Справа № 185/3245/25
Провадження № 2/185/3966/25
30 травня 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Вакули В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька,
25.03.2025 представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Яводчаком О.В., через систему «Електронний суд» було подано до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовну заяву про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_1 є сином покійного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ), що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ) внаслідок професійного захворювання яке ОСОБА_2 отримав працюючи в шкідливих умовах на посаді механіка підземного ш. «імені М.І. Сташкова» Виробничого об'єднання «Павлоградвугілля» правонаступником якого є ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».
Зазначає, що батько позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 21.10.1996р. (ст. 2) працюючи на посаді механіка підземного ш. «імені М.І. Сташкова» Виробничого об'єднання «Павлоградвугілля» протягом 17 років та 5 місяців, а в загальному в умовах впливу шкідливих факторів протягом 28 років і 01 місяця - з вини підприємства правонаступником якого є відповідач отримав наступні хронічні професійні захворювання, а саме: Пиловий бронхіт І ст., Емфіземою легенів І ст., Д-Н І-ІІ ст.
Наголошує, що у зв'язку із заподіяннями шкоди батько позивача пройшов огляд ЛТЕК, де йому було встановлено 60% втрати працездатності та третю групу інвалідності первинно в 1996р, та 80% втрати працездатності та другу групу інвалідності безстроково в 2010р.
Після смерті батька позивача Комунальним закладом «Медико-соціальної експертизи“ Дніпропетровської обласної ради» було встановлено причинний зв'язок смерті батька позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з професійним захворюванням.
У зв'язку із тяжкою хворобою та передчасною смертю батька позивач зазначає, що йому було завдано непоправної моральної шкоди, яка полягає в тому, що позивач відчуває постійні моральні страждання, наслідком якого є порушення нормальних життєвих зв'язків між позивачем та покійним батьком, позивач позбавлений можливості вести повноцінний спосіб життя, постійно відчуває моральні страждання, відчуває почуття розпачу та тривоги.
Виходячи з наведеного просив стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на свою користь 600 000,00 (шістсот тисяч) гривень, 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб та інших зборів та платежів.
Позивач просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 28.03.2025 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
06.05.2025 представником відповідача Єлістратовим Р.В. через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивач не надав жодних документів, які підтверджують факт заподіяння моральної шкоди за 14 років з моменту виникнення права (з 19.10.2011 по 25.03.2025), зазначає, що відсутні довідки від лікарів-спеціалістів про негативні зміни психічного стану, діагнози чи психічні розлади у позивача, наполягає на тому, що в позовній заяві не зазначено конкретно, в чому полягає моральна шкода, якими діями її заподіяно та з яких міркувань визначено розмір збитків. Свої доводи обґрунтовував зокрема посилаючись на судову практику в подібних правовідносинах, а саме заначає Постанову Сумського апеляційного суду від 01.10.2020 (справа №587/394/20) та Рішення Першотравенського міського суду від 15.09.2022 (справа №186/74/22).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та паспорту на його ім'я, а також свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 позивач - ОСОБА_1 є сином покійного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок професійного захворювання яке ОСОБА_2 отримав працюючи в шкідливих умовах на посаді механіка підземного ш. «імені М.І. Сташкова» Виробничого об'єднання «Павлоградвугілля» правонаступником якого є ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», що підтверджується Актом розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 21.10.1996р., довідками до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, довідками про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги , та довідкою про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєння) або трудовим каліцтвом серії НОМЕР_3 ,
Батько позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 21.10.1996р. (ст. 2) працюючи на посаді механіка підземного ш. «імені М.І. Сташкова» Виробничого об'єднання «Павлоградвугілля» протягом 17 років та 5 місяців, а в загальному в умовах впливу шкідливих факторів протягом 28 років і 01 місяця - з вини підприємства правонаступником якого є Відповідач отримав наступні хронічні професійні захворювання, а саме: Пиловий бронхіт І ст., Емфіземою легенів І ст., Д-Н І-ІІ ст.
Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 21.10.1996р. професійні захворювання виникли у ОСОБА_2 в результаті виконання робіт в умовах підвищеної запиленості на підприємствах вугільної промисловості.
Причина професійного захворювання визначено - пил.
Відповідно до того ж акту розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 21.10.1996р. (ст. 3) для ліквідації та попередження професійних захворювань - запропоновано директору ш. «імені М.І. Сташкова» Виробничого об'єднання «Павлоградвугілля» не допускати роботу пилеутворюючих машин та механізмів без ефективних засобів пилопридушення - постійно.
26.11.1996р. у зв'язку із заподіяннями шкоди батько позивача ОСОБА_2 первинно пройшов огляд ЛТЕК, що підтверджується випискою із акту огляду у ЛТЕК серії МСЕ218АЗ №044533-526, де йому було встановлено 60% втрати працездатності та третю групу інвалідності.
31.03.2010р. у зв'язку із заподіяннями шкоди батько позивача ОСОБА_2 повторно пройшов огляд МСЕК, що підтверджується випискою із акту огляду у МСЕК серії 10 ААА №005315, де йому було встановлено 80% втрати працездатності та другу групу інвалідності безстроково.
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько Позивача ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , лікарським свідоцтвом про смерть №187 від 28.04.2011р., відповідно до довідки про причину смерті №187 від 28.04.2011 - причиною смерті визначено хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етимології.
В подальшому КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ ««ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ“ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» було встановлено, що смерть батька позивача ОСОБА_2 настала у зв'язку з профзахворюваннями - пиловим бронхітом І ст., Емфіземою легенів І ст., Д-Н І-ІІ ст., що підтверджується довідкою про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєння) або трудовим каліцтвом серії НОМЕР_3 .
За ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини - є головним обов'язком держави.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» державна політика в області охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частиною 2 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров'я або смерть фізичної особи.
Отже, право члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю особи, спричиненого професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв'язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім'ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.
За змістом ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або у інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов'язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (п. 90) дійшла висновку про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 24.07.1946 працюючи на посаді механіка підземного ш. «імені М.І. Сташкова» Виробничого об'єднання «Павлоградвугілля» дійсно отримав хронічні професійні захворювання, а саме: Пиловий бронхіт І ст., Емфіземою легенів І ст., Д-Н І-ІІ ст., що призвело до втрати ним працездатності та як наслідок стало причиною його смерті.
Надані позивачем докази: акт розслідування причин хронічного професійного захворювання (отруєння) від 21.10.1996р.,виписка із акту огляду у ЛТЕК серії МСЕ218АЗ №044533-526, виписка із акту огляду у МСЕК серії 10 ААА №005315;, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , лікарське свідоцтво про смерть №187 від 28.04.2011р., довідк про причину смерті №187 від 28.04.2011р., довідка про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєння) або трудовим каліцтвом серії НОМЕР_3 повною мірою засвідчують, що ушкодження здоров'я батька позивача відбулося при виконанні трудових обов'язків, що в подальшому призвело до смерті батька позивача в наслідок чого позивач отримав моральні страждання (психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, виражені у тривозі, дратівливості) які обмежили його можливості в достатній мірі реалізовувати свої звички та бажання, що в свою чергу, призводить до зниження якості життя позивача та зменшення благ, які позивач мав до моменту отримання професійного захворювання його батьком та як наслідок до моменту його смерті.
Суд не погоджується із запереченнями відповідача щодо недоведеності моральної шкоди через відсутність психологічної експертизи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 моральна шкода може складатися з переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушенням життєвих зв'язків через неможливість активного способу життя чи іншими негативними наслідками, що має місце у цій справі.
З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, щодо оцінки моральної шкоди. Нематериальну шкоду за своєю природою важко оцінити, і, крім випадків, коли сума компенсації визначена законом, це часто вимагає дослідження попередніх справ, щоб на основі подібних обставин встановити ймовірну суму будь-якої компенсації (п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007 (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01)).
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд керується принципом розумності та справедливості, приймає до уваги стан здоров'я позивача, втрату професійної працездатності, відсутності вини відповідача у виникненні нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, характер та об'єм фізичних, душевних, психічних страждань позивача від одержаного ушкодження, втрату можливості його трудової та соціальної реабілітації, що призвело до змін життєвих зв'язків, а саме втрати близької людини, істотність вимушених змін в життєвих стосунках, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 200 000,00 грн в порядку відшкодування моральної шкоди, що є достатнім для розумного задоволення потреб потерпілого та не призводить до його необґрунтованого збагачення.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору. З відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 200 000 (двісті тисяч) гривень в якості відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», код ЄДРПОУ: 00178353, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76.
Суддя С. О. Бабій