30 травня 2025 року
м. Київ
справа № 160/28494/24
адміністративне провадження № К/990/20921/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, зобов'язання провести нарахування та виплату судді суддівської винагороди на період відрядження, зобов'язання забезпечити бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди судді, -
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач-1), Державної судової адміністрації України (далі по тексту - відповідач -2), в якому просила: визнати протиправними дії відповідача-1 щодо нарахування судді суддівської винагороди на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 09 травня 2022 року без урахування регіонального коефіцієнту 1,1; зобов'язати відповідача-1 провести нарахування та виплату судді суддівської винагороди на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 09 травня 2022 року суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових; визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області ОСОБА_1 на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 09 травня 2022 року суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1; зобов'язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди судді Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області ОСОБА_1 на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 09 травня 2022 року суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року, позовні вимоги задоволено.
29 квітня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2025 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
15 травня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області повторно надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Оскаржуючи судові рішення, заявник касаційної скарги посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваних рішень, не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі №804/3609/18, від 02 жовтня 2020 року у справі №280/602/19, від 21 квітня 2021 року у справі №280/3954/19, 22 липня 2022 року у справі №640/13975/20, щодо застосування частини четвертою статті 135 Закону №1402-VІІІ.
Перевіривши викладені доводи, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2025 року, якою касаційну скаргу повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, була вже надана оцінка Судом щодо викладеної заявником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Проте, подаючи повторно касаційну скаргу з тих же підстав та, відповідно до відомостей з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», з продубльованим їх обґрунтуванням, виснується, що скаржник проігнорував викладені Верховним Судом в ухвалі від 14 травня 2025 року причини повернення касаційної скарги, оскільки скаржник хоч вже і вказав норму права, щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, проте не обґрунтував подібність правовідносин у цій справі та у справах, на які він посилається, що свідчить про формальний підхід до оформлення вже цієї касаційної скарги, що своєю чергою свідчить про недоведеність заявником наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, скаржником не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, зобов'язання провести нарахування та виплату судді суддівської винагороди на період відрядження, зобов'язання забезпечити бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди судді - повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяС.А. Уханенко