65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/558/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (08467, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, село Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, будинок 35)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ізмаїл" (68100, Одеська обл., Татарбунарський р-н, місто Татарбунари, вул. Князєва, будинок 8, квартира 3)
про стягнення 142 655,37 грн
1. Короткий зміст позовних вимог.
17.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ізмаїл", в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 103 777,80 грн, 36% річних у сумі 12 609,85 грн, проценти за користування товарним кредитом у розмірі 48% у сумі 16 813,14 грн, пеню у сумі 9 454,58 грн, а також судові витрати.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.02.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" за вх.№576/25 від 17.02.2025 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом вказання правильної ціни позову.
Ухвала суду від 21.02.2025 була надіслана позивачу до електронного кабінету та доставлена 24.02.2025 о 12:11, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
24.02.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої останній, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув, зазначивши, що правильною ціною позову є 142 655,37 грн.
Ухвалою суду від 03.03.2025 було відкрито провадження у справі №916/558/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 03.03.2025 була надіслана до електронного кабінету позивача 03.03.2025 о 21:26, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа, наявна у матеріалах справи (а.с.60). Відповідачу вказана ухвала була надіслана на його юридичну адресу, що зазначена в ЄДР, та була вручена останньому 14.03.2025, про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с.61).
Згідно з ч.5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
При цьому суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі, зокрема, неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи необхідність забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в умовах воєнного стану, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон".
Як зазначає позивач, на підставі додатку №1185/24/23/1-ЗЗР від 30.09.2024 до договору поставки №1185/24/23 від 30.09.2024 та відповідно до видаткових накладних №89984 від 01.10.2024 та № 90013 від 01.10.2024 відповідачу було поставлено товари на суму 39 720,96 грн та 37 260,36 грн відповідно.
Згідно з п.3 вказаного додатку товар підлягав оплаті наступним чином: 100% від загальної вартості товару покупець сплачує не пізніше 18 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними. Так, відповідач здійснив оплату товару на загальну суму 15 000 грн відповідно до платіжних доручень № 35 від 06.02.2025 на суму 5 000 грн та № 37 від 07.02.2025 на суму 5 000 грн та № 40 від 14.02.2025 на суму 5 000 грн.
Водночас, як зазначає позивач, відповідачем не здійснено оплату у сумі 61 981,32 грн.
Крім того, позивач зазначає, що на підставі додатку № 1185/24/23/2-ЗЗР від 15.10.2024 до договору відповідачу згідно з видатковою накладною №92681 від 15.10.2024 поставлено товару на суму 15 302,88 грн.
Згідно п. 3 додатку вказаного додатку товар підлягав оплаті наступним чином: 100% від загальної вартості товару покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними. Натомість, як зазначає позивач, відповідачем не було здійснено оплат за вказаним додатком, з огляду на що непогашена сума заборгованості становить 15 302,88 грн.
Позивач також зазначає, що на підставі додатку № 1185/24/23/3-ЗЗР від 15.10.2024 до договору, відповідачу за видатковою накладною № 92693 від 15.10.2024 було поставлено товар на суму 26 493,60 грн.
Згідно п.3 додатку вказаного додатку товар підлягав оплаті наступним чином: 100% від загальної вартості товару покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними. Натомість, як зазначає позивач, відповідачем не було здійснено оплат за вказаним додатком, з огляду на що непогашена сума заборгованості становить 26 493,60 грн.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений за договором поставки товар у сумі 103 777,80 грн.
При цьому, з огляду на порушення відповідачем грошового зобов'язання позивачем на підставі п. 6.2 договору та п.6.8 договору (яким передбачено, що стягнення штрафних санкцій припиняється в день виконання стороною зобов'язання) нараховано на суму заборгованості пеню у сумі 9 454,58 грн.
Згідно з п.6.7 договору поставки позивачем нараховано 36% річних від простроченої суми основної заборгованості, загальний розмір яких, з врахуванням вимог ч. 2 статті 625 ЦК України щодо прострочки оплати отриманих товарів та умов пункту 6.7. договору поставки, за весь період прострочення відповідної оплати складає 12 609,85 грн.
Позивач також зазначає, що пунктами 4,5 додатків до договору сторони встановили, що у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 48%, загальна сума яких, з врахуванням вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України та умов пунктів 4,5 додатків до договору поставки складає 16 813,14 грн.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
30.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ізмаїл" було укладено договір поставки №1185/24/23 (а.с.8-11), відповідно до п.1.1, п.1.2 якого в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість такого товару. Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, що є його невід'ємною частиною, якими визначають істотні умови поставки замовлених товарів.
Ціна за одиницю товару та його вартість в національній валюті України, а також її грошовий еквівалент іноземній валюті (долар США або Євро в залежності від умов закупівлі Постачальником такого Товару), зазначається у додатках до цього договору, на дату їх формування, надалі «Контрактна Ціна» (п.2.1 договору).
Згідно з п.3.6 договору товар, що був отриманий покупцем, в межах цього договору тільки за видатковими накладними (без підписання додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає повній оплаті з дотриманням умов пунктів 2.3., 2.4., 3.2., 3.3. та 3.5, цього договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання.
Пунктом 3.7 договору передбачено, що, здійснюючи оплату товару, покупець зобов'язаний зазначати у платіжному дорученні за яким саме додатком до цього договору та/або рахунком на оплату, та/або видатковою накладною, а також, у разі необхідності, за який саме товар здійснюється оплата. У разі відсутності такої інформації, а також у разі порушення покупцем грошових зобов'язань за цим договором, отриманий платіж зараховується постачальником на власний розсуд.
Відповідно до 6.2 договору покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
Згідно з п.6.7 договору в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару у відповідності до умов цього договору, покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж в розмірі 36% (тридцять шість процентів) річних, які нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Відповідно до п.6.8 договору сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього договору про збільшення строків позовної давності, строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів).
Вказаний договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.
30.09.2024 сторонами було укладено додаток №1185/24/23/1-ЗЗР до договору (а.с.12), у п.2 якого сторони погодили, що загальна вартість товару за цим додатком, включаючи ПДВ (20%) - 39 720,96 грн.
Відповідно до п.3 додатку оплата загальної вартості товару за цим додатком, у тому числі визначення вартості (суми) неоплаченого товару, у тому числі визначення вартості (суми) неоплаченого товару, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2. та 3.3. договору поставки в наступному порядку: 100,00% від загальної вартості товару покупець сплачує не пізніше 18 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно з п.4 додатку у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 5 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару.
Пунктом 5 додатку передбачено, що нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.
Місце передачі товару за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, вул. Аеродромна, буд.7А (п.6 додатку).
15.10.2024 сторонами було укладено додаток №1185/24/23/2-ЗЗР (а.с.13), п.2 якого передбачено, що загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ (20%) - 15 302,88 грн.
Оплата загальної вартості товару за цим додатком, у тому числі визначення вартості (суми) неоплаченого товару, у тому числі визначення вартості (суми) неоплаченого товару, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2. та 3.3. договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок постачальника (п.3 додатку).
Відповідно до п.4, 5 додатку у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 5 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст.536 та ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.
Місце передачі товару за адресою: Одеська обл., р-н.Саратський, с.Зоря, вул.28 Червня, буд. 197 (п.6 додатку).
15.10.2024 сторонами було укладено додаток № 1185/24/23/3-ЗЗР (а.с.14), відповідно до п.2 якого загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ (20%) - 26 493,60 грн.
Згідно з п.3 додатку оплата загальної вартості товару за цим додатком, у тому числі визначення вартості (суми) неоплаченого товару, у тому числі визначення вартості (суми) неоплаченого товару, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2. та 3.3. договору поставки в наступному порядку: 100,00% від загальної вартості товару покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до п.4, п.5 додатку у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 5 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.
Місце передачі товару за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, вул.Аеродромна, буд.7 А (п.6 додатку).
У матеріалах справи наявні наступні видаткові накладні: №89984 від 01.10.2024 на суму 39 720,96 грн, № 90013 від 01.10.2024 на суму 37 260,36 грн, №92681 від 15.10.2024 на суму 15 302,88 грн, а також № 92693 від 15.10.2024 на суму 26 493,60 грн, підписані та скріплені печатками обох сторін (а.с.15-18).
Відповідач здійснив оплату товару за договором поставки №1185/24/23 від 30.09.2024 на загальну суму 15 000 грн відповідно до платіжних доручень № 35 від 06.02.2025 на суму 5 000 грн та № 37 від 07.02.2025 на суму 5 000 грн та № 40 від 14.02.2025 на суму 5 000 грн (а.с.20-22).
Позивачем також надано суду виписку про загальний оборот за договором поставки №1185/24/23 від 30.09.2024 (а.с.33), з якої вбачається, що позивачем загалом було поставлено товар на суму 118 777,80 грн, при цьому, враховуючи оплату відповідачем товару на загальну суму 15 000 грн, заборгованість останнього за договором складає 103 777,80 грн. Доказів оплати залишку заборгованості матеріали справи не містять.
5. Позиція суду.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір поставки є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 103 777,80 грн, відповідач, згідно приписів ст.74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення 36% річних у сумі 12 609,85 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п.6.7 договору в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару у відповідності до умов цього договору, покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж в розмірі 36% (тридцять шість процентів) річних, які нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Як встановлено судом, останнім днем строку оплати товару у сумі 39 720,96 грн, поставленого за видатковою накладною №89984 від 01.10.2024, згідно з п.3 додатку №1185/24/23/1-ЗЗР від 30.09.2024, яким встановлено, що 100% від загальної вартості товару покупець сплачує не пізніше 18 календарних днів з моменту отримання товару за видатковою накладною, є 21.10.2024, враховуючи також приписи ч.5 ст.254 ЦК України.
У свою чергу, останнім днем строку оплати товару, поставленого за видатковою накладною №92681 від 15.10.2024 на суму 15 302,88 грн на підставі додатку № 1185/24/23/2-ЗЗР від 15.10.2024 та за видатковою накладною № 92693 від 15.10.2024 на суму 26 493,60 грн на підставі додатку №1185/24/23/3-ЗЗР від 15.10.2024, п.3 яких встановлено, що 100% від загальної вартості товару покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними, є 14.11.2024.
При цьому, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що товар за видатковою накладною №90013 від 01.10.2024 на суму 37 260,36 грн було поставлено відповідачу за умови укладення між сторонами додатку до договору. Докази попередньої оплати товару в матеріалах справи також відсутні.
Згідно з п.3.6 договору товар, що був отриманий покупцем, в межах цього договору тільки за видатковими накладними (без підписання додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає повній оплаті з дотриманням умов пунктів 2.3., 2.4., 3.2., 3.3. та 3.5, цього договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання.
Таким чином, з урахуванням п.3.6 договору, суд доходить висновку про те, що строк оплати товару за видатковою накладною №90013 від 01.10.2024 у сумі 37 260,36 грн настав 12.10.2024.
Здійснивши перевірку за допомогою системи "Ліга-закон" наданого позивачем розрахунку 36% річних, суд встановив його неправильність у частині визначених періодів (без врахування положень ч.5 ст.254 ЦК України) та у частині здійснення розрахунку відсотків річних на заборгованість за видатковою накладною №90013 від 01.10.2024 спільно з видатковою накладною №89984 від 01.10.2024 (всупереч приписам п.3.6 договору).
При цьому, враховуючи положення п.3.7 договору та врахування позивачем здійснених відповідачем оплат фактично у хронологічному порядку, судом було враховані оплати відповідача (від 06.02.2025 на суму 5 000 грн, від 07.02.2025 на суму 5 000 грн та від 14.02.2025 на суму 5 000 грн) у рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною №90013 від 01.10.2024, за якою строк оплати настав раніше.
З урахуванням вищенаведеного судом було здійснено власний розрахунок суми 36% річних, за яким сума 36% річних становить 13 096,79 грн.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 12/10/2024 до 31/12/2024 37 260,36 x 36 % x 81 : 366 : 100812 968,61 грн.
з 01/01/2025 до 05/02/2025 37 260,36 x 36 % x 36 : 365 : 100361 323,00 грн.
з 08/02/2025 до 12/02/2025 32 260,36 x 36 % x 5 : 365 : 1005159,09 грн.
з 15/02/2025 до 17/02/2025 27 260,36 x 36 % x 3 : 365 : 100380,66 грн.
з 22/10/2024 до 31/12/2024 39 720,96 x 36 % x 71 : 366 : 100712 773,96 грн.
з 01/01/2025 до 17/02/2025 39 720,96 x 36 % x 48 : 365 : 100481 880,49 грн.
з 15/11/2024 до 31/12/2024 15 302,88 x 36 % x 47 : 366 : 10047707,44 грн.
з 01/01/2025 до 17/02/2025 15 302,88 x 36 % x 48 : 365 : 10048724,48 грн.
з 15/11/2024 до 31/12/2024 26 493,60 x 36 % x 47 : 366 : 100471224,79 грн.
з 01/01/2025 до 17/02/2025 26 493,60 x 36 % x 48 : 365 : 100481 254,27 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 9 454,58 грн суд зазначає наступне.
За приписами ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вже було встановлено судом, сторони у п.6.2 договору домовилися, що покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, суд встановив його помилковість з вищенаведених підстав, з огляду на що судом, за допомогою системи "Ліга 360", було зроблено власний розрахунок сумі пені за визначені позивачем періоди з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, за яким сума пені становить 9 822,60 грн.
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення
37 260,3612.10.2024 - 12.12.20246213,000.0711 641,08
37 260,3613.12.2024 - 31.12.20241913,500.074522,26
37 260,3601.01.2025 - 23.01.20252313,500.074633,94
37 260,3624.01.2025 - 05.02.20251314,500.079384,85
32 260,3608.02.2025 - 12.02.2025514,500.079128,16
27 260,3615.02.2025 - 17.02.2025314,500.07964,98
39 720,9622.10.2024 - 12.12.20245213,000.0711 467,29
39 720,9613.12.2024 - 31.12.20241913,500.074556,74
39 720,9601.01.2025 - 23.01.20252313,500.074675,80
39 720,9624.01.2025 - 17.02.20252514,500.079788,98
15 302,8815.11.2024 - 12.12.20242813,000.071304,39
15 302,8813.12.2024 - 31.12.20241913,500.074214,49
15 302,8801.01.2025 - 23.01.20252313,500.074260,36
15 302,8824.01.2025 - 17.02.20252514,500.079303,96
26 493,6015.11.2024 - 12.12.20242813,000.071526,98
26 493,6013.12.2024 - 31.12.20241913,500.074371,34
26 493,6001.01.2025 - 23.01.20252313,500.074450,75
26 493,6024.01.2025 - 17.02.20252514,500.079526,24
В той же час суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц та інших.
Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Суд також зауважує, що у пункті 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 викладена правова позиція, щодо права суду зменшувати розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України. Так, у вище вказаному пункті зазначене таке: «з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності, передбачених статтею 625 ЦК України у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника».
Отже, суд звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд, може зменшити загальний розмір неустойки, штрафу, так і процентів річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Суд також враховує, що штрафні санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника, та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення відсотків річних та пені, суд враховує, що останні не є основною заборгованістю і, відповідно, при зменшенні їх розміру кредитор не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі.
З урахуванням наведеного у сукупності, суд вважає справедливим покладення на відповідача відсотків річних у сумі 5 000 грн та пені у сумі 5 000 грн.
Необхідно зауважити, що, зменшуючи розмір процентів річних та пені, суд вважає, що стягнення останніх виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.
Щодо позовних вимог про стягнення процентів за користування товарним кредитом у розмірі 48% у сумі 16 813,14 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу, а в частині 5 цієї статті визначено, що у разі якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас, проценти річних, про які йдеться у частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 цього Кодексу.
Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 Цивільного кодексу України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі за користування товарним кредитом (частина 5 статті 694 Цивільного кодексу України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством. Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами.
Положення ж частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Саме тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 Цивільного кодексу України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або законом) - за умови порушення боржником грошового зобов'язання.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №921/395/20, від 03.12.2019 у справі № 902/235/19.
Застосування пені також не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (ст. 536 Цивільного кодексу України), зокрема, процентів на прострочену суму оплати товару, проданого в кредит (ч.5 ст. 694 цього Кодексу), оскільки стягнення відповідних процентів не є ані видом забезпечення виконання зобов'язань, ані штрафною санкцією.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду щодо правомірності одночасного стягнення відсотків за користування товарним кредитом, неустойки та відсотків річних, викладена в постановах від 10.09.2018 по справі № 908/24/18, від 18.12.2018 по справі №908/639/18 та від 03.12.2019 по справі № 902/235/19.
Як було встановлено судом, пунктами 4, 5 додатків до договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 5 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати отриманого товару в строк понад п'яти календарних днів, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано проценти за користування товарним кредитом. Висновки щодо правової природи процентів за користування товарним кредитом у подібних правовідносинах викладені КГС ВС у справі №916/901/24.
Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок процентів за користування товарним кредитом за видатковими накладними №89984 від 01.10.2024, №92681 від 15.10.2024 та №92693 від 15.10.2024, суд дійшов висновку про його помилковість з вищенаведених підстав, з огляду на що судом, за допомогою системи "Ліга 360", було зроблено власний розрахунок процентів за визначені позивачем періоди з урахуванням положень ч.5 ст.254 ЦК України, за яким сума процентів за користування товарним кредитом становить 11 420,56 грн.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 15/11/2024 до 31/12/2024 26 493,60 x 48 % x 47 : 366 : 100471 633,05 грн.
з 01/01/2025 до 17/02/2025 26 493,60 x 48 % x 48 : 365 : 100481 672,36 грн.
з 22/10/2024 до 31/12/2024 39 720,96 x 48 % x 71 : 366 : 100713 698,61 грн.
з 01/01/2025 до 17/02/2025 39 720,96 x 48 % x 48 : 365 : 100482 507,32 грн.
з 15/11/2024 до 31/12/2024 15 302,88 x 48 % x 47 : 366 : 10047943,26 грн.
з 01/01/2025 до 17/02/2025 15 302,88 x 48 % x 48 : 365 : 10048965,97 грн.
При цьому, як вже було встановлено судом, відповідачеві було поставлено товар за видатковою накладною № 90013 від 01.10.2024 на суму 37 260,36 грн без складання додатку до договору поставки, відтак, з огляду на те, що сторонами не було передбачено розмір процентів за користуванням товарним кредитом на суму 37 260,36 грн, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача процентів за користування товарним кредитом за видатковою накладною №90013 від 01.10.2024.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно без урахування зменшення пені та відсотків річних судом з власної ініціативи.
Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ізмаїл" (68100, Одеська обл., Татарбунарський р-н, місто Татарбунари, вул. Князєва, будинок 8, квартира 3, код ЄДРПОУ 32314292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (08467, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, село Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, будинок 35, код ЄДРПОУ 43106699) основний борг у сумі 103 777 /сто три тисячі сімсот сімдесят сім/ грн 80 коп., відсотки річних у сумі 5 000 /п'ять тисяч/ грн, проценти за користування товарним кредитом у розмірі 48% у сумі 11 420 /одинадцять тисяч чотириста двадцять/ грн 56 коп., пеню у сумі 5 000 /п'ять тисяч/ грн, судовий збір у сумі 2 330 /дві тисячі триста тридцять/ грн 83 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська