визначено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природнозаповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження управління з відходами.

Згідно статті 21 Закону України "Про відходи" органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують:

а) виконання вимог законодавства про відходи;

б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів;

в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів;

г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням;

д) вжиття заходів для стимулювання суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами;

е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами;

є) координацію діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції;

з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території;

и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів;

і) сприяння роз'ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини;

ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів України;

й) надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю;

м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами.

Відповідно до пункту б частини 1 статті 91 Земельного кодексу на власників земельних ділянок покладається обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, а згідно з пунктом б частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до пунктів «а», «б», статті 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належать:

а) здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині:

додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель;

консервації деградованих і малопродуктивних земель;

збереження водно-болотних угідь;

виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок;

здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

додержання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів;

додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

додержання вимог екологічної безпеки при розробленні нової техніки і технологій для обробки ґрунтів, а також під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів;

б) проведення лабораторного аналізу стану забруднення земель, у тому числі радіоактивного, в зонах безпосереднього впливу викидів і скидів підприємствами забруднюючих речовин, а також у разі виникнення аварій та надзвичайних ситуацій.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про відходи", статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить: організація управління побутовими відходами, забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів, а до делегованих здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства.

Стаття 211 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997 (із змінами) (далі Методика), засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Відповідно до розділу 3.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування.

Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину просочування, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

У випадках коли обсяг забруднення не може бути визначено відповідно до підпункту 3.4 цієї Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів здійснюється із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі необхідності із залученням спеціалізованих організацій.

Відшкодування шкоди за забруднення земель не звільняє порушника від необхідності здійснення заходів для локалізації осередка забруднення та ліквідації його наслідків у найкоротший строк.

Судом встановлено, що позивач, як орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища встановив порушення природоохоронного законодавства, яке було зафіксоване у акті перевірки. Позивачем було встановлено, що під час натурного обстеження території сільської ради виявлено засмічення земельних ділянок загальною площею 1,9454 га, а саме складування на відкритому грунті: твердих побутових відходів ( відходів комунальних змішаних, у т.ч. сміття з урн, код відходів за ДК 005-96-7720.3.1.01); відходами будівельних робіт, знесення та ремонту будівель та споруд (код відходів за ДК 005-96-4510), про що складено 2 детальних описи засмічення земельних ділянок.

За розрахунком позивача розмір шкоди, яка спричинена несанкціонованим скиданням сміття і заподіяні державі у результаті засмічення земельної ділянки збитки становлять 3 205 020, 00 грн. Розрахунок розміру збитків виконаний позивачем на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища№171 від 27.10.1997.

Відповідно до розділу 5 Методики: розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, які затверджені у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо.

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою:

Ршз = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кег, де:

Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300.

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв. м;

Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв. м;

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 5;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала засмічення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг.

Грошова оцінка земель (щодо яких вона не була проведена) здійснюється за підпунктом 4.7.1 цієї Методики, за яким застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Розрахована за підпунктом 4.7.1 цієї Методики грошова оцінка використовується в формулі (6) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки (Гоз).

Значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки (Кзз) приймається за ступенем її засмічення, визначеного в залежності від об'єму відходів, згідно з додатком 5.

Значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (Кег) приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2.

Якщо за шкалою еколого-господарського значення земель (додаток 2) земельна ділянка, що зазнала засмічення, може бути класифікована за декількома категоріями земель чи особливостями охорони, для розрахунків обирається коефіцієнт еколого-господарського значення земель (Кег) з максимальним значенням серед відповідних коефіцієнтів.

Згідно з розрахунком розміру шкоди від засмічення земель, розмір шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ділянок становить 3 205 020,00 грн.

Розрахунок здійснено з формулою Ршз = А * Б * Гоз * Пдз * Кзз *Кег, де А питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення, Б коефіцієнт перерахунку при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 15, а небезпечними (токсичними) відходами 300, Гоз нормативна грошова оцінка земельної ділянки грн/м2 (середня базова вартість земель), Пдз площа засміченої земельної ділянки, Кзз коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення, Кег коефіцієнт еколого-господарського призначення земель.

Необхідною умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини.

Відповідач у добровільному порядку шкоду, заподіяну внаслідок засмічення земельних ділянок у сумі 3 205 020,00 грн, не відшкодував.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Окрім того, відповідно до вимог статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Обов'язок відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища встановлено нормами чинного законодавства України.

За змістом п. "з" ч.2, ч.4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема: самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина заподіювача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 17.04.2018 року по справі №909/285/16 від 04 травня 2022 року по справі 922/3228/20.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Відповідно до термінів, які вживаються у Методиці зазначено, що забруднення земель - це накопичення в грунтах і грунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Відповідно до пункту 3.1 Методики встановлено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників.

При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого грунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Із цього випливає, що в разі забруднення земель необхідно довести факт такого забруднення шляхом надання доказів, які підтверджуються наявність шкідливих забруднюючих речовин в концентраціях, які шкодять грунту і навколишньому природному середовищу.

Між тим, згідно з пунктом 3.2 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому грунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

І з цього слідує, що сам факт наявності відходів на земельній ділянці, які можуть призвести до забруднення навколишнього природного середовища є достатнім для визнання цих земель засміченими. При цьому в уповноваженого органу або особи не виникає обов'язку доводити факт забруднення, оскільки ця норма містить альтернативний характер, тобто допускає як забруднення так і можливість такого забруднення, якого наразі немає.

Зміст даної Методики для притягнення особи до відповідальності за засмічення земельної ділянки не потребує дослідження хімічного складу грунту та доведення факту забруднення земель.

Ознакою засмічення в розумінні даної Методики, як підстави для нарахування суми збитків, є ймовірність самого лише забруднення, що виключає необхідність встановлення факту та ступеня забруднення земельної ділянки.

Судом встановлено, що Драбинівським сільським головою підписано матеріали акту проведення перевірки без жодних заперечень та зауважень.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під звалищем відсутня.

Документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою під сміттєзвалищем на території Драбинівської сільської ради, відсутні.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів на своїй території.

Драбинівською сільською радою не вжито заходів для ліквідації виявлених стихійних, несанкціонованих звалищ твердих побутових відходів, що є порушенням ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 21 Закону України «Про відходи» (Чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. е ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів на своїй території.

В свою чергу ст. 21 Закону України «Про відходи» передбачає повноваження органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами.

Наявний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 01.06.2021 року № 116, укладений між виконавчим комітетом Драбинівської сільської ради та КП «Джерело» Новосанжарської селищної ради, на вивезення побутових відходів із закладів освіти Драбинівської територіальної громади.

Послуги з вивезення твердих побутових відходів здійснюється за контейнерною схемою.

Договір на вивезення побутових відходів Драбинівською сільською ради з КП Драбинівської сільської ради відсутній. Первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються та видаляються Драбинівської сільської ради по встановленій формі 1-ВТ не ведеться, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про відходи» (Чинний на момент виникнення спірних правовідносин), абзацу першого п. 4 «Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів», затвердженого ПКМУ № 2034.

Станом на 01.06.2021 не організовано роздільне збирання відходів, що є порушенням п. «в» ст. 21 Закону України «Про відходи» (Чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

На сесії 02.06.2021 року при внесенні змін до бюджету громади було закладено кошти для закупівлі сміттерозподільних баків та прийняте рішення про облаштування територій для організації роботи з розподілу вторинної сировини.

Відповідно до наданої інформації сільською радою проводяться роз'яснення законодавства про відходи серед населення.

Контроль за додержанням юридичними і фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення не проводяться, що є порушенням п. «м» ст. 21 Закону України «Про відходи» (Чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Отже, судом встановлено, що має місце правопорушення, основним доказом якого є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища (висновки Верховного Суду України в постановах від 26.05.2022 у справі 922/2317/21, від 26.07.2022 у справі №924/883/21).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Правове регулювання цивільно-правової відповідальності за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, майнової шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та шкодою і вини особи, яка завдала шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

В силу вимог законів «Про відходи» та «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів. Отже, бездіяльність відповідача щодо виконання вимог законодавства свідчить про наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправна бездіяльність відповідача, наявна шкода, розмір якої обрахована згідно з Методикою і яка має матеріальний вимір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і завданою шкодою.

Відповідач не відшкодував збитки заподіяні державі у сумі 3 205 020, 00 грн та визнав заявлений позивачем позов.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних доказах, у розумінні статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України, що визнані відповідачем, як наслідок, позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме стягнення з відповідача збитків, заподіяні державі в наслідок засмічення земель в сумі 3 205 020,00 грн.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення та відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

У поданому клопотанні відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості в сумі 3 205 202,00 грн на 12 місяців, шляхом сплати заборгованості в сумі 1 602 510, 00 грн по 133 542,00 грн щомісяця (з травня 2025 по квітень 2026 року) та відстрочити на 12 місяців виконання рішення в частині сплати залишку заборгованості в сумі 1 602 510, 00 грн по 133 542,00 грн щомісяця (з травня 2026 року по квітень 2027 року).

Подане клопотання обґрунтоване зокрема тим, що стягнення присудженої рішенням суду суми 3 205 020,00 грн. призведе до неплатоспроможності, несвоєчасної виплати заробітної плати бюджетним працівникам, сплати комунальних послуг та інших захищених статей бюджету. Все це унеможливлює виконати рішення суду в повному обсязі у 2025 році.

Крім того, Драбинівська сільська рада погоджується із сплатою грошових зобов'язань за рішенням у даній справі, жодним чином не має наміру ухилятися від його виконання та поряд з цим вважає, що саме подальше розстрочення боргу, надасть можливість сільській раді збереження робочих місць.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).

Передбачені ст. 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки або розстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку або розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

Так, розстрочення судом виконання судового рішення має бути пов'язано з об'єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника.

Спираючись на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов'язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки та відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування, визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, процедури відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, тому вважає можливим задовольнити заявлене відповідачем клопотання та розстрочити та відстрочити виконання рішення суду з дня його ухвалення згідно графіку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься у ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

У зв'язку з визнанням відповідачем позову, Державній екологічній інспекції центрального округу підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 24 037,65 грн.

Решта 50% сплаченого позивачем судового збору у розмірі 24 037,65 грн відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.129, 232, 236-241, 252, 331 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Драбинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, (вул. Братів Кибкалів, 31, с. Драбинівка, Полтавська область, 39351 код ЄДРПОУ 21045685) збитки, заподіяні державі внаслідок засмічення земель в сумі 3 205 020,00 грн (три мільйони двісті п'ять тисяч двадцять гривень) на: р/р UA458999980333139331000016626 ГУК у Полтавській обл./тг с. Драбинівка/24062100, код ЄДРПОУ 37959255, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.

3. Стягнути з Драбинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, (вул. Братів Кибкалів, 31, с. Драбинівка, Полтавська область, 39351 код ЄДРПОУ 21045685) на користь Державної екологічної інспекції центрального округу, (вул. Коцюбинського, будинок, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 42149108, р/р UA 688201720343160003000080293, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 42149108, фонд бюджету ЗФ) 24 037,65 грн судового збору.

4.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі №917/2322/23 з дня його ухвалення на 12 місяців, з оплатою згідно графіку.

місяць2025 рік,грн2026 рік,грн2027 рік,грн

січень 133542133542

лютий 133542133542

березень 133542133542

квітень 133542133542

травень133542133542

червень133542133542

липень133543133543

серпень133543133543

вересень133543133543

жовтень133543133543

листопад133543133543

грудень133543133543

Всього10683361602510534168

Разом3205020

5. Відстрочити на 12 місяців виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/2322/23 в частині сплати залишку заборгованості в сумі 1 602 510,00 грн згідно графіку.

місяць2025 рік,грн2026 рік,грн2027 рік,грн

січень 133542133542

лютий 133542133542

березень 133542133542

квітень 133542133542

травень133542133542

червень133542133542

липень133543133543

серпень133543133543

вересень133543133543

жовтень133543133543

листопад133543133543

грудень133543133543

Всього10683361602510534168

Разом3205020

6. Повернути Державній екологічній інспекції центрального округу, ( вул. Коцюбинського, будинок, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 42149108 з Державного бюджету України (ККДБ 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", символ звітності 206, відомча ознака 83, номер рахунку - UA798999980313121206083016719, код за ЄДРПОУ 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.) 24 037,65 грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №657 від 14.12.2023.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Солодюк О.В.

Попередній документ
127786789
Наступний документ
127786791
Інформація про рішення:
№ рішення: 127786790
№ справи: 917/2322/23
Дата рішення: 06.05.2025
Дата публікації: 04.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.05.2025)
Дата надходження: 29.12.2023
Предмет позову: стягнення грошових коштів в сумі 3 205 020,00 грн.
Розклад засідань:
30.04.2024 11:00 Господарський суд Полтавської області
04.07.2024 10:00 Господарський суд Полтавської області
19.09.2024 11:00 Господарський суд Полтавської області
17.10.2024 15:00 Господарський суд Полтавської області
17.12.2024 13:00 Господарський суд Полтавської області
04.03.2025 13:00 Господарський суд Полтавської області
06.05.2025 11:00 Господарський суд Полтавської області