30 травня 2025 рокусправа № 380/6367/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 07.06.1993 по 01.04.1997;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до загального страхового стажу період роботи в готелі «Верховина» з 07.06.1993 по 01.04.1997 на підставі запису в трудовій книжці серії НОМЕР_2 та здійснити перерахунок пенсії за віком з 03 липня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 03.07.2024 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003. Проте, під час призначення пенсії, до страхового стажу не було зараховано період її роботи з 07.06.1993 по 01.04.1997 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 31.08.1982, оскільки відсутні відомості про перейменування (реорганізацію) підприємства, печаткою якого засвідчено запис про роботу у готелі «Верховина». Зазначає, що СУАП «Гранд-готель», печаткою якого засвідчено запис про роботу у готелі «Верховина», припинило свою діяльність, у зв'язку з чим, одержати підтверджуючі документи про перейменування (реорганізацію) від установи не можливо. Вважає, що дії відповідача щодо не зарахування зазначеного періоду роботи до страхового стажу, порушують її права щодо належного пенсійного забезпечення і соціального захисту, а тому звернулась до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 04.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.
21.04.2025 за вх.№33144 від позивача надійшла заява про долучення додаткових доказів.
22.04.2025 за вх.№6891ел від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що до страхового стажу не зараховано період роботи в готелі «Верховина» з 07.06.1993 по 01.04.1997 згідно даних трудової книжки, оскільки запис про звільнення завірено печаткою іншого підприємства, та відсутні відомості про реорганізацію підприємства. Вказав, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 03.07.2024.
Страховий стаж, врахований до пенсії ОСОБА_1 становить 36 років 05 місяців 15 днів (зараховано по 30.06.2024). Для обчислення пенсії враховано заробітну плату за період з 01.07.2000 по 30.06.2024 за даними персоніфікованого обліку.
Листом від 06.01.2025 №1300-5209-8/1963, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивачку, що при прийнятті рішення щодо призначення пенсії до страхового стажу не зараховано період роботи у готелі «Верховина» з 07.06.1993 по 01.04.1997 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 31.08.1982, оскільки відсутні відомості про перейменування (реорганізацію) підприємства, печаткою якого засвідчено запис про роботу. Окрім цього, до страхового стажу зараховано період роботи в СП «Грандготелі» з 01.01.1998 по 21.10.1999 (в термін, що перевищує 3-х місяців), в даних персоніфікованого обліку наявні відомості про стаж за неповні місяці, тому вказаний період роботи потребує документального підтвердження. Також до страхового стажу зараховано період роботи у приватного підприємця з 01.11.2002 по 05.07.2003 згідно з трудовим договором від 01.11.2002 №172, в той час як згідно з даними персоніфікованого обліку відсутні відомості про стаж за цей період. Повідомлено, що при наявності додаткових документів щодо підтвердження вище зазначених періодів стажу, запропоновано прибути у найближчий відділ обслуговування громадян (сервісний центр) за місцем проживання (реєстрації) для реєстрації звернення про перерахунок пенсії.
29.01.2025 позивач, через вебпортал Пенсійного фонду, звернулась із заявою в якій просила зарахувати до страхового стажу період роботи в готелі «Верховина» з 07.06.1993 по 01.04.1997 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 31.08.1982, та період роботи в СП «Гранд-Готелі» з 01.01.1998 по 20.10.1999. Повідомила, що документально підтвердити записи неможливо, так як підприємство СП «Гранд-Готель», Готель «Верховина» визнані банкрутом і припинили свою діяльність 15.08.2016.
Листом від 12.02.2025 за №3245-2543/В-52/8-1300/25, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області рекомендувало звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісний центр) із заявою про опитування свідків щодо періоду роботи з 07.06.1993 по 01.04.1997. Повідомлено, що за результатами акта опитування свідків органами Пенсійного фонду України буде розглянуто питання зарахування періоду роботи з 07.06.1993 по 01.04.1997 до страхового стажу для обчислення пенсії.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 07.06.1993 по 01.04.1997 протиправними, позивач звернулась з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частин першої четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності трудової книжки або допущенні порушення під час її ведення (відсутність потрібних записів, їх невідповідність існуючим вимогам тощо) необхідно керуватися «Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (зі змінами).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 /надалі - Порядок № 637/, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
З аналізу наведених норм слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, зокрема довідок, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати.
При цьому відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Відповідно до пункту 17-1 Порядку № 637 у разі коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, стаж роботи, який дає право на пенсію, зараховується у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.
Згідно із пунктом 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Так, судом встановлено, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи в готелі «Верховина» з 07.06.1993 по 01.04.1997 згідно даних трудової книжки, оскільки запис про звільнення завірено печаткою іншого підприємства та відсутні відомості про реорганізацію підприємства.
Листом від 12.02.2025, ГУ ПФУ у Львівській області інформувало позивачку, що для підтвердження стажу роботи, останній слід звернутись до пенсійного органу із заявою щодо опитування свідків, за результатами чого буде розглянуто питання зарахування періоду роботи з 07.06.1993 по 01.04.1997 до страхового стажу для обчислення пенсії.
Позивачка посилаючись на протиправність дій відповідача щодо не зарахування спірного стажу, до суду не надала доказів звернення до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії про підтвердження стажу роботи, через відсутність належних записів у трудовій книжці.
Суд враховує також актуальну практику Верховного Суду щодо спірних правовідносин, а саме позицію, що викладена у постанові від 28.01.2025 року у справі №300/8132/23 про те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж. Разом з тим, у разі якщо остання містить неправильні чи неточні записи про періоди роботи (тобто такі, з приводу яких виникають сумніви у їх достовірності) то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, визначені пунктом 3 Порядку № 637. Також у разі неможливості одержання необхідних документів внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку (у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями) трудовий стаж може бути установлений на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Суд, зауважує, що позивачка не позбавлена права звернутися до відповідної комісії з питань підтвердження стажу роботи надавши усі наявні документи для можливості його підтвердження, зокрема інформацію щодо свідків, які можуть підтвердити роботу позивачки, оскільки саме до повноважень Комісії відноситься встановлення трудового стажу на підставі показів свідків.
Таким чином, беручи до уваги встановлені обставини, суд доходить висновку про відсутність протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування спірного стажу, оскільки позивачка з такою заявою до відповідача не зверталася. Факт трудового стажу у готелі «Верховина» позивачем мало б бути підтверджено показами свідків чи іншими можливими доказами, позивачем такі до матеріалів справи не долучено. З огляду на неточності запису у трудовій книжці, суд немає змоги самостійно перевірити період роботи в готелі «Верховина» й зарахувати такий період до страхового стажу позивача.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до норм ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, позивач немає права на відшкодування понесених у цій справі судових витрат.
витрат в порядку статті 139 КАС України не вирішувалось.
Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна