30 травня 2025 року
м. Київ
справа №420/19793/24
провадження № К/990/20812/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів щодо звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
14 травня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області № 1446 від 06 червня 2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області», яким до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області № 922 о/с від 21 червня 2024 року «По особовому складу», яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції);
поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області з 21 червня 2024 року;
стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області з 21 червня 2024 року по день ухвалення рішення суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року залишено без змін.
Не погодившись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року, Головне управління Національної поліції в Одеській області оскаржило їх у касаційному порядку.
Верховний Суд ухвалою від 07 травня 2025 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 420/19793/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів щодо звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Головне управління Національної поліції в Одеській області повторно звернулось з касаційною скаргою на вказані рішення судів попередніх інстанцій, а також оскаржуючи додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року.
Варто зазначити, що додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у цій справі, яким вирішено питання щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу з моменту його ухвалення є невід'ємною частиною основного судового рішення. При цьому Головне управління Національної поліції в Одеській області не оскаржувало вказане додаткове рішення в апеляційному порядку, а відтак суд апеляційної інстанції не надавав йому оцінки під час розгляду цієї справи по суті спору.
Разом з цим варто зауважити, що під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» є, зокрема, керівники державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення.
Таким чином, позивач, який проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції, не є особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Пунктом 3 частини першої статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Указана норма процесуального закону визначає імперативний обов'язок суду касаційної інстанції відмовити у відкритті касаційного провадження за наявності постановленої у відповідній адміністративній справі ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 45, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 420/19793/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів щодо звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська