Справа № 216/2932/13-ц
Провадження 6/216/11/25
27 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Poгy у складі: головуючого судді: Стартановича Д.В.,
за участю: секретаря судового засідання: Кравець А.С.,
в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Poгy заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі №216/2932/13-ц від 03.12.2014 року та просить суд зупинити виконання за виконавчим листом №216/2932/13-ц.
Зазначені вимоги заявниця обґрунтовує тим, що в постанові про зняття арешту з коштів від 12.04.2024 ВП № 70652336 зазначено, що борг сплачено, у зв'язку з чим заявник вважає, що обов'язок боржника припинено. Крім того, скаржник зазначає, що в рішенні по справі №216/2932/13-ц заборгованість у сумі 46222 грн. є абсолютно однозначною та зрозумілою тому дії державного виконавця про перерахунок заборгованості є протиправним.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:
Відповідно до рішення по справі №216/2932/13-ц від 12.08.2014 року із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» було стягнуто заборгованість за кредитним договором №014/3466/34404/74 в розмірі 46222,65 коп. з яких кредит 3551,97 дол. США, відсотки 575,32 дол. США, пеня 1278,43 дол. США. Разом 5405,72 дол. США, що по курсу НБУ, станом на 13.02.2014 року є еквівалентом 46222,65 грн. (а.с.13-14).
03.12.2014 року стягувачу, ПАТ «Райффайзен банк Аваль», було видано виконавчий лист (а.с.17).
Відповідно до інформації про виконавче провадження (а.с.11-12) станом на 04.01.2023 стан виконавчого провадження «Завершено». В той же час виконавчий лист у справі №216/2932/13-ц від 03.12.2014 року містить запис «08.11.2022 п 2 ст. 37 ЗУ «Про ВП»» (а.с.17). Відповідно до п.2 ст. 37 Закону України « Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до інформації про виконавче провадження (а.с.11-12) 10.04.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника де зазначена сума стягнення 32511,53 грн. 12.04.2024 винесена постанова про зняття арешту з коштів, сума звернення стягнення не зазначена.
В той же час в постанові про арешт коштів боржника від 12.04.2024 (а.с.11) зазначено, що стан виконавчого провадження «Завершено».
Відповідно до інформації про виконавче провадження (а.с.11-12) 29.07.2024 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу п.2 ч.1, ст.37 (відсутність у боржника майна), залишок боргу станом становить 4115,02 дол. США.
Суд зазначає, що відповідно до п.9 ч.1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частиною 2,3 зазначеної вище статті Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
Як вбачається з висновку постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №755/15479/14-ц підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Відповідно до узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах", підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Заявник зазначає, що заборгованість за виконавчим листом у справі №216/2932/13-ц від 03.12.2014 року сплачено повністю, однак будь яких доказів сплати заборгованості, перерахунку коштів на рахунки стягувача або Державної виконавчої служби суду не надано. Натомість, відповідно до інформації про виконавче провадження (а.с.11-12) будь яких постанов з підстав зазначених в п.9 ч.1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не виносилось, протилежного матеріали заяви ОСОБА_1 не містять.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 129-1, Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, але рішення по справі № 216/2932/13-ц від 12.08.2014 року на теперішній час не виконано.
Щодо твердження про протиправність перерахунку державним виконавцем заборгованості суд роз'яснює заявниці, що згідно 447-1 ЦПК України вона, як сторона виконавчого провадження має право звернутися до суду із скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено її права.
Враховуючи викладене, суд вважає заяву про визнання виконавчого листа необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 432 ЦПК України, суд -
В задоволені заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подання у 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя Дмитро СТАРТАНОВИЧ