30 травня 2025 року
м. Київ
справа №420/20020/24
адміністративне провадження № К/990/22449/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо розгляду його заяви від 02 березня 2024 року в порушення вимог частини другої статті 15 Закону України «Про звернення громадян»; визнати протиправною бездіяльність щодо розгляду його скарги від 22 квітня 2024 року в порушення вимог частини другої статті 16 Закону України «Про звернення громадян»; визнати протиправними дії щодо розгляду не по суті його скарги від 22 квітня 2024 року у відповідності до листа №10728/12-2024 від 10 квітня 2024 року; зобов'язати розглянути по суті його скаргу від 22 квітня 2024 року відповідно до вимог частини другої статті Закону України «Про звернення громадян» та надати відповідь по суті.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду першим керівником державного органу заяви інваліда війни 2- ї групи ОСОБА_1 до Міністра внутрішніх справ України від 02 березня 2024 року, в порушення вимог частини другої статті 15 Закону України "Про звернення громадян". Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду першим керівником державного органу скарги інваліда війни 2-ї групи ОСОБА_1 до Міністра внутрішніх справ України від 22 квітня 2024року, в порушення вимог частини другої статті 16 Закону України "Про звернення громадян". Визнано протиправними дії щодо розгляду не по суті скарги інваліда війни 2-ї групи ОСОБА_1 до Міністра внутрішніх справ України від 22 квітня 2024 року заступником директора Департаменту юридичного забезпечення МВС України, викладений у листі №10728/12-2024 від 10 квітня 2024 року.; Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути по суті скаргу інваліда війни 2-ї групи ОСОБА_1 від 22 квітня 2024 року першим керівником державного органу, відповідно до вимог частини другої статті 16 Закону України "Про звернення громадян" та надати відповідь по суті питань цієї скарги.
23 травня 2025 року засобами поштового зв'язку відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що існує неоднозначна практика застосування судами апеляційної інстанції (П'ятим апеляційним адміністративним судом) одних і тих самих норм матеріального права (статті 12 Закону України «Про звернення громадян»), що спричиняє ухвалення різних (протилежних) за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Скаржник на довід своїм твердженням посилається на постанову від 21 січня 2021 року у справі № 420/6822/19.
Колегія суддів, перевіривши викладений довід, відхиляє його, оскільки скаржник посилається на справу за різними обставинами справи та дослідженими доказами на відміну від цієї справи, що своєю чергою не можна визнати належним обґрунтуванням виняткового випадку допуску цієї касаційної скарги у справі, яка розглянута судами в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Разом з цим скаржник посилається на підпункт «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що: «касатор, відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України позбавлений можливості спростувати обставини, які встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи, а саме безпідставність застосування судами першої та апеляційної інстанцій до спірних правовідносин вимог статті 15, 16, 19 Закону України «Про звернення громадян» без урахування обмежень, встановлених статтею 12 зазначеного Закону.».
Суд відхиляє такі доводи з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження скаржник не навів та не обґрунтував, які саме встановлені оскарженим судовим рішенням він позбавлений можливості спростувати, при розгляді іншої справи та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності -засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур О.Р. Радишевська