30 травня 2025 року
м. Київ
справа № 320/1374/23
адміністративне провадження № К/990/21484/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства «Київтеплоенерго» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними дій та рішень, -
Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просило:
- визнати протиправними дії Державної аудиторської служби України із складання та підписання «Звіту про результати державного фінансово аудиту діяльності комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2021 року» від 05 грудня 2022 року № 05-21/2;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Державної аудиторської служби України про надання детальної інформації про стан виконання пропозицій та рекомендацій, поданих за наслідками аудиторського звіту та результатів їх впровадження, оформлену листом від 05 грудня 2022 року №000500-14/9827-2022;
- визнати протиправними дії Державної аудиторської служби України щодо проведення ревізії та складання Акту від 04 лютого 2022 № 05-21/2 планової виїзної ревізії діяльності комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2021 року;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Державної аудиторської служби України, оформлену листом від 07 грудня 2022 року № 000500-14/9956-2022.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено повністю.
16 травня 2025 року засобами поштового зв'язку відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Оскаржуючи судові рішення, заявник касаційної скарги посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано судову практику, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 та постанові Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 160/17775/21.
Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.
Водночас аргументи скаржника зводяться лише до зазначення постанов Верховного Суду, проте не обґрунтовано подібність правовідносин, а також не зазначено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, сутність такого неправильного застосування та суперечливість такого застосування позиції Верховного Суду.
Отже, в касаційній скарзі відповідач конкретну норму, щодо якої викладені висновки Верховного Суду, не зазначив та не обґрунтував подібність правовідносин у цій справі та у справах, на які він посилається, що з огляду на це, не може вважатися належним обґрунтуванням касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відтак, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Разом з цим скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що наразі постає потреба у розтлумачені Верховним Судом вимог Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання, затвердженого Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 252, зокрема в частині проведення етапу узгодження проекту звіту про результати аудиту, підписання протоколу узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання, формування, підписання та подання звіту об'єкту аудиту, з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан в України.
Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 цієї норми КАС України, вимагає не лише зазначення скаржником про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду, та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.
Проаналізувавши доводи заявника, Суд доходить висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України в частині викладених скаржником вище доводів, оскільки лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності зазначеної конкретної норми (норм) права та мотивованих аргументів неправильного її (їх) застосування, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Водночас скаржник в касаційній скарзі далі посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що наразі постає потреба у розтлумачені Верховним Судом вимог Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550), зокрема в частині пунктів 42-46 Порядку № 550, з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан в України.
Також скаржник вказує, що постає потреба у розтлумачені Верховним Судом вимог статті 10 Закону № 2939-ХІІ, зокрема, права органу державного фінансового контролю адресувати Вимогу підконтрольним установам та можливість звернення до суду таких установ, у випадку, якщо такими установами не забезпечено виконання вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.
Проаналізувавши доводи заявника, Суд доходить висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України в частині викладених скаржником вище доводів, оскільки скаржник не навів у касаційній скарзі належної аргументації як саме такий висновок щодо указаних норм може вплинути на вирішення подібних спорів у інших справах, виходячи з обставин, установлених судами у цій справі, що мають індивідуальні ознаки, характерні виключно для цих правовідносин. Також скаржник не вказав конкретного пункту (пунктів) статті 10 Закону № 2939-ХІІ, щодо якого (яких) відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, цитування норм законодавства, з посиланням на обставини справи, що свідчать про переоцінку доказів у справі, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Суд указує, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відтак, скаржником не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства «Київтеплоенерго» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними дій та рішень - повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяС.А. Уханенко