ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2025Справа № 910/2455/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-експлуатаційне підприємство "ВД-Побут"
про стягнення 22 579,43 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників сторін.
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач, Компанія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-експлуатаційне підприємство "ВД-Побут" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 22 579,43 грн., з яких: 14 199,55 грн. - основний борг, 6 846,34 грн. - інфляційні втрати, 1 533,54 грн. - 3 % річних.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати послуг водопостачання та водовідведення за договором від 13.05.2003 року № 02389/507 (далі - Договір), у зв'язку з чим за Товариством за період з 01.10.2019 року по 31.05.2022 року утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування компенсаційних виплат у вищенаведених розмірах.
Ухвалою від 04.03.2025 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху з одночасним встановленням Компанії строку та способу усунення її недоліків.
14.03.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Компанії від 14.03.2025 року про усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 18.03.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/2455/25 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін.
01.04.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства від 28.03.2025 року на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти вимог позивача з огляду на те, що за умовами укладеного між сторонами договору від 31.10.2018 року № 19845/9-07 (наявність якого замовчується Компанією) всі нарахування здійснюються відповідно до укладених прямих договорів з мешканцями (абонентами). Крім мешканців будинків, які обслуговує відповідач та які мають прямі договори з Компанією, існує група нежитлових приміщень, що також мають прямі договори з позивачем. Відтак, Компанія зобов'язана проводити нарахування за спожиту воду та інші послуги безпосередньо на підставі договорів з власниками нежитлових приміщень.
Крім того, Товариство звернуло увагу на пропуск Компанією позовної давності для звернення до суду зі спірними у даній справі вимогами.
07.04.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Компанії від 07.04.2025 року на відзив на позовну заяву, в якій остання зазначила, що об'єми наданих відповідачу протягом спірного періоду послуг підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями актів обстеження та зняття показань з вузлів обліку, які підписані представниками позивача та Товариства. Крім того, в матеріалах справи наявні складені у спірний період та підписані контролером Компанії і директором Товариства акти обстеження водопостачання та водовідведення, в яких зазначено, що водопостачання Товариства здійснюється. Разом із тим, відповідач не направляв свого представника для проведення звірки розрахунків щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення) за останній місяць та підписання відповідного акту, а отже відповідно до пункту 2.3 Договору об'єм спожитих послуг за відповідний період приймається абонентом за даними постачальника.
Крім того, з власниками нежитлових приміщень Товариства, які уклади прямі договори з Компанією, нарахування і розрахунки проводяться відповідно до укладених з ними договорів, про що позивач неодноразово наголошував відповідачу у відповідях на його листи. Також, у матеріалах справи містяться оригінали розрахунків обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, в яких зазначено: вид (назва) об'єкту, адреса об'єкту споживання, послуга, період обслуговування (розрахунку), об'єм споживання, вид розрахунку, тариф та сума нарахування. Отже, враховуючи вищевикладене та те, що з розрахунків обсягів спожитих послуг з водопостачання та водовідведення вбачається за якими адресами та на які нежитлові приміщення проводилося нарахування послуг з водопостачання та водовідведення у спірний період, а за якими було відсутнє нарахування, відповідач не був позбавлений можливості надати на підтвердження своїх заперечень контррозрахунок з відповідними первинними документами на його підтвердження. Однак, доказів на підтвердження споживання обсягу водопостачання та водовідведення, що були б відмінними від нарахованого та заявленого Компанією у позовній заяві, Товариством надано не було.
Позивач також зазначив, що з урахуванням продовження строків позовної давності на строк дії карантину, спричиненого COVID-19, та у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, позовні вимоги Компанії до Товариства про стягнення заборгованості за надані з 01.10.2019 року по 31.05.2022 року послуги з водопостачання та водовідведення заявлені у межах строків позовної давності.
23.04.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Товариства від 21.04.2025 року, до яких останнє долучило зведений акт звірки взаєморозрахунків сторін за Договором за спірний у даній справі період, а також вказало, що з жовтня 2021 року відповідач не обслуговує будинки, по яких Компанія безпідставно здійснювала нарахування, оскільки було змінено керуючу компанію по утриманню та обслуговуванню багатоквартирних будинків.
02.05.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача від 02.05.2025 року проти письмових пояснень, в яких останній зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Столиця" лише в жовтні 2022 року звернулося до Компанії із заявою про укладання договору на надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що підтверджується копією відповідної заяви. Крім того, за наявними у матеріалах справи доказами саме Товариство було абонентом позивача відповідно до умов Договору та отримувало послуги з водопостачання і водовідведення. Так, наряд завдання від 01.11.2022 року № 3745 на технічне обслуговування вузлів обліку води був складений саме на Товариство та підписаний представниками обох сторін (як позивача, так і відповідача).
Інших заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
13.05.2003 року між ВАТ "АК "Київводоканал" (постачальник) (попереднє найменування Компанії) та Товариством (абонент) був укладений Договір, за умовами якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент, у свою чергу, - розраховуватися за вищезазначені послуги згідно з умовами Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65 (що у подальшому втратили чинність 18.10.2008 року у зв'язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190) (далі - Правила).
Означена угода підписана уповноваженими представниками її сторін, а також скріплена печатками наведених суб'єктів господарювання.
За змістом пунктів 2.1, 2.2 Договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна", та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.
Абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього Договору. Крім того, абонент представляє перелік об'єктів, в тому числі субабонентів, яким подається вода (приймаються стоки) у відповідності з вимогами Правил, а також при відчуженні належних йому об'єктів водоспоживання вносить про це зміни до Договору у семиденний термін з моменту підписання акту прийому-передачі майна, та сповіщає нового власника про обов'язок оформитися абонентом у постачальника.
Відповідно до пункту 2.3 Договору абонент в кінці кожного кварталу направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з Додатком № 1 до даного Договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останні три місяці, для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту.
У разі невиконання даної умови Договору об'єм спожитих послуг за відповідний період приймається абонентом за даними постачальника.
Згідно з пунктами 2.4, 2.5 наведеного правочину абонент забезпечує безперешкодний доступ представника постачальника до водомірних приладів обліку, а також до контрольних каналізаційних колодязів для відбору проб на перевищення ГДК шкідливих речовин. У разі відсутності доступу до приладів обліку, нарахування за відповідних розрахунковий період можуть бути проведені за пропускною здатністю труби відповідно до пункту 9.6 Правил. У разі відсутності доступу до контрольних каналізаційних колодязів для відбору проб на перевищення ГДК шкідливих речовин розрахунок проводиться на підставі Правил приймання виробничих стічних вод в Київську міську каналізацію від 06.07.1993 року.
За умовами пункту 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватися один раз на квартал.
Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію відповідно до пункту 21.2 Правил (пункт 3.3 Договору).
Відповідно до пункту 3.5 Договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.
Пунктом 3.6 наведеної угоди передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.
Щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього Договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 3.7 Договору).
Умовами пунктів 7.1 та 7.2 Договору встановлено, що останній є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір може бути розірваний за згодою сторін. Договір може бути розірвано у судовому порядку на вимогу однієї із сторін у разі порушення другою стороною договірних зобов'язань. Сторона, що бажає розірвати Договір, має письмово попередити про це другу сторону за один місяць. Цей Договір може бути розірвано при умові обов'язкового погашення абонентом заборгованості за надані послуги.
Докази, що свідчать про розірвання сторонами Договору чи визнання його у встановленому законом порядку недійсним, в матеріалах справи відсутні.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником своїх зобов'язань за цією угодою.
Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що Товариство у період з 01.10.2019 року по 31.05.2022 року належним чином взятих на себе зобов'язань з оплати наданих йому за Договором послуг не виконало, заборгувавши таким чином позивачу 14 199,55 грн. (з урахуванням перерахунків на загальну суму 317,45 грн. та переплати станом на 01.10.2019 року в розмірі 659,95 грн).
На підтвердження означених обставин Компанія надала суду, зокрема, копії актів обстеження та зняття показань з приладу обліку за жовтень 2019 року № 07-606-083, за жовтень 2019 року № 07-606-084, за жовтень 2019 року № 07-606-166, за листопад 2019 року № 07-606-083, за листопад 2019 року № 07-606-084, за листопад 2019 року № 07-606-166, за грудень 2019 року № 07-606-083, за грудень 2019 року № 07-606-084, за грудень 2019 року № 07-606-164, за січень 2020 року № 07-606-083, за січень 2020 року № 07-606-084, за лютий 2020 року № 07-606-083, за лютий 2020 року № 07-606-084, за березень 2020 року № 07-606-083, за березень 2020 року № 07-606-084, за травень 2021 року № 7-614-154, за травень 2021 року № 7-614-152, за травень 2021 року № 7-614-151, актів опломбування від 12.10.2017 року, від 10.01.2018 року, від 18.03.2019 року, від 25.07.2018 року, від 29.03.2021 року, розпоряджень на реєстрацію чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р, планових нарядів та нарядів-завдань на технічне обслуговування вузлів обліку води, актів обстеження водопостачання та водовідведення об'єкту, а також розрахунків (основних нарахувань, перерахунків) обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, водовідведення атмосферних опадів та додаткових послуг на об'єктах Товариства.
Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження направлення Товариством до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з Додатком № 1 до Договору, щодо об'єму спожитих ним протягом спірного у даній справі періоду послуг з водопостачання (водовідведення) для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту, а також доказів представлення абонентом обґрунтовуючих документів, кількість та вартість наданих Компанією з 01.10.2019 року по 31.05.2022 року послуг з водопостачання та водовідведення в силу пунктів 2.3, 3.6 Договору вважаються прийнятими абонентом та підлягають оплаті.
Листами, зокрема, від 21.03.2024 року № 2666/8/8/02-21 та від 01.07.2024 року № 7224/12/8/02 Компанія зверталася до відповідача з вимогами про погашення наявної у Товариства заборгованості за Договором.
Враховуючи залишення відповідачем цих вимог без задоволення, Компанія для захисту своїх законних прав та інтересів звернулася до суду з даним позовом про стягнення з Товариства 14 199,55 грн. основного боргу за Договором, а також 1 533,54 грн. 3 % річних та 6 846,34 грн. інфляційних втрат, нарахованих внаслідок несвоєчасного проведення розрахунків.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За умовами частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" (у редакції, що діяла до 01.05.2021 року) витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.
Розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку визначається окремо для кожної будівлі із розрахунку на один рік, для складової витрат на повірку ділиться на строк міжповірочного інтервалу
Розмір внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку був встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2019 № 1716 "Про встановлення внесків за обслуговування Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" вузлів комерційного обліку комунальної послуги з централізованого водопостачання".
Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) індивідуальний договір про надання комунальних послуг укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги.
Плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і електричної енергії) за індивідуальним договором складається з: 1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; 2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням вищезазначеного та на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року № 291) до тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не включаються витрати, які включаються до складу плати за абонентське обслуговування.
Плата за абонентське обслуговування нараховується та сплачується щомісячно, у фіксованому розмірі, з розрахунку на один особовий рахунок, незалежно від обсягів споживання водопостачання та водовідведення.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
За змістом пунктів 24-25 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 690 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), споживач здійснює оплату за спожиті послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення договору.
Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Заперечуючи проти задоволення вимог Компанії, Товариство посилалося на те, що за умовами укладеного між сторонами договору від 31.10.2018 року № 19845/9-07 (наявність якого замовчується Компанією) всі нарахування здійснюються відповідно до укладених прямих договорів з мешканцями (абонентами). Крім мешканців будинків, які обслуговує відповідач та які мають прямі договори з Компанією, існує група нежитлових приміщень, що також мають прямі договори з позивачем. Відтак, Компанія зобов'язана проводити нарахування за спожиту воду та інші послуги безпосередньо на підставі договорів з власниками нежитлових приміщень. Крім того, відповідач надав суду копії адресованих Компанії листів та скарги, зокрема, від 31.10.2019 року № 61, від 02.09.2020 року № 25 та 31.08.2021 року № 23, в яких просив позивача видалити з нарахувань строку "нежитлові приміщення (орендарі) за адресою: Почайнинська, 25/49", у зв'язку з укладенням власниками нежитлових приміщень прямих договорів з Компанією, а також надав перелік власників нежитлових приміщень за адресою: Почайнинська, 25/49 та Хорива, 39-41 і повідомив про наявність таких договорів між позивачем та власниками нежитлових приміщень у будинках на вулиці Волоській, 50/38, Волоській, 51/27, Введенській, 29/58, Межигірській, 28.
Проте, такі заперечення не беруться судом до уваги з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження факту укладення Компанією відповідних прямих договорів (які б змінювали порядок нарахування вартості послуг за Договором протягом спірного періоду) з власниками нежитлових приміщень (у тому числі копій таких договорів). Відповідачем не було надано суду й самого договору від 31.10.2018 року № 19845/9-07, на який він посилався у відзиві.
Разом із тим, у матеріалах справи наявні складені у спірний період акти обстеження, які містять інформацію про здійснення водопостачання об'єктів Товариства та підписані контролером Компанії і директором відповідача Майстренко/представником Товариства Кравчук.
Більше того, позивач вказав, що з власниками нежитлових приміщень Товариства, які уклали прямі договори з Компанією, нарахування і розрахунки проводяться відповідно до укладених з ними договорів, про що позивач неодноразово наголошував відповідачу у відповідях на його листи. Також, у матеріалах справи містяться оригінали розрахунків обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, в яких зазначено: вид (назва) об'єкту, адреса об'єкту споживання, послуга, період обслуговування (розрахунку), об'єм споживання, вид розрахунку, тариф та сума нарахування. Отже, враховуючи вищевикладене та те, що з розрахунків обсягів спожитих послуг з водопостачання та водовідведення вбачається за якими адресами та на які нежитлові приміщення проводилося нарахування послуг з водопостачання та водовідведення у спірний період, а за якими було відсутнє нарахування, відповідач не був позбавлений можливості надати на підтвердження своїх заперечень контррозрахунок з відповідними первинними документами на його підтвердження. Однак, доказів на підтвердження споживання обсягу водопостачання та водовідведення, що були б відмінними від нарахованого та заявленого Компанією у позовній заяві, Товариством надано не було.
Відповідач не направляв свого представника для проведення звірки розрахунків щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення) за останній місяць та підписання відповідного акту, а отже відповідно до пункту 2.3 Договору об'єм спожитих послуг за відповідний період приймається абонентом за даними постачальника.
Заперечення відповідача проти позову, які зводяться до того, що з жовтня 2021 року Товариство не обслуговує будинки, по яких Компанія здійснювала нарахування, оскільки було змінено керуючу компанію по утриманню та обслуговуванню багатоквартирних будинків, також не спростовують обґрунтованості вимог позивача з огляду на відсутність будь-яких доказів на підтвердження відповідних посилань.
Слід зазначити, що наявні у матеріалах справи наряди-завдання на технічне обслуговування вузлів обліку води, у тому числі від 07.04.2021 року № 3884, від 01.12.2022 року № 3745, складені саме на Товариство та підписані представниками обох сторін у справі.
Більше того, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Столиця" звернулося до Компанії із заявою (від 10.11.2022 № 2329/0/8/17-22) про укладання договору на надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення вже після закінчення спірного у даній справі періоду нарахування, що підтверджується копією відповідної заяви, наявною в матеріалах справи. У той же час, за наданими суду доказами саме Товариство було абонентом позивача відповідно до умов Договору та отримувало послуги з водопостачання і водовідведення у період з 01.10.2019 року по 31.05.2022 року.
Інші заперечення відповідача проти позову також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.
Враховуючи не спростований Товариством факт неналежного виконання ним обов'язків з оплати позивачу з 01.10.2019 року по 31.05.2022 року вартості послуг за Договором, а також зважаючи на те, що загальна сума основного боргу відповідача, яка складає 14 199,55 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про відсутність чи погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Компанії до Товариства про стягнення вказаної суми боргу.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 533,54 грн. 3 % річних, нарахованих на відповідні суми основного боргу за Договором за кожен місяць прострочення оплати послуг окремо за загальний період прострочення з 21.11.2019 року по 30.04.2024 року, а також 6 846,34 грн. інфляційних втрат, нарахованих на відповідні суми боргу протягом означеного періоду згідно з наданим позивачем розрахунком.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Оскільки нараховані позивачем суми 3 % річних у розмірі 1 533,54 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 846,34 грн. відповідають приписам чинного законодавства та не перевищують обрахованого судом розміру цих компенсаційних виплат за вказані Компанією періоди прострочення, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з Товариства 1 533,54 грн. 3 % річних та 6 846,34 грн. інфляційних втрат, у зв'язку із чим такі вимоги також підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження повної та вчасної сплати спірних сум заборгованості за Договором.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе грошові обов'язки за Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов'язання.
За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Суд звертає увагу на те, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, прострочення боржника починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
З матеріалів справи вбачається, що право позивача на стягнення з відповідача заборгованості та компенсаційних виплат за Договором фактично виникало після кожного спірного поточного місяця (починаючи з листопада 2019 року).
З наведеним позовом Компанія звернулася до господарського суду міста Києва 28.02.2025 року, що підтверджується датою відбитку вхідного штампу канцелярії суду, проставленого на першій сторінці позовної заяви.
Разом із тим, 11.03.2020 року (до спливу вищенаведеного строку позовної давності) Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року установлено карантин на всій території України з 12.03.2020 року.
У подальшому дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211, безперервно продовжувалася. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 (з урахуванням внесених до неї змін) дія карантину на усій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211, була продовжена до 30.06.2023 року.
Згідно пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені.
У той же час, пунктом 19 цього ж розділу Цивільного кодексу України (яким цей Кодекс був доповнений згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022) передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Воєнний стан був введений в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та на час розгляду цієї справи не скасований та не припинений.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що звернення позивача до суду з даним позовом відбулося у межах строку позовної давності, з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) " та Закону № 2120-IX від 15.03.2022 (в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023).
Відтак, правові підстави для задоволення заяви відповідача про застосування наслідків пропуску Компанією позовної давності відсутні.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-експлуатаційне підприємство "ВД-Побут" (04071, місто Київ, вулиця Межигірська, будинок 28; код ЄДРПОУ 31813103) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-а; код ЄДРПОУ 03327664) 14 199 (чотирнадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 55 коп. основного боргу, 1 533 (одну тисячу п'ятсот тридцять три) грн. 54 коп. 3 % річних, 6 846 (шість тисяч вісімсот сорок шість) грн. 34 коп. інфляційних втрат, а також 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 02.06.2025 року.
Суддя В.С. Ломака