30 травня 2025 року
м. Київ
справа № 160/10455/24
адміністративне провадження № К/990/21585/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Фесюка Юрія Олександровича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/10455/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати:
постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення штрафу від 25.03.2024 №5, якою постановлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів громадян у сумі 102000,00 грн;
постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення штрафу від 25.03.2024 №6, якою постановлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів громадян у сумі 51000,00 грн;
постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення штрафу від 25.03.2024 №7, якою постановлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів громадян у сумі 51000,00 грн;
постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення штрафу від 25.03.2024 №8, якою постановлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів громадян у сумі 102000,00 грн.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в особі представника - Фесюка Юрія Олександровича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №160/10455/24.
19.05.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фесюка Юрія Олександровича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/10455/24.
Вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд виходить із наступного.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
За змістом частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (далі - Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Відповідно до пункту 12.4 Положення ордер повинен містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Касаційну скаргу, подану від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , підписано адвокатом Фесюком Юрієм Олександровичем, на підтвердження повноважень якого до касаційної скарги надано копію ордера від 16.02.2024 №1264127 на здійснення представництва у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, Третьому апеляційному адміністртаивному суді.
В той же час, відповідно до частини першої статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
Отже, вказаний ордер не містить обов'язкового реквізиту, передбаченого пунктом 12.4 зазначеного Положення.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути заявнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Керуючись статтями 55, 59, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Фесюка Юрія Олександровича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/10455/24 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду з підстав і у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Суддя В.М. Бевзенко