вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
02 червня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/202/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,
за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», м. Київ в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кілікія-Ужгород», с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області
про стягнення 535 792,56 грн вартості перерахованого об'єму природного газу,
Представники:
від позивача - Фраткіна Т.Ф., адвокат, довіреність №З/Дов -25 від 31.12.2024
від відповідача - Митровка Я.В., адвокат, ордер серії АО №1168074 від 24.03.2025
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», м. Київ звернулось з позовом в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», м. Ужгород до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кілікія-Ужгород», с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області про стягнення 535 792,56 грн вартості перерахованого об'єму природного газу.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
В подальшому ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.04.2025 постановлено про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №907/202/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.04.2025 за участю уповноважених представників сторін постановлено про закриття підготовчого провадження у справі №907/202/25, призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 27.05.2025.
У судовому засіданні 27.05.2025, за участю уповноважених представників сторін суд оголосив про перехід до стадії прийняття рішення у справі.
Позиція позивача
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач покликається на те, що 21.11.2024 працівниками Оператора ГРМ на об'єкті відповідача, що знаходиться за адресою: вул. Дитяча, 1А, с. Оноківці, при проведенні обстеження вузла обліку виявлено порушення на ринку природного газу, яке передбачене та кваліфікується Кодексом ГРМ як пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (підпункт 4 пункту 2 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ).
Як стверджує позивач, вказане порушення, у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, зафіксовано актом про порушення №ZK000100 від 21.11.2024.
Покликаючись на положення глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, позивач зазначає, що вищенаведений акт про порушення 07.01.2025 розглянуто та задоволено комісією із розгляду актів про порушення.
Відповідно до норм Кодексу ГРМ, Оператором ГРМ перераховано об'єм спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання з 02.09.2024 - дата початку прострочення періодичної повірки (Свідоцтво про повірку чинне до 01.09.2024) до 20.11.2024 (день, що передував усуненню порушення).
За твердженням позивача, перерахований до сплати об'єм природного газу становить 27 785,93 куб.м, а його вартість, яку відповідач повинен компенсувати оператору ГРМ - Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» - складає суму 535 792,56 грн.
На підставі положень пункту 12 глави 5 Розділу 11 Кодексу ГРМ, зазначену вартість донарахованого об'єму природного газу пред'явлено до сплати відповідачу окремим платіжним рахунком шляхом надіслання такого рекомендованим поштовим відправленням разом із вимогою №3Ф/100/26.1-Вих-505-25 від 16.01.2025.
3 огляду встановлені Договором розподілу природного газу (зокрема п. 7.1, 7.4, 8.1) та Кодексом ГРМ вимоги, позивач зазначає, що споживач зобов'язаний компенсувати Оператору ГРМ вартість необлікованого об'єму природного газу. Однак, оскільки Споживачем не виконано свого обов'язку щодо сплати вартості необлікованого об'єму природного газу, Оператор ГРМ звернутися до суду за захистом свого порушеного права із позовом.
Позиція відповідача
Відповідач скористався наданим йому правом та подав відзив на позовну заяву, за змістом якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
За твердженням відповідача, позивач безпідставно не врахував, що у даній справі підлягає до застосування висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові ОП КГС ВС від 02.12.2020 у справі №906/962/18.
Так, покликаючись на означену постанову, відповідач звертає увагу суду, що об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у п. 8.34 зазначила «з аналізу абзацу 6 пункту 6 глави 9 розділу Х, пункту 3 глави 2 та пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, дійшла висновку, що за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об'єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.
Відтак відповідач вважає, що враховуючи, що лічильник відповідача, повірку якого прострочив відповідач, 21.11.2024 пройшов повірку та згідно протоколу №ЗФ/1637/ТМ є придатним для застосування, тобто є справним, а доказів про зареєстровані та зафіксовані у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі позивач не надав, то підстав для перерахунку відповідачу розподіленого (спожитого) природного газу немає (копія свідоцтва та протоколу додаються).
Крім цього, відповідач зазначає, що вимоги позивача про стягнення із відповідача суми в розмірі 535 792,56 грн вартості перерахованого (донарахованого) об'єму природного газу необґрунтовані через те, що оператор ГРМ не може отримувати плату за поставлений природний газ, адже він не є та не має права бути постачальником природного газу.
Так, за твердженням відповідача, вартість поставленого газу може бути сплачена лише постачальнику природного газу, а Оператору ГРМ може бути лише компенсовано вартість природного газу за цінами закупівлі ним природного газу. Та оскільки, як стверджує відповідач, позивач не довів що ним здійснено закупівлю природного газу у стверджуваному об'ємі та відповідно виникнення необхідності у компенсації його вартості, а також у зв'язку з тим, що Оператор ГРМ не може отримувати плату за поставлений природний газ, адже він не є та не має права бути постачальником природного газу, вказане виключає обґрунтованість заявлених вимог.
Також, на думку відповідача, донарахований об'єм природного газу, який може підлягати компенсації Оператору ГРМ споживачем природного газу - є збитками, понесеними Оператором ГРМ, які можуть бути відшкодовані споживачем за загальними правилами щодо відшкодування збитків.
Так відповідач зазначає, що Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії); наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина порушника. Відсутність хоча б одного з цих елементів відповідальність за заподіяну шкоду виключає. Однак на думку відповідача, позивачем жодним чином не доведено, що ним були здійснені які-небудь витрати у зв'язку із допущеним порушенням відповідачем та які були необхідні для забезпечення комерційного балансування ГРМ, а також не доведено причинний зв'язок між допущеним порушенням відповідачем та витратами для закупівлі газу з метою забезпечення комерційного балансування ГРМ.
Між тим, відповідач вважає, що необхідно врахувати, що лічильник відповідача, повірку якого прострочив відповідач, 21.11.2024 пройшов повірку та згідно протоколу №ЗФ/1637/ТМ є придатним для застосування. Таким чином в період з 02.09.2024 по 20.11.2024, незалежно від прострочення повірки, відповідач використовував природний газ в тих обсягах, які фіксувалися справним лічильником, що виключало необхідність забезпечення позивачем балансування системи ГРМ у зв'язку із допущеним порушенням відповідача.
Крім цього, відповідач стверджує, що потреби у використанні додаткових об'ємів газу у відповідача в зазначений вище період взагалі не виникало, оскільки для опалення будівель товариство вже багато років використовує: тепловий насос Mitsubishi Heat Guard (модель НРМ 100-140) в комплекті із зовнішнім блоком (модель FDC140VSX; серійний номер AB3100315CF) - в готелі; тепловий насос Mitsubishi Heat Guard (модель НРМ 100-140) в комплекті із зовнішнім блоком (модель FDC140VSX; серійний номер AB3000470CF) - в готелі; тепловий насос Mitsubishi Heat Guard (модель НРМ 100-140) в комплекті із зовнішнім блоком (модель FDC140VSX; серійний номер AB3000400CF) - в ресторані; дровяний котел ATMOS - в ресторані. Також для регулювання температур в готелі і ресторані використовуються кондиціонери, які споживають електроенергію. Газові котли Termomax для опалення будівель відповідачем протягом багатьох років не використовуються. Фактично, єдиними пристроями, в процесі експлуатації яких споживається природний газ є газові плити. Одна з них розміщена на кухні готелю і використовується для приготування сніданків для мешканців готелю. Інша - розміщена на кухні ресторану і теж не використовується на повну потужність, оскільки значна частина меню готується на дровах. Вказані обставини випливають із довідки керівника відповідача та виключають можливість заподіяння збитків позивачу.
Також, відповідач заперечує, що акт про порушення №ZK 000100 від 21.11.2024 підписано керівником відповідача, натомість відповідач вказує, що відповідно до п. 2 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГЗС такий акт має бути підписаний споживачем. Водночас, як стверджує відповідач, доказів наявності повноважень у особи, яка підписала акт від імені відповідача позивачем не надано. У зв'язку із цим акт про порушення №ZK 000100 від 21.11.2024, на думку відповідача, одержаний з порушенням закону, а відтак є недопустимим доказом у розумінні ч. 2 ст. 77 ГПК України та не може прийматись судом.
Вищевказане, за твердженням відповідача, є самодостатніми підставами для відмови у задоволенні позову.
ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ.
Позивач подав пояснення по справі, за змістом яких заперечує доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.
Так позивач стверджує, що з судова практика на яку посилається Відповідач не може бути застосована, як аналогія права та врахована, оскільки у справі №906/962/18 спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли за наслідками обстеження ВОГ на об'єкті відповідача та встановлено позаштатний режим роботи, у зв'язку з чим ЗВТ направлено на позачергову повірку, за результатами якої лічильник визнано непридатним, на підставі чого представники позивача склали акт про порушення згідно з підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС. (п.8.7 Постанови).
Крім цього, позивач вказує, що пункт 8.20 вищезазначеної Постанови вказує на те, що «Аналіз наведених положень Кодексу дає підстави для висновку про те, що якщо за результатами вчасної періодичної повірки встановлено непридатність лічильника до застосування лише внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, наслідки, передбачені підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, а саме визначення обсягу переданого (прийнятого) газу за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання, не настають».
Відтак, позивач вказує, що спірні правовідносини між Оператором ГРМ ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії та ТОВ «Кілікія-Ужгород» виникли з приводу несвоєчасного направлення споживачем Оператору ГРМ письмового повідомлення про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником оператора ГРМ для розпломбування ЗВТ, підтверджено, що споживачем не було дотримано належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки, тому ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії правомірно було проведено розрахунок не облікованих об'ємів природного газу у кількості 27 785,93 м3, керуючись п.4.1, глави 4 розділу XI.
Щодо права Оператора ГРМ отримувати оплату за перерахований газ, позивач вказує, що відповідно до підпункту 1 п. 11. Глави 5 Розділу XI Кодексу ГРМ передбачено, що розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акту про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути оплачена споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається Оператором ГРМ: для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу.
Позивач зазначає, що відповідно до положення п. 7 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи оприлюднює на власному вебсайті остаточні ціни газової доби (D), які визначаються відповідно до пунктів 8-11 цієї глави. Відповідно до п. 8-11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна визначається як: - маржинальна ціна продажу природного газу; - маржинальна ціна придбання природного газу. Таким чином, маржинальна ціна яка використана Оператором ГРМ при визначенні вартості природнього газу розміщена на офіційному сайті Оператора ГТС https://tsoua.com/kliyentam/marzhynalna-tsina/ та на торговій платформі ТОВ «Українська енергетична біржа» https://www.ueex.com.ua/ є загальнодоступною та не потребує доказування.
Щодо твердження відповідача, що Акт про порушення підписано не керівником відповідача, а особою без повноважень, позивач зазначає, що відповідно до п. 2 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акту про порушення.
Між тим, як стверджує позивач, відповідно до Глави 6 Розділу Х Кодексу ГРМ власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) зобов'язаний допустити уповноважених представників Оператора ГРМ (разом з їх відповідними засобами) за пред'явленням ними службових посвідчень на власну територію (у приміщення), де встановлений комерційний ВОГ, та забезпечити їм доступ до елементів комерційного ВОГ для виконання зазначених заходів, у тому числі огляду газопроводу перед та після ВОГ. У випадку відмови в доступі чи незабезпечення допуску Оператор ГРМ має право здійснити заходи, передбачені цим Кодексом.
Між тим, позивач вказує, що як вбачається із вимог Кодексу ГРМ та Типового Договору, безперешкодний доступ представників Оператора ГРМ до комерційного ВОГ та його складових є саме обов'язком споживача, а не його правом.
Також, позивач просить суд врахувати правові висновків Верховного Суду викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.02.2020 у справі №906/941/18 «особа яка перебуває на об'єкті споживача та має доступ до його закритих приміщень, допустила представників Оператора ГРМ на об'єкт для проведення обстеження, не може вважатися неуповноваженою особою».
Таким чином, позивач вважає, що враховуючи те, що особа вказана у п. 1 Акту про порушення Мелкумян Арсен Сергійович, допустив представників Оператора ГРМ до закритих приміщення ТОВ «Кілікія-Ужгород» то відповідно до практики верховного суду така особа не може вважатись не уповноваженим представником, зворотного стороною не доведено, а доказів того, що дана особа перебувала у приміщеннях ТОВ «Кілікія-Ужгород» незаконно відповідачем не надано.
В свою чергу, відповідач подав заперечення, відповідно до яких заперечує аргументи позивача.
Так на думку відповідача, позивач помилково стверджує, що висновок ОП КГС ВС у справі №906/962/18 не підлягає застосуванню. Так, відповідач стверджує, що він прямо стосується ситуацій пропущення строку періодичної повірки справного лічильника. За обставинами даної справи лічильник був справний, що підтверджено повіркою від 21.11.2024. Ознак позаштатного режиму немає. Сам факт порушення обов'язку повідомлення про повірку не дає права оператору ГРМ ігнорувати фактичні показання справного лічильника та не може бути підставою для перерахунку газу за номінальною потужністю обладнання з огляду на наведене правозастосування Верховного Суду. Відповідач вважає, що ОП КГС ВС у справі №906/962/18 чітко відокремила ситуацію пропущення повірки від випадків несправності або позаштатного режиму. Висновок прямо стосується фактичного складу справи №907/202/25, де лічильник справний (повірка від 21.11.2024), немає позаштатного режиму. Тому у випадках пропущення строку повірки справного лічильника, на думку відповідача, має застосовуватися принцип недопустимості перерахунку за номінальною потужністю, бо вказане покладає необґрунтований майновий тягар на споживача та несправедливо збагачує оператора ГРС.
Між тим, відповідач вказує, що позивач жодним чином не заперечує факт наявності у відповідача альтернативних джерел опалення та мінімального споживання газу. Крім цього, як стверджує відповідач, позивач так і не довів прямий причинний зв'язок між порушенням відповідача і реальними витратами оператора ГРМ на балансування. Водночас, відповідач вважає, що позивач так і не надав підтвердження того, що акт перевірки було підписано уповноваженою особою.
Враховуючи вищенаведене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кілікія-Ужгород» на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України», в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» суму в розмірі 535 792,56 грн вартості перерахованого об'єму природного газу.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП №2494 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, постановою НКРЕП №2498 від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП), відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», постановою від 30.09.2015 року №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Пункт 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначає, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
За приписами статті 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
На підставі пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2498 (далі Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
На виконання вимог ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі Договір), який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1. Договору); умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України Про ринок природного газу і Кодексу газорозподільних систем (п. 1.2. Договору); договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3. Договору); за умовами договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п. 2.1. Договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кілікія-Ужгород» надіслало на адресу Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» Заяву- приєднання від 01.01.2024 №42Уж-3402-П-24 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Відтак, за цим Договором відповідач зобов'язаний виконувати його умови, та несе передбачену законом відповідальність за невиконання чи не належне виконання своїх обов'язків (Розділ VIII Договору).
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що окрім договору сторони зобов'язуються керуватись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ).
Пунктами 5.2., 5.4 Договору сторони погодили, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в Заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРМ та цим Договором. Порядок визначення об'єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу ГРМ та з урахуванням вимог цього Договору.
Умовами Договору передбачено обов'язки споживача: здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором; своєчасно повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни щодо персоніфікованих даних в заяві-приєднанні та/або позаштатної роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу); не перешкоджати Оператору ГРМ у здійсненні заходів щодо вдосконалення обліку природного газу для точності виміру обсягів розподілу та споживання природного газу, у тому числі встановлення засобів дистанційної передачі даних, установлення дублюючих засобів вимірювальної техніки чи монтажу окремих закладних частин для можливості їх встановлення за рахунок Оператора ГРМ; забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової експлуатаційної відповідальності сторін. (пункт 7.4 Договору).
Відповідно до пп. 8 п. 7.1. Договору, Оператор ГРМ зобов'язується, зокрема здійснювати перерахунок об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об'єкту споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 8.1 Договору, сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.
Порядок експлуатації комерційного вузла обліку визначений Главою 6 Розділу Х Кодексу ГРМ.
Власник комерційного вузла обліку газу (далі - «ВОГ») забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема і засобу вимірювальної техніки - «ЗВТ»), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Відповідно до п.1 глави 7 Розділу Х власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.
Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:
1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;
Пунктом 8 Глави 7 Розділу Х кодексу ГРМ встановлено відповідальність за пропущення терміну повірки ЗВТ зокрема, у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу XI цього Кодексу.
Натомість позивач стверджує, що відповідачем допущено порушення зазначених норм.
21.11.2024 представниками Оператора ГРМ на об'єкті відповідача, що знаходиться за адресою с. Оноківці, вул. Дитяча, будинок 1А, під час проведення обстеження вузла обліку виявлено порушення на ринку природного газу, яке кваліфікуються як пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (пп. 4 п. 2 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ).
Акт про порушення №ZK000100 від 21.11.2024 у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ 07.01.2025 розглянуто та задоволено комісією Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення.
Так, перерахований до сплати об'єм природного газу складає 28550,40 м.куб, однак, як зазначається а Акті-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим від 13.08.2024, протягом періоду порушення, споживачем фактично сплачено об'єм природного газу 764,47 куб.м, а отже, остаточний розрахунок зміни режиму нарахування об'єму і його вартості розподіленого спожитого газу 27785,93 куб.м, а його вартість, яку відповідач на підставі зазначених вище норм має оплатити Оператору ГРМ Закарпатській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - становить 535 792,56 грн.
16.01.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою про компенсацію вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу №3кФ/100/26.1-Вих-505-25. Оскільки вказану вимогу відповідач належним чином та в повному обсязі не виконав, позивач звернувся з позовом до Господарського суду.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом приписів ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу», суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Пунктом 41 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №374 від 04.06.2015, лічильники газу та пристрої перетворення об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ), віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов'язковій повірці та на які поширюється сфера дії Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Відповідно до частин 1 та 3 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.
Згідно з пунктом 5.9 Правил обліку природного газу, під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005, власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку та порушення правил його експлуатації, а також за використання засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з вичерпаним терміном повірки.
Відповідно до пункту 7.4 Типового договору, до умов якого споживач приєднався згідно із заявою-приєднанням, останній зобов'язується дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу ГРМ.
Отже, відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору розподілу природного газу, відповідач, як споживач, що не є побутовим, зобов'язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та запереченнях звертав увагу суду на Постанову ОП КГС ВС від 02.12.2020 у справі №906/962/18.
Так, у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №906/962/18 викладено таку правову позицію щодо застосування підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням того, що при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Разом з цим, у пункті 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС (абзаци 1-3) визначено обов'язки власника (користувача) комерційного ВОГ у випадку виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, до яких належить також лічильник, та перелік ситуацій, які кваліфікуються як позаштатний режим роботи.
Так, у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.
Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає:
1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо;
2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об'єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу;
3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ;
4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення;
5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів;
6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.
Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об'ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Наведене положення стосовно окремих складових комерційного ВОГ конкретизує підпункт 2 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС. При цьому для цілей визначення необлікованих об'ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, Кодекс ГРС розмежовує несправність лічильника, що сталася внаслідок його пошкодження, та несправність лічильника, що сталася внаслідок позаштатного режиму роботи.
Так, вказаним положенням підпункту 2 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС визначено, що у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням того, що у разі якщо при вимірюванні лічильником газу або звужуючим пристроєм та/або датчиком різниці тиску перевищується діапазон вимірювання або вони працюють в позаштатному режимі, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах обчислювача чи коректора об'єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність), об'єм розподіленого (спожитого) природного газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунки проводяться за фактичний час тривалості аварійної/позаштатної ситуації.
Такий підхід дозволяє кваліфікувати пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботу комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, як порушення «не з вини споживача», оскільки хоча споживач у цих випадках не здійснював несанкціонованого втручання, водночас міг виявити пошкодження ЗВТ/лічильника газу (механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з'єднання) або позаштатний режим роботи, що за пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС охоплює ситуації, які споживач може виявити.
При цьому, як видно зі змісту пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, він не описує виявлення непридатності до застосування внаслідок невідповідності його метрологічних характеристик, тобто дефект лічильника, який міг з часом проявитись і який не пов'язаний з його пошкодженням або позаштатним режимом роботи. Такі дефекти споживач за звичайних умов не може виявити. Для їх запобігання лічильники газу підлягають зокрема, періодичній повірці. Крім того, якщо за результатами вчасної періодичної повірки встановлено непридатність лічильника до застосування лише внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, наслідки, передбачені підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, а саме визначення обсягу переданого (прийнятого) газу за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання, не настають.
З огляду на викладене, Верховний Суд в постанові від 02.12.2020 у справі №906/962/18 відхилив доводи скаржника про те, що нормами пункту 3 глави 2, підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС передбачено донарахування за саму лише непридатність приладу обліку і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача.
Відтак, суд звертає увагу відповідача, що висновки, здійснені у постанові ОП КГС ВС у справі №906/962/18 від 02.12.2020 стосуються ситуації, коли робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно за умови відсутності пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача, тоді як у справі, що слухається таке порушення встановлено.
В той же час, порушення строку повірки лічильника з вини споживача, що не є побутовим, є самостійним правопорушенням та підставою для здійснення перерахунку об'єму спожитого газу. Чинним законодавством не встановлено взаємозв'язку між пропуском строку періодичної повірки ЗВТ та непридатності їх до застосування як підстави для перерахунку об'єму розподіленого природного газу.
Отже, посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №906/962/18 не є релевантними до обставин цієї справи.
Пунктом 41 Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 13.10.2016, визначено, що для лічильників газу та пристрої перетворення об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) передбачено міжповірочний інтервал тривалістю 2 і 8 років. При цьому, згідно примітки 7 даного нормативного акту для лічильників газу та пристроїв перетворення об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5 - 8 років.
Відтак, донарахування об'єму природного газу у зв'язку з виявленим порушенням є одним із засобів обліку протранспортованого природного газу, що передбачений Кодексом ГРМ, який, згідно з умовами Договору розподілу природного газу, поширюється на його сторін.
Відтак, вказані норми права не ставлять у залежність здійснення перерахунку об'єму переданого (прийнятого) газу від результатів повірки засобів обліку природного газу, оскільки, сам факт пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою, з вини споживача, вже є окремим порушенням норм Кодексу ГРМ.
Отже, встановивши та врахувавши зазначені обставини, суд приходить до висновку про те, що факт вчинення відповідачем правопорушення у вигляді пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, є доведеним, оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що споживач не дотримався належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно не здійснив організацію проведення їх періодичної повірки і саме в наведеному виявилось незабезпечення позивачем належної організації повірки лічильника газу.
Пункт 8 гл. 5 розд. ХІ Кодексу ГРС містить вказівку на те, що акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення, і засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
Відповідно до п. 8 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС, Акт про порушення №ZK000100 від 21.11.2024 у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ 07.01.2025 розглянуто та задоволено комісією Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення.
Відповідно до пп. 1 п. 11 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС, при задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Перевіривши наявний у матеріалах справи акт-розрахунок, суд доходить до висновку, що він здійснений вірно та згідно положень чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Водночас, відповідач у відзиві заперечує що вимоги позивача про стягнення із відповідача суми в розмірі 535 792,56 грн вартості перерахованого (донарахованого) об'єму природного газу обґрунтовані, через те, що оператор ГРМ на його думку не може отримувати плату за поставлений природний газ, адже він не є та не має права бути постачальником природного газу. Також, у відзиві (аркуш відзиву №3) представник відповідача вказує, що донарахований об'єм природного газу, який може підлягати компенсації Оператору ГРМ споживачем природного газу - є збитками, понесеними Оператором ГРМ, які можуть бути відшкодовані споживачем лише за загальними правилами щодо відшкодування збитків.
З огляду на викладене, суд вважає зазначити наступне.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу I Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
У відповідності до частини 8 підпункту 3 пункту 7 розділу X Кодексу ГРС, у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.
Як вже зазначалось, пунктом 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
При цьому, підпункт 1 пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС передбачає, що розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акту про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути оплачена споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається Оператором ГРМ: для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу.
Відтак, суд доходить до висновку, що доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Крім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що Акт про порушення №ZK000100 від 21.11.2024 підписано не керівником відповідача, що суперечить пункту 2 глави 5 розділу XI Кодексу ГТС.
Суд критично оцінює посилання відповідача на недоведеність позивачем факту наявності у Мелкумяна А.С. повноважень на підписання акта про порушення від імені споживача, оскільки Верховний Суд у постановах від 17.02.2020 у справі №906/941/18, від 17.02.2021 у справі №914/375/18 вказав, що перебування на об'єкті споживача особи, яка має доступ до закритих його приміщень та допустила представників Оператора ГРМ на об'єкт для проведення перевірки, не може вважатися неуповноваженою особою.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про виникнення у відповідача обов'язку щодо компенсації позивачу вартості перерахованого об'єму природного газу в розмірі 535 792,56 грн.
Відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме на суму 535 792,56 грн.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 6429,52 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кілікія-Ужгород», вул. Дитяча, будинок 1Г, с. Оноківці, Ужгородський район. Закарпатська область, 89412 (код ЄДРПОУ: 42496572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою діяльністю «Газорозподільні мережі України», вул. Погорєлова, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРПОУ 45365917) суму 535 792,56 грн (П'ятсот тридцять п'ять тисяч сімсот дев'яносто дві гривні 56 коп) вартості необлікованого об'єму природного газу, а також 6429,52 грн (Шість тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 52 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 02.06.2025
Суддя А.А. Худенко