02 червня 2025 року Справа № 915/699/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали справи
за заявою боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 01.05.2025 (вх. №6673/25 від 02.05.2025) про неплатоспроможність боржника в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявник, посилаючись на п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить, зокрема, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, затвердити кандидатуру Дейнеки Миколи Івановича та призначити керуючим реструктуризацією боргів; оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України, визнати боржника неплатоспроможним, прийняти пропозиції - запропонований план реструктуризації (проект пропозицій) в частині стягнення коштів у сумі 28320 грн та списання коштів у сумі 258883,36 грн, зупинити нарахування штрафних санкцій, пені, комісії, процентів (загальний мораторій), починаючи з дня винесення рішення.
В обґрунтування поданої заяви боржник вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість приблизно 284203,36 грн перед 23 фінансовими установами, яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/699/25 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №46 від 12.05.2025, відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання абзацу b підпункту 3.6.1, підпункту 3.6.3 пункту 3.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області у справі №915/699/25 призначено повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 19.03.2025 заяву боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме:
1) на виконання п. 9 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, боржником надано скріншот частини трудової книжки боржника, проте не надано копії всієї трудової книжки боржника;
2) боржником не надано інформацію про укладені цивільно-правові договори, у тому числі у 2022 році.
3) на виконання п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, боржником надано конкретизований список кредиторів і боржників, у якому не зазначено суми заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо перед кожним із кредиторів з детальною інформацією про суми прострочених зобов'язань та періоди виникнення заборгованості перед кредиторами по кожному договору.
У поданому конкретизованому списку кредиторів і боржників зазначено інформацію про поточну заборгованість перед кредиторами, проте відомостей про суми прострочених зобов'язань та періоди виникнення заборгованості конкретизований список не містить.
Крім того, в конкретизованому списку вказано заборгованість станом на 06.04.2025 перед АТ "УКРСИББАНК" за договором №CTX26204645104133 від 07.11.2024; перед АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" за договором №26206336663846 від 22.05.2023; перед ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" за договором позики №530465 від 29.07.2023, за договором позики №513407 від 25.07.2023, перед ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" за договором позики №88205 від 25.07.2023, перед ТОВ "МІЛОАН" за кредитним договором на інші споживчі цілі №5349083 від 19.07.2023, за кредитним договором на інші споживчі цілі №104095000 від 08.07.2023, перед ТОВ "ФК "КРЕДИТОНЛАЙН" за кредитним договором на інші споживчі цілі №EGROSHICOM2911899 від 19.07.2023, перед ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ" за кредитним договором на інші споживчі цілі №KPI2911899 від 19.07.2023, перед ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" за договором позики №876148 від 11.07.2023, перед ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" за кредитним договором на інші споживчі цілі №6851083 від 11.07.2023, перед ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" за кредитним договором на інші споживчі цілі №00-8688800 від 07.07.2023, перед ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за кредитним договором на інші споживчі цілі №97f5a93a-d863-4d5b-ad8b-72d1db4f322f від 03.07.2023, перед ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" за кредитним договором на інші споживчі цілі №97f5a93a-d863-4d5b-ad8b-72d1db4f322f від 03.07.2023, перед ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" за договором позики №7387000 від 29.06.2023, перед ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" за договором позики № 3775159 від 27.06.2023, перед ТОВ "НОВАПЕЙ КРЕДИТ" за договором № заява 4895 від 13.02.2023, при цьому поточна заборгованість за цими договорами становить 0,00 грн, що не відповідає зазначеним вище обставинам.
У своїй заяві боржник зазначає, що він має прострочені зобов'язання перед 23 фінансовими установами на загальну суму приблизно 284203,36 грн, а саме: перед: АТ "УКРСИББАНК", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "ФК "КРЕДИТОНЛАЙН", ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ", ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ", ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", ТОВ "НОВАПЕЙ КРЕДИТ", ТОВ "БІЗПОЗИКА".
Проте до матеріалів заяви додано лише частину відомостей (договори) щодо частини грошових зобов'язань, а перед АТ "УКРСИББАНК", ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "ФК "КРЕДИТОНЛАЙН", ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" не надано зовсім документів, що підтверджують зобов'язання перед кредиторами. Щодо цих зобов'язань заявник наголошує, що копій договорів, квитанцій та виписок не має через їх відсутність або втрату;
4) боржником до заяви не надано інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів (банківські виписки про рух коштів на рахунках боржника).
5) боржник у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вказує наступні додатки: "1. 1. УБКІ. ОСОБА_1.pdf. 2. 2. Декларації. ОСОБА_1 .pdf. 3. 3. АК. ОСОБА_1 .pdf. 4. 4. Договори. ОСОБА_1 .pdf. 5. 5. Особисті. ОСОБА_1 .pdf. 6. 6. Процесуальні. ОСОБА_1 .pdf.", що не дає змоги суду встановити, які саме докази додані заявником до заяви, що унеможливлює перевірку судом обсягу поданих доказів, якими боржник обґрунтовує свої вимоги.
Ухвалою від 19.05.2025 судом встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Останній днем строку для подання заяви про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, з урахуванням вихідних днів, є 26.05.2025 включно.
26.05.2025 ОСОБА_1 подано до суду заяву про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Стосовно подання скріншоту частини трудової книжки заявник зазначає, що надана ним копія трудової книжки містить повну інформацію про всі наявні записи, що відповідає фактичному стану його трудової діяльності.
Заявник також зазначає, що надає оновлений конкретизований список кредиторів станом на дату звернення, в якому окремо зазначено: загальну суму заборгованості перед кожним кредитором, суму основного зобов'язання, суму неустойки (штрафу, пені), строки нарахування та виконання зобов'язань.
Разом з тим, суд констатує, що заява ОСОБА_1 про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не містить списку додатків та відповідно оновленого конкретизованого списку кредиторів до заяви не додано.
Щодо не подання документів, які підтверджують зобов'язання перед кредиторами (договори, квитанції, банківські виписки тощо), заявник пояснює, що копії договорів, квитанцій чи виписок не надано через їх втрату або відсутність та посилаючись на правові позиції Верховного Суду у справі № 915/36/20 від 21.10.2020 зазначає, що ним надано альтернативні документи, зокрема довідки про заборгованість та виписки по рахунках, які свідчать про наявність зобов'язань перед кредиторами та надіслано запити до кредиторів для отримання необхідної інформації, яку буде надано суду після отримання відповідних документів.
Щодо відсутності інформації про витрачання коштів, отриманих від кредиторів, заявник повідомляє, що на момент отримання та витрачання цих коштів не передбачав можливості потрапляння у скрутне фінансове становище, що унеможливило збереження відповідних документів.
Заявник просить прийняти цю заяву до розгляду, відкрити провадження у справі про мою неплатоспроможність, оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про мою неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України.
Статтею 91 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) встановлено, що відносини, пов'язані з провадженням у справах про банкрутство, визначених цим розділом, регулюються цим Кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частина 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 115 КУзПБ визначено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Згідно ч. 1-3 ст. 116 Кодексу, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Обставини дотримання боржником вимог ч. 4, 5 ст. 116 КУзПБ з'ясовуються станом на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відстрочення або відкладення обов'язку боржника подати всі необхідні докази, передбачені положеннями ст. 116 КУзПБ або покладення такого обов'язку на арбітражного керуючого Законом не передбачено.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Застосування судами законодавства про банкрутство зобов'язує суди відповідно до частини першої статті 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту банкрутства (неплатоспроможності) для забезпечення мети законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).
Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).
Тож, на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд більш жорстко обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
Застосування судами принципу судового контролю процедур банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах, зокрема, від 27.06.2023 у справі № 903/491/22, від 16.08.2023 у справі №904/794/14.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Аналогічний висновок викладно у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність з метою реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення власної платоспроможності.
Аналіз положень Книги четвертої КУзПБ свідчить про наявність презумпції, за якою фізична особа - боржник, ініціюючи щодо себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди щодо плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Наданий заявником кредитний звіт з сайту Українського бюро кредитних історій може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором лише в сукупності з іншими первинними документами.
За результатом указаних доказів неможливо здійснити аналіз відомостей та документів для досягнення мети підготовчого засідання, а саме підтвердження наявності кредитних зобов'язань та простроченої заборгованості, що утворилась у заявника перед кредиторами внаслідок порушення останнім своїх зобов'язань, розмір яких, згідно тверджень заявника становить суму 284203,36 грн.
Боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів (судових рішень, договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Посилання заявника на відсутність у нього оригіналів доказів не звільняє останнього від обов'язку, визначеного п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов'язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у тому числі у суду або банківської установи. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ст. 81, ч. 3 ст. 164 ГПК України).
Отже, враховуючи, що саме на боржника покладено обов'язок доведення обставин, пов'язаних із підставами неплатоспроможності та майновим станом, зазначені вимоги суду щодо безсумнівного дотримання вимого процесуального Закону є легітимними обмеженнями, оскільки визначені законом та є рівними для всіх учасників провадження.
Також судом враховано, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до та після порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання заяви певних дій, такі дії мають бути вчинені.
Водночас доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Статтею 129 Конституції України та статтею 7 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, всіх учасників судового процесу поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку подання доказів, в тому числі, на підтвердження обставин неплатоспроможності, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є недопустимим.
Частиною третьою статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, зазначені в даній справі судом вимоги не є обмеженням в доступі до правосуддя.
Крім того, у разі усунення вказаних в даній ухвалі порушень Закону, боржник не позбавлений права звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повторно.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заявником недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не усунуто, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам ст. 116 КУзПБ.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Приписами ч. 1 ст. 38 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
З урахуванням наведеного, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню заявнику, оскільки останнім не усунуто недоліки заяви у строк, встановлений судом.
Згідно ч. 3 ст. 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Враховуючи, що заяву ОСОБА_1 від 01.05.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї матеріали сформовано в системі "Електронний суд" та надано до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперовий варіант вказаної заяви з додатками не повертається боржнику (заявнику) у зв'язку з його відсутністю.
Керуючись ст. 38, 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 116, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 01.05.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - повернути заявнику без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя В.О. Ржепецький