ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6918/19
провадження № 1-кп/753/193/25
"29" травня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Російської Федерації, громадянки Російської Федерації, росіянки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Біла Церква Київської області, громадянки України, українки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених за ч. 2 ст. 185 КК України.
28.05.2024 на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності. Так як відповідно до обвинувального акту, дії та обставини, які інкримінуються ОСОБА_6 мали місце в грудні 2018. Кримінальне провадження просила закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_6 дане клопотання підтримала та просила задовольнити.
Прокурор не заперечував щодо заявленого клопотання.
Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 28.12.2018, перебуваючи на робочому місці у складському приміщенні магазину «Велмарт», що розташований в м. Києві по вул. Вишняківська 10, діючи умисно, керуючись корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 (провадження відносно якого закрито за закінченням строків даності) та ОСОБА_5 , які також працювали у вказаному магазині, вирішив таємно викрасти майно, що належить ТОВ «Фудком».
Згідно злочинної домовленості, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 домовились викрасти з складського приміщення магазину товар, а ОСОБА_7 повинен забезпечити безперешкодний вихід останніх з приміщення магазину з викраденим товаром.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, в період з 09 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв., ОСОБА_5 діючи умисно, керуючись корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу, таємно викрали з складського приміщення вищевказаного магазину товар, що належить ТОВ «Фудком», а саме: пляшку шампуню «Хен-енд-шолдерс 2 в1», вартістю 44,79 грн.; пляшку рідкого мила «Цитрус з Оливковою Олією», об'ємом 1000 мл., вартістю 233,86 грн.; сім пляшок пива «Львівське світле», об'ємом 2,5 л, загальною вартістю 248,43 грн.; пляшку пива «Пілзенес» світлого, пастеризованого, об'ємом 0,5 л, вартістю 18,39 грн.; упаковку з новорічними гірляндами «Біла Леді» з кількістю в 100 ламп, довжиною 5,6 м, вартістю 55,99 грн.; пляшку крем-гелю для душу «Нейчр Тресурс», об'ємом 250 мл, вартістю 27,8 грн.; упаковки корму для котів «Селекшн», масою 85 г, в кількості 8 штук, вартістю 91,65 грн.; упаковки корму для котів «Делікатес з Індичкою в желе», вагою 85 г, в кількості 12 штук, вартістю 137,47 грн.; пляшку сироватки «Нуа Про», вартістю 141 грн.; дві аптечки медичних, універсальних, вартістю 917,92 грн.; рукавиці вінілові, в кількості 100 штук, вартістю 59 грн.; серветки паперові 24*24 см, 450/500 шт., в кількості 3 штуки, вартістю 68,31 грн.; рукавиці трикотажні в кількості 20 штук, вартістю 111,2 грн.; пляшку сироватки, об'ємом 50 мл, «Нуа Про», вартістю 141,1 грн, який перенесли до підсобного приміщення зазначеного магазину, де в подальшому, переклали у придбані в магазині поліетиленові пакети.
Того ж дня, біля 19 год. 00 хв. ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , утримуючи викрадені товари при собі, не маючи намір розраховуватись за викрадені товари, направились до виходу з складського приміщення магазину, де в той час перебував на робочому місці ОСОБА_7 та здійснював перевірки працівників магазину на предмет оплати товару.
В подальшому, ОСОБА_7 , ігноруючи свій обов'язок щодо перевірки наявності чеків на придбання товарів працівниками магазину при виході з приміщення магазину, діючи умисно, керуючись корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , забезпечив останнім безперешкодний вихід з складського приміщення магазину разом з викраденим товаром.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винесли викрадений товар на вулицю та отримали можливість розпорядитись викраденим товаром на власний розсуд.
Внаслідок вчинених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 протиправних дій, ТОВ «Фудком» спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 2297,02 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Вислухавши думку учасників провадження, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України (в редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011), злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України відноситься до категорії злочину середньої тяжкості.
Інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до обвинувального акту було вчинено у грудні 2018 року та з того часу минуло більше п'яти років.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 49 КК України (в редакції Закону № 1183-VII від 08.04.2014), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 285 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи те, що з дня вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, минуло більше 5 років, при цьому, перебіг давності не зупинявся і не переривався, обвинувачена від слідства та суду не ухилялась та не заперечує щодо закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч.2 ст. 284 КК України, закриття провадження з цих нереабілітуючих підстав є обов'язковим, а останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
Також, при ухваленні вказаного рішення, суд враховує позицію Верховного Суду в постанові від 29.07.2021р. у справі N9 552/5595/18, в якій вказано: «За змістом статей 284-288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.
Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.
Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Постановою Верховного суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24 травня 2021 року у справі № 522/2652/15-к зауважено, що суддя районного суду при постановленні ухвали, відповідно до ст. 372 КПК України, не повинен вирішувати питання про встановлення вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Наведені обставини дотримані судом, тому суд не пов'язує звільнення від кримінальної відповідальності із фактом визнання обвинуваченою своєї винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, або ж із фактом його відсутності.
Керуючись ст. ст. 284, 350 КПК України, на підставі ст. 49 КК України, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ст. 49 КК України (в редакції Закону № 1183-VII від 08.04.2014), у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: