30 травня 2025 р. Справа № 520/25659/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 20.11.24 у справі № 520/25659/24
за позовом ОСОБА_1
до Харківської міської ради
треті особи: Міністерство оборони України , Харківське квартирно-експлуатаційне управління
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради (далі за текстом також - відповідач), треті особи: Харківське квартирно-експлуатаційне управління, Міністерство оборони України, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Харківської міської ради, яка викладена в листі на адресу начальника Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 30.08.2024 за вих. №5744/0/90-24, розглянути по суті клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 30.07.2024 за вих.583/3673 про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Харківську міську раду розглянути клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 30.07.2024 за вих.583/3673 по суті, про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 , без погодження Міністерства оборони України, з урахуванням правових висновків суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо розгляду клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 30.07.2024 за №583/3673 про виключення з числа службової квартири Міністерства оборони України за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 44,8 м.кв., для забезпечення ОСОБА_1 та його сім'ї постійним житлом.
Зобов'язано Харківську міську раду розглянути по суті клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 30.07.2024 за №583/3673 про виключення з числа службової квартири Міністерства оборони України за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 44,8 м.кв., для забезпечення ОСОБА_1 та його сім'ї постійним житлом, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Харківської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Так, зазначає про неврахування судом першої інстанції того, що встановлена п. 10 розділу VII Інструкції та п. 3 Порядку можливість реалізації права військовослужбовця в запасі на виключення раніше наданої йому квартири з числа службових може бути обмежена за умови ненадання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради, визначеного у п. 7 розділу VII Інструкції пакету документів. Виконавчі комітети місцевих рад не наділені повноваженнями щодо виключення житла з числа службових за відсутності на те відповідного дозволу власника нерухомого майна (у даному випадку - держави в особі Міністерства оборони України). Звертає увагу, що повторний розгляд клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 30.07.2024 за вих.583/3673 про виключення з числа службової квартири саме Харківською міською радою, а не Виконавчим комітетом Харківської міської ради не забезпечить належний захист прав позивача, оскільки вирішення порушених у зверненні питань не віднесено до повноваженнь Харківської міської ради.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що у рішенні суд першої інстанції зробив правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 . Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У письмових поясненнях Харківська міська рада погодилася з доводами Виконавчого комітету Харківської міської ради, викладеними в апеляційній скарзі, та підтримує її вимоги.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 відповідно до Наказу начальника Харківського національного університету провітрених сил ім. Кожедуба від 07.03.2019 за №62 (по стройовій частини) на підставі Наказу командувача Повітряних сил ЗСУ від 11.02.2019 за №68, звільнений з військової частини у запас «за станом здоров'я».
Позивач має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 21.11.2023 за №583/2530 ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у Харківському гарнізоні у загальній черзі з 27.02.1998, в першочерговій черзі - з 30.11.2009.
10.10.2016 Виконавчим комітетом Харківської міської ради позивачу видано службовий ордер №099985.
Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї та реєстрації асоціації "Будинки на Котлова" від 03.11.2023 позивач разом із дружиною і дочкою постійно проживають та зареєстровані в службовій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 44,8 м.кв.
Рішенням житлової комісії ХНУПС від 11.04.2019 (витяг із протоколу №4) погоджено надання позивачу на склад сім'ї 3 особи постійну житлову площу шляхом виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Наказом начальника ХНУПС від 12.04.2019 № 725 вказаний протокол житлової комісії затверджено, що підтверджується доданою копією витягу з відповідного наказу.
20.11.2023 позивач звернувся до начальника Харківського квартирно-експлуатаційного управління із заявою про погодження виключення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , з числа службових для забезпечення сім'ї постійним житлом
Листом від 21.11.2023 за №583/2524 Харківського КЕУ повідомлено позивача, що рішенням заступника Міністерства оборони України від 04.11.2022 за №2551/з/5 та рішенням Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ України та членів їх сімей жилими приміщеннями, протоколу від 16.11.2022 за №142 з питань щодо забезпечення постійним житлом шляхом виключення займаного житла із числа службових розглядається для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропади безвісті.
Позивач оскаржив указану відмову Харківського КЕУ у судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2024 у справі №520/34232/23, адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, третя особа: Міністерство оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною відмову Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 21.11.2023 вих. №583/2524 в реалізації права ОСОБА_1 на виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Харківське квартирно-експлуатаційне управління подати до Виконавчого комітету Харківської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 .
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2024 у справі №520/34232/23 Харківське КЕУ 30.07.2024 подало до Харківської міської ради клопотання за вих. №583/3673 про виключення з числа службової Міністерства оборони України житлову площу за адресою: АДРЕСА_2 .
За результатом розгляду вказаного клопотання Департаментом житлово-комунального господарства виконавчого комітету Харківської міської ради 30.08.2024 надано відповідь листом за №5744/0/90-24, в якому повідомлено Харківське КЕУ, що виключення квартири АДРЕСА_1 та визнання наймачами її мешканців буде розглянуто додатково після погодження цього питання відповідно до вимог, визначених п. З - 7 розділу VII Інструкції №380.
Позивач, убачаючи у зазначеному порушення своїх прав, звернувся до суду з позовом у цій справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що клопотання Харківського КЕУ від 30.07.2024 за №583/3673 Харківська міська рада по суті не розглянула, рішення про відмову у задоволенні такого клопотання чи про виключення житлового приміщення з числа службового не прийняла, чим допустила протиправну бездіяльність та, обравши належний спосіб захисту порушеного права, зобов'язав відповідача розглянути по суті клопотання Харківського КЕУ від 30.07.2024 за №583/3673 про виключення з числа службової квартири за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
За приписами ч. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 2 Закону №2011-XII передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах визначених законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону №2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, у разі звільнення з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, а також звільнені з військової служби особи, які стали особами з інвалідністю I чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду.
Зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов визначає Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 (далі - Інструкція №380).
Відповідно до п. 10 Розділу VIІ Інструкції №380 військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.
Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
Положеннями Інструкції №380 передбачено процедуру виключення отриманого військовослужбовцем житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання, складовими частинами якої (процедури) є: розгляд житловою комісією військової частини документів облікових справ військовослужбовців та прийняття відповідного рішення; направлення військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району затвердженого командиром військової частини протоколу засідання житлової комісії військової частини; підготовка КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району списку надання житлової площі та направлення його (з відповідними додатковими матеріалами) до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю; підготовка ГКЕУ (за умови наявності рішення про погодження) Списку надання постійного житла у Збройних Силах України та подання його на затвердження заступнику Міністра оборони України, після затвердження якого здійснюється оформлення КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району документів для видачі відповідного ордеру, який подається до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради разом з обліковою справою військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
Відповідно до п. 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 (далі - Порядок №1081), житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.
Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.
Сукупно проаналізувавши вказані норми, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних правовідносинах саме відповідач наділений повноваженнями приймати рішення про виключення житлового приміщення з числа службового, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій в силу його особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто внаслідок проходження ним публічної служби, різновидом якої є військова служба.
Так, судом установлено, що Харківське КЕУ звернулось до Харківської міської ради з листом від 30.07.2024 №583/3673, у якому клопотало про виключення з числа службової квартири Міністерства оборони України за адресою: АДРЕСА_2 для забезпечення ОСОБА_1 та його сім'ї постійним житлом.
Як було зазначено вище, відповідно до п. 10 Розділу VIІ Інструкції №380 виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу (п. 11 Порядку №1081).
В той же час, за результатом розгляду клопотання Харківського КЕУ Харківська міська рада мала прийняти рішення про відмову у задоволенні такого клопотання чи про виключення житлового приміщення з числа службового.
Суд підкреслює, що ані Порядок №1081, ані Інструкція №380 не містять такої підстави не розгляду виконавчим органом районної, міської, районної у місті по суті клопотання квартирно-експлуатаційного органу про виключення житлового приміщення з числа службового, як необхідність погодження виконавчим органом районної, міської, районної у місті ради цього питання з Міністерством оборони України, або ненадання певних документів.
У спірних правовідносинах органом, уповноваженим розглянути питання про виключення житла, яке займає позивач, зі складу службових, є Виконавчий комітет Харківської міської ради, як її виконавчий орган.
На час розгляду справи відсутні законодавчі норми, які б обмежували, встановлену п. 10 Інструкції №380 та п. 3 Порядку №1081 можливість реалізації права військовослужбовця в запасі на виключення його квартири з числа службових.
Суд ураховує, що приписами законодавства не встановлено певного строку для розгляду клопотання про виключення житлового приміщення з числа службового виконавчим органом районної, міської, районної у місті ради, в той же час зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Поряд з цим, бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу, справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, окрім іншого, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали повноваження на вчинення певних дій та в подальшому діяли виключно в межах тих повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України), у поєднанні з принципом законності вимагає, щоб такі дії органів державної влади були ще й правовими.
Легітимні очікування особи у відносинах з публічною адміністрацією неодноразово були предметом розгляду в Європейському суді з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) рішення у справах «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 р., «Україна-Тюмень проти України» від 22 листопада 2007 р., «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 р. В цьому сенсі легітимні очікування безпосередньо випливають із конституційної норми ч. 2 ст. 19 Конституції України про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порушення принципу легітимних очікувань у спосіб вчинення бездіяльності суб'єктом владних повноважень за наявності норм матеріального права, які встановлюють відповідні повноваження органу влади та спосіб їх реалізації є, на думку суду, також порушенням принципу «правової визначеності» та принципу «належного врядування».
Так, зокрема у рішенні ЄСПЛ «Рисовський проти України» від 2 жовтня 2011 року (заява №29979/04) в пунктах 70,71 цього рішення ЕСПЛ керується «принципом належного урядування» як багатоаспектним принцип, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов'язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Понад це «на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.». Водночас згідно з концепцією «принципу належного урядування», «Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються».
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, клопотання Харківського КЕУ від 30.07.2024 №583/3673 Харківська міська рада по суті не розглянула, про що власне вказує зміст листа від 30.08.2024 за №5744/0/90-24, рішення про відмову у задоволенні такого клопотання чи про виключення житлового приміщення з числа службового не прийняла, чим допустила протиправну бездіяльність.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача розглянути по суті клопотання Харківського КЕУ від 30.07.2024 №583/3673 про виключення з числа службової квартири за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги Виконавчого комітету Харківської міської ради, колегія суддів уважає за необхідне зауважити на те, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року, яка набрала законної сили, у задоволенні заяви Харківської міської ради про роз'яснення судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: Харківське квартирно-експлуатаційне управління, Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
При цьому підставою для звернення з заявою про роз'яснення судового рішення Харківська міська рада обгрунтовувала необхідністю надати роз'яснення судом першої інстанції порядку виконання Харківською міською радою з урахуванням відсутності у неї повноважень щодо розгляду питань про виключення житла з числа службового.
Із заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що відповідач посилається на неможливість виконання рішення суду у зв'язку з тим, що розгляд клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 30.07.2024 №583/3673 про виключення з числа службової квартири Міністерства оборони України належить до повноважень виконавчого комітету Харківської міської ради, а не Харківської міської ради.
Разом з цим суд першої інстанції у цій ухвалі зазначив таке: "Згідно відповідно до статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет міської ради є її виконавчим органом, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, міського голови її виконавчий комітет здійснює свої повноваження по сформуванню нового складу виконавчого комітету.
Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету міської ради затверджується радою за пропозицією міського голови.
Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно міського голови, заступника (заступників) міського голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.
До складу виконавчого комітету міської ради входить також за посадою секретар ради.
Очолює виконавчий комітет міської ради відповідно міський голова.
Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
Отже, Виконавчий комітет Харківської міської ради є виконавчим органом міської ради, їй підконтрольним та підзвітним.
Виконавчий комітет Харківської міської ради не має статусу юридичної особи".
Окрім того, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 520/25659/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: Харківське квартирно-експлуатаційне управління, Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Водночас, за матеріалами цієї справи, на час апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 520/25659/24 Харківською міською радою виконано, клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 30.07.2024 за № 583/3673 про виключення з числа службової квартири Міністерства оборони України за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 44,8 м.кв., для забезпечення ОСОБА_1 та його сім'ї постійним житлом розглянуто по суті, прийнято відповідне рішення.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги на правомірність висновків суду першої інстанції не впливають.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Харківської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 520/25659/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк