Справа № 215/2197/25
2/215/1744/25
02 червня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Дядькіна І.О., розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ТОВ «Факторинг Партнерс» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 29 534 грн 98 коп.. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №7933607, відповідно до якого кредитодавець надав позичальникові кредит в сумі 10 500,00 гривень, строком на 360 днів, за користування яким нараховуються проценти у вигляді процентної ставки 1,5% в день та застосовується в межах строку кредиту. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора. Позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 500,00 гривень, проте останній порушив свої зобов'язання, не сплативши в погоджений договором строк суму кредиту та відсотків за його користування. Заборгованість відповідача перед ТОВ «Авентус Україна» за договором №7933607 від 28.05.2024 становить 29 534,98 гривень, яка складається з суми заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 9 598,82 гривень, суми заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14 686,16 гривень, суми заборгованості за пенею та/або штрафами 5 250,00 гривень.
27 січня 2025 укладено договір № 27.01/25-Ф, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №8043548.
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 28.05.2024, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідач свого зобов'язання щодо повернення наданих йому коштів належним чином не виконував, а тому позивач просить стягнути з нього на свою користь заборгованість за договором №7933607 від 28.05.2024 в сумі 29 534,98 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 000 грн.
Ухвалою від 07.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.05.2025, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи 05.05.2025 відкладено на 02.06.2025 для повторного повідомлення відповідача.
Ухвалою від 02.06.2025 призначено заочний розгляд справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить розгляд справи проводити за відсутності свого представника та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, а саме за допомогою направлення судових повісток за зареєстрованим його місцем проживання, які повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та адресат відсутній за вказаною адресою. Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
28.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 (відповідачем) укладено Договір №7933607 про надання споживчого кредиту, далі - Договір (а.с.31-39).
Відповідно до п. 1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Пунктом 1.3 Договору визначена сума кредиту (загальний розмір), що становить 10500,00 грн. Тип кредиту - кредит.
Згідно з п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Відповідно до п. 1.5. Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховується процентна ставка відповідно до наступних умов:
1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.
1.5.2. Знижена процентна ставка 1,35 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 12.06.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Згідно з п. 1.6. Договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Відповідно до п. 2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки). Сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів Споживача для надання кредиту за цим Договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття Товариством рішення про надання кредиту Споживачу. Якщо сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду, Споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора.
Положенням п. 4.4. Договору визначено, що споживач зобов'язаний у встановлений Договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №7933607 від 28.05.2024, загальна вартість кредиту за період з 28.05.2024 по 23.05.2025 становить 67 081,88 гривень, яка складається з тіла кредиту в сумі 10 500,00 гривень та процентів за користування кредитом в сумі 56 581,88 гривень (а.с.53).
До укладення договору про надання споживчого кредиту №7933607 від 28.05.2024 відповідач ОСОБА_1 28.05.2024 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором WG0399 Паспорт споживчого кредиту (а.с.58-60).
Факт перерахунку ТОВ «Авентус Україна» та отримання коштів відповідачем підтверджується листом вих.№20250129-2.1від 29.01.2025 ТОВ «Пейтек», з якого вбачається, що було успішно перераховано кошти на користь фізичної особи (Отримувача) від ТОВ «Авентус Україна»: 28.05.2024 11:21:06 на суму 10 5000 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - e5ed5dcc-21e6-492c-89b2-5a127668a267, номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 46952023, Seassion ID-024848820753, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 265003, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с.6-7).
Відповідно до карти обліку договору (розрахунок заборгованості) за Договором №7933607 від 28.05.2024, підписаної директором ТОВ «Авентус Україна» і завіреної печаткою цього товариства, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 станом на 26.01.2025 року становить 29 534,98 гривень. Відповідач здійснив два платежі на погашення кредиту та його складових на загальну суму 4 332,50 грн (а.с.10-15).
27.01.2025 між ТОВ «Факторинг Парнерс» та ТОВ «Авентус Україна» укладено Договір факторингу №27.01/25-Ф, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Факторинг Парнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників (а.с.19-23 зворот).
Відповідно до п. 1.1. Договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. До фактора переходять права Клієнта як первісного кредитора за кредитними договорами (договорами про надання споживчого кредиту) в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників для друку та в Додатковій інформації до Реєстру Боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та Додатку № 2 та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 1.2. Договору перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників для друку згідно Додатку № 3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників для друку підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 1.6. Договору, права вимоги вважаються прийнятими Фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним Акту прийому-передачі Реєстру Боржників.
Відповідно до реєстру боржників до Договору фактору № 27.01/25-Ф від 27 січня 2025 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Авентус Україна», під № 1020 зазначений боржник ОСОБА_1 , номер кредитного договору №7933607 від 28.05.2024 на суму залишку заборгованості по основному боргу - 9 598, 82 грн, залишку заборгованості по процентам - 14 686,16 грн та залишку заборгованості по штрафам - 5 250,00 грн., а разом 29 534,98 грн (а.с.90-92, 94).
Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» здійснив оплату ТОВ «Авентус Україна» 27.01.2025 згідно з договором факторингу №27.01/25-Ф від 27 січня 2025 року на суму 1 829 738,94 грн. (а.с. 30).
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 ..
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №7933607 від 28.05.2024, наданого ТОВ «Факторинг Партнерс», станом на 17.03.2025, загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 29 534,98 гривень, яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту - 9 598,82 грн, суми заборгованості за відсотками - 14 686,16 грн, сума заборгованості за пенею - 5 250,00 грн (а.с.16).
Після відступлення прав вимоги ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
З матеріалів справи вбачається, що договір про надання кредиту був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідними електронними підписами, сума кредиту була перерахована відповідачу за вказаними у договорі реквізитами, що стороною відповідача не спростовано, однак взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, всієї отриманої суми кредиту не повернув та відсотки за його користування не сплатив.
Отже, між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань із повернення кредиту.
Правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку з укладенням кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частинами першою, другою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 243/6552/20, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19 та інших.
Таким чином, за змістом указаних норм права сторони вправі укласти договір в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями про досягнення згоди з усіх його істотних умов. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Отже, з урахуванням доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає встановленим, що 28.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем був укладений договір №7933607 про надання споживчого кредиту, який підписаний останнім із використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, у зв'язку з чим між сторонами виникли договірні зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ст. 610 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1050 ЦК України).
Як визначено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Суд вважає встановленим факт виконання позикодавцем у повному обсязі зобов'язань, згідно з умовами укладеного договору, оскільки матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем грошових коштів на умовах, узгоджених сторонами договору. Сума кредиту була перерахована відповідачу за вказаними у договорі реквізитами, що стороною відповідача не спростовано. Разом з тим, відповідач, користуючись отриманими коштами належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за умовами укладеного договору, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, яка становить 29 534,98 гривень, яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту - 9 598,82 грн, суми заборгованості за відсотками - 14 686,16 грн, сума заборгованості за пенею - 5 250,00 грн.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини першої статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Як передбачено статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до приписів частини першої статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Таким чином, суд вважає, що позивач отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в грошовому зобов'язанні, передбачені в Договорі №7933607 про надання споживчого кредиту від 28.05.2024.
Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором до боржника ОСОБА_1 ..
У суду відсутні докази того, що відповідач мав перешкоди для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості, відповідач не надав будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування обставин, на які посилається позивач; доказів про сплату відповідачем заборгованості за кредитним договором позивачу матеріали справи не містять, а тому з врахуванням наданих позивачем доказів, суд вважає доведеною заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором в частині заборгованості по тілу кредиту та відсоткам відповідно до наданого розрахунку.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки, то суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Положеннями п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки ОСОБА_1 28.05.2024 укладав Договір №7933607 про надання споживчого кредиту з ТОВ «Авентус Україна», тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України неустойка в розмірі 5 250,00 грн. підлягає списанню кредитодавцем, а тому підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не виконав умови Договору №7933607 про надання споживчого кредиту від 28.05.2024, ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, тому з нього слід стягнути на користь позивача заборгованість у розмірі 24 284,98 грн, з яких: 9 598,82 грн - заборгованість по тілу кредиту та 14 686,16 грн - заборгованість за відсотками.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача було надано копію договору №02-07/2024 від 02.07.2024 року про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги №891 від 01.02.2025, копію витягу з акту №5 про надання правничої допомоги від 28.02.2025, відповідно до якого на складання позовної заяви затрачено 2 години, вартість послуги 3 000,00 гривень, надання усної консультації з вивчення документів - 2 години, вартість послуг 6 000,00 гривень. Всього витрати на професійну правову допомогу складають 9 000,00 гривень.
На думку суду, витрати позивача на правничу допомогу адвоката в сумі 9 000,00 гривень є неспівмірними з предметом позову та складністю справи, оскільки дана справа є типовою, не потребує глибокого аналізу законодавства, розгляд справи проводився без участі представника позивача.
Враховуючи наведене, вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 3 000 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422, 40 гривень. Позовні вимоги суд задовольнив на 82,22% (24284,98х100:29534,98), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1991,70 гривень (2422,40 х 82,22:100).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №7933607 від 28.05.2024 у розмірі 24 284 (двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят чотири) гривні 98 коп., в тому числі: 9 598 гривень 82 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 14 686 гривень 16 коп. - заборгованість по відсоткам, а також сплачені при подачі позову судові витрати - 1991 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто одна) гривня 70 копійок судового збору, 3 000 (три тисячі) гривень - витрат на правову допомогу, а всього 29 276 (двадцять дев'ять тисяч двісті сімдесят шість) гривень 68 копійок.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 02 червня 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Партнерс», місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя