КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2038/25
Провадження № 2/488/1411/25
Ухвала
Іменем України
"23" травня 2025 р. м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Селіщева Л.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 .
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху через наступне.
Статті 175 - 177 ЦПК України містять вимоги, яким повинна відповідати позовна заява.
Разом з тим позов не відповідає вимогам ст. 175 - 177 ЦПК України, зокрема не зазначена ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В якості доказу суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.
У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Таким чином, позовна заява повинна містити ціну позову та докази на підтвердження її розміру (звіт про оцінку майна) задля перевірки розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогою про поділ майна подружжя.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем додано до позовної заяви копію квитанції про сплату судового збору №N1KCT5061М від 14.05.2025р. в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11 щодо застосування Закону України «Про судовий збір», документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, дублікати у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
На підставі викладеного, позивачу необхідно надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Враховуючи викладене, вважаю необхідним дану позовну заяву залишити без руху, невідкладно повідомити про це позивача та надати їй строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 185 ЦПК України.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Селіщева