79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
28.05.2025 Справа № 914/91/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник, розглянувши матеріали справи
за позовом: Комунального некомерційного підприємства “Городоцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Городоцької міської ради Львівської області, Львівська область, м. Городок,
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Городоцької міської ради Львівської області, Львівська область, місто Городок,
предмет позову: стягнення 299 580, 53 грн,
підстава позову: порушення зобов'язань по оплаті комунальних послуг,
за участю представників:
позивача: Дац Анна Валеріївна,
відповідача: не з'явився,
третьої особи: не з'явився.
1. ПРОЦЕС
1.1. Господарський суд Львівської області 09.01.2025 отримав позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Городоцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Городоцької міської ради Львівської області до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 255 873, 94 грн.
1.2. Ухвалою суду від 13.01.2025 позовну заяву залишено без руху, а ухвалою суду від 20.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Городоцьку міську раду Львівської області. Хід судових засідань відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема у судовому засіданні 26.03.2025 прийнято до провадження заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, у судовому засіданні 16.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.04.2025, яке відкладено на 14.05.2025 і на 28.05.2025 (на підставі клопотання позивача).
1.3. Відводів суду сторонами не заявлено.
1.4. Відповідач подав відзив на позовну заяву 03.02.2025.
1.5. У судове засідання 28.05.2025 з'явився представник позивача, відповідач і третя особа явку представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, клопотань стосовно процесу розгляду справи не подавали, про судове засідання обізнані, адже мають зареєстровані електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
1.6. Відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
1.7. Враховуючи обізнаність сторін про дату та час судового засідання з розгляду справи по суті, відсутність клопотань від відповідача та третьої особи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе вирішити спір по суті в цьому судовому засіданні.
1.8. У судовому засіданні 28.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
2.1. Позивач стверджує, що відповідач порушив договірні орендні зобов'язання, оскільки користується орендованим майном без укладення договорів про надання комунальних послуг, що було його обов'язком. Позивач заявляє до стягнення (відповідно до заяви про збільшення ціни позову) 299 580, 53 грн, які складаються з заборгованості за природний газ - 122 325,94 грн, за електроенергію - 134 088,18 грн, за водовідведення та водопостачання - 43 166,41 грн.
2.2. Відповідач заперечує позовні вимоги, стверджуючи про відсутність витрат на утримання орендованого майна в складі орендної плати. Також стверджує, що сума коштів має зазначатися в актах виконаних робіт відповідно до показників приладів обліку, та відповідати платіжним дорученням про сплату вартості відповідних послуг постачальникам.
2.3. Третя особа підтримує позовні вимоги, акцентує увагу на судовій практиці стосовно наявності обов'язку сплачувати комунальні послуги та витрати на утримання майна незалежно від укладення договору за фактично їх споживання.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
3.1. Городоцька міська рада (надалі по тексту рішення - третя особа) і Комунальне некомерційне підприємство «Городоцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Городоцької міської ради Львівської області (надалі по тексту рішення - позивач) 13.01.2021 уклали договір на закріплення майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Городок на праві оперативного управління.
3.2. Предметом договору є передача позивачу майна - приміщення за адресою м. Городок, вул. Львівська, 3, загальною площею 563, 2 м кв. На виконання цього договору вказані сторони підписали акт приймання - передачі нежитлового приміщення № 92 від 13.01.2021.
3.3. Додатковою угодою від 01.05.2023 сторони змінили площу нежитлового приміщення - 553,7 кв. м.
3.4. Надалі Городоцька міська рада як орендодавець, Комунальне некомерційне підприємство «Городоцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Городоцької міської ради як балансоутримувач майна і ІНФОРМАЦІЯ_2 як орендар (надалі по тексту рішення - відповідач, орендар) 17.07.2023 уклали договір № 56/07 оренди нерухомого майна - нежитлові приміщення № № 1 - 4, 26 - 41, 43 - 63, площею 546, 3 м кв., за адресою м. Городок, вул. Львівська, 3.
3.5. Цільове призначення майна - для розміщення офісних приміщень.
3.6. Строк оренди починається з 17.07.2023 до завершення дії воєнного стану.
3.7. Договором визначено, що до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об?єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території, місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 договору.
3.8. Відповідно до п. 6.5 договору упродовж п'яти робочих днів з дати укладення цього договору орендар вживає заходи щодо укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг протягом місяця. Орендар зобов'язаний надати орендодавцю копії вказаних договорів.
3.9. Орендар і балансоутримувач 17.07.2023 підписали акт приймання - передачі в оренду нерухомого майна - нежитлові приміщення № № 1 - 4, 26 - 41, 43 - 63, площею 546, 3 м кв., за адресою м. Городок, вул. Львівська, 3.
3.10. Позивач склав рахунки № 1 на відшкодування вартості за водопостачання та водовідведення на суму 37 253,69 грн, № 2 на відшкодування вартості за електроенергію на суму 117 016,36 грн, № 3 на відшкодування витрат за природний газ на суму 101 603,89 грн.
3.11. Позивач склав і підписав акти виконаних робіт за 2024 рік на суми 37 253,69 грн за водопостачання та водовідведення, 117 016,36 грн за електроенергію і 101 603,89 грн за природний газ.
3.12. Збільшуючи розмір позовних вимог, позивач долучив акти та рахунки за спожиті в січні 2025 комунальні послуги: за природний газ - 20 722,05 грн, за електроенергію - 17 071,82 грн, за водопостачання та водовідведення - 5 9212,72 грн. Такі надіслані відповідачу одночасно із заявою про збільшення розміру позовних вимог.
3.13. Розрахунок вартості за водопостачання та водовідведення здійснено з урахуванням таких обсягів споживання: в березні 67 м куб. з урахуванням тарифу 58,32 грн; за квітень 31 м куб. з урахуванням тарифу 58,42 грн; в травні 49 м куб. з урахуванням тарифу 58,00 грн; в червні 40 м куб. з урахуванням тарифу 58,16 грн; в липні 24 м куб. з урахуванням тарифу 58,80 грн; в серпні 23 м куб. з урахуванням тарифу 78,83 грн; в вересні 28 м куб. з урахуванням тарифу 78,61 грн; в жовтні 38 м куб. з урахуванням тарифу 78,26 грн; в листопаді 146 м куб. з урахуванням тарифу 77,49 грн; в грудні 92 м куб. з урахуванням тарифу 77,66 грн; в січні 77 м куб. з урахуванням тарифу 77,80 грн, тобто всього на суму 43 166,41 грн.
3.14. Розрахунок вартості за природний газ здійснено з урахуванням таких обсягів споживання: в січні 1390,45 м куб. з урахуванням тарифу 16,55 грн; в лютому 863,80 м куб. з урахуванням тарифу 16,55 грн; в березні 866,91 м куб. з урахуванням тарифу 16,55 грн; в квітні 50,97 м куб. з урахуванням тарифу 16,55 грн; в жовтні 329,84 м куб. з урахуванням тарифу 16,55 грн; в листопаді 1218,10 м куб. з урахуванням тарифу 16,55 грн; в грудні 1500,45 м куб. з урахуванням тарифу 16,55 грн; в січні 1471,99 куб. м з урахуванням тарифу 16,55 грн, тобто в сього на суму 122 325,94 грн.
3.15. Розрахунок вартості електроенергії здійснено з урахуванням таких обсягів споживання: в січні 1257 кВт з урахуванням тарифу 7,785048 грн; в лютому 1118 кВт з урахуванням тарифу 7,919628 грн; в березні 1081 кВт з урахуванням тарифу 7,507344 грн; в квітні 1044 кВт з урахуванням тарифу 6,238296 грн; в травні 960 кВт з урахуванням тарифу 6,323016 грн; в червні 864 кВт з урахуванням тарифу 6,085716 грн; в липні 1527 кВт з урахуванням тарифу 8,187684 грн; в серпні 2318 кВт з урахуванням тарифу 9,38424 грн; в вересні 1212 кВт з урахуванням тарифу 10,214952 грн; в листопаді 2214 кВт з урахуванням тарифу 9,384084 грн; в грудні 676 кВт з урахуванням тарифу 9,68806 грн, в січні 1727 кВт з урахуванням тарифу 10,01545 грн, тобто всього на суму 134 088,18 грн.
3.16. Також позивач врахував, що відповідач займає 98,7 % площі всього приміщення та використав вказану площу при визначенні вартості послуг пропорційно до такої.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на таке.
4.2. Як вбачається із описаних обставин справи, між сторонами виникли правовідносини з оренди майна на підставі договору від 17.07.2023.
4.3. Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
4.4. Сторони договору погодили, що до складу орендної плати витрати на утримання орендованого майна, зокрема комунальних послуг, не включаються, та визначили обов'язок орендаря (відповідача) нести ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та безпосередньо з постачальниками комунальних послуг.
4.5. Сторони також визначили строк для укладення відповідних договорів - упродовж п'яти робочих днів з дати укладення цього договору. Тобто до 24.07.2023 включно відповідач мав укласти договори з постачальниками. Однак доказів укладення таких відповідач не надав, у інших учасників справи такі також відсутні.
4.6. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
4.7. Відповідач не заперечив ні наявності вищезазначеного обов'язку, ні відсутності доказів його виконання. Крім цього, відповідач не довів неможливості виконання покладеного на нього обов'язку стосовно укладення договорів чи наявності інших підстав, які б звільняли його від такого обов'язку. Навіть більше і основне - відповідач не заперечує фактичного споживання ним комунальних послуг за час користування приміщенням.
4.8. Верховний Суд у постанові від 07.06.2022 у cправі № 911/27/21 зробив висновок, що обов'язок орендаря нерухомого майна оплачувати комунальні послуги та витрати на утримання цього майна незалежно від укладеного договору у сфері комунальних послуг випливає також з положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними; факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 07.07.2020 у справі № 7128916/17-ц, а також до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постановах: від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17, від 09.10.2018 у справі № 910/9829/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.
4.9. Так, відповідач заперечує позов із тих підстав, що позивач не підтвердив існування між ним і постачальниками послуг договірних відносин, не подав погоджені (підписані) з відповідачем акти і рахунки на оплату.
4.10. Суд зазначає, що подані позивачем акти і рахунки оформлені з недоліками: без дати, без вказівки на відповідача як платника; докази надіслання таких актів і рахунків позивач не подав, усуваючи недоліки, вказав, що через відсутність укладених договорів на відшкодування комунальних послуг не було доцільності в їх надісланні. Водночас суд досліджує зміст поданих документів, а не лише їх формальне оформлення, в сукупності з іншими доказами та оцінює їх відповідно до критеріїв належності та вірогідності. Так, акти виконаних робіт за 2024 рік не містять заповненої графи періоду, але мають назву «за 2024 рік» і загальну суму послуг по водопостачанню і водовідведенню, по поставці природного газу і електроенергії, тобто вбачається, що такі складені не за конкретний місяць, а за 2024 рік.
4.11. Суд також дослідив рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» за електричну енергію для споживача - Комунального некомерційного підприємства «Городоцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Городоцької міської ради Львівської області за 2024 і 2025 роки. Із їх змісту видно, що рахунки виставлялись позивачу на більший (загальний по приміщенню) обсяг (15 778 кВт, 9 527 кВт, 7 349 кВт, 8 273 кВт, 4 211 кВт, 1 953 кВт, 3 923 кВт, 4 142 кВт, 2 624 кВт, 10 340 кВт, 9 107 кВт, 4 616 кВт, 13 475 кВт), однак позивач не застосовував такий обсяг в розрахунках, а зазначав менші обсяги (1257 кВт, 1 118 кВт, 1 081 кВт, 1 044 кВт, 960 кВт, 864 кВт, 1527 кВт, 2 318 кВт, 1 212 кВт, 2 214 кВт, 676 кВт, 1 727 кВт) споживання відповідачем, що відповідає пропорційності та правильності розрахункам.
4.12. Щодо ціни за кВт*год, то позивач долучив договір про постачання / закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг від 10.12.2024, відповідно до п. 5.4 якого ціна на електричну енергію є регульованим тарифом на день укладення цього договору становить 8,07338 грн без ПДВ і 9,68806 грн з ПДВ. Також п. 5.9 договору визначає, що ціна на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату, у тому числі у разі її зміни.
4.13. У рахунку постачальника за грудень 2024 застосовано саме такий тариф без ПДВ - 8,07338 грн, тому правильно з урахуванням ПДВ відображено і в розрахунку за грудень 2024.
4.14. Договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» і позивачем 10.01.2025, передбачає, що ціна на електричну енергію є регульованим тарифом на день укладення цього договору становить 8,34621 грн без ПДВ і 10,01545 грн з ПДВ по ОСР «Львівобленерго», та 10,03808 по ОСР «Укрзалізниця». У рахунку та в розрахунку за січень 2025 року зазначено тариф 10,01545 грн, тобто з ПДВ, у рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозубт» - 8,34621 грн, тобто без ПДВ, що відповідає умовам договору.
4.15. Твердження відповідача про те, що вартість комунальних послуг має базуватися відповідно до показів засобів обліку і пропорційно до площі об'єкта, не спростовує правильності розрахунків, здійснених позивачем, адже відповідач не довів, що позивач використав невідповідні показники чи не здійснив розрахунок пропорційно орендованій відповідачем площі. Навпаки суд вище зіставив обсяг спожитої електроенергії із обсягом, застосованим у розрахунках для відповідача, і такі є різними, що свідчить про дотримання позивачем пропорційності у визначенні розміру витрат, що підлягають відшкодуванню.
4.16. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
4.17. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
4.18. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
4.19. Тлумачення змісту ст. 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
4.20. Аналізуючи позиції сторін і подані на підтвердження заявлених вимог доказів позивачем, неподання доказів на їх спростування відповідачем, суд доходить висновку про споживання відповідачем комунальних послуг упродовж 2024 і січня 2025 року в орендованому приміщенні. Відповідно орендар, незважаючи на неукладення договорів з постачальниками послуг, що залежало від його волевиявлення і було його обов'язком відповідно до п. 6.5 договору, порушує права позивача як балансоутримувача майна на отримання відшкодування відповідних витрат.
4.21. Розмір витрат: за природний газ - 122 325,94 грн, за електроенергію - 134 088,18 грн, за водовідведення та водопостачання - 43 166,41 грн відповідач жодними іншими доказами не спростував, свого контррозрахунку не подав.
4.22. Відповідач подав виписку з рахунку від 21.03.2024 на суму 98 102,07 грн, що не є предметом спору в справі № 914/91/25, з призначенням платежу «субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів», що свідчить про бюджетне фінансування витрат відповідача. Однак, така обставина не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати кошти кредитору; відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
4.23. Підсумовуючи, суд зазначає про доведеність позивачем і неспростованість відповідачем підстав і розміру заявлених вимог, що має наслідком їх задоволення в повному обсязі.
4.24. Розподіляючи судовий збір, суд зауважує, що позивач сплатив 3 838,11 грн судового збору при поданні позову і 3028,00 грн при поданні заяви про збільшення розміру позовних вимог. Тому просить відшкодувати йому витрати судового збору в розмірі 6 866,11 грн.
4.25. Суд зауважує, що по-перше, позовна заява подана через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, у зв'язку з чим підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8, а по-друге, судовий збір розраховується від загальної ціни позову, яка становить 299 580,53 грн, у зв'язку з чим при поданні заяви про збільшення позовних вимог позивач мав доплатити судовий збір, а не сплачувати 3 028,00 грн судового збору як за новий позов. Тому за подання позову з ціною 299 580,53 грн позивач мав сплатити 4 493,71 грн * 0,8 = 3 594,97 грн, а не 6 866,11 грн.
4.26. Тому за наслідками задоволення позовних вимог у повному обсязі відповідач має відшкодувати позивачу 3 594,97 грн судового збору, а зайво сплачений судовий збір в розмірі 3 271,14 грн може бути повернутий позивачу в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Комунального некомерційного підприємства «Городоцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Городоцької міської ради Львівської області (ідентифікаційний код юридичної особи 40626575, 81500, Львівська область, Львівський район, м. Городок, вул. Львівська, будинок 3) 299 580, 53 грн боргу та 3 594,97 грн в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 02.06.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.