майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"30" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/225/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефаунт»
до Фізичної особи - підприємця Ковпака Максима Олександровича
про стягнення 40 000,00 грн
без повідомлення (виклику) сторін
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
19.02.2025 ТОВ «Елефаунт» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до ФОП Ковпака М. О. (далі - відповідач) про стягнення 40 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони домовилися про виготовлення та поставку виробів з металу на загальну суму 78 400 грн, у зв'язку з чим позивач сплатив 21.08.2024 аванс в розмірі 40 000 грн. Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо виготовлення та поставки виробів, що стало підставою для звернення позивача з вимогою про повернення авансу.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 ГПК України.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
Ухвалою від 24.02.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалу про відкриття провадження відповідачу надіслано засобами поштового зв'язку - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак лист повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідачу додатково надіслано ухвалу на електронну пошту mk1989ua@gmail.com про що свідчить довідка про доставку електронного листа, також повідомлявся мобільним зв'язком, що підтверджується телефонограмою.
В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв'язку з відповідачем.
Крім того відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а суд не має підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, а також принципи змагальності та диспозитивності господарського судочинства, закріплені у статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд дійшов висновку, що створено належні умови для реалізації учасниками процесу їхніх процесуальних прав, зокрема щодо висловлення правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини першої статті 248 Господарського процесуального кодексу України справа у спрощеному позовному провадженні має бути розглянута судом протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевищення цього строку у даній справі обумовлене об'єктивними причинами, а саме перебуванням головуючого судді в період з 11.04.25 по 26.04.25 у відпустці, а також через тимчасову непрацездатність головуючого судді у період з 12.05.2025 по 16.05.2025. Це не є наслідком бездіяльності суду та не порушує права сторін на розгляд справи у розумний строк відповідно до принципів господарського судочинства (п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України) та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо виготовлення та поставки виробів з металу, за які позивач сплатив аванс. Невиконання зобов'язань стало підставою для звернення позивача з вимогою про повернення сплачених коштів.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
- факт досягнення сторонами згоди щодо виготовлення та поставки виробів з металу;
- факт сплати позивачем авансу у розмірі 40 000,00 грн;
- невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо виготовлення та поставки виробів з металу.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження своїх вимог позивач надав суду належні та допустимі докази, на підставі яких суд установив такі обставини.
Позивач та Відповідач мали попередню домовленість про виготовлення та поставку виробів з металу в шоурум за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 16/4. Сторонами було погоджено загальну вартість виробів у розмірі 78 400 грн, з яких 40 000 грн (аванс) перераховується попередньо.
Позивач на виконання умов домовленості 21.08.2024 року перерахував на рахунок Відповідача аванс у розмірі 40 000 грн, як доказ долучено платіжну інструкцію №1345 від 21.08.2024 року (призначення платежу: "оплата за каркас металевий згідно рахунку від 20.08.2024 року, без ПДВ").
Сторони у листуванні в месенджері Telegram обумовили зовнішній вигляд Товару та погодили між собою орієнтовні строки виготовлення (до листопада 2024 року).
Договір між сторонами укладено не було, всі істотні умови не погоджено, а через непорозуміння в домовленостях щодо строків виготовлення Товару (виробів з металу), поставки Товару, непоставки його Відповідачем, Позивач 13.01.2025 звернувся до Відповідача з вимогою повернення сплаченого авансу.
В листуванні відповідач погодився повернути кошти частинами, після надання реквізитів для повернення відповідач перестав виходити на зв'язок.
Відповідач не надав суду доказів повернення авансу або виконання зобов'язання перед позивачем.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 640 та ч. 2 ст. 642 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За приписами частини другої статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17).
Велика Палата Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19) зазначала, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
2. Оцінка суду
Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до статей 74, 76-79 ГПК України на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позову, господарський суд виходить з таких міркувань.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд установив, що між позивачем та відповідачем склалися договірні зобов'язання щодо виготовлення та поставки металевих виробів, хоча письмового договору сторонами укладено не було.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок домовленості, досягнутої між сторонами у процесі листування, зокрема в месенджері Telegram, позивач та відповідач погодили основні умови співпраці - найменування товару, його вартість (78 400 грн), обсяг попередньої оплати (40 000 грн) та орієнтовні строки виконання замовлення (до листопада 2024 року).
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання, щодо якого було здійснено попередню оплату, і не повернув отримані кошти, у нього виник обов'язок з повернення сплачених коштів як аванс в розмірі 40 000 грн.
Відповідач не подав доказів виконання свого зобов'язання або повернення сплачених коштів, а тому доводи позивача не були спростовані.
V. Висновки Суду
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
VІ. Судові витрати
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів, та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням зазначених положень, оскільки позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору за подання цього позову підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2422,40 грн.
Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто судовий збір внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Ураховуючи наведене, суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст.7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв'язку із сплатою судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 129, 233, 236, 237, 238, 241 ГПК України, Суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефаунт» задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковпака Максима Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефаунт»:
- 40 000,00 грн (сорок тисяч гривень);
- 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) - судові витрати зі сплати судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Елефаунт» (код ЄДРПОУ 42740200; вул. Ярославів Вал, буд. 13/2Б, м. Київ, 01054)
Відповідач: Фізична особа - підприємець Ковпака Максим Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Це рішення набирає законної сили через двадцять днів з моменту його підписання, якщо не буде подано апеляційну скаргу, або після завершення апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу буде подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).
Повне рішення складено 30.05.2025
Суддя С. НЕСТЕРЧУК