Справа № 185/5120/25
Провадження № 2/185/4902/25
29 травня 2025 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Вакули В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності, -
09.05.2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Фурик А. Я. звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даним позовом, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачу на праві приватної власності належить будинок загальною площею 53,5 м2 на підставі договору дарування. Зазначений будинок знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З метою реєстрації права власності в Державному реєстрі позивач звернулася до Державного реєстратора прав на нерухомо майно Сокальської міської ради з заявою про реєстрацію прав власності на домоволодіння. Однак, 19.11.2024 року отримала рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 76163906 мотивоване тим, що неможливо отримати інформацію необхідну для проведення державної реєстрації, оскільки у зв'язку з тимчасовою окупацією Рубіжанської міської територіальної громади, архівні документи на підконтрольну територію не вивезені, а КП Рубіжанське БТІ не може виконувати свої функції, тому позивач змушена звертатися до суду з позовом.
Ухвалою суду від 16.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Представник позивача просив позов задовольнити.
Представник відповідача Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, 26.05.2025 через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, якою просив позов задовольнити, з огляду обставини справи та, зокрема, те, що за ст. 392 ЦК України не породжується, а підтверджується вже наявне у позивачки право власності, набуте раніше на законних підставах. В інший спосіб визнати право власності позивачки та зареєструвати його в реєстрі речових прав неможливо.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування , посвідчений державним нотаріусом Рубежанської державної нотаріальної контори 12.04.1990 року належить будинок АДРЕСА_1 , який має загальну площу 53,5 м2, житлову - 45,1 м2, з господарськими будівлями та спорудами, а саме: Б -гараж, б/пг, погріб, Вв- літня кухня, Г - вбиральня, 1,2, загородження, 3 - водопровід, 4 - каналізаційний колодязь.
Реєстрацію права власності позивач здійснила у відповідності до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, про що здійснений реєстраційний запис на свідоцтві про право власності на житло, відповідно до якого реєстраційні дії проведені начальником Рубіжаського бюро технічної інвентаризації 13.04.1990 р.
Згідно з Законом України «Про правовий режим воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами), з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дія якого продовжена до теперішнього часу.
З 13.05.2022 року територія Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області тимчасово окуповано, шо підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами).
Рішенням державного реєстратора від 19.11.2024 року № 76163906 було відмовлено в проведенні реєстраційних дій через те, що неможливо отримати інформацію необхідну для проведення державної реєстрації, оскільки у зв'язку з тимчасовою окупацією Рубіжанської міської територіальної громади, архівні документи на підконтрольну територію не вивезені, а КП Рубіжанське БТІ не може виконувати свої функції.
Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У відповідності із ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно із ч. 2 ст. 3 та п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.
Підпунктом 1 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 09 червня 2023 року №2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» установлено, що у сфері державної реєстрації прав державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь, проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Особливості державної реєстрації прав на період дії воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування визначені постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».
В інший спосіб визнати право власності позивача на спірне майно та зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав не має можливості.
Згідно положень ч.4 ст. 200 та ч.4 ст.206 ЦПК України суд у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як встановлено судом визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб..
Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1 , який має загальну площу 53,5 м2, житлову - 45,1 м2, з господарськими будівлями та спорудами, а саме: Б -гараж, б/пг, погріб, Вв - літня кухня, Г - вбиральня, 1,2 - загородження, 3 - водопровід, 4 - каналізаційний колодязь.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Рубіжанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, ЄДРПОУ 44779753, 49008, м. Дніпро, вул. Робоча, 164 б.
Суддя С. О. Бабій