ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10349/25
провадження № 3/753/4398/25
"23" травня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1
у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
23 травня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Шаповалову К.В.
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення від 29 квітня 2025 року серії НГУ № 0056 24 28 квітня 2025 року о 21:00 год перебуваючи на військовій службі в умовах особливого періоду під час дії військового стану, знаходився у стані алкогольного сп'яніння на території охороняємого об'єкту за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до акту від 28 квітня 2025 року № 63 медичного пункту в/ч НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат 0,42%. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що десь місяць до того самовільно залишив військову частину, бо його не відпускали на лікування. 28 квітня 2025 року був поминальний день, він прийшов додому після кладовища, де вживав алкоголь, та його затримали працівники поліції і привезли до військової частини, провели огляд та склали акт і цей протокол.
Суд, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшов таких висновків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При цьому стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, зі змісту наведених норм убачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе за наявності складу і події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до диспозиції частини першої статті 172-20 КУпАП до адміністративної відповідальності особи притягаються у випадку розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Як встановлено судом під час розгляду адміністративного матеріалу та вказане підтверджується долученими до протоколу доказами, ОСОБА_1 28 квітня 2025 року був затриманий після самовільного залишення військової частини від 23 березня 2025 року. Про самовільне залишення військової частини солдатом було повідомлено відповідні органи та останній був оголошений у розшук.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до ч. 4 ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців/иць.
Військовослужбовці/иці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 з 23 березня 2025 року самовільно залишив військову частину, командуванням якої було вжито відповідних заходів для повідомлення про це, наслідком чого стало оголошення його в розшук, відповідно останній до часу свого затримання не був військовослужбовцем, у розумінні частини першої статті 172-20 КУпАП. Крім того, як було повідомлено ОСОБА_1 та це не спростовано наявними матеріалами справи, він не вживав алкогольних напоїв на території військової частини, а був затриманий працівниками поліції вже після вживання ним алкогольних напоїв та у відповідному стані доставлений до військової частини, де ним пройдено перевірку на стан сп'яніння та складено акт і протокол про військове адміністративне правопорушення.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 9.06.2011 року, та «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 року).
Отже, при оформленні матеріалів цієї справи уповноваженою особою не було зібрано і в ході судового розгляду не встановлено достатніх доказів того, що ОСОБА_1 28 квітня 2024 року о 21:00 вчинив адміністративне правопорушення, що охоплюється диспозицією статті 172-20 КУпАП.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до пункту першого статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 172-20, статтями 266-1, 274, 283-285 КУпАП, суддя,
провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 КУпАП закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду.
Суддя К.В. Шаповалова