30 травня 2025 р.Справа № 440/9802/24
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі № 440/9802/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Вказана апеляційна скарга подана з пропущенням строку, встановленого ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала Полтавського окружного адміністративного суду прийнято в порядку спрощеного позовного провадження 25.09.2024.
Отже, строк на апеляційне оскарження закінчився 10.10.2024.
Апеляційну скаргу подано позивачем до суду 27.03.2025 (направлено засобами поштового зв'язку), тобто, поза межами п'ятнадцятиденного строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).
Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З наведених вище норм вбачається, що питання про поновлення строку на апеляційне оскарження як за частиною 2, так і за частиною 3 статті 295 КАС України вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви особи, яка подала апеляційну скаргу.
У відповідності до п.8 ч.2 ст.296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
В матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали від 25.09.2024.
Однак, заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження апелянтом не подано, що унеможливлює вирішення питання про поновлення позивачу строку на апеляційне оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі № 440/9802/24 (як на підставі ч.3 ст.295 КАС України, так і на підставі ч.2 ст.295 КАС України).
За приписами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У свою чергу, відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Крім того подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч. 2 ст. 296 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга.
Однак, в порушення вказаних вимог, позивачем в апеляційній скарзі зазначено Харківський адміністративний апеляційний суд м. Харкова замість Другого апеляційного адміністративного суду.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненої апеляційної скарги із зазначенням вірної назви суду апеляційної інстанції.
До того ж, п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України встановлено, що в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Для винесення судом апеляційної інстанції законного та обґрунтованого рішення скаржник повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо незаконності або (та) необґрунтованості оскарженого ним судового рішення.
Разом з тим, апелянтом не дотримано вимог вказаної норми права, оскільки апеляційна скарга не містить жодних норм права, без наведення, яку саме з них судом першої інстанції застосовано неправильно. Не зазначено апелянтом і у чому саме полягає неповнота дослідження доказів чи встановлення обставин у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійснені перерахунку пенсії позивача.
Водночас, жодних доводів правового характеру та обґрунтування апеляційної скарги відповідно до встановлених норм Кодексу адміністративного судочинства позивачем не надано.
Самі лише посилання позивача на погане самопочуття та незадовільне матеріальне становище не дають суду апеляційної інстанції достатніх та аргументованих підстав для розгляду апеляційної скарги.
Важливе значення також має структура скарги, оскільки це забезпечує правильне її сприйняття та полегшує аналіз аргументів. Якщо рішення оскаржується з кількох підстав, то мотивацію доцільно викладати послідовно: яку норму порушено судом, зміст норми, її аналіз та тлумачення, в чому помилився суд, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело. Після цього можна переходити до наступної підстави оскарження.
У пункті 37 рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Позовна заява, апеляційна чи касаційна скарги є офіційними формами звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно мають відповідати встановленим до них вимогам щодо їх змісту. Судові рішення (у тому числі рішення про відкриття провадження у справі, апеляційного чи касаційного провадження) не можуть ґрунтуватися на здогадках (припущеннях) про те, який зміст позовних вимог, чим вони обґрунтовані та чим підтверджуються, чим обґрунтовуються вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права. Ці та інші вимоги до процесуальних документів є обов'язковими і обов'язок щодо їхнього виконання покладений на позивача як ініціатора звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору.
На переконання суду, лише зазначення в апеляційній скарзі того, що ухвала суду першої інстанції є такою, що прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права без посилання на те, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, не є належним оформленням апеляційної скарги.
З чого слідує, що наявний в апеляційній скарзі виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, унеможливлює розуміння неправильності чи неповноти дослідження доказів і встановлення обставин у справі, та застосування норм права судом першої інстанції.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 4 ст. 169, ч. 5 ст. 296, ч. 2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року по справі № 440/9802/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що вищезазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та уточненої апеляційної скарги із зазначенням суду апеляційної інстанції, вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Роз'яснити позивачу, що у разі неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Роз'яснити апелянту, що у разі неусунення інших недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.С. Перцова