Справа № 203/4051/23
1-кп/0203/308/2025
іменем України
02 червня 2025 року Центральний районний суд
міста Дніпра
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участі прокурора - ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023040000000480 від 06.07.2023 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених за ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України, колегія суддів, -
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 строком на 60 днів, в обґрунтування якого посилалася на те, що ризики, які враховувались судом при обрані обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшились, залишаються реальними та продовжують існувати.
Учасники процесу заперечували щодо заявленого клопотання, та просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши сторони, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про продовження щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає встановленою наявність існування ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом знищення доказів, оскільки санкція ч.2 ст.111 КК України передбачає найсуворішу міру покарання у виді довічного позбавлення волі, також продовжує існування ризик, вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження кримінального правопорушення у якому вони обвинувачуються, оскільки на території України продовжуються військові дії та збройна агресія рф.
Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, враховуючи наявність ризиків вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини визначені ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 строком на 60 днів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжити на строк 60 днів, тобто до 31 липня 2025 року включно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 продовжити на строк 60 днів, тобто до 31 липня 2025 року включно.
На ухвалу протягом 5 днів з дня її винесення може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3